Вражає невичерпність емоцій. Щоразу крутіше і неповторніше. Нескінченний осінній дощ ніяк не впорається з очищенням світу від яскравості цих сліпучих барв

Это цитата сообщения Dormam Оригинальное сообщение

Анна-Варни Кантодеа

Я — просто Анна Варни… и, как у любой хорошей
Буто- балерины, моя жизнь существует в
пределах вашего воображения.

Тема двойственности и вследствие этого — конфликта, будь то разделение духовного и физического, женского или мужского — проходит сквозь все творчество Анны. Противоречие, касаемое пола, хорошо отражено в текстах песен.

И здесь мы подходим к ключевому моменту. Если верить Анне Варни, с детства она чувствовала себя неопределенно — физиологически принадлежа мужскому полу, но не осознавая себя ни мальчиком, ни девочкой по-настоящему. Это приводило к некоторому чувству неполноценности, отрешенности и ненависти к своему физическому телу.Сейчас она предпочитает, чтобы ее называли в женском лице.

В детстве Анна подвергалась избиениям от матери и в школе, она не очень любит вспоминать самые ранние годы, но говорит, что уже тогда ей приходили мысли о самоубийстве, как о средстве избавления от физической боли. Впрочем, то, что могло следовать за ним – может не обрадовать тебя – если и существует возможность реинкарнации. Она ведет довольно закрытый образ жизни, из чего можно сделать вывод, что она по своей сути интроверт. Впрочем, она отзывается о своем творчестве, как об «introvert exhibitionism».

Анна понимает свое творчество как форму самотерапии. И, хотя подобный подход можно было бы назвать эгоистичным, она предполагает, что ее музыка может помочь слушателю.

В моем случае - до тех пор пока, к счастью, в один прекрасный день я не смогу рассеять боль - я всегда должна была напоминать себе (снова и снова), всякий раз, когда я был ограничена... хм... "бездвижностью", что это - всего лишь вопрос времени, до тех пор, пока не сменятся приливы... и острая и приводящая в оцепенение боль ослабнет... по крайней мере, на какое-то время. Итак, насколько ты понимаешь, фокус в том, чтобы выжить между этими приливами и отливами. Но это срабатывает лишь тогда, когда у тебя есть хотя бы одна "вещь", которая дает тебе нечто, дает некую силу или чувство... смысл продолжать жить. В моем случае это - музыка

Источник

[363x480]

Далее еще несколько как по мне самых-самых фотографий=)

P.S. Спасибо, Slit_me, что напомнил мне об этом. Такая заметка у меня есть давно в ВК. Когда-то я слушала эту музыку... Она действительно мрачная и печальная, но... Если обратиться к переводам, то можно многое почерпнуть для себя.

P.P.S. Интроверсия — распространённое в психологии основание категоризации или измерения черт личности

Наконец-то у меня в голове Дикая Пустота. Состояние, когда ты ни о чем не думаешь, ничего не хочешь, и ни о чем не жалеешь. Ты практически ничего и не чувствуешь. Знающие люди говорят, что именно после такого состояния жизнь человека кардинально меняется. Классик считает, что "правит миром пустота". Не хорошо мне и не плохо.

"І він зрозумів: його розриває на шматки усвідомлення того, що все вийшло з-під контролю, все відбулося не так, як треба, як мало бути, як завжди бувало… А чому, як, коли, в яку мить він схибив?! Він так і не зрозумів, що марно витрачає залишки енергії на розв’язання цього запитання, що не він схибив, а його обдурили. І обдурили так блискавично й віртуозно, що склалося враження, ніби він сам себе обдурив. Тепер він сидить на канапі, наліплює шмаття хаосу на білий папір. Мов ідіот у психлікарні наклеює марки на конверти. Суспільно корисна праця… Future In The Past..."©

Була серед тієї ейфорії мить нестерпного болю, через який серце ніби заповнювало все тіло зсередини, але то був чистий біль, в якому не було ненависті чи ревнощів, чи жаги карколомної помсти. Гру закінчено - слава грі! Війну закінчено, дякую всім.

