Мені здається чи справді? Я втратила ще одну близьку людину! А ще скоро від мене поїде ще одна близька людиночка, котру я безмежно люблю...
Це щось особисте, але мені так больно від того, що люди залишають мене. Не сказати, що я хочу появи нових, верніше я хочу, але ж тих вони не замінять.
Я втратила ще одного друга...
Він був схожим зі мною всим і коли він пішов з мого життя я це зрозуміла. У нього є багато на то особистих вагомих причин та підстав. А головне є підстави сказати, що я в цьому винна, хоча мені так не хотілось його втрачати. А тепер дуже боюсь ще одного - разом із ним підуть ще... Бо вони його дуже люблють і жаліють.
Мабудь можна сказати, що це страх перед самотністтю, не знаю...
Зара мені просто погано від того, що я знов втратила щось близьке.
Що за стан, що за період в житті?
Я памятаю багато чого з нашого спільного дружнього життя. Там було багато доброго, ні з ким більше це не повториться, нажаль...
Значить так треба...
Треба далі жити та йти за тичиєю, тим паче, що я і не впиралася від цієї втрати, а своїми же руками дала поштовх...
Дура