Вітаю усіх усіх усіх з Новим 2006 роком...)
Нехай вам таланить на вірних друзів і щасливу долю, а життя буде сповнене радістю, романтикою й коханням!!!

Поздравляю всех всех всех с Новым 2006 годом...)
Пусть вам везет на верных друзей и счастливую судьбу, а жизнь будет преисполнена радостью, романтикой и любовью!!!


Happy 2006 New Year...)
Wish to you true friends and happy fate, and life will be full of by gladness, romanticism and love!!!

В колонках играет - unknown artist- something
Настроение сейчас - fell good....

its my new foto)
its today:
[400x549]

В колонках играет - Sarah_Connor_-_02_-_Christmas_In_My_Heart.mp3
Настроение сейчас - відповідне
Ось знайшла нову пісеньку Тіни Кароль...
мені сподобалась...і кліпчик також класний..можна скачати пісню...дуже класної якості тут:


Тина Кароль - ''Выше облаков''.mp3


[349x309]

В колонках играет - Mylene Farmer - 02 - Fuck Them All
Настроение сейчас - ununderstand

привіт...ой як все заплутано...що ж пора розібратись, навіщо все довкола...і для кого це?......попробую...!)
[550x413]

....вчора подруга повела мене в церкву просто помолитися...так добре стало... коли приходиш просто помолитися чи поставити свічку за людей, яких ти дуже цінуєш...
...ввечері я дізналась що у моєї подружки, з якою ми разом ходили на репетиторство має бути дитинка, - вона вагітна вже кілька місяців.... така щаслива була коли виходила заміж...тепер я дізналась...що її дитинка в її утробі помирає...вона ходить вагітна...а дитина всередині помирає...

Нарешті я навчилась їх робити. Можна скачати ці, ось тут:


.:B R U S H E S:. with Vitalik


[399x273]

В колонках играет - Natasha Thomas-Save Your Kisses For Me
Настроение сейчас - ...such exhausted

ПОБАЖАННЯ ДЛЯ ВСІХ:
ПОДАРУЙТЕ ЦЬОМУ СВІТУ НАЙКРАЩЕ — СЕБЕ!

[700x327]

В колонках играет - Sergеy_Lazarev_-_Lost_Without_Your_Love_Original.mp3
Настроение сейчас - Бадьоре))

Доброго ранку.
Я так люблю це життя!!! правда класне фото???

[334x448]
Лапочка!

В колонках играет - Виталик Козловский - Я тебя найду
Настроение сейчас - все ок.!

Ой... я нарешті знайшла пісеньку Віталіка, кайфую тепер. А ще вчора собі купила черевички зимові...такі класнюні.
Маю дуже багато роботи...але ото як бачите залізла в "дневничок" ...
Треба щось робити, бо робота сама не робиться.

[500x197]

Мій коханий Львів — це насамперед моє життя.

Я кохаю своє місто. Львів — це осінній вечір, коли обпадає пожовкле жовто-гаряче листя і ледь чутно крапає дощ... часом дощ крапає на дахи старовинних архітектурних будівель і здається, що цей звук уже не гуркіт, а мелодія; потрапляючи на різні дахи, капельки звучать по-різному, а тому створюють легеньку солодку нотку... нотка за ноткою, нотку за ноткою — так твориться мелодія „Вечір осіннього Львова”.
А ще Львів — це запашний весняний ранок,... коли пофарбовані тротуарні бордюри, коли здійснюють перший і останній свій політ квітки цвіту дерев,.. коли, ступаючи по тротуару біля Ратуші, здається, що ти десь в Парижі.....або ні...ні..— це інше — такого місця там немає, просто тобі затишно потрапляти каблуками у проміжки тротуарної плитки вздовж трамвайних колій. Львів весняний це нескінченна кількість поцілунків на його вулицях; поцілунки і зустрічі біля пам’ятника Тарасу Шевченку, де не раз і не два проводилась перша зустріч (побачення), де роблять перші подружні кроки одружені пари, ... де проїжджає невимовно красива карета (тобі здається, що ти потрапила у минуле століття).
Весна у Львові — це Високий замок... найзатишніше місце...там щовесни зустрічаються теплі мрійливі ранки і проводяться осяяні зорями вечори. Там, на Високому замку у пишній зеленій високій траві витає звук першого ніжного поцілунку. Ввечері, засліплений місячним сяйвом та ліхтарями Львів — наче спалах феєрверку, такий же яскравий, загадковий і щоразу новий.
Мій літній Львів — для мене загадка, осінній — просто мій ЛЬВІВ.
Для мене Львів особливий саме восени, це тому моя улюблена пора року. Як тільки подумаю про неї... (у спогадах)... кружляє зі мною в парку напівпожовкле кленове листя — його аромат пронизує мене наскрізь... назавжди б залишилась там!
Львів у Осені — це щоденний, важкий (бо так не хочеться) похід на роботу; коли ти проходиш біля універу, а на зустріч студенти – друзі з папками, рюкзаками і дредами на голові...)
І взагалі писала б про свій ЛЬВІВ вічно, бо скільки не пиши всеодно його красу не опишеш, занадто він вже загадковий.
24.12.2004р. [показать]

