my.mail.ru/community/variat...9CF30.html

Ссылка на информационно богатый пост о моей любимой певице Елене Фроловой, с прекрасной подборкой её видео и аудиозаписей.

http://www.askbooka.ru/stihi/arsenii-tarkovskii/ya-proshchayus-so-vsem.html

povarenok.ru/recipes/show/77486/

Огурцы

https://epaltay.ru/photoclu...14/detail/

povarenok.ru/recipes/show/13446/

Овощи

inopressworld.ru/blog/43818...HA-i-NATO-

Это цитата сообщения Mila111111 Оригинальное сообщение

[400x498]
Все мы знаем кто это. Да и о нем самом много чего рассказано, написано и изучено в школе. А что мы знаем, как сложилась жизнь его жены и детей после смерти Пушкина ? А ведь за шесть лет супружеской жизни Наталья Гончарова родила Александру Сергеевичу четверых. О потомках поэта сейчас и пойдет речь.

Читать далее...

Это цитата сообщения Ada_Peters Оригинальное сообщение







Читать далее...

povarenok.ru/recipes/show/6310/

Это цитата сообщения -Juliana- Оригинальное сообщение

«Человек - легенда». Памяти Демиса Руссоса.

[640x515] Знаменитый певец, обладатель узнаваемого тенора Артемиос Вентурис Руссос, более известный публике как Демис Руссос, скончался на 69-м году жизни в госпитале в Афинах. Об этом СМИ сообщила его дочь, не уточнив, что стало причиной смерти. Олвия

Миколайчук Іван Васильович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
1 зміна у цій версії очікує на перевірку. Стабільну версію було перевірено 23 травня 2016.
На цій сторінці показано неперевірені змінипоказати/приховати подробиці

Миколайчук Іван Васильович
Mykolajchuk I 3.jpg
Іван Миколайчук
Народження 15 червня 1941
Чортория, Кіцманський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР СРСР
Дата смерті 3 серпня 1987 (46 років)
Київ, Українська РСР,
СРСР СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
IMDb: ID 0586645
Сторінка в інтернеті http://ivanmykolaychuk.org, http://mikolajchuk.ucoz.ua
Провідні ролі «Тіні забутих предків», «Пропала грамота», «Білий птах з чорною ознакою», «Вавилон XX»
Нагороди

Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1988



У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Миколайчук.
Іва́н Васи́льович Миколайчу́к (* 15 червня 1941, Чортория, Кіцманський район, Чернівецька область — † 3 серпня 1987, Київ, УРСР) — український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії 1988 (посмертно).

34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, дві режисерські роботи.

В УРСР носив тавро «неблагонадійного».

Зміст

1 Життєпис
2 Фільмографія
3 Вшанування пам'яті
3.1 Фільми про І. Миколайчука
4 Примітки
5 Література
6 Посилання
Життєпис

Народився у багатодітній селянській родині — одним із 13 дітей; дехто з його братів і сестер досі мешкає в с. Чортория. У селі відбудували батьківську хату Миколайчуків, облаштувавши під музей-садибу[1][2].

З 12 років грав у сільському самодіяльному театрі.[3]

Закінчив середню школу в с. Брусниця (її дерев'яне приміщення збереглося, а в новому приміщенні тепер діє музей І. Миколайчука)[2].

1957 — закінчив Чернівецьке музичне училище.

1961 — закінчив театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О.Кобилянської.

29 серпня 1962 — одружився з акторкою того ж театру Марією Карп'юк.[4]

1963–1965 — навчання на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (майстерня В.Івченка).

В кіно дебютував ще студентом — у курсовій режисерській роботі Леоніда Осики «Двоє».

Загальне визнання Миколайчукові принесли ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків». Знімався в них одночасно, також навчаючись на 2-му курсі. «Тіні забутих предків» здобули 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 Гран-прі) у 21 країні й увійшли до Книги рекордів Гіннеса.[3]

« Я не чекав чогось особливого, тому доручив Іллєнку провести зйомки [кінопроби] і пішов з павільйону. Через кілька хвилин мене наздогнав збуджений Юрко: «Сергію Йосиповичу! Поверніться! Це щось неймовірне! Щось нелюдське! Щось за межами розуміння й сприйняття!»
Злякавшись, що я пішов, Іван побілів, йому здалося, що він мені не сподобався (так признавався актор опісля), і в ньому ніби щось прорвалося. Він зачарував нас. Юний, страшенно схвильований, він світився дивовижним світлом. Така чистота, така пристрасність, така емоційність вихлюпувалися з нього, що ми були приголомшені, забули про все, навіть про те, що вже затверджений інший актор.

»
Зі споминів С. Параджанова про кінопробу І. Миколайчука
« Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко. »
— Сергій Параджанов

У фільмі «Комісари» (1970) зіграв комісара Громова — людину з загостреною моральною сприйнятливістю і духовним максималізмом. Картина стала помітним явищем в українському кінематографі, вона довела, що Миколайчук схильний до тонкого психологізму, до несподіваних контрастів і навіть парадоксів характеру.

З фільму «Білий птах з чорною ознакою» (1971) почалася нова сторінка у творчості Миколайчука — крім актора, він стає ще й сценаристом.

