.. я ледве відірвала свою важезну голову від ліжка (такою вона мені видалась після вчорашнього малювання машини Роса).. я напевно давно вже виспалась, але якось не могла розплющити очі і відірвати квадратову голову.. прийшла на кухню, уже всі встали. а очі запухші (сама в шоці) і чомусь не весело на душі...

Мама спитала чи я знаю, що Митін староста вчора помер... і сльози накотились на очі.. Він навіть у випускному альбомі якось окремо від усіх.. і сумний......... Він довго був в комі (більше двох місяців).. казали шансів дуже мало, що навіть якщо вийде з неї, навряд буде здоровий... а Він вийшов, і відновився, але не витримав операцій.. яке ж те життя несправедливе..

сьогодні похорон, а завтра у них мав бути випускний вечір...

це мені нагадало наш випускний в гімназії.. наш класний кервник.. йому було 33 роки.. не дожив до нашого першого випуску.. Він так чекав, що напередодні, прийшов на місяць швидше... з квітами в руках... напевно відчував, що щось не те з ним.. двоє маленьких дітей і чудова дружина.. маленький - копія свого татка..

піду поставлю свічки.. у церкву взагалі не ходжу - не розумію навіщо..

Нехай у спокої спочивають їхні душі.