Настроение сейчас - спокійне

«Ця пісня змусить тебе закохатись», - сказав ти нині. :) Смайл онлайн, і ти онлайн. Мій дружок :)
... Ти змінився. Дуже. Я відчула з перших фраз. І ця переміна мені сподобалась! І ти вчора був близький, як ніколи. І отой тонкий шар монітору не зміг приховати виразу твого обличчя і чудової усмішки по той бік віконечка.
... Ти вчора був правдивий. І дуже схожий на мене. На мене теперішню. Я дочекалась! Ти сам зрозумів, що життя – не така вже й хренова штука, що треба тішитись і знати, що всьо буде гуд! Нам раніше часто бувало важко порозумітись, ти думав, я дурна, адже «як можна стільки кайфувати від життя, як ти». А тобі «треба було мені заздрити тоді, а не фігньою страждати».
... Думки і бажання співпадають. І ми співпадаємо відчуттями. Напевно, вперше за стільки років. Так спокійно-спокійно. Ти більше не викликаєш шквал емоцій, як раніше. Просто блаженний спокій.
... Я шалено скучила... І ти теж. Ми з тобою перейшли у інший вимір. Одночасно. Парадокс.
... Наші весни прийдуть, я точно знаю! У кожного своя – бо ж ми з тобою Друзі! Але святкуватимемо ми разом! Нехай просто душами... :)
... Абсолютна близькість. Тепер я знаю, така є! І буває настільки кайфово, що не треба навіть фізичного контакту. Просто добре від думки, що хтось є! Ти є! Дякую тобі... :)

[700x525]

... Вона бігла йому назустріч, в голубому ситцевому платті, по галявині з ромашками. Усміхнена й таємнича. Відкрита світу й людям. Випромінювала сонце й неймовірно теплу енергію. Він радісно простягнув їй назустріч руки. Раптом, що це? Звідкись налетів шалений вихор й стер її усмішку сперед його очей...
... Він прокинувся від власного крику. Холодний піт заливав чоло. Глупа ніч дихала тишею, лише зорі світили якось неприродно яскраво. Знову цей сон. Коли врешті вона перестане йому снитись? Коли відпустить його зі своїх лещат? Може, коли він сам того захоче?! А чи захоче?!
Він втомився. Бути іграшкою у власних руках і водночас не могти взяти себе в руки. Розкис. На роботі чорна смуга, коли востаннє бачився з друзями, просто попити пива, давно не їздив до батьків. Після роботи було лише бажання чимдуж мчати додому й закритись у власній коробочці, нікого не бачити й не усміхатись фальшиво. Так щовечора і робив. І тільки сни виривали його з буденності.
Він задихався. Від спогадів, почуттів, любові й ненависті. Він любив її. Досі. Дарма, що стільки часу пройшло. Мабуть, він її занадто любив. Тому вона й пішла, не залишивши й краплини надії. Чи вона особлива? Ні. Просто половинка його душі. Хвиля безвиході накрила його. І хвиля спогадів ринула з очей водоспадом сліз. Він плакав вперше за стільки часу. А зараз той, інший, обіймає її, любить, і вона його. Фак! Як же ж він заздрив тому іншому.
Міцніше закутався в одіяло. Так і просидів до ранку...
Вирішив не йти на роботу. Будь що буде. Щось тягнуло його туди, де вони бачились востаннє...
... Привіт... Він аж стрепенувся. Його очі зустрілись з... ні, не її, а її сестри очима. А ти змінився... Він просто стояв і не міг вимовити ні слова.
... Вона так любила тебе...
... Як тепер любить іншого...
... Якого іншого?! Ти хіба не знав?..

... Така благодатна тиша буває тільки тут. Він тихенько переступив поріг, й м’яка трава приємно полоскотала ноги. Знайшов її одразу. Великий букет ромашок ліг на плиту. З фотографії на нього дивилась руденька дівчинка в голубому ситцевому платті, усміхнена й відкрита світу...

26.05.2009р.
[604x453]

Настроение сейчас - повний позитив!!!

