Все, что вам понадобится, — это чай, корица и лавровый лист. Все три компонента этого напитка отлично сжигают жир и ускоряют обмен веществ.

Как приготовить:

Возьмите 1 литр воды, палочку корицы и 5 лавровых листьев. Сначала вскипятите воду, а затем добавьте в нее корицу и лавровый лист. Дайте воде 5 минут, чтобы остыть. А потом заварите из нее чай.

Дозировка.

Когда речь идет о метаболизме, всегда важно помнить, что лучшее время для его ускорения — раннее утро, сразу после пробуждения. Выпейте первую чашку такого чая натощак.

Вторую можно «приговорить» сразу после завтрака, а третью — вечером, незадолго до отхода ко сну. Больше не надо.

Три чашки напитка в день — и вы обязательно похудеете, причем жир уйдет из самых «важных» мест на теле.

Разумеется, любая попытка ускорить метаболизм и похудеть должна сопровождаться сбалансированным питанием и умеренными физическими нагрузками. 

[показать]

            Фільм “За двома зайцями”: чому “совок” так боявся показувати україномовну версію?

    Розповідь почнемо з того, що цю історію повідав нам один чоловік похилого віку, який колись працював у кіностудії ім.. Довженка. Ім’я його загалу не відоме, тому сенсу його розкривати немає. Це простий колишній працівник київської студії. Розповідь розкриває багато цікавих таємниць про те, як насправді створювався і повинен виглядати фільм «За двома зайцями».

Після цього бажання його переглянути знову на рідній мові просто непереборне!

В свої 20 з невеликим років, вже маючи диплом кінотехніка, я рік пропрацював у звукоцеху кіностудії ім. Довженка.
Це було ще в СРСР, за Брежнєва.
Тоді ще не було побутових відеомагнітофонів і тому, коли хтось з режисерів хотів подивитися свій старий фільм, то робилося це так: він приходив до монтажного цеху, домовлявся з якоюсь з монтажниць, щоби та наступного дня, ніби-то для потреб фільму котрий вона монтувала, замовила 2 години проекції (наприклад, у одному з двох маленьких кінозалів на БАМі – на 3 і 4-му поверхах монтажного цеху).

З сейфу кіностудії (так називається склад, де зберігаються копії всіх фільмів що знімала кіностудія) приносили ЯУФ-и з кінострічкою потрібного фільму, і у “кінозалі” (фактичто розміром з велику кімнату) дивилися кіно.

Раз, прийшов на кіностудію, тоді вже пенсіонер, режисер Іванов. Сказав, що хоче подивитися своє кіно. Це було десь за рік до його смерті.

Так вийшло, що на той час, я, хоча вже до того багато чув про це кіно, але сам його ще так і не бачив ні разу (чому саме – тут несуттєво).

Тож, домовившись з хлопцями, що ці дві години мене ніхто шукати не буде, а як що, то для начальства вони щось вигадають і відразу мене покличуть, я підійшов до Іванова і напросився подивитися це кіно разом з ним.

 
[396x299]  [402x299]

Не вериться, что этот 31 летний художник самоучка!

Бокал вина, очаровательный мопс, банка Nutella. Мало того, что у Иван Hoo есть сверхчеловеческая способность  «трансформировать мирские объекты в рисунки», как он сам говорит, также у него вкус к предметам и составляемым натюрмортам. Любители гиперреализма, полюбуйтесь на произведения искусства настолько реалистичного, что просто хочется поцеловать портрет кота или мопса, созданных карандашами Ивана Ноо.

Звернення мами Наді #Савченко щодо обмовляння її у змі! Прошу RT! Це особисте прохання Марії Івaнівни #FreeSavchenko

[700x465]
Письма Виктора Астафьева о войне, Сталине и Жукове, «генеральской правде», криках «ура», непохороненных героях и о том, как на самом деле погиб Александр Матросов. Опубликовано впервые в 06.05.2009.
28 декабря 1987 г., Красноярск. 
В. Кондратьеву

Дорогой Вячеслав!

Прочитал в «Неделе» твой отлуп «наследникам». Зря ты их и себя утешаешь — все мы его «наследники», и, если бы не были таковыми, у него и у его сторожевых псов основы не было бы. Мы и жертвы, и претворители его. Я тоже только раз, перед нашей первой артподготовкой, видел на снарядах, приготовленных к заряжению, написанное «За Сталина», а «ура» вообще ни разу не слышал, хотя воевал в более благоприятные времена, на фронте, бестолково наступавшем, но это ничего не решает, Вячеслав. Все мы, все наши гены, косточки, кровь, даже говно наше пропитаны были временем и воздухом, сотворенным Сталиным. Мы и сейчас еще во многом его дети, хотя и стыдно даже себе в этом признаться. Слава богу, что уже не боимся, а лишь стыдимся.

Верхнє Висоцьке

Розташоване село в Українських Карпатах за 32 км. від районного центру Турка, за 17 км. від залізничної станції Сянки.

Слово “Верхнє” вказує на його розташування відносно села Нижнє Висоцьке. А щодо слова “Висоцьке”, то воно на протязі історичного часу декілька разів зазнавало зміни — Висоцько, Висіцьке — через що маємо і різні тлумачення його походження. Одні виводять його від слова “високо”, “височани”, тобто високе розміщення в горах. Звідси, очевидно, бере початок й прізвище місцевих Височанських. Однак відомий краєзнавець, виходець з цих місць — Валерій Височанський — припускає, що в районі теперішніх сіл Нижнє і Верхнє Висоцьке вздовж шляху «Руська Путь» були зроблені позначки («вивіски»), звідти і пішла назва сіл, в первісному звучанні Висічки Нижні і Висічки Вижні. Згодом обидва слова зазнали трансформації.

[700x251]

Дослідники припускають, що перше поселення на цій території виникло на початку XIII ст. як один з перевалочних пунктів на давньому торговому шляху Руська путь. Один з краєзнавців переконує, що воно в той час було відоме під назвою «Висіцькі Вижні». Очевидно, що цей населений пункт мав тоді стратегічне значення, оскільки фінансові потоки, які проходили через нього, сприяли розвитку економіки Галицько-Волинської держави.