Почему до сих пор война? Почему преступники до сих пор на свободе? Почему народ нищает, а богатые жиреют?
Довольно занятная передача. Частично отвечает на вопрос откуда берется столько поклонников Сталина. Заметьте, передачу показывали по российскому телевидению, 2 года назад. Но думаю, если бы она не шла в прямом эфире — ее вряд ли бы пропустили за "неоднозначность".
П’ЄСА. ЗАСІДАННЯ. Акт 2-й
Зала засідання Кабінету міністрів України. Тихо грає класична красіва музика в ісполнєнії Гаріка Крічевського “Мой номер двести сорок пять, на телогреечке печать”… Чуствується загальна нервозность і торжественность обстановки…
Всі члени Кабінету міністрів одягнуті в однакові футболки, на яких написано “JE SUIS БОЧКОВСЬКИЙ”. І тільки на Зоряну Шкіряку нічого не одягнуто, а тіки татуїровки на прокачаних мищцах.
Відкриваються двері і до зали заводять колишнього міністра МЧС Бочковського. Він у цей час ще в розових мохнатих наручниках, але вже говорить по телефону:
- Спили ноги, чепушила. Я там базар пульнул чтоб штакетник пропилили одному козлу, бо рамсы попутал, секелиться сырогорбый - демонструє екс-міністр нові навички, пріобрітьоні за решоткою.
Члени Уряду уважитєльно встають…
Міліціонер зачитує постановлєніє про вопіющу невинуватість і кристальну чесність Бочковського та демонструє подання Уряду до Ватікану з ходотайством прічіслєнія екс-керівника МЧС к ліку святих… З екс-міністра торжественно знімають наручники і ведуть до його крісла…
Журналіст телеканалу “Інтер” своєму оператору:
- Ти встиг зняти?
Оператор: А нафіга? – Просто поставимо арешт недільної давності в обратній перемотці…
До звільненого міністра підходить прем’єр Яценюк. Видно, що йому трохи ніяково і від цього він починає невпопад сипать шутками і прибаутками…
Яценюк: Вітаю, друже, в родной, так сказать, обители… Не пойман не вор, так сказать, а как вор, - то тоже не пойман… Ворон ворону – два сапога пара… Корупція корупції рознь… Бікоз-офкоз, бішор-оффшор, ха-ха-ха… Ізвіняємся короче, більше такого не повториться… Вручає Бочковському букет перших пролісків і колокольчиків…
Бочковський підходить до свого крісла, в якому воссідає Зорян Шкіряк і мрачно б’є по кріслу ногою… Зорян Шкіряк послушно встає, відходить до вікна і сідає під гардіною в позу жабки… Бочковський сідає в своє крісло…
Антон Геращенко: я же сказал – будет сидеть!...
Зорян Шкіряк (обіжено): а я тепер хто?
Яценюк: ти і дальше ісполняющий обязанності…
Зорян Шкіряк: ісполняющий обязанності кого?
Яценюк: та, кого хочеш, яка разниця?
Зорян Шкіряк: а можна презідєнта?
Яценюк: можна
Зорян Шкіряк: а государя-імператора-генєраліссімуса?
Але його вже ніхто не слухає…
Яценюк: так, господа, хто там у нас слєдующий на перевоспітаніє? Желающі єсть?
В залі панує мертва тиша…
В когось
Началась схватка двух Украин:
— кучмовской (российский архетип): жесткая, централизованная власть, с опорой на силовиков, и ФПГ вокруг, которые покупают у нее преференции и активы;
— исторической (архетип украинский) — союз областей/полисов, 80% бюджета и полномочий на местах, центральное правительство занимается только вопросами обороны, общей международной политики, больших инфраструктурных проектов, координацией.
Первую модель защищает Порошенко, окончательно превратившийся в Януковича-2, со всеми атрибутами — неадекватностью, враньем, шашнями с Москвой, ставкой на регионалов и силовиков;
Вторую успел обозначить Коломойский в своем интервью «плюсам».
Проблема второй модели в том, что Украина никогда еще этой моделью не жила вполне, второе — вызывает сомнения в способности группы «Приват» до конца бороться за осуществление этого варианта.
Глава днепропетровской ОГА считает, что украинскому правительству нужно объективно оценивать ситуацию на Востоке Украины
[665x476]Радикальна партія Олега Ляшка розцінює голосування у Верховній Раді України законопроектів про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей, як національну зраду та капітуляцію перед ворогом.
17 березня 2015 р. увійде в історію українського парламентаризму як одна з чорних дат в його календарі. Так само як 16 січня 2014 р. – день голосування за драконівські закони, які мали встановити диктатуру Януковича, та 16 вересня 2014 р., коли в таємному режимі був проголосований закон про особливий статус окупованої росіяйською армією частини Донбасу. Як 27 квітня 2010 р. – день ратифікації зрадницьких Харківських угод про продовження перебування Чорноморського флоту, який виконав функцію «троянського коня» та забезпечив проведення так званого референдуму в Криму і його подальшу анексію Росією. Як 24 жовтня 1991 р., коли була проголосована Заява про без’ядерний статус України, що визначила курс на наше одностороннє ядерне роззброєння та втрату ядерної зброї.
Вчора вже нова постмайданівська Рада повторно проголосувала за закон про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей та постанову про, фактично, визначення нового східного кордону України. Цей закон та постанова по-суті легалізують терористичні ДНР та ЛНР і є частиною реалізації ганебного плану Путіна-Меркель-Олланда.
Фракція Радикальної партії у парламенті виступила категорично проти здачі наших територій та проголосувала проти цих законопроектів.
Цими рішеннями розпочато впровадження в правове поле України тих значних політичних поступок Путіну, на які погодився Президент України під тиском Ангели Меркель та Франсуа Олланда у Мінську-2. Усе це фактично повторює 1938 рік, коли лідери Англії та Франції Чемберлен та Даладьє задля умиротворення Гітлера домагалися від президента Чехословаччини Бенеша погодитися на умови Німеччини здати Судетську область, але зрештою це призвело лише до повної капітуляції Праги перед Берліном і все одно не врятувало Європу від війни.
Радикальна партія наголошує на тому, що вона не є партією війни. Як і всі громадяни України, ми прагнемо миру. Але миру реального, а не ілюзорного.
Ми категорично не погоджуємося з ганебною політикою умиротворення агресора, яка спрямована на спроби задовольнити його апетити малими шматками території та політичними поступками нашим суверенітетом, у тому числі конституційним та адміністративно-територіал
Радикальна партія попереджає – голосуванням у Верховній Раді ми, на жаль, не уникаємо війни, як би на це не сподівалися Президент Порошенко, більшість українських депутатів та частина громадян України. Путін буде йти далі. І це вже засвідчили і вчорашня заява МЗС Росії про недостатність поступок, які містяться у проголосованих законопроектах, і погрози лідерів бойовиків про захоплення нових територій України.
Путін і Росія розуміють тільки силу і зупиняться лише там, де ми самі зупинимо агресора. Дипломатичне рішення міжнародної кризи, спричиненої російською агресією проти України, якого так прагнуть Європа та США, неможливе без всебічного посилення обороноздатності України та надання їй належної військової допомоги, передусім сучасних захисних видів зброї. Адже Україна сьогодні бореться не тільки за свою незалежність і територіальну цілісність, а й за мир і порядок у Європі зараз і в майбутньому.
Радикальна партія Олега Ляшка заявляє – агресори не зупиняються умиротворенням та політичними поступками, а війни, гарячі чи холодні, не виграються деклараціями, а лише сучасною зброєю та добре навченою армією, вмілою дипломатією, міжнародною солідарністю та жорсткими фінансовими і економічними санкціями, вірністю вищим цінностям, а також людським духом і готовністю до спротиву очевидному злу.
На цьому стоїмо і будемо стояти. Перемога буде за нами.
Слава Україні!
Необычное оживление в Донецке. На дорогах в городе появились люди в форме инспекторов ГАИ, а уцелевшее офисное здание в центре города по проспекту Ильича окружено автоматчиками.
Как сообщают читатели сайта "Донецкие вести", охрана уцелевшего офиса автосалона по проспекту Ильича организована достаточно серьезно - вокруг стоит цепь автоматчиков, с боекомплектом и гранатами. Но особый ажиотаж вызывают люди в форме сотрудников ГАИ. Мало того, что последнего инспектора тут видели еще до прихода "русского мира", так еще и концентрация сотрудников автоинспекции напоминает обеспечение визитов Виктора Януковича в период его правления.
По непроверенным данным в Донецк для обсуждения стратегии переговорного процесса с Киевом приехал лично Александр Янукович, сын бывшего украинского президента.
[700x525]Найстаріша мешканка Землі відзначила свій 117-й день народження
За словами лікарів, японська довгожителька не має проблем зі здоров'ям.
Найстаршою мешканці Землі, японці Мисао Окаве, у четвер виповнилося 117 років. Вона була визнана найстарішою людиною на Землі два роки тому, за кілька днів до свого 115-го дня народження.
Свій день народження японка зазначила в спеціальному медичному закладі, де проживає вже кілька років.
Глава муніципалітету Хігасі-Сумійосі у місті Осака особисто привітав Окаву і вручив їй букет квітів.
За словами лікарів, літня японка не відчуває серйозних проблем зі здоров'ям. У неї прекрасний апетит, а серед її улюблених страв - тушкована яловичина і локшина Рамен. Один з секретів її довголіття - хороший сон. Зараз Окава спить щодня по 13-15 годин.
Найстаріший чоловік планети проживає в Японії. Сакари Момої в цьому році виповнилося 112 років.
Колебания валютного курса, падение гривны – сейчас одна из самых обсуждаемых тем у нас в Украине. Падение гривны в три раза за год, необъясняемые действия НБУ порождают конспирологические версии одна хлеще другой. Большая часть из них сводится к обвинениям Гонтаревой (главы НБУ), Президента, КМУ в сговоре с банкирами. Мол, курс «прыгает» для того, чтобы банкиры заработали на резких колебаниях курса. Не забыв при этом поделиться с высшими чиновниками. Попробуем разобраться на цифрах – что привело к такой ситуации и «кто виноват?». А там, глядишь, можно понять и «что делать?»
[280x175]Система "Кучми-Януковича" позбувається "свідків"?
Експерт про самогубства Чечетова і Семенюк-Самсоненко: "Є зацікавлені, щоб таємниці приватизації державної власності України не було розкрито"
В Україні за останні кілька місяців за дивних обставин пішли з життя двоє з дев’яти керівників Фонду державного майна. У серпні 2014 року — Валентина Семенюк-Самсоненко. А тепер — уночі 28 лютого 2015 року — Михайло Чечетов. Вони обоє опікувалися «розпродажем» державної власності в резонансний період — 1998 — 2008 років — становлення капіталів багатьох нинішніх кланово-бізнесових груп. Тому їхні смерті сьогодні є певним символом «ерозії» олігархічної системи, яка згодом, по суті, і підмінила українську державність.
У своїй авторській колонці про смерть Михайла Чечетова на порталі NEWSru.ua журналіст Віталій Портніков наводить влучний, на наш погляд, приклад: «В Росії після провалу серпневого путчу 1991 року один за іншим стали випадати з вікон колишні керуючі справами ЦК КПРС. У звичайному житті це були сірі непримітні чиновники — куди більш невідомі широкому загалу, ніж міністри або члени політбюро. Але в дійсності саме ці люди знали, як в останні десятиліття радянського режиму розпоряджалися партійними засобами і хто несе персональну відповідальність за ті чи ті витрати і перекази. Вони були справжніми хранителями правди про «золото партії» і з їхньою смертю схованку закрили назавжди». Звідси Портніков робить висновок, що загибель Чечетова — це не лише наслідок його причетності до маніпуляцій навколо «законів диктатури» та інших зловживань останніх років режиму Януковича, скільки результат його глибокої залученості до схеми розподілу — а простіше кажучи, розкрадання власності в олігархічній системі, створеній після проголошення нашої державності і, по суті, її підміняючи.