21.05.2009 09:14

Андрей Тищенко, для "ФЛОТ2017"
Бразильская «самба» по-донецки. «Шахтёр» становится обладателем последнего Кубка УЕФА

Сегодня ночью на стамбульском стадионе «Шюкрю Сарачоглу» донецкий «Шахтёр», победив в финальном матче в дополнительное время немецкий «Вердер» со счётом 2:1, впервые в своей истории стал обладателем Кубка УЕФА.


Нынешний еврокубковый сезон себе в актив может занести не только «Шахтёр», но и весь украинский футбол. Горняки, как и киевское «Динамо», не сумев осенью преодолеть групповую стадию Лиги чемпионов, начали набирать обороты вместе с присоединившимся к ним харьковским «Металлистом» уже в Кубке УЕФА после Нового года. Выход трёх отечественных клубов в 1/8 финала было признано большим успехом. Когда же «Шахтёр» и «Динамо» волею жребия сошлись в полуфинальном противостоянии, и стало понятно, что Украина без финала не останется, этот факт и вовсе расценивался чуть ли не как прыжок в будущее.


Хотя вспоминая сегодня путь дончан к финалу, а главное игру, которую они демонстрировали с не последними в Европе командами, начинаешь осознавать, что всё же наш клуб вполне заслуженно стал участником решающего поединка. И как бы мы иногда не пытались принизить уровень своего национального первенства даже в сравнении с так называемым средним футбольным европейским классом, нынешний успех в Кубке УЕФА (напомню, что это первый евротрофей, завоёванный клубами Украины за годы её независимости) априори заставит несколько по-другому взглянуть на отечественный футбол.


И пусть в финальном поединке в составе «Шахтёра» играло лишь три украинца (ещё два вышли на замену), это ни в коей мере не меняет суть сказанного. Сегодня, когда горняки достигли высоты, о которой ещё лет десять назад не могли даже мечтать, подобные нюансы отходят на второй план. Запомнится и останется в истории другое – оно же, на мой взгляд, главное – обладателем Кубка УЕФА стал именно украинский клуб, со своим уже прекрасно известным в Европе и мире брендом «Шахтёр», со своими богатыми именно кубковыми традициями (слава о них шла в своё время по всему Советскому Союзу).


А своеобразной пикантности этому успеху добавило и то, что «Шахтёр» стал последним в истории победителем второго по значимости евротурнира для клубных команд. С нового сезона Кубок УЕФА трансформируется в Лигу Европы УЕФА – соревнование, совершенно отличное от предшественника как по организации, так и по структуре проведения. Поэтому горняки займут особое место в архивной летописи европейского футбола. Ведь не зря говорят, что запоминается последнее.


Что касается самого финального поединка, то смотрелся он, образно говоря, на одном дыхании. Зрелище было насколько напряжённым, настолько и увлекательным. Бременцы, лишившиеся перед решающим матчем сразу трёх ключевых исполнителей – Диего, Угу Алмейды и Пера Мартезакера – казалось, были изначально поставлены в невыгодное положение. Но это нисколько не повлияло на настрой «Вердера», ведь до вожделенного трофея оставалось сделать лишь один шаг. Поэтому немцы, не мудрствуя лукаво, сделали ставку на своё превосходство в росте и атлетичности, переводя игру в штрафной соперника на второй этаж.


«Шахтёр», игра которого зависит от пяти бразильских мастеров (кстати говоря, Мирча Луческу всех их выпустил в основном составе), переигрывал немцев за счёт более высокой технической онащённости игроков, что позволяло горнякам не только проводить изящные комбинации, но и контролировать ход большей части поединка. Хотя в принципе игра была равная (правда, дончане были впереди по количеству опасных моментов), что и подтвердил счёт основного времени. Ещё в первом тайме на гол горняка Луиса Адриано «бременские музыканты» ответили точным мощным ударом со штрафного защитника Налдо (ради справедливости надо отметить, что в этом эпизоде ошибся наш вратарь Андрей Пятов).


