Когда-то Кенигсберг был одним из самых красивых городов Европы, но война разрушила его почти до основания. С 1946 года у города другое название и другие жители. В последнее время Калининград активно воссоздает «дух старой Европы».

В Германии и в самом Калининграде название Кенигсберг нередко используется до сих пор. Разговорное местное название города — Кёниг.

[показать]

Согласно распространенной версии, основы государства на Руси были заложены варяжской дружиной Рюрика, призванной славянскими племенами на княжение. Однако норманская теория всегда имела много противников.

История вопроса

Считается, что норманская теория была сформулирована в XVIII веке немецким ученым при Петербургской академии наук Готлибом Байером. Однако столетием ранее впервые ее озвучил шведский историк Петр Петрей. В дальнейшем этой теории придерживались многие крупные российские историки, начиная с Николая Карамзина.

        24 окт. 2016 г.

Самое гнусное, что могла выродить из себя сегодняшняя российская действительность - это искажение смыслов.А самый болезненный и долгоиграющий в своих последствиях выродок - это новый взгляд на войну.Теперь война имеет нимб и ей посвящаются оды.Она всё также с клыками и когтями,умыта кровью и болью,но непременно с приставкой "святая".Она по-прежнему несёт смерть и горе,но выползший из тьмы патриотического сознания выродок "долг" примиряет людей со смертью и охотно бросает на неё ошалелые массы.Россияне перестали бояться войны,как средоточия хаоса,грязи и безнравственности,теперь война - это приключение,повод для героизма и гибельный восторг,который пьянит и лишает разума.

Война стала решением всех проблем.Кремль войнами решает свои прагматические задачи. Удерживает и цементирует на чужой крови свою власть,повышает авторитет у населения, увеличивает свои капиталы.Население же нашло в войне свою отдушину,оправдание своей убогой и несчастной жизнь (ведь при войне всем живётся плохо),причину для гордости и самоутверждения,общую цель,мотив для объединения.Такое впечатление,что россияне устали жить без войны.Жизнь всё равно никудышная и бессмысленная,ничего не меняется,а если жизни нет,то на замену ей приходит смерть.Тут одно из двух.Не помню,чтобы Россия,когда-то выбирало первое.

Сегодня - это фашисты в Украине.Сама абсурдность происходящего,безответственность терминологии,лёгкость,с которой в один момент,буквально за несколько месяцев Киев превратился из близкого во всех отношениях города в цитадель зла никого не смутила. Произошёл всплеск народной ненависти,накопленной за годы всеобщей апатии.Будто люди ждали,варились в этом ожидании,когда по телевизору протрубят велеречивые лгуны о новом враге,о новом наступлении,о новой победоносной войне и власть призовёт скучающий народ к оружию.Им уже не нужны доказательства,им не нужен здравый смысл,совесть давно стала похожа на иссохший за ненадобностью атавизм.Лозунги,сражения,парады,борьба с фашизмом - всё,по чему изголодались преподнесено на блюдечке с оранжево-коричневой каёмочкой.Сожрали всё.И просят добавки.

Война возведена в культ.Её безобразие стало эстетикой.О ней говорят с пафосом и инфантильном романтизмом.Убивать теперь почётно.Нести смерть - морально.Смотаться в другую страну,чтобы пострелять - престижно.Насилие стало единственно верным способом заявить о себе.Причинение боли другим заглушает чувства собственной незначительность и никчёмности.Россия компенсирует свою немощность и недоразвитость таким вот страшным методом.Потому что больше ни на что не способна.Ни производить,ни творить и созидать, ни процветать.Вся эта военная и патриотическая истерия приправлена однообразными, стереотипными отсылками ко Второй Мировой войне (точнее к мифам о ней),которая в умах населения является сакральной скрепой,привилегией на превосходство над всем миром.Вывода не будет,просто констатация - нация окончательно помешалась и война стала миром.

"Мы дойдём до Киева!".До зеркала доползите

Итальянский скульптор Нино Орланди делает свои скульптуры из дерева, придавая древесине форму книг.Практически все скульптурные работы итальянца так или иначе связаны с книжной темой. Книги служат источником знаний и вдохновения для любого образованного человека. Орланди считает, что книга и населяющие ее люди и существа могут в буквальном смысле ожить и заговорить с нами.

