Это цитата сообщения Galche Оригинальное сообщение

Соус "Баже"(Мегрелия) - разные варианты приготовления

Соус "Баже"(Мегрелия) - разные варианты приготовления

Один из популярных соусов грузинской кухни - ореховый соус "Баже" ("бажа" или "бажи". Он не требует варки и весьма универсален в применении. Идеально подходит к картофелю в любом исполнении, к лапше, голубцам (или долме), кашам, овощам. Хорошо также к рагу и самым разнообразным салатам, к закускам из свеклы, баклажанов и так далее. Также его принято употреблять с гоми (кукурузная каша, она же мамалыга), мчади (небольшие жареные кукурузные лепешки).

Читать далее...

Это цитата сообщения Galche Оригинальное сообщение

Хрен со свеклой - острая приправа

Хрен со свеклой - острая приправа

Приправу с хреном на зиму готовят многие из вас. Это традиционную заготовку чаще делают с помидорами. А почему не попробовать приготовить ее со свеклой? Все легко и просто, обычные продукты и не займет много времени. Хотите сделать вкусную, но острую приправу, сохраняйте рецепт в своей кулинарной копилке.

Читать далее...

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Киев Городецкого: завод на Куреневке, «Ленинская кузница», Дом с химерами и не только ...

 

---

---

Владислав Городецкий ассоциируется с Домом с химерами, но в творчестве выдающегося архитектора большое количество очень разноплановых сооружений. Карьера архитектора началась в Киеве по строительству общественных туалетов, а продолжилась целым рядом заводов, ярким доходным домом Киева, невероятной кенасой и костелом.



4 июня 1863 в селе Шелудьки родился тот, кому суждено было стать «киевским Гауди». В 1890-х годах Владислав Городецкий приезжает в Киев, где будет работать более 30 лет. Он войдет в историю, как автор невероятных невиданных сооружений, а еще как эксцентрик, художник, авантюрист и владелец первого в городе авто. Как от незначительных подрядов Городецкий перешел к строительству невероятно дорогих и изысканных сооружений сказать трудно.

---

---

Рамочка по коду от Beauti_Flash

 

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Аліна Михайлова: Я ідентифікую себе як “я є Україна” і роблю для цього все, що від мене залежить ...

 

Фото з ФБ Аліни Михайлової

У свої 25 років Аліна Михайлова встигла дуже багато. Активістка Майдану, волонтерка “Армії SOS”, доброволець-парамедик на фронті, яка створила фронтову медслужбу в Першій штурмовій роті “Правого сектору” й очолює її й досі — але вже напів дистанційно. Адже працюючи в Українській академії лідерства, встигає ще й здобувати другу вищу освіту в Київській школі економіки.

Виданню “Новинарня” вдалося “виловити” її для інтерв’ю в онлайн-режимі. Впродовж розмови Аліна багато розповідає про свою головну цінність під назвою “Я — це Україна”.

Тепер уже якось навіть складно повірити, що до певного певного віку ця глибоко патріотична дівчина взагалі не усвідомлювала себе українкою, а на українську мову перейшла вже після подій Революції гідності — свідомо. “У голові тоді застрягла думка: якщо Майдан переможе, проженемо Януковича — говоритиму державною!” — розповідала Аліна в одному з інтерв’ю. Так і сталося.

“Україну власною державою не сприймала”
Її життя докорінно змінилося у 19 років, коли студентка-політолог пішла на Майдан і стала допомагати з розміщенням поранених у госпіталях та пошуком зниклих безвісти. І хоча колись давно в її життєвих планах було навчання в німецькому вузі, Аліна зізнається: 2013-й рік усе перевернув.

— Коли мене питають: “Чому ти пішла на Майдан?” або “Чому ти пішла на фронт?” — я не знаходжу для себе відповіді. Бо для мене це питання мало інше формулювання: “А чому я не повинна цього робити?” — зізнається Аліна. — Хоча сама я з Дніпра, з абсолютно російськомовної родини. Вчилася в російській школі, можу напам’ять розказувати вірші Маяковського і Єсеніна. Я була фанаткою класичної російської літератури.
Коли переходила на українську, то вже й вірші українських поетів вивчала.

Не скажу, що погано ставилася до України,
але в 10-11 класах як свою власну країну я її не сприймала
— Що спонукало змінити позицію? — На мої цінності, серед іншого, вплинуло навчання в Київському університеті імені Шевченка. Коли почався Майдан, я була на другому курсі факультету політології. І тоді в мене навіть такого питання не виникло, виходити на Майдан чи ні, або “чому я туди виходжу”. Це був природний стан речей.