А в дополнительное время началась борьба характеров. И отличиться в такой игре мог лишь тот, у кого осталось больше сил как физических, так и моральных. Оказалось, что у «Шахтёра». Капитан команды хорват Дарио Срна, который в этот вечер был одним из лучших на поле, уже падая прострелил, а набегавший бразилец Жадсон поставил победную точку в этом историческом поединке. Правда, опять не обошлось без ошибки вратаря – в этот раз Тима Визе. Но это уже частности.


Таким образом, донецкий «Шахтёр» стал обладателем Кубка УЕФА и теперь имеет возможность поспорить и за Суперкубок УЕФА з победителем нынешней Лиги чемпионов. В её финале через неделю в Риме сыграют английский «Манчестер Юнайтед» и испанская «Барселона».



[600x432]

... На землю важкими невблаганними краплями падав дощ; змивав бруд з асфальту й душі; співав свою, нікому не відому досі й неповторну пісню; віддавав себе усього, не залишаючи аніскілечки власного Я. Та байдужі люди не помічали тої жертви й дарунку. Вони ховались, тікали, поспішали, квапились, спотикались. Дощу було сумно. Аж ось – Очі. Таких очей він ніколи не бачив, сумні, як у нього. Ось хто по-справжньому його любить.
... У повітрі пахло зливою. Вона вилізла з ногами на підвіконник й зімнула в пальцях цигарку. Одвічний ритуал. Вона стомилась. Стомилась від пустих балачок, невиконаних обіцянок, байдужих людей, одноманітності. Вона хотіла свята – душі й думок. Вона стомилась від того, що всі не ті й все не так. Їй просто хотілось Очей і тепла.
... Грім. Вона аж підскочила, та в наступну мить усміхнулась й відчула довгождане полегшення. Довго чекала тої благодатної миті, бо тільки вона в цей момент, як ніхто, любила дощ. Погляд ковзав по фігурках внизу, які всі кудись бігли, квапились, спотикались. Як пришвидшена зйомка. Вогник через пелену дощу, й ось їй зовсім кайфово. Вона очищена, душа прагне до нового. Вона знала, десь є Він, і Він теж чекає на неї. А поки її незмінним супутником є дощ, бо тільки йому вона відкрита, він рятує її від байдужості, болю, минулого.
... Свист чайника пробудив її від роздумів. Зараз вона зігріє ще й середину. Ненадовго. Останній погляд вниз, і раптом - Очі. Які нікуди не поспішають, не квапляться, не біжать, вони не бояться дощу. Як і вона. Очі знайшли її. Тепер буде з ким пити чай. Тепер буде кому зігріти зсередини. Надовго...

08.04.2009
[640x480]

Настроение сейчас - Божественне

... Вдесяте у вухах ця мелодія... Відчуття божественності, атрофованості від реальності... Мені так добре від того... Просто якось так... Незвично... ніби й я, і не я... Як люди можуть творити таке... Таке нереальне, піднебесне, яке вириває з лещат буття.. В мене просто душевний оргазм, ніколи не було так добре від трьох хвилин мелодії... Почуваюсь так якось... щаслива і водночас хочеться плакати... Екстаз... Нічого не хочеться , так добре... ніби божеволію...
............
Перепрограмовуюсь із сірості у відчуття кольоровості... Так тепло... так ніби хтось рідний поряд... перед очима пропливають миті... минулі й майбутні...
...........
Я в раю.....
...........
Транс зе бест!:hlop:

Я знаю, ти десь поряд...
...Дихаєш мені у спину...
...Цілуєш мої пересохлі спраглі губи...
...Обіймаєш мене за талію....
...Чекаєш мене у темних закутках душі....
...Мрієш про мене у снах і малюєш мій образ наяву...
...Даруєш мені ніжні квіти кохання і шепчеш мені у вушко "Ти моя"...
...Ревнуєш мене до часу і вітру, будуєш зі мною плани...
...Плачеш зі мною від щастя...
...Торкаєшся моїх холодних долонь...
...Намагаєшся розтопити моє серце...
...Борешся із уявними суперниками...
...Дбаєш про те, щоб завжди бути цікавим і непередбачуваним...
...Робиш моє життя різнобарвним...
...Просто любиш мене...
....і я тебе....
[604x453]

Настроение сейчас - Бойове!