У фільмі Бориса Івченка «Пропала грамота» (1972) був не лише виконавцем колоритної ролі козака Василя, а й фактичним співрежисером. Працював над музичним оформленням фільму — картину супроводили пісні у виконанні тріо «Золоті ключі» (Ніна Матвієнко, дружина Марічка Миколайчук, Валентина Ковальська), у створенні якого І.Миколайчук відіграв не останню роль. В «Пропалій грамоті» він дав нове життя звучанню бандури — в жодному фільмі не використовувалися такі можливості цього інструмента.

1970-х років почалися гоніння на діячів української культури. Випровадили з кіна, а потім заарештували Сергія Параджанова. Зі звинуваченням у націоналізмі зіткнувся й Миколайчук. Вперше це сталося ще 1968 року, під час зйомок фільму «Анничка». У відповідь Миколайчук спалахнув, намагаючись пояснити різницю між «націоналізмом» і «патріотизмом». Інцидент закінчився доносом у Київ, де Миколайчука кваліфікували як «людину ворожої ідеології». Ще більш ускладнилася ситуація після фільму «Білий птах з чорною ознакою». Стрічку, що здобула Золотий приз Московського міжнародного кінофестивалю, сприйняли як мало не випад ворожих націоналістичних сил. Акторові не раз Читать далее...

https://youtu.be/dh_6z8hcNM8

Ролик, которые сделали наши собратья из Германии. В нём чётко и доходчиво расписана вся текущая ситуация касательно Украины, России, Америки и Европы и всего мира в целом. Смотрите до конца...

kulturologia.ru/blogs/15041...2/?print=1

kulturologia.ru/blogs/21051...9/?print=1

obiskusstve.com/89767681773...nt=nextbtn

Юмор и политическая сатира в живописи польского художника Павла Кучинского.

Это цитата сообщения Al_lexandra Оригинальное сообщение

11 сочетаний продуктов, которые считаются вредными, с точки зрения и Аюрведы и врачей-физиологов.
Некоторые из последствий неправильных комбинаций пищевых продуктов: газы, вздутие живота, боли в животе, тошнота, усталость и проблемы со стулом.
Неправильное питание может привести к более серьезным проблемам, таким как неприятный запах изо рта, сухость кожи, сыпь, хроническое воспаление, плохой сон, низкий уровень энергии, и хронические проблемы с пищеварением.

Вот некоторые популярные сочетания продуктов, которые могут нанести вред вашему здоровью:

1. Огурцы и помидоры.

[670x376]

Это несовместимые продукты. Огурцы по своему составу относятся к щелочным продуктам, а помидоры — к кислым. При их сочетании образуются соли.

Огурцы и помидоры по-разному усваиваются нашим организмом. И когда в желудке выделяется кислота, чтобы переварить огурцы, помидоры, тем временем, начинают бродить. Именно поэтому большая порция любимого салата из огурцов и помидоров нередко приводит к вздутию живота и повышенному газообразованию.

Читать далее...

https://newtonew.com/discus...experience

[600x450]
Хорошо знаю это село. Когда-то, в далёкие семидесятые в этой школе работала моя мама. Расположена Берёзовка вдоль Чуйского тракта, после Сросток, родины Василия Макаровича Шукшина. Дети идут к Дому культуры,там митинг и место сбора Бессмертного полка. Смотрю на это фото с нежностью и волнением. Родители трепетно относились к Дню Победы. Папа фронтовик, добавил себе два года, чтобы уйти на фронт с друзьями.Он прошёл дорогами войны через Сталинград, Украину, Чехословакию, Австрию.
Мой дед Николай Харитонович Брагин погиб в феврале 1942 года. Похоронен в селе Износково Калужской области.
[616x700]
Узнала об этом совсем недавно. Вместе с ним в тех местах, в длинном ряду братских могил похоронено больше 8 тысяч.Очень много сибиряков,как и мой дед. Но под Бийском, в селе Ясная Поляна уже давно стоит обелиск деду и другим пропавшим без вести. Обелиск сделали мой брат Анатолий (светлая ему память) с другом.
Мамочка, Ольга Михайловна, в 1944 году пошла добровольцем в армию, училась на радистку. Кстати, обучались они на американской технике под Барабинском, в Новосибирской области. На фронт из-за болезни не попала, когда её сокурсниц отправили на запад. Помнится, что мама рассказывала об атмосфере братства в их полку, о том, что безобразий в отношении девушек-военнослужащих от сослуживцев-мужчин не было, напротив, было уважительное, деликатное обращение. Пишу об этом потому, что в последнее время усилилась тенденция освещать события Великой Отечественной войны, показывая шокирующие факты насилия, аморальности советских солдат. От отца и мамы слышала другое.

Военные снимки отца и мамы.
[573x600]


[395x600] Отец стоит около машины.

[492x600]
[426x600]

Это цитата сообщения Епанделин Оригинальное сообщение

Русский язык... Полезные таблицы! Трудные случаи правописания.

Русский язык

Полезные таблицы! Трудные случаи правописания.
Читать далее

[показать]

radionetplus.ru/izobrazheni...8-zhenskie