„Ибо мудрость мира сего есть безумие пред Богом, как написано: уловляет мудрых в лукавстве их” Новый Завет. Первое послание к Коринфянам святого апостола Павла.



В суєті звичного життя, серед дій та бездіяльності, серед мрій і реалій, крізь сміх і сльози, крізь байдужість та зверхність оточуючих людей, всупереч встановленим, суспільством канонам поведінки і не писаних норм виживання, серед всієї цієї безглуздості – важливо залишатися собою...
І не важливо скільки зусиль необхідно для цього прикласти... не важливо через які грані своїх можливостей необхідно переступити. Не важливо скільки раз...
Отак і живеш...
Іноді зриваєшся і ридаєш, ковтаючи гірки сльози власного безсилля... через деякий час піднімаєш голову, говорячи собі – ДОСИТЬ!!! і з яскравою посмішкою несеш в світ своє божевілля, своє кохання...
Темні вулиці... Холодні вечора... Світло з чужих вікон... і музика... твого серця і в твоєму плеєрі..
Ти легка і чарівна. Наївна і впевнена в своєму щасті або байдужа до свого горя...

[332x500]