Сьогодні прокинулась з відчуттям переміни!
Як-не-як, а жити звикла, часто згаждуючи про минуле, переживаючи все знову, інколи сумуючи, інколирадіючи!
Блін! Але хочу бігти лише вперед - до нових звершень, до нових почуттів, до нових людей, нових друзів, хочу змінити оточення (не повністю), розширити коло захоплень! Може, то денна примха, ну й нехай!
А я ХОЧУ!!!

[490x240]

Он сказал: "Мне нравятся многие женщины, Я не могу быть только с одной".
Она улыбнулась в ответ.
Он сказал: "Я сам по себе, Я свободен и никому ничего не должен".
Она закурила и опустила глаза.
Он сказал: "Мне нравятся женщины, которые понимают меня, и ценят мою свободу".
Она ухмыльнулась и выдохнула струйку дыма.
Он сказал: "Давай проведем хорошо время, ты мне нравишься".
Она затушила сигарету и посмотрела ему в глаза.
Он понял, что она не возражает.
Он спросил: "У тебя, наверное, было много мужчин?"
Она обняла его и сильнее прижалась к нему.
Он спросил: "Тебе хорошо со мной?"
Она закрыла глаза и поцеловала его.
Уходя утром, он сказал: "Все было здорово, только давай это останется между нами".
Она протянула руку и смахнула невидимую пылинку с его плеча.
Он сказал: "Я как-нибудь тебе позвоню".
Она кивнула и захлопнула дверь.
Он позвонил вечером того же дня.
Её не было дома.
Он дозвонился ей на сотовый только поздней ночью.
Она позволила приехать только через неделю.
Он спросил: "Ну, как ты развлекалась без меня?"
Она улыбнулась и предложила ему кофе.
Он звонил ей почти каждый день.
Она иногда просто не поднимала трубку.
Он приезжал к ней, когда она разрешала.
Она не объясняла, почему приглашения были такими редкими.
Он понял, что хочет быть только с ней.
Он нервничал, когда она не отвечала на звонки.
Он выходил из себя, когда узнавал, что её видели с другим.
Он хотел, чтобы об их связи знали все.
Она была против.
Он хотел, чтобы она была только его.
Он приехал к ней с огромным букетом алых роз.
Она приняла цветы, но попросила больше не приезжать без приглашения.
Он хотел попросить её стать его женой.
Она сказала: "Я сама по себе".
Он закурил, у него дрожали руки.
Она сказала: "Я свободна".
Ему вдруг стало холодно.
Она сказала: "Я никому ничего не должна".
Ему показалось, что сердце остановилось.

Настроение сейчас - Піднесено-летюче)))))

Ти завжди приносиш в моє життя шматочок світла...
Ти розфарбовуєш мій настрій своєю усмішкою...
Твоя щирість і відкритість притягують...
Твоя крейзанутість змушує усміхнутись навіть ну дууууже серйозних людей :)
Ти скачеш і бісишся, коли тобі добре, і матюганишся, коли щось не так, як тобі того б хотілося...
Ти став сильніший, трішки старший, трішки з коротшим волоссям, але з не менш привабливими очками :)
Ти дзвониш раз в півроку і кажеш, шо шалено скучився і просто щасливий до безмежжя чути мій голос.
І хоча ми дуже рідко бачимся (хм, а живеом ж не так далеко одне від одного), я тебе люблю, як і колись, а може навіть і більше :) І ти з легкістю говориш: "І я тебе теж ТАААААК люблю :смайл:!!!!!!!"
І все між нами щиро і неприкрито, бо ти є той, кого я з легкістю називаю - майже-БЕСТ Друг!!!! :))

[600x409]

Настроение сейчас - Дощово-котячо-напрямлене..