Лілея любила грітися ранковим доторком сонячного проміння; любила умиватися вранішньою росою (хоч та і була морозна, але така ніжна і м’яка)...
Лілея була створена для нього і вона це знала. Вона ростила себе красунею; одягала найніжніший аромат мрійливості й спокуси, і саме тоді він кохав її до незтями. Їй подобалось як він це робив...
Тепер Лілея жила заради нього; вдихала чистіше повітря й купала в кришталевій воді; вона не мала права в’янути — не могла тепер це собі дозволити, як не могла одягнути інший аромат. З кожним днем її краса зводила його з розуму більше... її краса володіла ним повністю; він понадусе вірив у вічність Лілеї ..для нього! Перлами пелюстків пестила його щоранку; пишалась що він навіки її.
Вранці вона причепурилась і сьогодні, як ніколи аромат був найлегшим і найспокусливішим за весь час її тендітного існування... побачила його зраду неодразу... тільки щось зламало її стебло...тоді Лілея зрозуміла, що Погляд милувався п’янкорожевими і пишними пелюстками Троянди.
З того часу не зустрічала його...і впевнена була — не зустріне... проте так і не вибачила — він зруйнував її тендітність, Троянда зруйнувала її пелюстки, і вони перетворились на попіл... тоді її не стало.
Погляд закохався в Лілею, щоб жити Трояндою.

Вона пронизує кожну діляночку мого тіла, вона бере в полон мою свідомість, вона запалює в мені нове світло...- світло своїх володінь. її різнобарвне відображення виблискує настільки яскраво і виразно, що світ засліплює і поглинає єдина мелодія. Кожен звук і кожен тон призводить до ритму усе живе і дихаюче в мені, що от от серце вирветься з душі.
І уже полонена моя свідомість бажає бурхливішого атракціону, не знаю, вони, мабуть, змовились... Саме так... я відчуваю політ... хмаринки такі м'які і теплі, ні це не хмаринки.. - це проміння тепле... яскраве світло сонця доповнює атракціон вогнями. Промені із полум'я горять...: „вже гаряче...зупинись!"... Вона не хоче... вже краще... та що це? Холодно... невже... зірка у моїй долоні? Це можливо? Ні це не реальне...це сон! Але ж це відбувається, тому що я відчуваю наближення чогось,...центрального...так це рівновага... ми між реальністю і мріями? Який яскравий спалах, барви все ще блищать... вони віковічні! Політ над всесвітом Душі.
Чому...усе? Так я хочу, хочу...Хочу вічно відчувати цей полон, відчувати політ між гранями льоду і полум'я, відчуваю на своїх повіках вагу п'янких струн кольору, так я хочу!
Вона дивна, щоразу інша, тепла і холодна, лагідна і строга, серйозна і вітряна, заспокійлива і збуджуюча, вона - надзвичайна. У її світі усе ідеальне... усе розкладено по струнам, кожен її подих - нове життя. Хоча вона по своїй суті загарбниця, полон у її володіннях здається хвилинками вічного раю. Лоскіт її грайливості надихає до необдуманого повороту вбік,... найчастіше в бік струн...
Обожнюю її... Обожнюю політ, коли під моєю свідомістю опиняється всесвіт, і кожну його частину я відчуваю до самих кісточок, кожну хмаринку і кожен промінчик я ніколи вже не забуду. Я її обожнюю, бо в полоні її володінь я відчуваю прозорість своєї душі, відчуваю, що наче через ситце проходять крізь мене її звуки.
ЇЇ ім'я - Музика. Вона полонила і поглинула мене цілком! Я її полонена!
5.01.2004р.

[220x337]
Ну що будемо працювати? Треба працювати, тож починаймо!!!:ura: