Бруда, я постараюсь конечно... И еще вот подумал, а таких как ты ведь не много. Миллионы людей жаждут смотреть на то как люди на их глазах насилуются, избиваются разбиваются, калечатся и погибают... Гребанный мир!

Подивитися - так, звичайно! Всі хочуть подивитися! Але ніхто не хоче приймати участь, бути безпосередньо поруч - як з цією бабусею. На відстані - так, але не поруч, не біля мене, не торкайтеся мене своєю власною смертю...

Багато чого в цьому нашому сраному житті залежить не від нас. Ганебно та навіть огидно до відчуття гіркоти десь в горлі, але люди не можуть собі обрати де їм померти. Ось та бабуся, вона ж не винна. що їй захотілось проїхатись в транспорті, бо їй потрібно було купити солодащів до приїзда онука. Так не можна, до того треба з жалем ставитись, а те що тобі довелось це побачити просто болісно. Саме цікаве, що побачити як померають осторонні люди важко. Це більше ніж зрозумітти, що немає рідної. Насправді, а може тієї людині було визначено стати твоїм другом чи кимось там ще... Таке життя поряд зі смерттю, дає змогу замислитись та почати берегти себе та близьких. Бо все то великий індастріел, у сірому всюди його може статись що завгодно, з ким завгодно, де завгодно...

Адочко, а це не вигадана історія...Це сьогодні трапилося з нашим Дімкою...

Я ж не кажу, що це повинна бути брехня, я ж про інше. Ти згадай, як я побачила як мого ж однолітка вбили на дорозі, коли той біг за пивом. Як тобі таке? Це, я ж кажу, важко пережити, або зрозуміти, що до тебе то відношення не має, а ось те що чисто морально важко, навіть не стерпно, бачити смерть з її обличчям чи просто сказати в обличчя... Я про це ж казала, чого це ти мене не зрозумів???

Я кажу про те, що людей це не шокує, вони зляться і ображаються незрозуміло на кого, що це побачили...Це їм заважає, наче ти їх образив, що взяв і помер - ти не мав цього робити, ти цим травмував їх психіку... Я хочу жити у вакуумі власних проблем...Я не хочу...Як ти міг...

Ну тоді добре, я згодна. а то я не вірно порозуміла тебе! Просто хочеться вірити, що не всі подонки у цьому ганебному світі. І для когось це не сенсація, а жахлива подія. Хочеться вірити що залишились ті, хто не жаліє себе у таких ситуаціях, як завжди, навіть коли близьки уходять...

обещаю тебе не умирать на твоих глазах. ходи всегда рядом со мной и тогда я буду жить вечно!