Ruda_Tigra, я сказала лишь, что мне не мешают на нём говорить. а заполнять документы, слушать радио, к примеру, - мешают даже очень.

лично что-то гарантировать - это задача законодательной и исполнительной власти. если грамотно разработать закон - не возникнет каких-либо бунтов с целью "вышвырнуть". никто вель не отказывается его изучать. люди отказываются переучиваться в принципе. моя двенадцатилетняя крестница, говорящая на невообразимом суржике, потому что в школе всё по-украински, а дома, на улице - всё по-русски, - это лингвистический кошмар, который без содроганий слушать невозможно.
я не вижу никакой разницы между тем, каким языком заполнена история болезни. врач должен лечить, а не переучивать вместо этого всю терминологию, которую в него вливали семь лет учёбы и пять лет практики.
преподаватель должен вкладывать в головы студентов алгебру, а не путаные треуголные трикутники, в которых он сам, пятидесяти лет от роду, просто тонет, потому что тридцать лет преподвания русским языком крайне тяжело реструктурировать и перевсти.
гинеколог должен принимать и консультировать беременных женщин в жк, а не не собирать чемоданчик и выезжать на "дежурство по майдану" по приказу главврача, оставляя под закрытыми дверями кабинета пятнадцать женщин разной степени беременности, которые едва влезли на четвёртый этаж и сидят в очереди уже третий час.

человек должен делать своё дело, а не заботиться о том, в какой фантик оно обёрнуто.

Ruda_Tigra, похоже, мы здесь для разного. я дискутирую, высказываю свою точку зрения, вы - "ловите" и "подлавливаете" )))))))) это больше смахивает на софистику, чем на логические построения ))))

если мне дают бланк на украинском, я считаю себя обязанной заполнить его по-украински. если я прихожу в сад поставить ребёнка в очередь на поступление - мне говорят: паспорт, свидетельство, справки 1,2,3,48, выписки, направления, заява на украинский мови, анкета на украинский мови.
я еще раз повторяю, что КОНКРЕТНО МНЕ это сделать не трудно. кроме того, я делаю это и по доброй воле, не то что по просьбе администрации. я считаю это правильным.
вы же используете какие-то подрасстрельные хихизмы и прочие интересности, не принимая в расчёт то, что сейчас делается парктически то же самое, что и в совке, только с точностью до наоборот: исключительно за украинский язык не ресстреливали. людей просто лишали возможности его развивать: убирали украинские школы, замещая их русскими, вели документацию на русском, вещали на русском, всё далали на русском.
зачем же столь поздно брать реванш теми же методами?

Momus, простите, я не подлавливаю. Я привожу конкретные факты. Факты - это софистика? Вы знаете примеры, когда кому-либо запрещали заполнения заявлений на украинском? Приводите. Если таких фактов нет, говорить не о чем. Помните, я говорила о драконах, выкрашенных в весёлый горошек. Вот это он и есть. Вы не собирались лгать намерянно, но так получилось. Однако ложь от этого не перестала быть ложью. Ваши затруднения при заполнении анкет вызваны Вашим, ещё раз простите, неумением вести диалог. Трудно спросить "А можно на русском? На украинском я не могу.". Попоробуйте как-нибудь. Везде работают люди, а не био-роботы, и люди с пониманием относятся к чужим затруднениям. А если лично для Вас вообще нет никаких затруднений, то в данный момент софистикой занялись именно Вы. Помните Портоса "Я дерусь, потому что я дерусь"?
Далее. Кто лишает возможности развивать русский язык? Ваша радиостанция перешла на украинский? Подсчитайте ради любопытства, каков процент звучания на ней украинских исполнителей, поющих на украинском языке. Даже если новости на этой радиостанции пошли на украинском, процент русского языка всё равно затмит процент украинского. На каком языке Вы покупаете книги? На каком языке в большинстве своём пишут наши писатели? Каков процент школ с обучением на русском языке? И Вы хотите сказать, что в Украине не существует возможности развития русского языка?! Побойтесь Бога.
Ну и по предыдущему комментарию. Итак, люди отказываются переучиваться. Во-о-от! А я о чём. Идёт борьба за право незнания. Простите, такого я даже в кошмарном сне поддержать не могу. Человеку Богом дан разум. Его надо использовать. Если человеку затруднительно, проживая в Украине с рождения, выучить родственный русскому украинский язык, что тот человек делает в кресле врача? Как ему удалось постигнуть тонкости медицины, когда он не состоятелен даже для такого ничтожного умственного усилия? Преподаватель не может вести алгебру, поскольку не в состоянии запомнить терминологию? Да в шею такого преподавателя. Учитель сам учиться всю жизнь. Если он уже учиться не может, обучение других ему строго противопоказано.
Пример гинеколога - гнать в три шеи главврача, поскольку он уж точно никакой не медик.
Пример Вашей племянницы меня сразил наповал. Объясняю. Детки, которые с рождения живут в би-лингвальной среде только до пяти лет не способны отличать один язык от другого. Дальше у них в головках всё систематизируется. Если такой систематизации не произошло в 12 лет, я лишь потрясённо развожу руками. Может давать девочке побольше читать и украинской и русской литературы?

