Сьогодні виповнюється 88 років Патріарху Київському і всієї України Філарету – великому Ієрарху і великому Громадянину.
[показать]
[500x]О Господи! Ісусе мій святий! Почуй мою молитву повсякденну! Дай сили нам у час цей не простий, Не впасти духом і пошли благословення. Врятуй мою країну від смертей, Від лютих ворогів, нена́висті і битви. Спаси і захисти наших дітей, Від куль безжальних силою молитви. Почуй, Господь, мої моли́товні слова! Прости мене й народ мій за провини. Нехай розсіється від пороху імла, Засяє сонце над землею України. Хай більше не страждають матері, Хай не приходять свіжі домовини. Хай не вмиваються кривавими слізьми Над тілом рідної єдиної дитини. Почуй, Господь мої моли́товні слова! Я знаю, що ти сильний і могутній. Очисти Землю від руйнації і зла, І дай надію й віру у майбутнє. © |
Запорожцы пишут письмо турецкому султану
Ab ovo
, как говорится...
Я, султан, сын Мухаммеда, брат Солнца и Луны, внук и наместник Бога, владелец царств Македонского, Вавилонского, Иерусалимского, Великого и Малого Египта, царь над царями, властитель над властелинами, необыкновенный рыцарь, никем непобедимый воин, неотступный хранитель гроба Господня, попечитель самого Бога, надежда и утешение мусульман, смущение и великий защитник христиан — повелеваю Вам, запорожским казакам, сдаться мне добровольно безо всякого сопротивления и меня Вашими нападками не заставлять беспокоиться.
Султан турецкий Мухаммед IV.
Запоріжські козаки турецькому султану!
Ти, султан, чорт турецкий, i проклятого чорта брат i товариш, самого Люцеперя секретар. Якiй ти в чорта лицар, коли голою сракою їжака не вб'єш! Чорт висирає, а твоє вiйсько пожирає. Не будеш ти, сукiн ти сину, синiв христiянських пiд собой мати, твойого вiйска ми не боiмось, землею i водою будем биться з тобою, распройоб твою мать.
Вавилоньский ты кухар, Макидоньский колесник, Іерусалимський бравірник, Александрiйський козолуп, Великого и Малого Египту свинар, Армянська свиня, Подолянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецький кат, і у всего свiту i пiдсвiту блазень, а нашого Бога дурень, самого гаспида онук и нашого хуя крюк. Свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою в'йоб!
От так тобi запорожцi виcказали, плюгавче. Не будешь ти i свиней христiанских пасти. Тепер кончаємо, бо числа не знаємо i календаря не маємо, мiсяць у небi, рік у князя, а день такий у нас, який i у вас, за це поцілуй в сраку нас!
Пiдписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всiм кошем Запоріжськiм
И.Е.Репин по ходу работы над холстом неоднократно откладывал в сторону кисти с маслом, и приезжал к нам, на Днепропетровщину (Екатеринославщину), где встречался с Яворницким и другими нашими известными, и не очень, земляками, и делал зарисовки, эскизы, этюды......А Илья Ефимович Репин (кстати, почти наш земляк — уроженец Харьковской губернии) писал свое полотно более десяти лет — с 1880 по 1891. Началось все
|
Останній бій
Втома валить з ніг, кут огляду звузився суто до сектора обстрілу. Спрага, бажання знайти хоч краплю вологи перетворюється на нав'язливу ідею! З їжі за останні дві доби ... не пам'ятаю ложка тушонки і галетина.
У голові повна порожнеча думок немає взагалі, все робиш як робот.
|
|
[показать] |
Серия сообщений "Герои АТО":
С приходом весны у дачника много забот. Начинать работы в саду нужно, как только температура поднялась выше 0 градусов. Какие работы провести в этот период?
[600x440]
Человек не умер, просто вышел...
Он оставил в доме всё, как есть...
Просто он не видит и не слышит,
Хлеб земной ему уже не есть...
Просто стал он не таким, как люди,
Он открыл другой... астральный путь...
Где иная жизнь... иная мудрость
Где иная соль... иная суть...
В книжице останется закладка
На странице о его любви...
На столе записка... очень кратко:
«Вспоминай, но только … не з о в и...»
