Профессор философии, перед лекцией заходит в зал и раскладывает на столе несколько различных вещей. Когда начинаются занятия, он, молча, берет большую, пустую, банку из под майонеза и заполняет ее большими камнями.
Затем спрашивает:
- Банка была полна?
- Да! - соглашаются студенты.
Тогда профессор достает коробку с маленькой галькой и высыпает ее в эту же банку. Он слегка поболтал банку и галька, конечно, заполнила открытые области между камнями. Он снова спросил студентов:
- Банка полна?
Они рассмеялись и согласились, что банка полная. Тогда, профессор достает коробку песка и высыпает ее в банку. Естественно, песок, заполняет все остальное пространство.
- Теперь, - сказал профессор, - я хочу, чтобы вы поняли, что это - ваша жизнь.
Камни - важные вещи - ваша семья, ваши друзья, ваше здоровье, ваши дети. Если бы все остальное было потеряно, и только они остались, ваша жизнь была бы все еще полна.
Галька - другие вещи, которые имеют значение подобно вашей работе, вашему дому, вашему автомобилю.
Песок - все остальное, это просто мелочи жизни. Если вы, сначала, насыплете песок в банку, то не будет места для гальки и камней. То же самое и в жизни. Если вы тратите все ваше время и энергию на мелочи, у вас никогда не будет места для вещей, которые являются важными для Вас.
Обратите внимание на вещи, которые являются критическими к вашему счастью. Заботьтесь, сначала о камнях, это действительно имеет значение. Установите ваши приоритеты. Остальное - только песок.
P.S. Но, тут один студент, подошел к банке, которая, по мнению остальных, была полной, и вылил туда стакан пива. Конечно, пиво заполнило остающиеся места в банке, ставшей абсолютно полной. Мораль этого рассказа: независимо от того насколько полна ваша жизнь, в ней всегда есть место для пива!

Мій Віталюшочок:)
[508x698]

...ручна робота...
[523x698]

[304x304]
дуже...
дуже...
дуже...

[500x409]
Я хочу розчинитися в Тобі,
Ти не мовчи, бо слово кольорове,
Воно в мені живе під знаком крови,
Я хочу розчинитися в Тобі…

Я хочу заблукати у Тобі,
Любов чи не любов – одна провина,
А світ спонтанний, я така – єдина,
Я хочу заблукати у Тобі…

Я хочу бути поруч із Тобою,
І дихати з Тобою просто в такт,
Моє життя – це п’єса, а антракт –
Я хочу бути поруч із Тобою…

Колись я намалюю Твій портрет,
У маслі, в акварелі, в олівці,
І сила волі пульсуватиме в руці.
Колись я намалюю Твій портрет…

А час мине, ми будем не такі…
Сміятимуться, списані із Тебе,
А я Тебе любитиму, як небо…
А час мине, ми будем не такі…

І вкриють зморшки згорблені роки,
Додому прийдеш змучений і сивий,
І спогадів яскраві апельсини
Поміж оці закотяться рядки…

Шкода, що не має вже часу, щоб зробити щось подібне...
І фарб немає...
[500x375]

Другий день зі мною щось не те. "Щось не те" засіло так глибоко і вперто не зізнається, як його звати і що воно забуло на дні моєї душі. Раптом я побачила негатив, який заважає рухатись вперед.
Дуже часто раніше задумувалась, що змінити в собі, щоб відшліфувати себе і світитись ще більше. Періодично гасла, не відзеркалювала позитив і розуміла, що просто будень покриває порохом чи навіть матом. Було боляче, але не бачила дороги.
А зараз полізло все, так ніби відкрилась душа повністю і звідти ... Важко...
Кажуть, я різна, змінююсь надто швидко, багато-кому через це цікаво зі мною, декого це добиває, тих, хто любить постійність. Але як це впливає на мене?
В школі це було Зле, тому що перепад настроїв впливав, окрім того, що морально(під кінець дня почувалась стоомленою), так ще й фізично - боліло серце (і діагноз був кумедний "підвищена емоційність").
Згодом було багато всього, займалась собою, танцювала, медитувала, ще усілякі східні прибамбаси....і вийшла я з "підвищеної емоційності", перепад настроїв сягав не так глибоко, і серце не болить, спокійнішою стала, врівноваженішою, задоволеною життям.
Але...як завжди є "але"...моя непостійність...я пробую все і так багато всього виходить, але я нічого не довела до ідеалу, не виплекала і не виплакала себе в чомусь одному. я не можу сказати, що в чомусь я краща від інших, іншим словом "ас".
Оце мене мордує, я не доводжу до кінця те, до чого прагну! Мені не сидиться на чомусь одному! ТРЕБА щось змінювати, але з чого починати?...Ех....
Почала ритись в собі і зрозуміла, що там ціла купа невідкритого і незрозумілого...
Ну гаразд, продовжу перемивати кісточки, прати думки і сушити їх на сонці розуміння себе...
[600x450]

Там завмирає тіло, а серце шалено б"ється....
Там тепло і дивно взимку....
Там прохолодно і весняно влітку...
Там неймовірно восени і навесні...
Там хочеться кричати мовчки...
Там не буває байдуже...
Там світло свічок і тиха розмова з тими, кого вже нема...
Там серце говорить з Богом і плаче від щастя...
Там музика сягає кожної клітинки тіла і стає легко, високо і ...
Там стаєш ближчим до Себе...

