Это цитата сообщения
Алиночка_Лунева Оригинальное сообщениеСлушна притча про те, ЯК НЕ ОБРАЖАТИСЯ І НЕ ЗЛИТИСЯ
Учень запитав учителя:
- Ти такий мудрий. Ти завжди в гарному настрої, ніколи не злишся. Допоможи і мені бути таким.
Учитель погодився і попросив учня принести картоплю і великий мішок.
- Якщо ти на кого-небудь розсердився і затаїв образу, - сказав учитель, - то візьми цю картоплину. З одного її боку напиши своє ім'я, з іншого ім'я людини, з якою стався конфлікт, і поклади цю картоплину у мішок.
- І це все? - Здивовано запитав учень.
- Ні, - відповів учитель. Ти повинен завжди цей мішок носити з собою. І щоразу, коли на кого-небудь образишся, додавати в нього картоплю.
Учень погодився.
Минув якийсь час. Мішок учня наповнився картоплею і став досить важким. Його дуже незручно було завжди носити з собою. До того ж той картопля, що він поклав від початку стала псуватися. Вона покрилася слизьким гидким нальотом, деяка проросла, деяка заплісніла і стала видавати різкий неприємний запах.
Учень прийшов до вчителя і сказав:
- Це вже неможливо носити з собою. По-перше мішок занадто важкий, а по-друге картопля зіпсувався. Запропонуй щось інше.
Але вчитель відповів:
- Те ж саме, відбувається і в тебе в душі. Коли ти, на кого-небудь злишся, ображаєшся, то в тебе в душі з'являється важкий камінь. Просто ти це відразу не помічаєш. Потім каміння стає все більше. Вчинки перетворюються у звички, звички - в характер, який народжує смердючі вади.
І про цей вантаж дуже легко забути, адже він надто важкий, щоб носити його постійно з собою. Я дав тобі можливість поспостерігати весь цей процес з боку. Кожного разу, коли ти вирішиш образитися або, навпаки, образити когось, подумай, чи потрібен тобі цей камінь.
Джерело: Лучшие
притчи от Алиночки Луневой