Не хочу більше знати що зі мною,
Нехай все залишаеться як є,
Нехочу більше знати що з тобою,
Нехай кохання днем одним живе.

Нехай усе на світі вкриє снігом,
Журитись далі сил не маю я,
І мрія моя хай залишиться під пилом,
Бог дасть, можливо, і вона піде у небуття.

Лишився попіл там, де були квіти.
Жевріли вони довго, але що з того?
Де вмерли краски там не можна жити,
Лишається співати блюз і пить вино.

Облиш мені мою пусту кімнату,
Облиш гітару, ручку і папір,
Нічого більше я не хочу мати
І жити далі бракне сил.

Зневіра хай залишиться у серці,
Не можна, щоб там порожньо було,
Нехай кохання знову стукає у двері,
Не хочу більше... бачів вже його!