Неголосні
Млосні пісні
Струн осінніх
Серце тобі
Топлять в журбі,
В голосіннях.

Блідну, коли
Чую з імли —
Б'є годинник:
Линуть думки
В давні роки
Мрій дитинних.

Вийду надвір —
Вихровий вир
В полі млистім
Крутить, жене,
Носить мене
З жовклим листям.

Ліро Геть!
Завмер мій спів!

Тихо пісня відлунала,
Мов Журби легенька хмара
В далені ясній розтала.

Ліро Геть!
Завмер мій спів!

Я колись співав під кленом,
У гаю темнозененім,
Був хоробрий, щястям снив
Юність швидко пролетіла,
Сльзи відберали сили,
Мовчки йду я до могили.

Ліро геть!
Завмер мій спів!

В колонках играет - Рапсодія
Настроение сейчас - =) Спатки

http://vampirebloodlines.ru/elysium/test/
після нього мені дали Ласомба, хоча сам себе я відношу більше до Тереодор
Ласомба
Тореадор

В колонках играет - Lacrimosa - Stolzes Herz
Настроение сейчас - A-a-a-a-a-a-a-a-a-a-a-a--a-a

до нас в Київ 17.12.2005 заїде в гості.... THERION!!!!!!!!!!
A-a-a-a-a-a-a-a-a-a-a--a-a-a-a-a-a-a-a-a-a-a-a-a-a-a-a-a-
- 2005-12-17 - The Cultural-Creative Center at NTUU (KPI) - Kiev
Last updated: 2005-10-21 22:31:40
http://www.megatherion.com/

В колонках играет - In Extremo - Melancholie
Настроение сейчас - Der Good

Біль
Він прокинувся ввечері, голова вже не боліла. Хоча чи помічають болить голова чи ні відразу після сну? Звичайно помічають, якщо вона боліла цілий тиждень і він марнував сотні доларів купуючи дорогі ліки. Все марно. Спроби закінчувались невдало. Ліки не спасали його, а іноді навіть робили біль зовсім нестерпним. Він ходив до лікарів, робив сканування, але все марно. Лікарі – найкращі спеціалісти, розводили руками а прилади фіксували роботу мозку і не виявляли ніяких порушень.
Що могло статися з ним? Він – багата і власна людина, далеко не остання людина в Нью Йорку не міг не те, що полікуватися, а навіть визначити, що за хвороба терзає його.
В тяжких стражданнях пройшли шість днів. Днів і ночей. Виснажений, з червоними очима та зірваними нервами сидів він в хмарочосі, на останньому поверсі за дверима з написом „Р. Н.” В кріслі і до болю стискаючи ручки дивився на стелю. Іноді він ходив по колу. Крісло, картина, камін, пуста стіна, вікно, крісло, картина, камін, стіна, вікно... Все по черзі бачив він проходячи свою кімнату. Іноді нерви не витримали і він ламав все, що попадалося йому під руку. Колись його оточувала розкіш, а зараз дрібні шматочки розбитих речей.
Сидячи в кріслі і дивлячись годинами на стелю він відчував... Страх. Йому здавалося, що він знову став маленьким хлопчиком, який прокинувся зранку від різкого шуму і зайшовши на кухню побачив кухню побачив свою маму... Без голови. Точніше голова, чи те, що від неї лишилося і досі висіло в неї на шиї. А в іншому кутку сидів йому батько який тільки-но придбав для рушницю – на лося і намагався показати як нею користуватися своїй дружині, але він не помітив патрона в ній.
- Синку, йди сюди, синку, сину, промовив він скрізь сльози, - йди до татка, тобі неможна бачити це. Але син вже не бачив, він летів по сходам на другий поверх в свою кімнату. В свою фортецю. Він плакав зачинившись у шафі.
А зараз цей страх повернувся і він знову в своїй кімнаті – фортеці сидить і дивиться в стелю, сльози не змочують його очі, вони взагалі не з’являлись в нього з дитинства.
Іноді він бачив образи на стелі, вони були викликані біллю і виснаженням. Потрібно, щось робити, потрібно діяти, що не будь..., що не будь з того, що не робив ще ніколи в житті. Одягнувшись він вийшов надвір. Він стояв посеред вулиці спиною до хмарочосу в якому жив і працював все своє свідоме життя. Він був генієм. Його роботами захоплювались а він творив не зупиняючись.
А зараз геній стояв посеред вулиці і жадно зі страхом вдивлявся в перехожих...
„Синку, йди сюди, синку, сину...” пронеслося в нього в голові і він простогнав від болю.
Йти, йти і ще раз йти, але куди? Куди-небудь аби подалі від себе і реальності. Реальності яка несе біль.
І він пішов, пішов опустивши голову донизу. Він прийде, але куди, якщо навіть не бачить куди йде? Дивлячись в мокрий асфальт він помічав вогні будинків навколо, світлофорів, машин, але не звертав на них ніякої уваги, він шукав місце, місце де зможе спочити від болю.
Годину блукав він вулицями аж поки нарешті не опинився перед вивіскою „Бар Квейка”. Бар, подумав він... Хм а чому б і ні, можливо алкоголь примусить біль якщо і не зникнути, то принаймні полегшить його страждання.
- Я, Квейк. Джо Квейк власник цього бару і бармен, чи бажаєте випити містер? Вигляд у Вас і я б порадив...
- Віскі, перебивши Джона сказав він зовсім тихо сідаючи на стільчик біля стійки.
- Вибачте сер, що ви сказали?
- Я попросив віскі, він є в цьому чортовому барі, чи мені потрібно купувати його окремо і приносити вам, щоб ви його мені розливали?
- Так сер, як побажаєте, процідив скрізь зуби Квейк, - скільки вам?
- Все. Тобто пляшку, знову тихо промовив він, біль знову давив на голову.
- Цілу пляшку? Здивовано перепитав бармен
- Скільки разів мені повторити, щоб до такої тупої свині як ти нарешті дійшло чого я хочу? Зірвавшись на крик випалив він.
- П’ятдесят п’ять доларів і сорок центів! Холодним тоном відповів йому Джо, дістаючи пляшку з під бару.
- Тримай сотню, решту залиш собі, промовив він дістаючи сто доларову банкноту з гаманця.
- Поганий день містер? Запитав Квейк.
Не відповівши, він взяв пляшку віскі в праву руку а склянку в ліву і пішов до столика. Він обрав крайній стіл в самому кутку під сходинками, що вели на другий поверх. Напиватися