А в умовах розпадання цієї системи (а війна і глибока економічна «депресія» є симптомами саме цього явища) посада голови Фонду держмайна стає вже справжнім вироком... Так що, виходить, решту «сім» голів нам слід берегти як зіницю ока, якщо ми коли-небудь захочемо дізнатися правду про тих, кого обирали і... обираємо.
Коли «День» сказав екс-голові Фонду держмайна України Олександрові Рябченку, що посада, яку він раніше обіймав, в Україні просто-таки «розстрільна», він поправив: «небезпечна». І розповів, що розмовляв з Михайлом Чечетовим телефоном приблизно за місяць до його трагічної загибелі. За словами
Это цитата сообщения Одинокая_голубка Оригинальное сообщение
Тарифы от МВФ. Насколько подорожает коммуналка в Украине с 1 апреля: инфографика | Новости экономики и финансов на Обозревателе
http://finance.obozrevatel.com/fea/04796-naskolko-podorozhaet-kommunalka-v-ukraine-s-1-aprelya-tarify.htm
Власть сыграла с украинцами злую первоапрельскую "шутку", которая дорого им обойдется...
[440x264]«Неизвестные» диверсанты с переносными ракетами и стрелковым оружием большой мощности до смерти терроризируют оккупантов под Новоазовском.
«Мариупольское ОН Срочно. На ваш запрос. По предварительным данным в районе транспортных коммуникаций М-14, Е-58 действуют от 6 до 10 ДРГ противника вооруженных стрелковым оружием большой мощности и переносными РК (ракетными комплексами – Ред). Данный район нуждается в проведение срочной противодиверсионной операции с привлечением дополнительных сил и средств», - сообщает данные перехвата донесений российских оккупантов блогер Олег Ярчук.
Подтверждением этой информации является нападение «неизвестных» диверсантов на подразделения 31-о инженерно-сапёрного полка 58 общевойсковой армии Южного военного округа РФ в районе Саханки.
В результате атаки на воздух взлетело «мобильное хранилище средств минирования», уничтожена инженерная машина и девять оккупантов, еще 20 - ранены.
А вчера на территории Ростовской области, возле хутора Максимов, на трассе Таганрог-Мариуполь непосредственно у российско-украинской границы «неизвестные» диверсанты атаковали движущуюся на Донбасс колонну подразделения 15-й ОМБ из Самары. Сгорело четыре единицы техники, уничтожены командир подразделения и 28 его подчиненных, еще 42 – ранены.
[280x215]Президент України теж брав участь у схемі продажу олігархові Курченку бізнесу Ложкіна - з використанням офшорної компанії, щоб не платити податків в Україні • Майнова декларація Президента дивним чином не містить згадки про доходи, отримані за кордоном, та корпоративні права контрольованої ним офшорної компанії -- на Британських Віргінських островах! • Новий генпрокурор має тепер усі підстави поставити Президентові Порошенку ряд неприємних запитань.
Стежачи цими днями, як працює без перерви на сон Президент Порошенко, хочеться йому аплодувати. Однак є у його житті такі таємні закутки, довідавшись про які не можна не задуматися. Розслідуючи багатомільйонну оборудку між Ложкіним і Курченком, ми й подумати не могли, що вірусом приховування своїх офшорних активів інфікований не лише глава Адміністрації Президента, – сліди ведуть і до Петра Порошенка, який на той час був одним із бізнес-партнерів Ложкіна.
Ложкін не міг би нічого продати, якби не мав на це згоди Порошенка – так був побудований їхній бізнес. “Ложкін був у схемі управляючий партнер, а Порошенко — партнер контролюючий”, — підтверджує пан Шверк, права рука Ложкіна у бізнесі. У квітні 2013 року з’являється повідомлення, що Порошенко продав свою частину у бізнесі з Ложкіним. “Порошенко більше не є партнером United Media Holding (UMH). Медіагрупа викуповує по 50% в “Нашому радіо” і KP Media (журнал “Кореспондент”, сайт korrespondent.net і т. д. ) у структур бізнесмена й стає єдиним власником цих компаній, розповів співрозмовник”, — повідомляла тоді “Українська правда”.
Це повідомлення мало б неабияк зацікавити Генеральну прокуратуру та Антикорупційне бюро. Чому? Бо якщо уважно відстежити за 2013 рік структуру власності у всіх підприємствах бізнесу Ложкіна, зареєстрованих в Україні, впадає у вічі одна особливість — ніяких змін тут насправді не відбулося. А це може означати лише одне: усі операції з викупу частки Порошенка у бізнесі Ложкіна відбувалися поза межами України, за кордоном. Ми вже знаємо, що Курченко, купуючи бізнес Ложкіна, розрахувався з ним грошима... вкладників депозитів державного Укрексімбанку. На операцію, яку СБУ назве “злочинною”, із державного банку видано рекордну суму – 160 мільйонів доларів.
Это цитата сообщения Murlila Оригинальное сообщение
Александр Пасхавер: Путч и интервенция – это типичные показатели настоящей революции
19 лютого 2015 http://reinvent.platfor.ma/aleksandr-paskhaverr/
Украинский мыслитель, ученый-экономист и член-корреспондент Академии технологических наук Украины Александр Пасхавер выступил в рамках проекта «Что могу я», организованного Freud House. Platfor.ma публикует ключевые мысли Александра о том, почему мы не европейцы и как из-за этого тормозят реформы, как доверие делает жизнь лучше и почему против России воюет сама история.
С точки зрения качества и уровня жизни европейская цивилизация сейчас очень успешна. Мы хотим стать европейцами, но не можем достичь такого же уровня жизни, как окружающие нас страны, даже те, которые далеко не всегда сами ведут себя как европейцы. Почему?
Про ценности
Обычно ответы приблизительно такие: «Ну, нам не повезло с властями. Они вороватые, они нас обманывают. Они и реформы не умеют делать, поэтому мы все так плохо живем». Это неправильный ответ. Потому что этот ответ основан на совершенно понятном для любой личности противопоставлении себя хорошего им плохим. Правильный же ответ доказан специальными гигантскими исследованиями, которые ведутся по всему миру, и показывают, что в основе развития лежат ценности. И, если мы живем плохо, значит что-то у нас как раз с ними. Возьмем нас и Европу – между нами стоят непреодолимым порогом различия в ценностях. Мы не европейцы.
В чем же разница между нами? Европейские ценности основаны на двух интегральных определениях. Первое – это ответственная свобода. Свобода для европейца – это не лакомство, свобода – это условие их существования, потому что вне свободы они не могут самореализоваться. Свобода – это возможность выбора во всех жизненных ситуациях, и они ограничивают ее так, чтобы не наносить вред другим. Когда люди добровольно себя ограничивают, это называется ответственная свобода. Дальше начинает действовать государство, которое наказывает тех, кто не хочет добровольно ограничивать себя. Но закон действует лишь тогда, когда основная масса населения с ним согласна. Если закон не соответствует ощущениям справедливости большинства населения, то он просто не будет работать.
Мы все согласны, что убивать не хорошо, и закон, который преследует за убийство, достаточно эффективен. Но мы совершенно не склонны считать, что дать взятку – плохо. Каждый из нас этим занимается. Не знаю как вы, а я к врачу без денег все-таки не хожу – иначе он просто будет плохо со мной обращаться. Большая часть населения воспринимает коррупцию как грех, но допустимый. Поэтому и не работают антикоррупционные законы. А в основе европейских ценностей лежит как раз эта ответственная свобода.
Второе – это ответственное сотрудничество. Это значит, что вы склонны к сотрудничеству, вы активны, вы готовы к компромиссам, и компромисс не является для вас поражением. И когда вы достигаете какого-то соглашения, вы подходите к нему с ответственностью.
Вот этот комплекс из ответственной свободы и ответственного сотрудничества создает то, что мы называем социальным капиталом. Если одним словом – это доверие. Доверие к своим институтам, доверие к не своим, к незнакомым людям. В обществе, где есть доверие, все обходится дешевле. Потому что недоверие вызывает целый ряд инструментов, которые стоят дорого. Это значит, что общества, которые имеют этот капитал, богаче тех обществ, которые его не имеют.