На одной из лекций профессор представил нам новенькую. В этот момент я почувствовала легкое прикосновение к плечу. Оглянувшись, я увидела маленькую сухонькую старушку, улыбающуюся мне так открыто, что невольно улыбка озарила и мое лицо. – Привет, красавица, меня зовут Роза и мне 87 лет, – сказала она. – Могу я присесть рядом?

Я заулыбалась и подвинулась, чтобы уступить ей место.
– Конечно, присаживайтесь. Могу я узнать, что привело Вас в университет в столь невинном возрасте? – мне вдруг захотелось шутить.
– Я здесь, чтобы встретить богатого мужа и нарожать ему кучу детей, – подмигнув мне, улыбнулась старушка.
– А если серьезно? – Роза нравилась мне все больше и больше.
– А если серьезно… Я всегда хотела получить высшее образование и вот я здесь, – ответила Роза.

4 липня — день, коли було ухвалено Декларацію незалежності США у 1776 році, є однією з подій, які формують масову культуру. День гордості для американців та час поговорити про той шлях, який США пройшли за свою історію

Все почалося з того, що англійські колоністи, які заснували у XVII–XVIII ст. в Північній Америці свої поселення, тривалий час вірою і правдою служили Лондону. Але Семилітня війна 1756–1763 рр., де одними з головних антагоністів були Англія та Франція, в результаті стала тягарем для скарбниці британської корони. Хоча багато людей, серед них і майор Джордж Вашингтон, рішуче боролися проти французів та індіанців на території сучасної Канади.

Чиновники в Лондоні тоді подумали, а чи не підвищити податки для колоністів по той бік Атлантики. Хоча в умовах середини XVIII ст. колоніст з Нью-Йорка навряд чи міг розраховувати на можливість представляти інтереси території, де він жив, у Лондоні. Питання політичного представництва для місцевих політиків 13 північноамериканських колоній стало, по суті, приводом для подальшої радикалізації боротьби проти Лондона.