[276x182]
Макові очі дивляться в небо.
Волошки у полі гойдають росу.
Колосся мов віки схилились, не треба!
Топтани ногами святую красу.
Джерела наповнюють ріки любов"ю.
У маковім полі зростає твій син.
Блукаючи світом шукає він долю.
Вона лиш в країні де спів твій і дзвін.
Лунає по волі той дзвін материнський.
Шукає у полі заблудше дитя.
Ти вирвись із блуду, кайдан тих чужинських.
Калина гукає і ненька свята.
©Надін Буре
Закривають очі, материнські руки.
Для дітей що волю гідно берегли.
Краплі сліз дівочих, омивають квіти.
І серця пробиті, що для них були.
Скільки ще поляже за Вкраїну милу?
Скільки закатованих людей?
Як же в домовину, мати вложить сина?
Скільки рук накриє молодих грудей?
Як здолати біса що гризе країну?
Орошає землю кров"ю тих синів.
Що зростали вільно в гаї солов"їнім.
Що за неньку рідну, віддали свій дзвін.
Повставайте люди, це вже не майдани!
Це війна проклята зуби щірить нам!
Ворог той орлатий, хоче щоб в кайдани.
Віддали ми неньку, але не віддам!
(С)Надін Буре
[239x211]
Зачем ты рвёшь цветок? Что нравится тебе...
Ты красотою обладать его не будешь.
Зачем ты рвёшь цветок и аромат себе?
Таким презрением ты его погубишь.
Всю красоту и волшебство, убьёт поступок твой.
Не рви любви цветок, и не изрань им душу.
Коль аромат тот мил, вдохни его прошу.
А он согреет светом твою стужу.
©Надин Буре
[277x182]
Таку красу нам Бог подарував.
Оці ліси, степи, річки, калину...
Він нам красуню ніжну дарував.
Країну, що ми звемо Україна!
Зростають тут калинові дітки...
Річки коханням напувають небо.
Хто прийде до нас в гості, навіки.
Благословенний буде від краси під небом.
©Надін Буре
[296x171]
Кожен пише свою долю.
Про любов, чи про війну.
Чи посаджену тополю.
Чи про небо, спів вогню...
А ми волю димом пишем.
Не солдат і не боєць.
Шину прославляєм віршем.
Що спалила гнів сердець.
Вигнали катів з країни...
Барикади мов музей.
Це освячені руїни...
Волі, сили та ідей.
І людей святою кров"ю
Окропили весь Майдан.
Я за мир стояв з любов"ю.
Я розбив раба кайдан.
©Надін Буре
|
|
|
ВСЕ ЛЮДИ, КОТОРЫЕ ПОЯВЛЯЮТСЯ В ТВОЕЙ ЖИЗНИ, ПРОСТО ЗЕРКАЛА... В основе всего энергия. Чем больше женщина разблокирована, открыта, тем более открытый и настоящий мужчина к ней придет. Подобное притягивает подобное. Читать далее>>> |
[показать]
[281x179]
Як сина на війну благословити?
І відпустити у страшенний світ?
Кого піде він з дому боронити?
І на якій землі поляже його спів?
Вже серце від страждань і болю.
Розірвано як доля на шматки.
А мати, обнімаючи тополю...
Гукає сина із війни прийти.
©Надін Буре
Ингредиенты:
Сахар – 2 стакана
Молоко –1 литр
Масло сливочное – 100гр
Крахмал – 1 ч.л.
Желтки яичные – 5 шт.
Приготовление:
Сливочное масло опускаем в подогретое молоко и доводим его до кипения. В другой емкости соединяем сахар, крахмал и желтки, перемешиваем и растираем все до однородной массы. После чего добавляем сюда немного молока, в результате должна получиться масса по консистенции как жидкая сметана.
Тем временем молоко закипело и в него мы постепенно, тонкой струйкой вливаем желтковую массу, при этом не забываем постоянно мешать. Доводим до кипения. Когда смесь закипела, снимаем кастрюлю с огня и ставим её в холодную воду, при этом все надо тщательно мешать, пока масса не остынет и не станет теплой. Затем массу оставляем надо её полного охлаждения, периодически мешаем, после чего разливаем по формам, и отправить в холодильник для заморозки.
А теперь о калорийности
[500x370]
[233x216]
В молитву кану мов те слово.
І буду Господа просить...
Не за рідню, а людську мову.
Що як стріла в ту мить летить.
Прости народ, він в вічнім рабстві.
Забув про душу, про гріхи.
Він мов хижак в людській напасті.
Не за добром, а злом біжить.
Він не навчився тобі вірить.
Бо правив ним злиденний біс.
А він з душі любов всю вирвав.
Залишив лиш гнітючий біль.
Ти Янголів пошли на землю.
Нехай відкриють серця спів.
І виженуть з землі своєї...
Бісівські злидні, гріх і гнів.
©Надін Буре
Всі думають, що серце має очі.
Воно так плаче гірко і сумує.
Кривавими краплинами гаптує.
Ті шрами що їх горе точе.
А серце лиш болить від туги.
Коли рідніші в світі люди.
Із серця волю виривають.
І крила долі відтинають.
А серце лиш кохати хоче.
І як в дитинстві все тріпоче.
Адже не має воно очі.
Від горя кров його дзюркоче.
©Надін Буре
[596x380]
[464x259]"Я этого хочу. Значит, это будет." Автором этого чуда, изменившего жизнь многих людей в лучшую сторону, по-видимому следует считать знаменитого французского ученого Эмиля Куэ (26.02. 1857 – 02.07. 1926). Он был уверен, что «повторение одних и тех же слов вызывает представление о них, а представление становится для нас истиной и превращается в живую действительность».Читать далее >>>
[550x340]
Ювелирный магазин из ада.
Посетителей вокруг собрал.
Продавали в нём награды.
Всё на полках из кривых зеркал.
Вот блестящий нож Гордыни.
Молот Гнева, Жадности капкан.
В верх стремится меч Уныния.
Завести стрела, и лук Обман.
На подушечках красивых...
Дьявол разложил добро.
Продавая меч Уныния...
Лени подсыпал хитро.
©Надин Буре
|
[252x200]
Мне говорили что видней со стороны.
И чтоб прислушались к чужим словам.
Но потерявши, лишь узнали мы...
Что не виднее, а завидней вам.
Не слушайте любовь со стороны.
И не смотрите иль подходит вам.
Целуйте вы глаза любви.
Пусть все завистники завидуют губам.
©Надин Буре