Читать далее...

В колонках играет - October Tide - 12 Day's Of Rain
Настроение сейчас - Супер

Dimmu Borgir - Mourning Palace!!!
October Tide - 12 Day's Of Rain!!!
Macbeth - Romanzo Nero!!!
Я й досі НЕ вірю, що я дома... Що слухаю це, що відчуваю... або не відчуваю. Як мені цього не вистачало...! Зараз допишу "Біль" і викладу його, але тільки для Обраних....

Нарешті Київ. Нарешті.
Я стільки бачив, стільки всього взнав... Прочитав дуже потрібні речі познайомився з різними людьми... Саме в Моршині я дізнався і про Nightwish... сумно, але це правда. Я відчував себе іншим Там... там далеко, далеко на заході. Там люди інші, там все інше... Там рідна мова - українська... я хочу туди на ПМЖ... але це тільки мрії... Львів - це... це не місто це... Щось НЕЙМОВІРНЕ... Такої краси я небачив ще ніде... А Личаківсяке кладовище... Жах, як гарно.... Краса, краса повсюду. Справді європейське місто, на яке майже не попало російське поневолення... Як це їм пощастило в цьому... Ах, якби архітектура Києва могла похвалитися готичними соборами, історичними пам*ятниками (кладовищами)... Соборами, Замками і навіть ЕЛЕМЕНТАРНОЮ БРУКІВКОЮ!!!.... Ах... як же тяжко..... я точно не для цього віку народився..... повернутися б назад в минуле =):
Я написав здоровий щоденник в Моршині і буду потрохи виложувати його сюди, не для всіх звісно. Хто хоче почитати... прошу в приват

Я в Моршині =) Красиве місто багато чого нового дізнався я тут. Познайомився з новими людьми... побував в нових містах та в цікавих місцях. Добре тут тихо, мирно... одиноко. =) Люблю одинокість навіть коли я один...

1. Я бы рада никогда не отводить от тебя восхищенного взгляда, но порою меня что-нибудь отвлекает. Если тебе непременно надо почесать в паху, постарайся уложиться в эти краткие мгновения.

2. От запаха изо рта помогает зубная щётка или хук справа. От перхоти- шампунь или гильотина. А вот от бычьей уверенности, что эти все пустяки не портят настоящего мужчину... Чем тут поможешь?

3. Грязные ботинки. Сколько же раз можно напоминать?

4. Я готова поверить тебе на слово, что велосипедные шорты-удобная, функциональная и мужественная одежда. Только пожалуйста, никогда-никогда не надевай их в моём присутствии.

5. Мне важно знать, что у тебя жизненный план. Мне безразлично, какой именно (потому что всё павно он никуда не годится).

6. Любые волосы, растущие где бы то ни было у тебя на теле, можно брить, а можно- аккуратно подстригать.Третьего не дано.

7. Волосы в носу и ушах- интересный зоологический феномен. А я не зоолог.

8. Я так понимаю, что заправлять футболку в трусы или джинсы ты додумался потому, что иначе тебе туда задувает холодом. Если ты считаешь, что ощущение теплового комфорта способно компенсировать отсутствие женского общества и воздержание от секса- поступай так и впредь.

9. Общее правило: лучше достичь успеха в малом, чем замахнуться на большое и опозориться. Частный случай: если не получается попадать в унитас с мужественной позиция "стоя"- опусти крышку и делай это сидя, как поступают женщины. Пол будет сухим и чистым.

10. Если не получается даже сидя- это симптом инфекции.

11. На самом деле с 21 марта по 25 октября у меня не болела голова не разу. Настоящая причина отказ от секса п 1,5,9.

12. Все феминистки фригидны - согласен?

Тогда справедливость и принцып симметирии требуют признать, что все женоненавистники- импотенты. Чтобы о нас с тобой никто никогда ничего гадкого не думал, давай не будем писать таких злобных шлубостей как прошлое "открытое письмо"

13. Чтобы с полным правом исключить себя из категории "все мужики", достаточно навсегда перестать публично ковырять в носу. На-все-гда. Насовсем.

14. Я уложилась в рекламную паузу?

(с) Катя Дарк

наконец то нормально заработал сайт www.gothiclinks.iswith.us [показать]
Надеюсь он поможет Нашим Готам найти интерисующий их ресурс