Федір Піроцький. Полтавчанин, який винайшов трамвай

У квітні 1880 року перед багатолюдною аудиторією, де був і представник фірми "Сіменс", він викладає проект застосування електрики "для руху залізничних потягів з подачею струму". Через рік у Берліні рушив перший електротрамвай.

Про сім'ю, у якій 17 лютого 1845 року (дати скрізь вказані за старим стилем) народився видатний український електротехнік і винахідник трамвая Федір Аполонович Піроцький, наразі бракує точних записів.

Приналежність родини до небагатого поміщицького роду питомих військових Лохвицького повіту Полтавської губернії підказує, що родина винахідника походить від козацької старшини Лохвицької сотні Лубенського полку. Таку старшину в 1785 році, після ліквідації Катериною ІІ державних структур Гетьманщини було прирівняно до російського поміщицтва.

Федір Піроцький здобув освіту в Костянтинівському кадетському корпусі в Санкт-Петербурзі та Михайлівській артилерійській академії. У 1871 році дістав направлення у відділ технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління (ГАУ) в Петербурзі.

[200x300]

Федір Піроцький. Фото "ДТ"

...Ще навчаючись в академії, під час практики на військових заводах Фінляндії, Піроцький звернув увагу на велику кількість водоспадів у цій озерній колонії, з яких лише декілька приводили в рух механізми заводів.

Це незабутнє враження краси і сили спонукає його до праці в ГАУ над передаванням за допомогою електрики "рушійної сили від пунктів виробництва (водоспади, парові машини) до місць споживання (міста, заводи)".

Саме ця проблема була ключовою для подальшого розвитку електротехніки, оскільки передача на відстань слабких струмів на той час уже була розв'язана (телеграф, згодом телефон).

На початку 1870-их років Піроцький розробляє проект передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев'яних стовпах, та двох машин змінного струму власної конструкції. Зворотним провідником була земля.

Він придбав дві уже класичні колекторні машини системи Грамма і у вересні 1874 р. на Волковому полі проводить першу серію дослідів з передачі електроенергії від однієї машини на відстань 200 м до другої (перша система "генератор-двигун"!).

Для подальших експериментів він докуповує - теж за свій рахунок - парову машину, згодом і другу, і проводить кілька серій дослідів.

Піроцький звертає увагу на "дармові" електричні лінії - залізничні колії. У 1875 р. він розпочинає і у 1876 р. завершує серію успішних дослідів на дільниці Сестрорецької залізниці довжиною 1 км. У цих дослідах одна рейка була прямим, друга зворотним (земляним) провідником; приймачем енергії був електродвигун.

[600x446]

Курортна залізниця Міллера (частина Фінської залізниці) біля Сестрорецьку, яку Піроцький перетворив на лінію електропередач

Дбаючи про пріоритет та поширення своїх ідей, у 1877 році Піроцький розіслав "Інженерний журнал" зі своєю статтею про експерименти усім зацікавленим особам і фірмам, в тому числі і представнику фірми "Сіменс", який негайно доправив журнал у Берлін.

Наслідки не забарилися. Поки Піроцький був вимушений відволіктися від дослідницької роботи через тривале службове відрядження у чорноморські фортеці, на берлінській виставці 1879 р. фірма "Сіменс" продемонструвала невеличкий "потяг" з окремим локомотивом і двома причепними платформочками, на яких могли сісти спинами один до одного, звісивши ноги, декілька пасажирів. Водій сидів на локомотиві.

Екіпаж використовувався як атракціон. Це був ще далеко не електромоторний трамвай, але важливо те, що енергія до двигуна локомотива подавалася за схемою Піроцького з "Інженерного журналу".

[300x372]

12 січня - День українського політв’язня

Список сягнув сотні осіб.
За два роки цього ж дня В'ячеслав Чорновіл звернувся з заявою до голови президії Верховної Ради УРСР. У ній повідомлялось, що, починаючи з 12 січня 1972-го року (дня його арешту і початку репресій проти шістдесятників) він щорічно, як в ув'язненні так і після, відзначатиме одноденною голодівкою аж до справедливого перегляду його та інших аналогічних справ.

На фото: Колишні політв'язні, депутати Верховної Ради. 16 липня 1990 р. - день прийняття Декларації про державний суверенітет України - зліва направо: Горохівський, О.Шевченко, Лук'яненко, Хмара, М.Горинь, Ребрик, Калинець, Чорновіл, Б.Горинь, Алтунян, Косів.

Серия сообщений "01 - январь":

Серия сообщений "Война россии против Украины":