існують же люди, здатні зруйнувати світ за лічені години! от і зараз стою серед уламків, і ніяких думок

а я ня буду банальна й наіўна крычаць пра тое, што безь цябе не змагу жыць!!
[604x453]

Гострий психоз - Ви розмовляєте з кішкою.
Гострий галюцинаторний психоз - Ви розмовляєте з неіснуючою кішкою.
Параноя - Ви боїтеся бовкнути зайвого при кішці.
Шизофренія - Кішка промовляє всередині Вас.
Неврастенія - Ви скаржитеся кішці, кішка мовчить, Вас ігнорує і Вам це здається абсолютно нестерпним
Маніакально-депресивний психоз - ваша кішка Вас не цінує.
[396x313]

Захопившись одним наспівом
розмахуючи руками
і посмикуючи тілом -
я виходжу на вулицю
щоб захопити тебе
за собою у вир
невигадливих днів
де ти зіграєш мені
на старій флоярі
під загальний гул кроків
мотив опалого листа. (с)

Порветься звук флояри

досить несподівано

і біла вулиця

здійметься в чорне повітря

відкриваючи нові дороги

тепер вже зовсім іншого кольору.

драна червона перука блазня

кривавою краплею примерзне

до сірої асфальтової стрічки

Настроение сейчас - desert

Прийшло. Як благальне у Тіло Вольфа "bitte, bitte komm zuruck.." Нехай поганське, але в ній є рух, який не дає засинати, загортаючись у захисний кокон. Жорсткість сталевих хвиль. Їх зашкарублими гребенями дряпаю долоні. Я хочу здерти з себе змертвілий шар жировоску, нехай би залишились самі кістки. Свіжим струменем густої венозної крові поділився старий харківський гурт Nokturnal Mortum, аж трохи розвиднілось після відчайдушної щовечірньої непритомності.

[350x346]

Час робити висновки і збирати каміння. Ця перша зустріч була безумовно останньою, я отримав знак, підсвідомо засвоїв його значення, але майже три місяці не хотів в нього вірити. Все на світі можливе, надто різноманітний світ, «але не зі мною» - розповсюджена захисна формула страуса, функції, що підтримує уражену свідомість від зриву у безодню. Мій власний світ потроху задкує у звичний йому вимір, наче після війни. Його руїни безбарвні, речі, що оточують мене, втратили зміст і перетворились на купу мотлоху, і на мене чекає вибір, чи братись за відбудову, коли не певен, що стачить на це сили і натхнення, чи кинути все на повільне вмирання. Дні схожі один на одного, туга, апатія відійшли у небуття, літо запам’яталось гарячим вулканом, який спромігся сам приборкати власну стихію і знищити в собі небезпечну отруту відчаю і безнадії. Музика кожного дня – гомінка автострада за вікном, ніяких відчуттів, лабораторія мозку запустила знеболювальне в серію.

Гэта мяне знервавала, але пералік твораў неардынарнага кінематографа я маю намер запісаць і захаваць для перыядычнага звароту. Коткі ўнутры мяне як правіла на час супакойваюцца, калі я паглыбляюся ў нерадавое.