Человек не умер... просто вышел
И развёл воздушные мосты
Между берегами прошлой жизни
И ещё невидимой черты...
[271x25]
© Copyright: Елена Громцева, 2011
Свидетельство о публикации №111022509420
|
[526x526]
Горювала душа —
світлі сльози котилися зморшками,
шепотіла вірша —
проривались останні слова...
І від щирості слів
усе тіло проймало мурашками,
бо торкалась сердець
срібним кінчиком свого пера...
Помолилась душа —
і без зойку, без стогону зайвого,
зіп'ялася й пішла...
поміж зорі... і поміж світів...
Затремтіла сльоза —
неосяжного Світла Живого,
... із Різдвяного неба
до Бога скотилась зоря...
07.01.2017
© Віра Лахута
...відкривайте мене в моїх посмішках сонцем цілованих. Вірші Світлани Костюк.
Буду з тобою...Пісні на вірші Світлани Костюк.
Для щастя жінки небагато треба...Світлана Костюк.
Стискаю душу у кулак...Світлана Костюк.
Гублю...Світлана Костюк.
Пишу листи зі станції "Осіння"...Світлана Костюк.
У рідному краї...Світлана Костюк
![]()
Слухати і знати кожному українцю! Виступ професора Павла Гриценка. |
6 вересня 1928 року Народний комісар освіти Микола Скрипник затвердив новий правопис. Тому його часто називають "скрипниківка", скрипниківський правопис. Або ще - харківський правопис, бо був ухвалений голосуванням 1927 року на Всеукраїнській правописній конференції в тодішній столиці УРСР Харкові.
[300x]От лише деякі відмінності "скрипниківки" від сучасного правопису:
- у словах грецького походження літеру ? передавати через "т", а не "ф". Наприклад: етер, катедра, міт, аритметика, Пітагор, Атени, Методій;
- зберігати літеру "е" в словах іншомовного походження: Европа, Еспанія;
- пом'якшення літери "л". Наприклад: балянс, бациля, галянтерія, заля, кляса, бальон, льомбард, бухгальтер;
- дифтонги au, ou передавати через ав, ов: авдиторія, авдієнція, Бернард Шов;
- у родовому відмінку іменників третьої відміни на -ть, а також п'яти винятків, закінчення -и, а не -і. Виходило: вісти, радости, повісти, і винятки - крови, любови, осени, соли, Руси.
- закінчення -у, а не -а, в родовому відмінку назв міст: Берліну, Лондону, Парижу, Херсону.
[300x]Укладачами Харківського правопису були відомі мовознавці: як-от: Агатангел Кримський, Леонід Булаховський, Олена Курило, Олекса Синявський, Євген Тимченко, Микола Грунський, Володимир
|
|
ДАП 19.01.2015 Вполне вероятно, все просто выдохлись. Так или иначе, но и у противника ресурсы не бесконечны. Учитывая атаки ВСУ, проведенные в течение последних двух дней, вполне может быть, что в ДНР просто закончилось пушечное мясо. Ночью, впрочем как обычно, из Донецка била артиллерия. Карандаши РСЗО "Град" и минометные мины сыпались с неба как из рога изобилия.
|
Серия сообщений "01 - январь":
|
ДАП 18.01.2015
первая половина дня
А баррикады из ящиков, каких-то мешков и просто мусора, являются единственным укрытием от непрекращающихся взрывов.
|
Серия сообщений "01 - январь":
|
ДАП
17.01.2015
первая половина суток Сердце уходит в пятки. На скорости машину подбрасывает, и ты не знаешь, это был снаряд, мина, все уже умерли или что вообще происходит Пески и Тоненьке обстреляли "Градом", да и вообще стрельба продолжалась всю ночь. |
Серия сообщений "01 - январь":
|
Серия сообщений "НКВД/КГБ":
[показать]Славянская мифология глазами Vasylina. Автор картин: Vasylina, vasylina.deviantart.com.

[807x571]
Сирин.
Сирин — в древнерусском искусстве и легендах райская птица с головой девы. Считается, что Сирин представляет собой христианизацию языческих русалок — вил. Часто изображается вместе с другой райской птицей, Алконостом, но голова Сирина иногда оказывается непокрытой, а вокруг неё располагается нимб.