Ruda_Tigra, на тему "не перехода на личности" кхм... я по профессии архитектор, а истории болезни заполняет моя мама, лет эдак 27 отработавшая врачом, между прочим анастезиологом - реаниматологом. И можете поверить, когда подпускать будете, не дай Боже конечно, врача нужной профессии к телу, то Вам будет абсолютно монопенисуально (одно"уственно) на каком языке он говорит и какие у него лингвистические способности, важнее будет что бы жопу на нос не натянул, выучив державную мову вместо практических знаний. А уж в 60 дет человека, ну или в 50 (минус 10 условно с начала державности) заставлять переучиваться на язык достаточно придуманный (чего стоит только пихвознавець вместо гинеколога достаточно сложно), да и выучивать украинский по типу "статевий прутень-половой член", знаете как то смешно. Если ваша мама из-того, что бы не было смешно, как вы выразились, пишет заявление на русском при том, что государственный украинский и ей по вашему мнению можно, и вам можно писать тексты на русском, при том, что вы так яро пропагандируете знание украинского языка - почему другим нельзя? Например врачам заполнять истории болезни, что бы не выглядели смешно? На тему архитектуры. СНиП (Строительные нормы и правила), кстати старого издания имел замечательный демократический для Украины вид. Левая часть страницы - русская, правая- украинская. И к тому же документация которую я выполняю к проекту не является документацие державного уровня и заполнять я ее могу на native, родном так сказать языке-русском, моему коммерческому руководству было пофиг. Лишь бы строители поняли, а им тоже проще на русском. Сейчас вообще ни на каком не заполняю, бо в дикрете и учу tutorial and help files к необходимому по работе программному обеспечению, и читаю профессиональную литературку, как ни странно, российских издательств и на русском, потому что украинские так заняты "недержавностью" русского, что им просто некогда печатать. Так что пошлифовать знание украинского могу только при просмотре украинских каналов, которые тоже вместо того, что бы делать качественное телевидение по-видимому учат украинский. Поэтому часто переключаюсь на кабельное русско или англоязычное. Скорей французский выучу - там такие занимательные шоу....
На тему поисков обучалок по чтению на украинском, купите ребенку Кубики Зайцева, которые, как ни станно, питерцы издают и для обучения украинскому языку и перестаньте, простите, "биться жопой об лед".
Если вы не видите проблемм с употреблением русского языка, тогда ваш ребенок еще не пошел в школу. Ах да, 4 года - рановато. Теперь, "переучившиеся" преподаватели преподают на державной мове, а не на той которую лучше понимают.
Заставить учить язык нельзя. Можно заинтересовать. И не насильственным переводом.
"А по поводу того "зачем вообще этот цирк устраивать"? Закон об императивном мандате помните? Рада его нарушила - Рада распущена. Алес." Вы недопоняли вопроса, или поспешили ответить. Суть вопроса, после перевыборов вы видете в Раде теже лица и приблизительно в той же пропорции, как вариант даже синих больше...И зачем весь этот цирк с тем политическим термином, которым вы так лихо ответили?
Да и если в Украине такое засилье русского ? Писатели не пишут, исполнители не поют.
Кстати Momusговорит не про то, что не умеет вести диалог, а про то что украинский знает и уважает его статус, посему не просит написать по-русски, а заполняет как положено в этой стране.
На тему деток в би-лингвальной среде... Мадам, дворяне русские учившие французский и говорившие на нем как на родном, по большей плохо говорили на русском. Исторический факт. Так, что есть только 1 язык на котором человек думает. И оскорбительно разводить руками "Если такой систематизации не произошло в 12 лет, я лишь потрясённо развожу руками. Может давать девочке побольше читать и украинской и русской литературы?" - вспомните пункт про наличие качественной украинской литературы, выдуманной терминологии для соблюдения статуса державности и то, что есть 1 язык на котором думают.
Далее. На тему идет не борьба за право незнания,Momus-говорила о том, что знает оба языка, а борьба за право статуса и что ей было бы приятно если бы и ее язык, как и язык признанный родным 55% приблизительно нашего населения признали государственным. Кстати, не все заявления вам позволят заполнять на русском. Например при поступлении на дрежслужбу и все внутренние держслужбові документы. И не надо путать понятия.
И если вы так ратуете за развитие украинского начните с ....себя и продолжаейте тред на украинском. Посмотрим кто отказывается его учить Momus,я или вы.
Хотя вспоминая старую мудрость: "Взрослый человек получает информацию не для того, что бы услышать новое, а для того, что бы подтвердить свои убеждения", что по аргументации и другой ответ на один вопрос, в принципе заметно.
трішечки плутано, но цілком, я гадаю, зрозуміло.

itsElf, будь ласка (можу ще на анлійській чи італійській, як Вам зручніше, Ви можете навіть на іспаньскій, але тоді я не відповім, хоч і зрозумію) Взагалі, я спілкуюсь на мові, яка більш в певний проміжок часу зручна для людини, з якою я веду діалог. Вам зручніше українською? Не бачу причин відмовляти.
Далі по темі, вибачайте, але 60 років - це пенсійний вік. В такому віці перенавчатися не треба, в такому віці, та ще за такою професією треба дати дорогу молоді, як це не бридко звучить. Але Ви самі повинні розуміти, що в похилому віці, на жаль, реакціії стають більш загальмовані, погіршується пам'ять. А в цій професіїї часто-густо вирішальними є секунди. А ось у сорок років, я не бачу складнощів для вивчення української.
Щодо такої страшної термінології, якою Ви намагаєтесь мене залякувати. Бачте, я деякий час працювала в галузі ядерної безпеки (до речі, красно дякую за тлумачення СНіП, але наступного разу пояснюйте, якщо Вас про це попросять, щоб не ставити себе ж в незручне становище), так ось, як не дивно в СРСР вся відповідна термінология в цій галузі також була на російській мові. Але я щось не помітила в ній людей, які б мали проблеми з українською, хоча працюють там частіше за все також далеко не хлопчаки з дівчатками. Проте, проблем з українською термінологією, яку також знадобилось підіймати практично з нуля немає. Парадокс? Чи хтось шукає можливості, а хтось виправдання?
Стосовно того, що професійна література на українській не видається, знову ж - питання до Уряду у голові з прем'єром. Спитайте у них, чому вітчизянне книговидання відчуває себе дома приблудою.
А що до того, які методики мені використовувати для навчання моєї дитини, це вже залиште вирішувати мені. Я Вас про пораду, здається, не питала. Знаєте прислів'я "не кажіть мені, що варто робити, а я не скажу куди вам варто піти"?
Тепер щодо Ради. Ви пропонуєте залишити злочинців привладі? Ну тут вже мову нема про що вести, у нас зовсім протилежні світогляди. Чи Вам не здалося, що ПР представництва в 300 депутатів не мала? Питання, звідки Вони взялися, я розумію, Вас оминало...
Щодо бі-лінгвального середовища, це знову ж таки претензії не на ту адресу. Діти з дворянських сімей частіше зростали як раз в моно-лінгвальному середовищі. Мова дворянства яка була - не нагадаєте? Де ж вони могли чути російську, коли спілкувалися більшість часу за гувернерами, та ще трохи з батьками знову ж таки на французський. Ваш приклад не доречний. А вивиоди про бі-лінгвальність дитини робилися на основі досліджень в середовищі іспаномовних емігрантів в США. Дома іспанська мова - оточення англіська. Обидві мови для цих дітей рідні - мислять на них вони в залежності від ситуації спілкування.
Щодо заяв держслужбовців... Ну вибачайте, я би тут не лише знання української вимагала. Такий, в них, розумієте, статус. Вам, наприклад, незнання мови можна пробачити, бо Ви країну не представляєте на жодному рівні. А ось вони представляють. Якщо ці правила когось не задовільняють, так будь ласка, на жодній фірмі заяву на українській вимагати не будуть.

будь ласка українською.
по-перше, цим я можу спростуваті вашу теpу, щодо того, що Схід України відмовляється її навчати, бо я з Донецку, де і мешкаю зараз. І що я не шукаю виправдання, бо виправдовуваться мені не треба. Я не відмовляюсь вчити і покращувати другу свою мову, я ратую за повагу до першої.
Чому питання тільки до Прем`єра? Презідент не відповідає на таки питання? Чому, з ваших же слів усі спілкуються, співають, видають книжки россіїською - але вона не має статуса, бо надання ії статуса завадить відродженню державної? Запретный плод сладок, - таке відношення до мови спілкування не дасть шансу украінськой на розвіток. Бо спілкуясь двома мовами хочеть пошани і для рідної, и не як не зрозуміло чому надання ії статусу приведе до таких страшних .... Як у регіонах не можуть використовивати россійску мову. Наша региональна радіостанція має вести єтер державною мовою. Це дуже було б кумедно, але можете собі уявити ді-джеїв, котрі МАЮТЬ вести єтер державною мовою, коли інший час спілкуються россійською і не є носіями мови.

І, пробачте, но знов про дітей. Ви наводите приклад США. Для штатів Мексіко і Техас- якщо мені не відмовляє пам`ять дві мови на рівних правах. Чому б для Східних регионів не зробити теж саме?
Знов ваш приклад не зовсім доречний, як я розумію, у ціх дослідженнях мови по часу, який дитина в них проводить з народження - рівні. Як змодулювати такуж сітуацію для Східних Регіонів України?

Дитина може жити в бі-лінгвальному середовищі, наприклад, коли вдома через день мови чередуються, або один із батьків спілкується россійською, а інший украінською, в дітячому садочку українська - на улиці россійська. А не так, як трапляється в россійськомовних регіонах. Що, до 7 років, наприклад до школи, де мова зараз регламентована, дитина живе у моно-лінгвістичному оточенні і далі має буде навчатися державною мовою, тобто перекладати з мови викладачей також не носіїв державної мови. Що теж не кащим чином вплине на гатунок цієї мови. Коли вже пошло про навчання. Забажала дитина гарно спілкуватися українською у повазі до країни, де живе і народилась. І що вона має читати? Дяченко, яки мешкають у Києві, Олди, котрі мешкають у Харкові видаються де? У Москві, россійською мовою. Невже нашим видавництвам не цікаві таки автори?

Про пенсійний вік згадаєте у 60 років. Дивлячись на свою матусю я іноді можу позаздрити її видработаної реакціі вирішувати сітуацію за долі секунди. Якщо ви починаєте наводити приклади закородонні, то у Велікобританії зараз, насколько я чула, роздивляється питання, щодо пенсійного віку у 70-75 років, так здається. Бо молоді мало народжуються, да і питання гатунку освіти, гадаю в них не таке гостре. І реакціі погіршуються, коли не мають постійного тренування, як і пам`ять, знов таки за научними висновками. Маю знов персональний приклад, коли мій дідусь оперував, і дуже гарно оперував у 75 років. Припинив, бо йому більш молодий хірург невдало прооперував очи. Так що вік -ц е ще не останній професійний показник. І на дуже болісному для мене прикладі можу навести. Коли я народжувала свою дитину, врач 40 років своїми професійними навиками довела справу до " Угнетения жизнедеятельности у ребенка", і занервував я сказала "ріжьте". На консіліум прийшли дві "бабці, котрих мають витурити на пенсію" по вашим міркам і дитину я народила за 4 потуги, через 5 хвилин. Які своїм досвідом і цілком сохранною пам`ятью і реакцією врятували мого сина. Скільки сил, часу і грошей мені коштувало виправити наслідки "професійності і швидкості реакціі" 40 -річної врача я не буду наводити.

Я приношу вибачення, щодо форми якою висловила пораду, щодо методологічних пособників по навчанню дитини читати. Гадаю, це завадило вам побачити там "рациональное зерно". У нас на книжкарному ринку за тиждень под замовлення привозять пособники. Знов же, чому видавництво у Петербурзі зацікавлено друкувати методики для навчання українських дітей, а видавництво в Київі - ні. Де тут має втрутитися держава?

Ви не маєте мені красно дякувати за тлумачення деяких профессійних термінів, але батьки вчили мене бути чемною и не ставити людину у незручне становище, як то "не зрозумів, маєшь запитати та очикувати поясненнь". І коли вживаєшь терміни, котрі не мають ходження у пересічному спілкуванні треба їх пояснювати. Це чемно до опоненту. Такої чемності я не побачила від вас, коли ви не навели текст, відповідаючий тезі щодо порущення Радою закону об "императивном мандате". Щодо мови про СНіП, я не можу зараз точно назвати білінгвальни СНіП, але я з ними працювала, як з постіними нормативними актами, тому точно знаю що говорю. І, вибачте не маю зараз часу у 600 мБ приблизно ціх документів яки маю оціфровані, шукати подтвердження своім словам з назвою та номером відновідного документу. Я не говорила у СРСР - тому, що мені здається, що СНіП видавали не для республик, а для країни. І про відношення до мов у СРСР давайте не будемо. Хто не захотів втратити мову, ії не втратив, а вивчив ще одну.

Мене могло "оминути" як ПР наближалося до 300 мандатів. Можливо.... Али коли ви сказали про закон, я запитала моїх друзів пошукати його у Лизі (Ліга інформ, чи як там) та переслати мені е-мейл. Рано чи пізно я ознаюмлюся з цим законом.

І було б чемно за вашого боку не знов тезами відповідати, хоч я не можу зрозуміти на що ви взагалі відповили, тому що запитання формулювалося так.
Наведу запитання втретє. Коли соціологи говорять, що Рада такою ж і лишиться і після виборів, ще й можуть поліпшиться статус у ПР, то навіщо знов перегони. В Раді після будуть тіж сами обличчя, що і до.
Нові запитання:
І коли ви вродовж усієї діскуссії вважали, що маєте право "не переходя на личности" вирішувати або робити висновки:
- щодо професійних якостів людини по її білінгвальности.
- як заповнювати анкети, заяви тощо. Бо для мене та Momus э повагою до держави та державної мови не запитувати чи можу я використати іншу мову, а знати державну ніяк не меньш, щодо заповнення анкет та написання заяв. Або щодо майже вільного спилкування нею.
- мати сумління щодо розумових якостей людини, коли та не може вивчити якусь мову. Приклад. Моя подруга - доктор математическіх наук. При цьому для неї аріфметиіка - темний ліс. Але це не заважає ії бути повністю відповідною статусу. Бо аріфметика це не зовсім математика.
- діктувати якою мовою врач має заповнювати документи, які можно дорівняти заявам, коли ви та ваша власна мати нехтують правилами, коли можете собі дозволяти вибірати якою мовою вести офіційну документацію. Як то "всі рівні, а ось тут декілька рівніши". І також давати поради як нехтувати правилами і якою мовою користуватися знов таки для ведення офіційної документації. Я гадала, що поважно до державності використовувати державну, а не запитувати, чі можно використати россійську.
- буду нечемною і давати поради як бути такою ж нечемною.
на яке відношення до себе ви очикуєте? зі всією повагою і розумінням, щодо у спорі мізки закипають і можно втратити деякі оріентіри (це я і про себе, тому зо мала буду більш сдержаною, коли висловлювала думку "про навчання читати украінською мовою".