Той лінивий котик, який дивиться на мене з екрану монітора, так нагадує тебе... Таке саме вредне, розніжене, сонне котисько, як і ти вранці. Розкинуло лапки й відмовляється підніматись з теплої ковдри, зітканої із багряних листочків...
Моє котисько... Ти сьогодні був такий кумедний, коли танцював на очах у всіх, казився, стрибав, був такий щасливий. Ти змусив мене усміхнутись :)
... Я була зла на тебе, а ти біг за мною і питав, чи можна зі мною познайомитись. Ти зупинив трамвай серед ночі і ми ним добирались додому. Ти легенько обійняв мене і ми разом співали, тихо-тихо...
Мій котик...

[700x430]

Ти зі мною в думці, у спогаді, у натяку, у відкритості, у задоволенні, у очікуванні, у пориві, у ніжно-рожевих барвах світанку... Доторкнися, не бійся – я не розсиплюсь, я жива і прагну тебе, твого тепла і турботи... Ти справжній звір – гордий, самовпевнений лідер. Мені подобається підкорятися тобі. Подобається, коли ти сам все вирішуєш. Подобається, коли ти береш на себе ініціативу. Подобається, коли ти називаєш мене кицюньою... Подобається розчинятися в тобі, твоїх очах, твоїх ласках... Подобається, коли ти притуляєшся до мене, а я бавлюся з твоїм волоссям... Подобається бути біля тебе, відчувати твоє тепло, твоє дихання, твою сутність, неприкриту обов’язком... Подобається бути твоїм пріоритетом... Подобається твоя постава, твоя хода, твоя інакшість, твій погляд... Подобається тонути у твоїх поцілунках... Подобається...
Ти зі мною в думці, у спогаді, у натяку, у відкритості, у задоволенні, у очікуванні, у пориві, у ніжно-рожевих барвах світанку...
[700x695]

Ніжність, зіткана із тисяч сказаних й несказаних слів...
Тепло, яке огортає все тіло й виходить далеко за межі кімнати й власного простору...
Ласка, забута й неочікувана...
Почуття, стримувані й ще зовсім крихкі...
Очі... В їх безмірі можна втопитись...
Погляд, злегка хитруватий й водночас до болю ніжний...
Сила, по-чоловічому тверда й водночас по-жіночому мяка...
Голос, у якому тонеш й не хочеш, аби хтось кинув рятівне коло...
Безмір відчуттів, у який відносить тебе й щастя, яке накриває з головою...
Справжність, а чи гра?...

Настроение сейчас - СУПЕР!!!!!!!!!!!!!!

Вчора Філька сказала мені, шо почитавши мій щоденник , лишається лиш взяти шнурок і мило і.... а далі самі знаєте.. :) Капець! Я продивилась, а й справді! Жах, докотилась! Таке все песимістичне! Ніби не Я!!!! Мдя, ото я гоню! :)
Ги, почуваюся нині підлітком! дєцком навіть! :) настрій просто супер! таки ВЕСНА!!!!!!!!!!!!!! ЯХУ!!! :) йшла на роботу, а відчуття, шо йду в школу, ше й в дзеркало глянула, а звідти на мене дивиться дівчисько в кросівках, кепці, з рюкзачком, ну спрвжня скул гьорл, гг))))))))) Таки весна!:)

П.С. Інколи мені здається, шо в минулому житті я була собакою! (дуже їх люблю!!!!!) Ага, і нині почуваюся як оте руде чарівнятко, яке біжить з піднятим вгору вушком! (правда, я не руда зовні, зате в душі руде бісеня :)))

[506x699]

Я закричу тобі мовчанням,
Навіщо вибирать слова,
Коли любов іще жива?!..
У відповідь - німе признання...

І погляд холодом проймає,
Минуле вже не повернем,
Життя ми з іншими почнем,
І час щасливий проклянем,
Та лише серце памятає...