Я була там...
У Вірменській церкві...
[700x525]

[300x225]
Знайомтесь, це - мій молодши братик. І я його страшенно люблю. Знаєте, часом, коли велика різниця у віці, а в нас 10,5 років, не можливо знайти спільну мову. А ми можемо:)
Колись мене дратувало, що гуляти доводилось з коляскою, наче втратила голову в свої 11, і тепер нікуди не дінусь - мушу бавити.
А тепер я така щаслива, що він в мене є. Він насправді здібний хлопчина! Взагалі діти зараз такі...не такі як я була...зовсім...
Я не зважала на гроші, мене цікавив натуральний продукт, а братик мій знає що, по сільки і в якому магазині продається і де дешевше. Він в мене гостренький, з перчиком, завжди знає, що сказати (ну це в нього, напевно, від сестри). Лідер, але прихованого типу, так би мовити, неформальний лідер:). Він прекрасно запамятовує обличчя, імена, прізвища, номери телефону.
Дивлюсь на все це зі сторони і розумію, що з нього великі люди будуть, йому ж просто варто лише захотіти і....
Мій маленький хлопчик, моє найкраще в світі сонечко, я ж тебе зовсім недавно забирала з пологового будинку і так боялась впасти на слизьких сходах...
А тобі вже скоро 11...

.....
[267x400]

Розкажу вам про одного з моїх улюблених викладачів, того, при якому говорю те що думаю, не приховуючись....
Його перли за курс, він мене назвав:
1. Анархістка
2. Ньюзмейкерін
3. Ритор
4. Софістка
Презентацію нашу назвав "псевдонауковою", але ми з того пишаємось, немає змісту - треба форму. Чи не так???
Він в нас просто сонечко і ми його дуже любимо. Кожна пара - свято.
Таких пам"ятають все життя.

Колись в школі я страшенно хотіла, щоб мене якось особливо називали, прочитала Екзюпері, і зрозуміла, що тим, кого люблять дають імена. А мене як не на ім"я, то на прізвище, що мене взагалі страшенно бісило. Не можу сказати, що не люблю свого імені, мені його дідусь подарував, і це був один з найдорожчих подарунків, просто так хотілось, щоб завжди знати, що покликали саме тебе, адже біля тебе могли ще бути Ані, і, можливо, кличуть зовсім іншу.
Першим був дідусичок, він називав мене Масяткою,
інший дідусь називав мене Кришечкою (тепер здогадуюсь, він просто транслітерував рос. "крошечка", але коли він це говорив тоді, я чомусь уявляла кришку від невеликого баняка, і зовсім не розуміла, де ніжність, де краса, де любов???)
Ще мене називали: Анютка, Нютка, Нютуся, Нюточка, Нютік, Нютусь, Анька, Анка, тобто видозміни імені, а те особливе, щоб ні в кого...не було...
А коли вступила все пішло, як мріяла, з"являлись такі "імена", як:
1. Світлячок - світло як стан душі
2. Ваsic - (вимов. Басік), тому що це було написано на улюбленій футболці, у якій я спала. Вже згодом мені ще казали: "Це невипадково, адже Ваsic - це основа, а основа всього - це любов"
3. Мій братик почав експериментувати: після сну він називав мене Ведмедик Дрімко, наслідуючи серіал сказав "Моя прекрасна Анька", так і причепилось.
4. Крім того, виникла така дивна видозміна імені як "Аник".
5. Мій хлопець називає мене Мапуся, риб"ячий антиподик (тому що я не люблю риб(знак зодіаку) і люблю рибу(оту саму, яка спочатку насолоджується просторами морів і рік, а потім нею насолоджуюся я)), і ще...
Тобто, як кажуть "Варто лише захотіти..."

Это цитата сообщения Лабр Оригинальное сообщение

ДЛЯ ВАС

007

5 простых правил чтобы быть счастливым!

Это цитата сообщения Netelika Оригинальное сообщение

Справжні друзі..:)

Вот что значит самый настоящий друг!:)

Настоящий друг всегда поднимет голову, чтобы сказать «Привет!»...

Настоящего друга не беспокоит, если ты немного другой...

