"Не варто лякатися лякливих слів.
Хто його знає, нащо вони написані?"
(Мабуть це написав я)

Коли тебе переповнюють емоції, всі матюки вже затерто так, що вони не здаються не те, щоб образливими, а обточеними культурою, літературними висловами, крилатими виразами, їх значення загублено в історичних книгах і промовах взірців культури. От тоді ти починаєш шукати щось нове. Тобі треба послати людину дуже далеко і бажано матюком, але вона тепер не образиться (а як ви хотіли? 21 століття на дворі), а навіть сприйме це як комплімент у свій бік. Саме тоді ти починаєш вигадувати щось нове.

Шо ж мені робити. Слова суки скінчилися, треба щось нове. Кардинально нове, отак щоб сказав – як відрізав, це не якесь банальне "нахуй", чи "в жопу", треба щось таке образливе, щоб люди знали з ким мають справу. А чи не послати їх всіх в баню? Нє, це совкова штучка, не будемо вертатися назад, йдемо таки в Європу. Там нема банальщини, там треба креатив. Їх треба посилати філософськи. А йдіть ви суки до Фрейда! По моєму не слабо. Викинемо ще слово "суки", бо подумають, що комплімент. Вийде щось таке: йдіть ви до Фрейда. Думаю не подіє, вони ж можуть прикинутися дебілами і запитати куди-куди? Нє, треба щось реально Європейське. Як посилають в Європі?

Йди ти у стакан! О, це вже краще, хоча... Блядь, вони ж подумають що це дружня порада, зіп'ються і помруть від цирозу печінки. А я вам не мать-Тереза, щоб шось радити. Самому б хто порадив. По моєму образливо звучить, йди у бібліотеку. Якщо все правильно сказати з правильним наголосом, то може бути круто. Всі будуть ображатися, тіпа, яка там бібліотека, сука, пошли мене краще на дно стакана, так крутіше. А я скажу, ви шо задумали гади, а? хочете від мене дружньої поради? Я сказав у бібліотеку! Всі образяться і всеодно підуть бухати. Це буде теж саме, що й іди ти у стакан. Дожилися. Бібліотека і стакан вже нічим не відрізняються. В Європу йдемо. Треба щось нове, креативне.

Іди броди, іди гуляй, іди тусуй, іди втикай... це все дитяче, треба щось таке, сам не знаю яке. От якби сказав іди грай у футбол... хлопці не образилися б, а дівчата сказали б мені, що я кретин, краще послав би їх у бібліотеку. Один хуй, шо там, шо там, нема чого робити. Краще б ти послав нас у пивбар, там теж нема що робити, якщо хочеш образити, краще не посилай, не обзивай, не дивись, не думай, не напрягайся. Всеодно нічого в тебе не вийде. А я їм скажу, диви що задумали... хотіли мене образити? Отак завжди. Я на стільки тупий, що не можу вже й послати так щоб то було образливо.

Якщо заглибитися в філософію, то можна послати у фастфуд. Контекст такий, що я хочу щоб всі стали жирні і некрасиві, від'їли собі товсті боки і відпили пивні животи (хоча це мабуть про стакан), і потім померли. Прямо над гамбургером, зупинилося серце від ваги і вони впали мордою у салат з крабових паличок. Хоча... нічого в мене не вийде. Якщо вони питають в мене, куди це до Фрейда, то чого вони не спитають, як це у фастфуд? Їм треба примітивно. Ідіть у гендель, ригальню, ганделик. Тоді на мене подивляться тверезим поглядом, подякують за пораду і підуть у гендель, понажираються. Ото ж їжа це теж саме, що й стакан. Бля, як все примітивно. Ми йдемо в Європу. Треба креатив.

Ну студентів можна ще якось послати. Подумати і послати. Студенти – це окрема держава. Держава без принципів, конституцій, президентів, претендентів у президенти, спікерів, правил, парламенту. У них є алкоголізм. Не можна зачіпати цю тему, бо у них є дві святині – алкоголь і цигарки. Не будемо їх чіпати. Що вони не люблять? Пари. Еврика! Отак прийду в універ і скажу, а йдіть ви всі на пари! Реакція буде не адекватна. Вони подивляться на мене і скажуть, може тобі ще в бібліотеку сходити, або Фрейда почитати? Пішли лучє на футбол, сядемо на стакан. Набухаємось. Шо за діла? Все зводиться до одного. Футбол вже асоціюється з пивом, а унівєр зі стаканом. Як ми блядь ідемо в Європу, коли й послати нормально один одного не можемо.

На людей треба дивитися як на п'яних. Ідіть ви в ліс! Отак гордо, просто і невимушено – в ліс! Реакція буде... ні, її взагалі не буде. Вони всі переглянуться і скажуть мені, а, дрова рубати, бити морди деревам, махати сокирою? Нормально, тільки чувак зрозумій одну річ. Щоб рубати дрова, треба зрозуміти їхню філософію по Фрейду. Треба стати дровами, як ті дрова, що ми їх будемо рубати. А щоб стати дровами, що треба? Правильно мислиш, мужик. Треба фастфуд, у якому є стакан. Ми понажераїмося, як дрова і підемо... а може й не підемо. Ну ти й дав! Оце порадив. Так і зробимо. А мені схочеться сказати, суки, я не мать-Тереза, щоб роздавати поради, я хотів вас образити!

Нє, треба шось інше. Хочу в Європу. Поїхати на стажування, щоб навчили хоч посилати нормально. От скажу, ідіть в музей, а вони все одно почнуть згадувати козаків, отаманські випробування, п'яні базари, фастфуди, бібліотеки, філософію, філософію дров, філософію стаканів і врешті решт стакани.
Я зрозумів. Треба таке слово, щоб з бухлом не мало нічого спільного. Одна моя знайома полюбляє посилати мене на пальму. Всі думають, це їй просто не хочеться, щоб я нажерся. Хоча ж сама штовха такими словами до огидних вчинків. Так думає багато людей, хоча я не знаходжу нічого спільного між пальмою і стаканом, хоча... ні, це вже по Фрейду. Мовчу. Треба змиритися з тим, що всі слова так чи інакше ведуть у алкоголізм. Не хочу! Не хочу пити і бачити п'яних! Не хочу посилати, бо всі подумають, що я мать-Тереза, яка просто радить напитися. І в Європу я не хочу. Вона такий же міф. Як і те, що можна когось образити так, щоб це було й дійсно образливо. Пішло це все... пішло... пішло воно все... у... Європу!!!