... Вона бігла йому назустріч, в голубому ситцевому платті, по галявині з ромашками. Усміхнена й таємнича. Відкрита світу й людям. Випромінювала сонце й неймовірно теплу енергію. Він радісно простягнув їй назустріч руки. Раптом, що це? Звідкись налетів шалений вихор й стер її усмішку сперед його очей...
... Він прокинувся від власного крику. Холодний піт заливав чоло. Глупа ніч дихала тишею, лише зорі світили якось неприродно яскраво. Знову цей сон. Коли врешті вона перестане йому снитись? Коли відпустить його зі своїх лещат? Може, коли він сам того захоче?! А чи захоче?!
Він втомився. Бути іграшкою у власних руках і водночас не могти взяти себе в руки. Розкис. На роботі чорна смуга, коли востаннє бачився з друзями, просто попити пива, давно не їздив до батьків. Після роботи було лише бажання чимдуж мчати додому й закритись у власній коробочці, нікого не бачити й не усміхатись фальшиво. Так щовечора і робив. І тільки сни виривали його з буденності.
Він задихався. Від спогадів, почуттів, любові й ненависті. Він любив її. Досі. Дарма, що стільки часу пройшло. Мабуть, він її занадто любив. Тому вона й пішла, не залишивши й краплини надії. Чи вона особлива? Ні. Просто половинка його душі. Хвиля безвиході накрила його. І хвиля спогадів ринула з очей водоспадом сліз. Він плакав вперше за стільки часу. А зараз той, інший, обіймає її, любить, і вона його. Фак! Як же ж він заздрив тому іншому.
Міцніше закутався в одіяло. Так і просидів до ранку...
Вирішив не йти на роботу. Будь що буде. Щось тягнуло його туди, де вони бачились востаннє...
... Привіт... Він аж стрепенувся. Його очі зустрілись з... ні, не її, а її сестри очима. А ти змінився... Він просто стояв і не міг вимовити ні слова.
... Вона так любила тебе...
... Як тепер любить іншого...
... Якого іншого?! Ти хіба не знав?..

... Така благодатна тиша буває тільки тут. Він тихенько переступив поріг, й м’яка трава приємно полоскотала ноги. Знайшов її одразу. Великий букет ромашок ліг на плиту. З фотографії на нього дивилась руденька дівчинка в голубому ситцевому платті, усміхнена й відкрита світу...

26.05.2009р.
[604x453]