Сирин своим происхождением обязан литературной средневековой традиции. Самые древние изображения Сирина восходят к X веку и сохранились на глиняных тарелках, колтах и височных кольцах (Киев, Корсунь). В средневековых русских легендах Сирин однозначно считается райской птицей, которая иногда прилетает на землю и поет вещие песни о грядущем блаженстве, однако иногда эти песни могут оказаться вредными для человека (можно потерять рассудок). Посему в некоторых легендах Сирин приобретает отрицательное значение, так что её даже начинают считать темной птицей, посланницей подземного мира. Рассказы о сладостном и чарующем воздействии пения Сирина на человека содержатся в таких литературных памятниках XVII века, как Физиологи, Азбуковники, Хронографы. В апокрифической литературе сообщается, что птица Сирин боится громких звуков, и, чтобы отпугнуть ее, люди звонят в колокола, стреляют из пушек, трубят в трубы.
1. Найперша Конституція в світі була створена українцем Пилипом Орликом. 5 квітня 1710 його обрали гетьманом запорізького війська. У цей же день ним було оголошено «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі тільки в 1791 році.
2. В 1934 році в Парижі на конкурсі краси мов українська мова зайняла третє місце після французької та перської за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія, структура речень. Мелодійність же української визнана другою найгарнішою серед мов світу, після італійської.
3. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі (фахівці розрізняють близько 7000 мов ) і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської. Але, вважається, що російська мова штучна і НЕ слов’янська, тому українська найпоширеніша серед слов’янських мов. На території України більше 32 мільйонів осіб вільно спілкуються українською мовою.
4. Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.
5. З точки зору лексики найближчими до української мови є білоруська (84%) і польська (70%) мови.
6. Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він». Останні місця в таблиці частотності займають слова «мутація», «баклажка», «радист», «білочка».
7. Найдовший музичний інструмент у світі – це українська трембіта. Її довжина може досягати чотирьох метрів, а її звуки чутні більш ніж за десять кілометрів.
8. На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземні ґрунти при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю і дуже цінні. Під час Другої Світової війни німецькі солдати навіть вивозили чорнозем на поїздах.
9. Перший друкований буквар, виданий українським автором, мав назву «Наука до читання й розуміння слов’янського письма». Він вийшов в світ у Вільні (суч. Вільнюс) в 1596 р. стараннями Лаврентія Зизанія. До книжки було додано словник, який містив 1061 слово.
10. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.
11. Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважається Києво-Могилянська академія (1615 р.).
12. Україна посідає четверте місце у світі за кількістю громадян з вищою освітою. Населення України належить до найбільш освічених, а кількість людей з вищою освітою на душу населення — вища за середньоєвропейський рівень.
13. Найдавніша відома ученим мапа, а також найстародавніше поселення Homo Sapiens знайдені в Україні: у с. Межиріччя Рівненської області. Їм близько 14,5-15 тис. років. Мапу вибито на кістці мамонта.
14. Територією України пролягав один з найбільших історичних транспортних шляхів — «шлях із варяг у греки» — система річкових шляхів і волоків між ними завдовжки 3 тис. км, що пов’язувала північні землі Київської Русі з південними руськими землями та Балтійське море з Чорним. Протягом усієї давньої історії Україна-Русь виступала мостом між світами Східної Європи і Давнім Сходом, Європою античною, візантійською і латинською.
15. З дванадцяти лавр світу 4 знаходяться в Україні. Три православні та одна греко-католицька. Це Києво-Печерська лавра, Київ
Серия сообщений "НКВД/КГБ":
Столетиями люди приписывали кошкам магические способности и связывали с богами, ведьмами и колдовством. У разных народов существуют легенды о кошках и их волшебных способностях. В некоторых религиях, кошки считаются священными животными, причем, приносящими как счастье, так и беду.
Самая известная из покровителей кошек, это, пожалуй, Египетская богиня Баст, у которой было тело человека и голова кошки.

Кошек настолько почитали в Египте, что их убийство являлось серьезным преступлением, а когда умирала живущая в доме кошка, соблюдались все траурные обряды. Кошки часто жили в храмах, даже существовал ритуал кормления; бродячих кошек встречали с почетом, домашние буквально ели за одним столом с семьей. Были распространены кошачьи амулеты, а умерших кошек мумифицировали и хоронили в специальных саркофагах.