Я зрозуміла для чого був потенціал, я сьогодні відчувала так багато... Я завершую день цей співом душі, ніжно-тихим, колисковим співом...
Сьогодні...
Я вирішила, що в мій переповнений графік я таки запхаю ще танці...
Хочу справжнього вальсу, хочу відчувати себе жінкою в танці з коханим, хочу!!! Господи, дякую Тобі за сили, дякую, що можу стільки хотіти і реалізувати.

Сьогодні лекцією з ІГЛ була психологія. Стрес.
Кумедно так, я сиділа на першій парті і все, що я казала "на бум" виявлялось саме тим, що викладач хотів почути. Він познайомився зі мною :) і спитав, де я взялась така мудра? Хі...

А закінчився день обіймами коханого, ароматом багряної троянди і словом, загубленим у ніжності поцілунків. Дні, які я проживаю яскраво, я називаю святом. Святом мого тріумфу, це і був такий день.
[700x467]

Як мені добре.... Нічого такого не трапилось, мені просто добре. Я відчуваю себе хмаринкою, білою, легенькою, пухнастою, якій не відомо, куди подує вітер...
Збирається енергія, величезний потенціал.... невідомо ля чого...
Мене це лякає, але я в солодкому очікуванні...
Краса...

Я так багато сьогодні зрозуміла.
Я почула те, про що раніше просто здогадувалась.
Можливо, цей день поставив крапку там, де вона повинна стояти за граматикою життя.
Любов...
Яке неймовірне багатогранне явище, скільки кольорів...
Любов побутова. Що це? Я відкрила, що це найкраще, що може бути. Про Неї не пишуть книжки, не знімають фільми, Її не малюють. Але відчувають, відчувають двоє і більше ніхто.
Щастя, коли чуєш його дихання, відчуваєш його присутність в кімнаті, коли бракує його посмішки, він знає тебе, він лагідний і ніжний, обережний і уважний, але ти жива: ти не відчуваєш себе ані кришталевою вазою, ні птахою в клітці. Але почуваєш себе вільним птахом, який за власним бажанням летить в його долоні.
Була впевнена, що не здатна любити побутово, а воно само прийшло....
Щастя...

Это цитата сообщения Kailash Оригинальное сообщение

Полезная информация про все семь цветов радуги.

Красный:
• стимулирует нервную систему, высвобождает адреналин, помогает при апатия, депрессия, страх, неуверенности в себе и упадке сил, наделяет чувством безопасности, уверенностью в завтрашнем дне
• стимулирует мозговую деятельность и снимает сонливость (чем не альтернатива кофе с шоколадкой!)
• в больших количествах усиливает беспокойство, волнение, нервное напряжение
• активизирует сексуальность и помогает при бесплодии
• расширяет сосуды, активизирует кровообращения, помогает при анемии
• повышает давление, учащает пульс и дыхание
• убивает вирусы, нейтрализует некоторые воспалительные процессы (хотя и тут есть свои тонкости, например, кранный цвет противопоказан при угревой сыпи)
• стимулирует деятельность желудочно-кишечного тракта, нормализует обмен веществ и повышает аппетит (забудьте о красной посуде во время диеты!)
• обладает согревающим эффектом, помогает при простуде и насморке
• уменьшает боли и напряжение при различных женских заболеваниях (считается, что особенно в этом случает помогает красное белье)
Читать далее...

Сльози болю....так глибоко....болю за втраченим...
Вертається те, чого не було, але могло трапитись...
Плачу всередину...плачу для...
Господи, чому так боляче? Моє серце на пательні думок...
Тікаю в себе, ховаюсь в тіні сьогоднішнього вечора і боюсь наступної думки...
Я нікому не зможу цього розказати, навіть собі...

[489x699]
Коли людина народжується, вона плаче, а світ радіє. Жити треба так, щоб вмираючи, ти радів, а світ плакав...

Що ви про мене думаєте?
http://sanny.net.ru/?name=forget-me-notko

Нарешті можна салат з п"яти компонентів. Зробила таке, що думала їсти не буду, але вийшло щось цікаве. Розкажу вам: авокадо, редька, капуста, морква, цибуля + олія, сіль, цукор і сік лимона.
Разом з Олесиком(колєжанка, яка тепер живе зі мною) поїли, задоволені, але з"їла я значно менше, ніж сподівалась.
Завтра день на п"ятикомпонентних салатах. Ну і що туди терти???
Хм....

Сьогодні сіла на триденну очисну дієту. Перший день найважчий, їсти хочу дико, але мовчу.

Зрозуміла, здається, одну не надто приємну штуку сьогодні, а, може просто відкрила один зі своїх прихованих страхів, страх швидкості. Я не боюсь висоти, не боюсь нарватись словом і ще багато чого не боюсь...А от швидкість...
Як зрозуміла? Ковзанка. Сьогодні була там втретє за життя. Здається, вже непогано засвоїла техніку елементарного, але боюсь розігнатись.
І ще одна проблема: я звикла ходити із рівненькою спинкою, тому, коли раптом починаю їхати, не думаючи про те, що я роблю, спинка інстинктивно вирівнюється і я торможу, бо падаю назад. Але змінювати принцип "рівної спинки" я не можу. Не можу і все!
І що ви на це скажете? Не ходити більше на ковзанку?

