Як це в житті буває? Бо у снах це все на багато простіше. Тобі щось сниться, ти переймаєшся, ти нервуєш, ти робиш якісь рухи і дії, йдеш до якоїсь мети, а тоді... прокидаєшся зранку і всі зусилля стають марними. Постає питання - нащо щось там робити у тому сні, якщо всеодно прийде ранок і зведе нанівець всі ті старання. В житті це по-іншому. Тому не можна багато спати. Хоча, з таким же успіхом можна сказати, що не можна багато жити. І те, й інше - брєд. Нічого не буває просто так, і нічого просто так не минає. Можливо, сон - це такий собі бонус-варіант якоїсь спроби пережити ситуацію, або запобігти їй. Тим більше, коли сни є віщими. А віщі сни - це не просто так, бо коли вони саме такі - то це не що інакше, як спроба запобігти чомусь на яву, у житті. А може сни й є той шанс-бонус, який дається для того, щоб запобігти душевному апокаліпсису наяву?