Игры разума
Это случилось в долине
Помни
Страна приливов
Лабиринт Фафна
Страна глухих
Престиж
Последние дни
Зодиак
28 недель спустя
Мистер Брукс
И твою маму тоже
Пролетая над гнездом кукушки
Мост в Терабитию
Фонтан
Аптечный ковбой
Сука-любовь
Дурное воспитание
Джерри
Дневник мотоциклиста
Спеши любить
Вавилон
Столкновение
Мой личный штат Айдахо
Наука сна
Карты,деньги,два ствола
Обед нагишом
Американская история икс
Париж,я люблю тебя!
Слон
Гордость и предубеждение
Лицо со шрамом
25-ый час
Из ада
Запах женщины
Пианист
Машинист
28 дней с пустя
Зеленая миля
Форест Гамп
12 обезьян
Необратимость
Сибирьский цирюльник
Эффект бабочки
Револьвер
Шрек/Шрек2/Шрек3
Поймай меня,если сможешь
Счастливое число Слэвина
С меня хватит
Парфюмер: история одного убийцы
Одержимость
21 грамм
Волшебная страна
Куда приводят мечты
Игра
Шесть демонов Эмили Роуз
Малхолланд драйв
Таинственный лес
Дневник памяти
Мач поинт
Трудности перевода
Небо над Берлином
Дом летающих кинжалов
Война и мир
V значит Vendetta
Иллюзионист
№ 23
Красота по-американски
Страх и ненависть в Лас-Вегасе
Достучаться до небес
Семь
Бойцовский клуб
Нация прозака
Разрисованная вуаль
Вечное сияние чистого разума
Кент-парк
Музыкальная шкатулка
Человек-слон
Жизнь других
Преданный садовник
Переступить черту
Внутрення империя
Адвокат дьявола
Беги,Лола,беги
Босиком по мостовой
Сайлент Хилл
Детки
Бегущий по лезвию
Столкновение
Схватка
Козырные тузы
Типа крутые легавые
Карты,деньги,два ствола
Город Бога
Человек дождя
Бешенные псы
Американский психопат
Альфа Дог
Доберман
Догвилль
Стенли Кубрик
-Летящий падре
-День схватки
-Страх и вожделение
-Морские наездники
-Поцелуй убийцы
-Убийство
-Тропы славы
-Спартак
-Лолита
-Доктор Стрейнджлав, или Как я перестал бояться и полюбил бомбу (фильм)
-Космическая одиссея 2001
-Заводной апельсин
-Барри Линдон
-Сияние
-Цельнометаллическая оболочка
-С широко закрытыми глазами
Ингмар Бергман:
-Кризис
-Портовый город
-Летняя интерлюдия
-Лето с Моникой
-Вечер шутов
-Урок любви
-Улыбки летней ночи
-Земляничная поляна
-Седьмая печать
-Лицо
-Девичий источник
-Сквозь тусклое стекло
-Причастие (Зимний свет)
-Молчание
-Не только о женщинах
-Персона
-Час волка
-Стыд
-Ритуал
-Прикосновение
-Шепоты и крики
-Сцены из семейной жизни (2 dvd)
-Волшебная флейта
-Фанни и Александр (2dvd)
-После репетиции
Роман Полански:
-Сборник короткометражных работ Романа Полански
-Нож в воде
-Отвращение
-Бал вампиров
-Ребенок розмари
-Макбет
-Китайский квартал
-Жилец
-Горькая луна
-Смерть и дева
Джим Джармуш:
-Бессрочный отпуск
-Более странно, чем рай
-Вне закона
-Мистический поезд
-Ночь на земле
-Мертвец
-На 10 минут старше: труба/виолончель (2 dvd)
-Кофе и сигареты
Федерико Феллини:
-Огни варьете
-Белый шейх
-Маменькины сынки
-Дорога
-Мошенничество
-Ночи Кабирии
-Сладкая жизнь
-Восемь с половиной
-Джульетта и духи
-Три шага в бреду (Необыкновенные истории)
-Сатирикон Феллини
-Клоуны
-Рим Феллини
-Амаркорд
-Казанова Феллини
-Репетиция оркестра
-Город женщин
-И корабль плывет
-Джинджер и Фред
-Интервью
-Голоса луны
Педро Альмодовар:
-Пепи, люси, бом и другие такие же девчонки.
-Матадор
-Закон желания
-Женщины на грани нервного срыва
-Свяжи меня
-Высокие каблуки
-Кика
-Все о моей матери
-Поговори с ней
Сало или 120 дней Содома/Италия, Франция/1975 год/ Пьер Паоло Пазолини
Сид и Нэнси/Великобритания, США/1986 год/ Алекс Кокс
Случайно, Бальтазар/Франция, Швеция/1966 год/Робер Брессон
Танцующая в темноте/Великобритания/Германия, Дания, США, Финляндия, Франция, Швеция/ 2000 год/ Ларс Фон Триер
Х/Норвегия/1986 год/Оддвар Эйнарсон
Каждый за себя, а Бог против всех/Германия 1974 год/ Вернер Херцог
Луна/Италия/1979 г./Бернардо Бертолуччи
Мастер и Маргарита/Италия, Югославия/1972 год/Александар Петровик
Мои ночи прекраснее ваших дней/Франция/1989 год/Анджей Жулавский
Мужчина и женщина/Франция/1966 год/Клод Лелуш
На дне/Япония/1957 год/ Акира Куросава
Ўзята адсюль, надибано з дапамогай google-пошуку
http://www.liveinternet.ru/users/chevinika/post75166152/


Cписок фильмов о душевных расстройствах:

Агорафобия
- Имитатор (1995)
- Обнажённый страх (1999)
- Застывший от страха (2000)
- Влюблённый Тома (2000)
- Public Domain (2003)

Расстройства аутистического спектра
- Мальчик, который умел летать (1986)
- Человек дождя (1988)
- Карточный домик (1993)
- Куб (1997)
- Меркурий в опасности (1998)
- Без ума от любви (2005)
- Снежный пирог (2006)
- Бен Икс (2007)
- Чёрный шар (2008)
- Адам (2009)
- Меня зовут Кхан (2010)
- Тэмпл Грандин (фильм) Читать далее...

