• Авторизация


Прощаючись, не плач... 27-07-2008 21:07 к комментариям - к полной версии - понравилось!


[280x550]
Накинь на плечі плащ,
Надворі дощ іде,
Прощаючись не плач
Ніколи і ніде.

Замолено гріхи,
Замовлено таксі,
Розходяться шляхи,
Прощайся, як усі.

Болить - переболить,
Пора іти - іди,
Прощайся не на мить,
Прощайся назавжди.

Йдучи дверей не муч,
Ступивши на поріг,
Сховай подалі ключ,
Щоб він знайтись не міг.

В сирий пісок зарий
І не шкодуй за ним -
Все одно замок старий
Заміниться новим.

Іржа той ключ знайде,
Не кайсь і не карайсь.
Іди, як дощ іде,
Як дощ, не озирайсь.

Марійка Бурмака "Дощ"
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (1):
simply_the_grey 29-07-2008-01:25 удалить
Як тільки я не лише зрозумів вислів "йдучи дверей не муч", а й зміг вільно його використовувати, то в мене одразу значно поменшало коло знайомих. Лишились саме друзі


Комментарии (1): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Прощаючись, не плач... | April_forever - Дневник April_forever | Лента друзей April_forever / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»