Змінеться ваше відношення до главврачу поліклініки коли ви узнаєте, що врач, на якого очикували вагітні жінки пойшов на Майдан 2004 року? Гадаю, що Momus наводила приклад саме з того часу.
Чому коли я знаю українську и гадаю що маю, повторюю МАЮ! і дитину виховати, яка зможе спілкуватися обома мовами ( а може, як що вдасться як ви 5, здається) і з повагою до мови і до державності, але теж вважаю, що россійська як державна не може завадити. Коли мені в Радянському Союзі ніхто на завадив вивчити украінську, то як зараз статус россійськой мови вплине?
Чому, коли дитина, да вона буде другою мовою мати українську, а не першою, прийде до школи має буде навчатися не на рідної, а на другій мові. І як це вплине на якість знаннь, яки вона винесе, повторюю, від викладачів, котрі будуть використовивати українську практично тільки для викладання?
Як пов`язано право навчатися на рідної мові з небажанням вивчати ще якусь?
Я не бачу ніякої проблеми щодо вивчання двух мов, трьох мов?
І як на це може вплинути статус державності у двох мов?
як це немає термінологіі яку довелося вигадувати - а пихвознавець? взагалі с латини переклали:) гарно, що практологов у жопознавців не переіменували - кумедно було б.

там де 3 крапки у тексті "для таких страшних наслідків для українскої".

Згадувала слово "последствия". Думать я продовжую россійською. :)

- А чего вы смеетесь? Я тоже хочу.

- Да я тут рассказываю... У нас в институте произошел такой случай. Есть у нас грузин, студент, по фамилии Горидзе, а зовут его Авас. И доцент Петяев, страшно тупой. Вызывает доцент этого грузина к доске и спрашивает:
- Как ваша фамилия?
- Горидзе.
- А зовут вас как?
- Авас.
- Меня Николай Степанович, а вас?
- Авас.
- Меня Николай Степанович, а вас?
- Авас.
- Меня Николай Степанович! А вас?!
- Авас.
Так продолжалось два часа. Он никак не мог понять, как зовут этого грузина...

- ...

- Есть у нас грузин, по фамилии Горидзе, а зовут его Авас. Зовут его так - Авас. Да, назвали его так, он не виноват. Авас. Тебя как зовут?

- Степа.

- Ну вот. Ты Степа, а он Авас. Он Авас, а ты Степа. Грузин Авас...

- А кто Степа?

- Ты Степа! А он Авас. А доцент тупой. А ты Степа. А он тупой. Вызывает доцент этого грузина к доске и спрашивает:
- Как ваша фамилия?
- Горидзе.
- А зовут вас как?
- Авас.

- Кого?

- Что - кого?

- Кого он спрашивает все время периодически?

- Периодически? Кого спрашивает? Кто спрашивает? Грузин?

- Какой грузин?

- Есть у нас грузин! И доцент тупой! Вызывает он этого грузина к доске и спрашивает: "Ваша фамилия?" "Горидзе." "А зовут вас как?" Он говорит: "Грузин." То есть "доцент". То есть "грузин". Нет, грузин думал, что он спрашивает его, грузина... то есть доцента, а доцент думал, что он его спрашивает...

- О чем?

- О грузине. Нет, о доценте. Он говорит: "Как ваша фамилия?" "Горидзе." "А зовут вас как?" Он говорит: "Авас". Он говорит: "А я доцент". А тот говорит: "А я грузин". А доцент говорит: "А я кто?" А он говорит: "Вы тоже грузин".

