Богдан Волошин "Галицький синопсис"
Погляд на нарід галицький зблизька і не дуже.
1. Правдивий галичанин колекціонує предмети, які давно втратили ужиткове значення. Його пивниця, комірки. балкон, клуня та курник напхані різноманітними дірявими баняками, відрами, порожніми пляшками, старими прасками, іржавими ланцюгами від роверів, банками із засохлою фарбою та лахами. Але надія усе це колись застосувати тішить добре галицьке серце аж до самої смерті.
2. Любов до церкви галичан така сильна, що якби можна було, то кожен мав би на своєму городі власну. Так само виглядає й з цвинтарями та святими місцями. Заповітна мрія галичанина - мати родинний склеп під вікнами. В гіршому випадку - на Личаківському цвинтарі у Львові.
3. Схиляння галичан перед цитатами загальновідоме. Сьогодні особливо популярні Шевченкові "Обнімітеся, брати мої". "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями". Кобзарева постать має такий великий авторитет у галичан, що вони із задоволенням приписують йому й чужі висловлювання, як-от Франкове "Лупайте сю скалу" та Шопенгауерове "Хто ясно .мислить, той ясно формулює".
4. Заповіт галичанин складає за три