[200x460]
26 квітня 1986 року в 1 годину 23 хвилини в СРСР на Чорнобильській атомній електростанції відбулася найбільша ядерна аварія в світі. Викинуто в атмосферу 190 тонн радіоактивних речовин. 8 з 140 тонн радіоактивного палива реактора опинилися в повітрі. Інші небезпечні речовини продовжували покидати реактор в результаті пожежі, що тривала майже два тижні. Люди в Чорнобилі піддалися опромінюванню в 90 разів більшому, ніж при падінні бомби на Хіросіму.

Забруднена територія площею 160 тисяч квадратних кілометрів. Більше всього постраждали північна частина України, захід Росії і Білорусь. Приблизно 400 тисяч людей евакуйовано із зони лиха. Території, які вони покинули, на багато десятків років залишаться пустелями, обнесеними колючим дротом.

Білорусь постраждала більше всього. Більше 70% радіації випало саме на її територію. 25% полів і лісів серйозно забруднені, 10% земель взагалі непридатно для використання. Міжнародним екологічним стандартам в Білорусі відповідає лише 1% її територій. Багато людей в Білорусі вимушено харчуватися забрудненими продуктами, оскільки доступу до екологічно чистої продукції практично немає. На радіоактивно небезпечних територіях в Білорусі живуть 1,8 млн людей, з них півмільйона – діти.

У Україні на брудних територіях живе від 3 до 5 млн людей. Встановлені заборони на збір ягід, грибів, квітів на забруднених територіях.

Положення в постраждалих країнах колишнього СРСР посилюється економічною кризою в них. Далеко не всі люди володіють можливостями покинути небезпечні території і переселитися в інші місцевості, а також купувати чисті продукти.

Згідно звіту ООН за 1995 рік, кількість безпосередньо і що побічно постраждали від аварії на ЧАЕС складає 9 млн людей, з них 3-4 млн – діти. За оцінкою фахівця з радіації професора Джона Гофманса (John Gofmans) аварія на ЧАЕС стане причиною 475 тисяч смертельних ракових захворювань і приблизно стільки ж несмертельних. Пік захворювань раком щитовидної залози очікується на 2005–2010 роки.

Немає гарантії, що викид радіоактивних речовин не повториться. Саркофаг над реактором висотою з 24-поверхову будівлю, зведений на швидку руку, може виявитися нестійким до підземних поштовхів. Реактор, що постраждав від вибуху, також непередбачуваний в поведінці.

Місце аварії: Чорнобильська АЕС, 4 реактор (тип – РБМК)
Положення: Україна, 130 км. на північ від Києва
Час аварії: 1:23, 26 квітня 1986
Коротка інформація про АЕС: 1-й і 2-й реактори будувалися з 1970 по 1977 рік. Будівництво 3-го і 4-го реакторів завершене в 1983 році. Ще два реактори на момент катастрофи було недобудовано. ЧАЕС офіційно припинила роботу по виробництву електроенергії 15 грудня 2000 року
Населення території навколо АЕС: У місті Пріпять (у трьох кілометрах від реактора) проживало 49 тисяч жителів. Населення Чорнобиля (15 км. від реактора) налічувало 12.5 тисяч. Всього в зоні з радіусом 30 кілометрів навколо АЕС проживало приблизно 125 тисяч жителів

[показать]
Разрушенный 4-й реактор ЧАЭС

[показать]
Саркофаг

Причини аварії на Чорнобильській АЕС

Електростанції не тільки проводять, але і споживають електрику, наприклад споживають його насоси, призначені для охолоджування реактора. Електрика зазвичай забезпечується із загальної мережі. Якщо реактор відключається від загальної мережі, він повинен бути здатний отримати енергію з власної продукції. Якщо ж реактор не проводить електрика, то потрібне інше джерело енергії для забезпечення безперебійної доставки хладагента в реакторне ядро. Для цього використовуються дизельні генератори, проте при виключенні реактора існує затримка, поки генератори будуть запущені. Саме тому під час цієї затримки реактор повинен бути здатний сам забезпечувати необхідну потужність для живлення охолоджуючих систем. На 25 квітня 1986 року був запланований тест 4-го реактора АЕС по самозабезпеченню енергією. Персонал станції повинен був перевірити, чи вистачить електричної потужності сповільненій турбіні, щоб експлуатувати аварійне устаткування і насоси для охолоджування. Цей тест вже проводився раніше, але не були визначені остаточні результати, тому було вирішено повторити його. На превеликий жаль, цей тест був визначений як тест неядерної частини електростанції і тому виконувався без урахування необхідних обережностей. Дії персоналу, що проводив тестування, не були скоординовані з персоналом, що відповідає за ядерну безпеку.

Для тестування потрібно було знизити потужність реактора. Спочатку реактор працював в половину потужності і контрольні системи не дозволяли зменшити потужність. Тільки у 23 години 25 квітня система управління дозволила зменшити потужність. Потужність впала до 30 MW(t). Потім оператори пробували підняти потужність 700-1000 MW(t). До години ночі 26 квітня потужність була стабілізована на рівні 200 MW(t), але досягти цього вдалося тільки після технологічних порушень, несумісних з гарантованим безпечним функціонуванням системи. Реактор став дуже нестабільним і оператори були вимушені вносити зміни через кожні декілька секунд, щоб підтримувати постійну потужність. Насоси, що забезпечують охолоджування реактора, стали подавати меншу кількість води і об'єм пари в охолоджуючих каналах збільшився. Раптове збільшення продукції теплоти привело до вибуху, що зруйнував реакторне ядро. Трьома секундами пізніше відбувся ще один вибух. Причиною першого вибуху було паливо, в другому вибуху, мабуть, взяв участь водень. Вибухи зруйнували дах реактора і радіоактивні речовини вирвалися назовні.

В результаті вибуху почалася пожежа. З довколишнього міста Прип'яті було викликано більше 100 пожежників. Саме вони прийняли на себе найбільшу дозу опромінювання і зазнали великих втрат (по радянських зведеннях – 31 загиблий під час ліквідації). В результаті пожежі радіоактивні речовини викидалися високо в атмосферу і переміщалися вітром, із-за чого відбулося забруднення величезних територій. Ситуація з пожежею посилювалася за відсутністю досвіду боротьби з таким типом пожеж і ризиком ланцюгової реакції в реакторі. Для гасіння пожежі застосовувалися вертольоти, що скидали спеціальні склади для гасіння і запобігання ланцюговій реакції, а також пісок і глину. Згодом виявилося, що вони, можливо, ще більш збільшили температуру реактора. Пожежа була згашена тільки 9 травня.

Які ж причини катастрофи? По-перше, недоробки в системі безпеки реактора РБМК, по-друге, оператори, що проводили тестування, не були інформовані про те, що їх дії можуть привести до вибуху. В результаті – за декілька секунд повністю зруйновано реактор.

Дві помилки привели і ще приведуть до смертей сотень тисяч і навіть мільйонів людей, території навколо станції надовго залишаться мертвими зонами. Вибух реактора на Чорнобильській АЕС завдав жорстокого удару по людській самолюбності і політиці "мирного атома".

Взято з: www.u-kraina.com