Щодня все більше забуваю,
Із плівки спогади стираю,
Себе між сірости втрачаю,
Ненавиджу, а чи кохаю?..
[300x226]

Настроение сейчас - Сакс

Я думала, щастя можна купити за три гривні, а виявилось - його за гроші не купиш...
За три гривні вкрала у тітоньки на базарі шматочок весни і тішилась мов дитина. Але обламали під корінь.. Наївне дитя...
Штучна я якась стала, як робот... Певно, з машинами переспілкувалась...
А квіточки такі живі. Стоять у баночці, такі білі, ніжні й відкриті, до сліз...
Хочеться стати одним із тих підсніжників, хочеться відчути себе шматочком весни...

[300x450]

Настроение сейчас - романтичне...

Дивацько якось, ніби ще зима, а вже й весна. Ніби тепло надворі, та холодно в душі. Так хочеться весни в серці - відчувати, як частіше бється серденько при одній думці про Когось, як очі в натовпі шукають знайомий погляд і не знайшовши, розчаровано дивляться в небо з мольбою чи докором; як хочеться співати разом із пташками; як хочеться почути слова ніжности й ласки, нехай навіть банальні; як хочеться просто вдвох гуляти по нічному Львову і мовчати; як хочеться чекати від Когось дзвінка; як хочеться засинати з думкою про Когось і прокидатись з такою ж думкою; як хочеться просто заснути в Його обіймах, забуваючи про всі дрібні конфлікти і непорозуміння; як хочеться відчути, як щось чисте й непорочне охоплює тебе всю, і ви вже вдвох летите кудись у безвимірний простір і плачете й смієтеся разом; як хочеться просто закохатись і відчути, як це - бути щасливою як жінка....

[700x501]

Это цитата сообщения Элеонора_Кацнельбоген Оригинальное сообщение

ДЕТИ О ЛЮБВИ:)

Группа исследователей задавала детям от 4 до 8 лет один и тот же вопрос: Что такое любовь?

Ответы оказались намного более глубокими и обширными , чем кто-либо вообще мог себе представить.

 

Если кто-то любит тебя, он по-особенному произносит твоё имя. И ты знаешь, что твоё имя находится в безопасности, когда оно в его рту. Билли, 4 года

читать далее

Не розумію гармидеру у власних думках... Ти ще там чи покинув їх навіки?.. Люблю тебе чи просто згадую?.. Любила чи ...? Від тих всіх питань тікаю і не знаходжу на них відповіді... Ти допоможеш? Але ти далекий... Як писала Наталя Очкур "Ти далекий. Ти чужий до краю. Такий жаданий - мову відніма. І смішно те, що я тебе кохаю у світі, де кохання вже нема"... Ти чим далі, тим ближче. Парадоксально. Боляче. Я хочу, щоби ти пішов... Назавжди...
[525x700]

З розмови в асі:


.... (13:46:38 14/01/2008)
я нікого не люблю

malyoha (13:47:05 14/01/2008)
і себе навіть???

.... (13:47:20 14/01/2008)
а себе за шо?


Підкажіть людині, за що ми маємо любити себе :)) і не тільки...))
[699x525]

Вкотре переконую сама себе - ДОСИТЬ! Досить бавитись в дитячий садочок, досить оглядатися назад, згадувати те, чого нема. Помітила, тут я пишу, тільки коли мені зле. Як казала колись одна невідома, але талановита львіська молода поетка - "Коли мені класно, я живу, коли мені хреново, я пишу"...
Не знаю, де межа і чи варто її переступати... І як я взагалі її переступлю, якщо не знаю, де вона... Я заплуталась. Хочеться дивитись у майбутнє, а на плечі лягає відтінок минулого. Коли здається - все, нічого більш немає, приходить щось чи хтось, і переконує у протилежному. Думала, бавитися людьми - то весело і придушує біль. А ні фіга!
Більше ніж подруга, але менше, ніж кохана... Тепер історія повторяється, тільки актори помінялись і ролі теж... Я маю відігратись ще на комусь? Я не хочу.... Особливо на ньому...
[388x530]