.. Ваш час абмежаваны, таму не трэба марнаваць свой час на тое, каб прыцягнуць увагу іншага чалавека і прымусіць яго жыць так, як хочацца табе - пацерпяць абодва. Марнуй час на самаразвіццё, самадастатковыя людзі глядзяць не адзін на аднаго, а ў адным кірунку. Не трапляйце ў пастку догмы, якая гаворыць жыць думкамі іншых людзей. Не дазваляйце шуму чужых меркаванняў перабіць ваш унутраны голас. І самае важнае, майце адвагу прытрымлівацца свайго сэрца і інтуіцыі. Яны нейкім чынам ужо ведаюць тое, кім вы хочаце стаць на самай справе. Усё астатняе другасна.
© Стыў Джобс

Это цитата сообщения Darkmind Оригинальное сообщение

...

Обязательно храните cвои детские фотографии. Вдруг когда-то придется доказывать, что таким говном вы стали, а не родились.
[441x700]

«Вона не потребувала будь-яких відомостей, крім тих, що створювались з самої присутності людини, і не вважала за потрібне будь-що повідомляти про себе. В цьому була мудрість, важлива жива суть людини, а не те, що вона про себе думає. Адже, якщо всерйоз, об’єктивної передачі фактів не буває, а тільки більш або менш замасковане ставлення людини до цих фактів, іншими словами – до самого себе. І коли факти особисто тобі невідомі, то й про людину ти також нічого не взнаєш. А коли тебе й справді цікавить людина, то з її мовчання, уривчастих слів, які мало значили, так само, як із сплесків миттєвого почуття, жестів, ходи, поглядів, усмішок, ти дізнаєшся про неї незмірно більше, ніж із найдетальнішої усної анкети, чи розповіді про ті обставини життя, які тобі зовсім невідомі.»

«Випадковість, ненавмисність, хаотична безцільність того, що з тобою відбувається, так стомлює і знесилює душу, що починаєш шукати значення символу там, де будь-яке значення явно відсутнє. Переконуєш себе, що життя запрограмоване бодай у головних, опорних пунктах, а насправді - ти просто учасних броунівського руху – безладної метушні людських молекул. Несподіваний поштовх кидає тебе вперед, або вбік, або назад, а там другий поштовх – і ти летиш прямо у протилежний бік, а тоді з глибокодумним виглядом намагаєшся осягнути суть своїх рухів…»

«Ні радості, ні гордості, тільки посилення смутку. Так було, коли із зовнішнього світу надходили до нього добрі сигнали. Простіше жити, усвідомлюючи, що нікому навіть на мить до його особи нецікаво, непривабливо, - найнездарніша безликість, яка цілком заслуговує на долю домашнього відщепенця»
«Він розумів, що більше не побачить її, але вже не відчував нещодавнього відчаю. Вона не зникла безіменно, не розтанула сном наяву, вона подарувала йому своє ім'я і тим ніби дала право пам’ятати, скучати, сподіватись. Він може знати й називати її, розмовляти з нею собі в душі, його самотність заповнено. Доля зробила йому несподіваний і незаслужений подарунок, він повинен благословляти милосердя долі і не думати про більше».
«Мене часто обманювали, я втратив віру в себе і в людей, які мене оточують. Я визнаю за кожним право обманути мене. По суті, це так само аморально, як і сам обман. Але я не можу пояснити, як усе це зі мною сталося, бо й сам не осягну механізму свого падіння. Очевидно, вся річ у поступовості, проймаєшся духом примирення з негідністю день у день упродовж багатьох років – так привчають людський організм до отрути, і ось ти вже здатний ковтати її безкарно.»
«Все навколо втрачало свою одвічність, усе ставало її відображенням, бачилось через неї, відчувалось через неї. Вона вселилась в усіх людей, тварин і птахів, стала всіма предметами, які оточували його. Це починало втомлювати і знесилювати. Він просив: «Покинь мене! Раз уже тебе немає, то не будь зовсім!». Але це не допомагало

