Вчора чи не вперше потрапила на літературний вечір - барди, авторська пісня, оригінальні твори львівських поетів та композиторів, вишукана та невимушена атмосфера гостинного кафе, щирі усмішки нових людей, неймовірне відчуття полегкости і щастя... Жодного пафосу, зарозумілости чи зверхности... Подруга-відьма під ліхтарями вічности читає для Нього. Небайдужість в очах, легкі обійми, неприкрите бажання, завуальоване незвіданим...
Приємно потрапити в інший світ після сірих буднів... Потрапити у коло творчости. Почути справжніх - не касетних - львівських живих легенд-талантів. У тишу вливається Його боженственний голос... "Чи Ти варта того?..." Погляд в сторону відьми... Так, Вона варта!.. Сльози, ностальгія... Душа живе, серце неспокійне, не в такт, руки, рухи, очі... Останній акорд... Пісні, а не почуття...
По дорозі додому не хочеться говорити з кимось... Осторонь... Щоб не розвіяти чари і відчуття чогось неземного...
Дякую, Світлячок, це найкращий дар у вирі буднів...
[429x640]