Настоящие друзья никогда не дерутся как кошка с собакой...

Настоящий друг всегда отвезет тебя, куда бы тебе не понадобилось!...

Настоящие друзья всегда собираются вместе...

Настоящий друг никогда не забудет о твоем Дне рождении...

Настоящий друг тебе поможет, если ты совсем сломался...

Настоящий друг не будет над тобой смеяться, даже если у тебя новые очки...

Настоящий друг способен поднять тебе настроение...

Настоящий друг никогда не  озволит тебе сделать что-то такое, о чем ты сможешь пожалеть на следующее утро!

Отправь эту ссылку ( http://fantasyflash.ru/story/index.php?kont=story&n=10 ) всем своим Настоящим Друзьям, чтобы они знали, что ты о них заботитишься!

[384x578]
Выслушивайте всех, прислушивайтесь только к себе и тренеру.

Танцевать плохо можно, учить плохо - нельзя!

Вся жизнь танцора - это <еще раз> и <еще раз>

От тюрьмы, от сумы и от танцев не зарекайся.

Учиться, учиться и учиться : танцевать.

Хотите научиться танцевать - научитесь смотреть в глаза друг другу.

Танец бывает желанием, а бывает одолжением.

Танцевальное счастье - это когда попавшей в финал паре не стыдно.

Если бы дамы меньше говорили, партнеры лучше бы слышали музыку.

Танцы без судей - хорошее шоу, судьи без танцев - похоронная процессия.

Танцора красит не место, а танец.

Скажи мне, кто твой учитель, и я скажу, каким ты можешь стать.

Леонид Плетнев



Танго - постель, на которой не стыдно обнажать душу.

Можно забыть движение, нельзя забыть настроение.

Хорошему танцору плохие судьи не помешают.

Можно научиться танцевать, нельзя научиться летать.

Не в танцах счастье, а в их количестве.

В начале был Танец:

Словно занимаешься любовью, но не стыдишься, а получаешь удовольствие от подсматривающих.

Див далі в коментарях....

Відкриймо серця наші так широко, щоб нікому там тісно не було...
Обіймаю Вас щиро-щиро, міцно-міцно, тепло моє і світло для всіх, кого люблю...
Дякую, що Ви є...
[399x300]

Вчора з танців прийшла пізно...
Змучилась, зізнаюсь чесно, якийсь дивний стан дискомфорту, можливо, перебор...А, може, так і треба...
Сьогодні знов мали бути танці, а я проспала все на світі...
Не могла заснути через грозу, страшнувато було, завивало, стукало чимось у вікно, а дерев поблизу немає. А потім як заснула....оце тільки зараз прокинулась...:)
А до початку танців 2 хв. , а я ще навіть окропу не попила.

І ще купила своєму братику на день народження книжку Киосаки "Богатый папа, Бедный папа для Подростков". Зрозуміла, що це якраз моя вікова категорія, читається легко і цікаво. Так що, поки дарувати я її успішно засвою:)
А взаглі книжка дійсно корисна, про те, чого не вчать ні в шкоді, ні в університеті - про гроші. Матимете змогу - почитайте

Я про танці. Танець живота - це така класна штука, просто казка. В мене ніби і виходить, пластика непогана. Але є проблема, знаю, що потрібно розслабитись і попливти за музикою, і тоді все буде, все БУДЕ, а не можу. Можливо, відбиток дали народні танці... Не знаю! Може, якісь комплекси завалялись...
Як розслабитись? Може, порадить хто? Я буду надзвичайно вдячна:)

Сподіваюсь Тобі буде цікаво у моєму щоденнику. Я щоправда не графік, і , може не настільки творча... Я бавлюсь не зображеннями, а словами... Дякую, що приєднався:)

Торкнись душі, відпочинь у слові.
[700x525]

Як не соромно сказати, для мене це відкриття, дивно якось, що я його правтично не помітила в школі, або викладали ніяк, або програма неотесана, або я ще тоді не доросла. Я коли почитала його зараз, я не просто вражена, я шокована: у нього стільки мудрості, вершки життєвих істин, які глибиною своєю сягають дна. Напишу кілька фраз, які мені дуже сподобались, і ви оцініть.
...Все те не наше, що нас покидає...
...сміх є рідний брат радості...
...хто сліпий, тому скрізь нiч... Якщо ти темрява – скрiзь для тебе пекло...
...я буду з тобою в пам’яті, в думці, в мовчазнiй бесiді: до такого ступеня любов сильнiша самої смерті!..
...3атiнок тіні милий, а нiч темряві люба. Близьке до близького схильне, а приязнь обох зливає воєдино. І сам ти такий, яке те, що любиш і осягаєш...
...Бери вершину i матимеш середину...
...В собі самому шукай справжніх благ...