Ніжність, зіткана із тисяч сказаних й несказаних слів...
Тепло, яке огортає все тіло й виходить далеко за межі кімнати й власного простору...
Ласка, забута й неочікувана...
Почуття, стримувані й ще зовсім крихкі...
Очі... В їх безмірі можна втопитись...
Погляд, злегка хитруватий й водночас до болю ніжний...
Сила, по-чоловічому тверда й водночас по-жіночому мяка...
Голос, у якому тонеш й не хочеш, аби хтось кинув рятівне коло...
Безмір відчуттів, у який відносить тебе й щастя, яке накриває з головою...
Справжність, а чи гра?...