[282x225]
Цілу осінь мені не давали спокою сни і лише зараз я визріла, щоб про них розповісти.
Сни були різні, але об"єднані однією темою. У кожному сні до мене приходили вмирати незнайомі люди. Перший сон - це був закривавлений чоловік, який по стінці намагався добратись до мене вздовж довгого коридору, вкінці якого сиділа я. Він ледве дійшов, поклав мені голову на коліна і помер. Мені було страшно.
Наступний сон я сприйняла вже значно спокійніше, хоча він примусив плакати. Маленьке дівча з пухнатим котиком на руках підбігло до мене і, простягнувши його, сказало: "Він залишиться зовсім сам, ти повинна доглянути його". Я пообіцяла. Дівча лягло в мене біля ніг і заснуло вічним сном. Я знала про це, але цього разу мені було якось божественно спокійно....
Не пригадаю вже, скільки ще людей приходило до мене вмирати, не пригадаю...
Але пам"ятаю ще один сон, який завершив серію.
Величезне приміщення, окремі кімнати без дверей, в кожній кімнаті-труна. Я розуміла, що трапилась якась катастрофа, багато людей постраждало, а тепер їх мають опізнати, а потім поховати разом. Ніхто не загинув ані з моїх родичів, ані зі знайомих, але я там була, я відчувала, що я повинна там бути. Я сприймала це так, наче я щодня буваю на подібних заходах, мені було спокійно, знову ж так спокійно, що цей спокій неможливо з чимось порівняти...
Сни завершились...
Залишилось зрозуміти, чому вони мені снились, і що вони можуть означати.
От цікаво, ви яким чином шукаєте відповіді на свої запитання?
А мене якось навчили, записати питання і шукати, чи навіть чекати підказок.
От я кілька тижнів тому слухала лекцію колишнього священника про зачаття. і прозвучало запитання: Як знати скільки народжувати дітей? Як знати чи виконали свій життєвий план?, а він відповів : "Народжуй, скільки Бог дає, а вже в момент смерті зрозумієш, чи виконаний план чи ні, раніше дізнатись не можна". І я подумала, невже ці люди приходили до мене в момент істини? В той самий момент, коли відкриваються всі карти? Хто вони?
Якось на Площі Ринок побачила сивого чоловіка, і зловила себе на думці, що він мені знайомий, молилась, щоб тільки він не був знайомим зі снів...
Питання залишилось відкритим: Хто вони? Навіщо приходили?

Примітка: я нічим не переймалась в той період, життя було спокійним і безхмарним

Вітання! Ви пройшли на навчання в Інститут Громадського Лідерства.
УрррЯ!

Это цитата сообщения Alina_Chaolina Оригинальное сообщение

Печальная история, но поучительная.

10.34. Таня и Антон.
- Антоша, это я. Привет. Как твои дела, милый? – ласково говорил голос на том конце провода.
- Слушай, я еще сплю. Сто раз тебе говорил, – не буди рано в выходные! – пробурчал он.
- Прости, прости, я только хотела узнать, мы сегодня пойдем на каток?
- Что я, маленький мальчик что ли, с тобой кататься? Иди, если хочешь. Тань, тебе уже Читать далее...

В ТОЙ САМИЙ МОМЕНТ, КОЛИ ТИ КАЖЕШ, ЩО ЯКАСЬ ПРОБЛЕМА НЕСЕРЙОЗНА, ЦЯ ПРОБЛЕМА ВМИРАЄ НА ВСІ 99 ВІДСОТКІВ.
ОШО.

http://gellon.net/+prik/7/Gift.htm

[185x257]
Її багато-хто любить, багато-хто не любить, вона керується в житті Лесиною фразою "Лиш той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив", вона ділиться своєю енергією, спонукає до творчости, розуміє мову у всіх її виявах, сприймає людей, як слова, на її дії вливає контекст - настрій, обставини і ще крапля внутрішнього відчуття.
Вона з"явилась в моєму житті на першому курсі. Завдяки їй я відчула Мову до болю, я зрозуміла, що насправді МОЄ. А тепер я усвідомлюю, що це лише початок...
Вона мені влаштувала американські гірки. Підіймала і опускала саме тоді, коли я найменше на це сподівалась
Колись після облому я писала:

Мене надщербили, так легко, так просто,
Зламали хребетик, позбавили росту,
Між ребра всадили не кіл, а півдерева...
Велика гіляка пронизує черево..

далі не пам"ятаю, маю вічну проблему із запам"ятовуванням того, що пишу...
А потім було свято, повний переворот, вона відкрила мене для себе, вона стала майже другом... Вона ще не раз мене підіймала і кидала, це тренувало мій емоційний стан, приносило неоціненний досвід.

А кілька днів тому вона підписала мені свою книжку такими словами:
"Неповторній, особливій, вічній і весь час новій Анні!
P.S. Цьом "

Вона повернулась в моє життя:)
Я щаслива! І готова, що можуть бути усілякі несподіванки.
Але я люблю її саме таку: енергійну, радикальну, яскраву, гарну і колючу.

“Страху нема в любові, а навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові” (Йо 4, 18).

- фраза дня сьогоднішнього...
Маркіян Шашкевич

-фраза дня минулого.

Стільки скільки я зробила вчора, я вже давно впродовж одного дня не робила. Вранці написала в стовпчик, що маю зробити і в 00.00 виявилось, що завдання дня Виконане!
Усе встигла!
Про співбесіду в ІГЛ мовчу, було весело.
Крім того була на танцях, наші вже майже вивчили танець, в суботу їдуть в Хмельницький виступати - я відмовилсь. Не люблю, коли збухти-барахти. Та й костюма в мене ще нема.
Люблю, коли дні насичені, коли ввечері говориш про ранок дня сьогоднішнього - учора. Приходиш додому змучений і щасливий і лягаєш спаточки...
Сьогодні знов ціла програма, от тільки навчання, мабуть, за мною сумує...
Хі.