[336x345]
Стільки всього треба сказати, що навіть і не знаю з чого треба чи можна почати.
Все, наближається той день, коли де-хто важливий приїде. А сьогодні я домовилась з ще однією укрсуч писакою привезти її до нас. Матера вона, моя дорога Света Поваляєва.
Сьогодні зрозуміла, що я займаючись ось такими справами отримаю надзвичайне задоволення. При чому від усього. Від самого початку цього процесу, тобто домовленність і, мабудь, буду просто в екстазі, коли завтра буду йити по проспекту в 12 км і розклеївати афіші, а потім 18 жовтня, коли він приїде від щасття заплачу.
Сьогоджні задалась питанням - чи не є це звичайним хизуванням?
Мені здається - ні. Бо тут я дотримоюсь не тільки виховання себе, як профі у новій сфері, я борюсь за ідею. Мені подобається те, що я можу стати якоюсь лямкою для зв'язку людини "звичайної" та людини-митця-письменника.
Так, я добре розумію, що для нас це не є досягненням. Один - два ще не показник, але ж є добрий початок!
Думаю, з рештою з цього щось та вийде...
До Харькові, а темпаче до Львова та Київа, нам і рачки не долізти, але ж комусь треба починати цим займатись, нарешті.
Якщо дядькам і тьоткам це не потрібно.
Як прочла в Андрюховича - у нашого народа є нове обличчя. Молодь здатна зробити навіть більше ніж вона собі уявляє!
Так ось я думаю, що він правий, в нас все попереду.
А ще мені дуже приємно, що я в компанії з такими людьми, що ми втрьох йдемо до чогось більше ніж просто сидіти та пити пиво, чим зараз й займаюсь...
Але ж ми митецька чи мистецька (не має значення) агенція "П+Г, без Б", а митці вони такі....