Визначено вимір опції «не хочуть спілкуватись». Раз на два-три тижні я можу отримати коротке нагадування про те, що безодня, в якій маю тепер пристосовуватись до подальшого життя, має кінечну глибину. Треба знаходити теми, які викличуть відгук без зважування на особистість. Таких вже мало лишилось, бо я маючи можливості, свого часу нехтував пошуком тем. Одна з таких – Сфера. Але названий кіношедевр не зачепив мене особисто. Я ніколи не мав підвищеного інтересу до тем позаземних цивілізацій, як до речі до футболу, вишивання хрестиком і дресування декоративних песиків. Фантазії і потаємні страхи, що з'являються в снах і поза ними, матеріалізуються негайно у вигляді кальмара, здатного знищити цілу підводну станцію, після того, як проковтнув кальмарів шматок за обідом, зграї жахливих медуз, що проникають крізь скафандр і з'їдають людину, агресивних морських змій із страшною зубатою пащею тощо. Вони зникають одразу, як мозок припиняє розмахувати пензлем. Зараз воно – людина, за хвилю – керована Злом рушійна система. Щоб позбутись впливу Зла, достатньо усвідомити все це і сконцентруватись на видаленні програми з жорсткого диску (з мозку). Так от, не приймаю я за ймовірне подібні девіації. Не можу уявити і погодитись. Це вже межа власного уявлення про світ. Шкода! На цю тему я міг би дістати крихту спілкування

Это цитата сообщения chaos_foxy_trivia Оригинальное сообщение

Без заголовка

Благополучный человек скучен и неинтересен. Он не заламывает рук, не звонит никому в ночи, не уходит в запой, его не надо спасать. Он не пишет горько-ироничных заметок в блоги, равно как и коротких туманных смсок, да и надрывных рифм не плетет тоже. Ну, вот о чем с ним разговаривать? С ним не случается катастроф, хотя падающие кирпичи в этом уголке Вселенной все еще чертовски неразборчивы и летят, куда придется. Но упавший на голову кирпич для благополучного человека это не катастрофа, просто травму надо лечить, вот и все.

Благополучный человек с точки зрения окружающих - блаженный зануда, которому интересно просыпаться по утрам. Он не рвет себя на британский флаг в попытках доказать, что он не хуже других, его самооценка не страдает язвой, он просто живет, наблюдает и конспектирует интересное. Его работа maybe хороша, отношения стабильны, занятия разнообразны, от него не ждешь сюрпризов. Тоска...

Благополучный человек твердо знает, что жизнь - это не навсегда, а все, что тут есть это полезный (хотя и не всегда легкий) опыт. Он знает, что чувства - это нормально и знает, что делать, когда приходит время горевать или радоваться. Благополучный человек вменяем и отвечает за свои поступки, поэтому редко влипает в истории. А как же водоворот страстей, манипуляция ближними, картинное битье посуды, увлекательнейшие игры с бытовой телепатией? А никак, все прозрачно, спокойно и словами через рот. Убить такого хочется, правда?
(с) http://st-barashek.livejournal.com/2400.html

Это цитата сообщения Willy_Die Оригинальное сообщение

Навязчивые состояния

Навязчивые состояния — непроизвольные, внезапно проявляющиеся в сознании тягостные мысли, представления или побуждения к действию, воспринимаемые человекомкак чуждые, эмоционально-неприятные. Термин ввел немецкий психиатр Р. Крафт-Эбинг (1868).

Наблюдаются при одной из основных форм неврозов — неврозе навязчивых состояний, а также при невротическом развитии, психопатиях (чаще психастении), неврозоподобной шизофрении, маниакально-депрессивном психозе (особенно при циклотимии), эпилепсии и других органических заболеваниях головного мозга. Иногда они возникают у здоровых людей при утомлении, тревоге. Большую роль в возникновении навязчивых состояний играют психогенные факторы.

Выделяют отвлеченные (абстрактные) навязчивые состояния и образные (чувственные) с выраженными аффективными (эмоциональными) расстройствами.

Читать далее...

Калі здарыўся выбух негатыву ці наадварот, пазітыву,
ў момант расталага, усе ранейшыя захапленні сталі прывіднымі, апатыя зачапіла мозг, і можна суткамі сядзець у чатырох сценах без жаданняў і стымулаў да карыснай дзейнасці, і ўсё, што было міла і прыемна, здаецца няўяўна сумным, зліпаюцца вочы, а заснуць цяжка.

Бубнявіють думки
Проростають словами (с)
Сапраўды, калі чалавек настолькі занятый, што не ў стане на працягу сутак знайсці ўсяго адну хвіліну на тэлефоннаю размову, то пра што можна падумаць, уключыўшы мозг? правільна, з табой не хочуць мець зносіны, а ты думай, чаму, пытацца не ў каго, каб спытаць, трэба мець магчымасць нешта пачуць у адказ
[600x600]