- Так они оба были грузины?

- Вот это я не помню. Один был грузин, а другой... Степа!

- Да это я Степа.

- Ты Степа? А кто грузин? Грузин не знал, что он грузин...

- Ему не сообщили?

- Сообщили, но поздно. Он уже был Авас!

- Давай еще раз!

- Есть у нас грузин и доцент тупой. Страшно тупой.

- А грузин?

- А грузин нет. И ты тоже. Вместе с доцентом.

- Ну?

- "Ну!" Вызывает он его к доске - Авас, Авас, Авас, Авас!

- А-а-а! Ну и что?

- Ничего.

- А чего вы смеялись?

©

угу, вполне уместно :)

Оскільки від дискусії всі вже втомилися спробую стисло просто відповісти на питання.
itsElf, питання до Уряду, тому що податкову політику визначає саме він, а не Президент. Сподіваюсь, Ви розумієте, що наше книгарництво у занепаді насамперед через жахливу податкову ситуацію.

Якщо східним регіонам дати можливість не знати української, знати її вони й не будуть, бо носії мови, таким чином там не з'являться ніколи.

Мені байдуже, як і більшості, скільки мандатів отримає ПР. Перевибори влаштовуються не для цієї партії, а для депутатів-корупціонерів з НУ та БЮТ. Щодо СПУ - нехай їх виборці вирішують, бо тут маємо справу з цілою партією, а не з окремими представниками.

Щодо лікаря, будь ласка, будьте більш уважною. В умовах не говорилося нічого про його партійну приналежність. Не бачу сенсу повторювати свій вислів двічи.

Якщо Ви гадаєте, що я лізла куди мене не просять, щодо порад давати дитині більше читати російською і українською, то мова йшла не про методи виховання та навчання, а про конкретну проблему (бо я вважаю це є проблема, коли дитина в 12 років не може гарно розмовляти). Може Ви знаєте, як краще допомогти ций дитині? То чого мовчите?

Також, Ви про мене дуже гарно думаєте, якщо вважаєте, що я можу диктувати врачу, чиновнику чи навіть Вам, якою мовою заповнювати заяви, чи історію хвороби. Я лише маю право сумліватися в компетенції лікаря, який впродовж десятиріч не може вивчити мову, яка його наскрізь оточує. Мене щось мучить сумління, а чи не був куплений його диплом. Зараз поясню чому. Наша школа стала українською, коли я вже навчалася в старших класах. Але, оскільки слабкі учні зі старших класів перейшли до ПТУ, інші незручностей не відчули. А ось, коли я навчалась в інституті, репліки, накшталт "а можно читать лекцию на русском потому что я украинского не понимаю", мене дратували зі страшною силою. Чи я маю додавати, що ці студенти не могли похвалитися відмінними знаннями, чи те, що в інституті вони навчалися завдяки регулярним хабарям?

Щодо впливу на якість знань, відповідаю - не вплине ніяк. Якщо дитина розуміє фізику, вона ії буде розуміти, що на росіський, що на український. Якщо дитина не хоче навчатися, жодна мова цьому не зарадить. А прив'язка мови до поганих оцінок - це передовсім переоцінка батьками можливостей власної дитини.

Як пов'язане з усім цим небажання вивчати ще одну мову? Щодо мене, я щиро не знаю. Але Азарову видніше. Чому саме Азарову? Тому що приклад досить красномовний й усіх перед очима. А з життя такі приклади можна мішками приводити, але Ви ж цих людей не знаєте.

Щодо "піхвознавця". Знаєте, на таке запаморочення розуму я не мала реагувати (та й не зреагувала в першому пості), але Ви продовжуєте стояти на цьому (не дивлячись навіть на смайлік). Зайдіть до лікарні, де усі кабінети підписані на український та знайдіть ций шикарний напис. Це і буде відповіддю на Ваше запитання щодо термінології. Я зараз ще дам пораду, про яку мене ніхто не прохав. Не повторюйте відкритого маразму, який придумав, якийсь телепень. Вам не личить.