[217x346]

Ніч летить поза хмарами,
Сірою тінню ковзає по кутах кімнати,
Дні змінюються днями і все триває,
Та сьогодні я вже не зможу спати.

Годинник на стіні рахує хвилини
І нагадує мені, що час спливає наче пісок.
Я відчуваю за лівим плечем
Хтось зупинився, не дійшовши до мене тільки на крок.

Роблю вигляд, що нічого не сталось.
Може той «Хтось» помилився і скоро піде?
Та він лишається і чекає
Він завжди чекає, доки не отримає своє.

Маятник годинника коливається,
Вимірюючи рівномірно за тактом такт –
Раз в житті кожен виходить на своє перехрестя
Щоби на ньому укласти свій контракт.

(с)