Не розумію чого, але грустно, холодно, на все посрати, на все забити. Хочеться слухати сумну музику та плакати. Так тихо, тихо. При цьому сидіти на вікні, курити, пити вино, прямо згорла, а ще темноти та дощу за вікном. Далекі вогники машин шмигають за вікнами, а сльози природи по ту сторону вікна, стікають по стеклу, а мої по моїй щоці...
Це осінь? Це холод? Це самотність?
Важко...
Мені за сьогодні навіть жодного письма не прийшло. ні брешу - одне, від доброго друга. А ще один подзвонив, але у мене була робота. Він мабудь образився та пішов... Не ночувала вдома, а родина і досі не дзвонить спитати я хоч на роботу доїхала.