З цього все й почалося. А потім почалася війна — і, знову ж таки, для мене не стояло питання про те, чи маю я допомагати. Але була дуже довга боротьба з собою щодо того, чи буду я корисна на фронті, чи стану там “обузою” і краще допомагати як волонтер.

Коли спалахнули бойові дії на сході, Аліна почала співпрацювати з волонтерською групою “Армія SOS” у Києві. А з початком канікул поїхала додому в Дніпро — і створила там обласне відділення “Армії SOS”.


У штабі “Армія SOS”, Дніпро, 2014 рік. Фото з ФБ Аліни Михайлової

Рамочка від Наталя_Івушка

 

Это цитата сообщения Galche Оригинальное сообщение

Вкусное печенье "Гата"

Вкусное печенье "Гата"

Печенье "Гата" -  национальное армянское лакомство. Оно напоминает и слоеные пирожки, и рулетики со сладкой начинкой. Во время приготовления изделие нарезают небольшими кусочками, отчего ее и стали называть печеньем. Оно получается очень вкусным, мягким и рассыпчатым. Даже через несколько дней печенье сохраняет свой превосходный вкус и рассыпчатость. Хотите попробовать приготовить, сохраняйте рецепт для себя.

Читать далее...

Это цитата сообщения непослушник Оригинальное сообщение

Ліквідація Запорозької Січі російським царатом за наказом Катерини ІІ


1775 насильницьке знищення московськими військами українського козацького утворення – Підпільненської Січі, та остаточна ліквідація Запорізької Січі як козацької автономії. У наслідку цього Військо Запорозьке Низове припинило своє існування. 23 квітня 1775 року на раді при імператорському дворі прийнято рішення про знищення Січі. Для проведення ліквідації уряд послав на Запорожжя війська у складі 10 піхотних і близько 40 кавалерійських полків на чолі з генералом П. Текелі. На самій Січі в той час перебувало лише декілька тисяч запорожців, решта після завершення російсько-турецької війни (1768–1774) роз’їхалась по паланках і зимівниках. 5 травня оточений гарнізон Січі на чолі з кошовим отаманом П. Калнишевським склав зброю. 15 червня скарбницю, клейноди, архів було вивезено до Петербурга (в Росії вони перебувають й нині). Частина фортифікаційних споруд та інші будівлі зруйновано, а в Січі та паланкових фортецях розмістилися російські гарнізони.

* * * * *
Тривалий час моськовська влада була зацікавлена в існуванні Запорозької Січі, розглядаючи її як надійний заслон від Османської імперії й Кримського ханства. Унаслідок перемоги в російсько-турецькій війні 1768-1774 pp. Росія здобула вихід до Чорного моря, її нові кордони пролягли далеко на південь від Запорозької Січі.

Питання остаточного знищення Січі було для імперського уряду лише справою часу. Основні причини ліквідації Запорозької Січі:
Читать далее...

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Николай Ильинов: Спросите у детей ...

 

Прочитав, что теперь в киевских школах дети будут петь гимн, я поинтересовался у своих детей, как они к этому относятся. «О, классно! - сказал старший сын, - Я знаю полную версию Гимна Украины». «А я только короткую, научишь полной?» - добавил младший. Тут такое дело, мои дети, не совсем стандартные дети, как я уже писал ранее, они самостоятельно перешли на украинский язык, хотя дома мы говорим на русском. И если кто-то с ними начинает говорить на украинском, они тоже переходят на украинский. А тут, недавно, я услышал, как старший сын разговаривает со своим другом на украинском. - Это ты с Егором говорил? - спросил я. - Да, -  ответил сын, - мы решили с друзьями перейти на украинский. - Этот тот Егор, который из Донецка? - решил я уточнить. - Да, это тот Егор, из украинского Донецка, - улыбаясь ответил сын. - И как, все твои друзья перешли на украинский? - Ну, пока один еще не перешел, киевлянин. Вряд ли это сможет понять не переселенец, но язык, оказался, как щит от тех проблем, которые навалились, и дети, к сожалению, пострадали от «братской помощи» больше, чем взрослые. Когда мы жили в Луганске, мои дети имели 2 личные комнаты: одна исключительно для игр, а вторая для учебы и сна. У них была кровать в виде корабля, искусственный аквариум в виде иллюминатора с видом на морское дно, у них было всё, что они хотели. Переехав в Киев, мы себе такую роскошь позволить уже не могли, мы арендовали то, что могли позволить. Я, кстати, не знаю ни одного переселенца, который бы арендовал жилье лучше, или хотя бы такого уровня, какое у него было до войны. Дети растут быстро. Еще вчера ребенок мог попросить: «Папа, я хочу заниматься музыкой» или «Я хочу игровую приставку» или что-то еще. А ты ему отвечаешь, мол подожди, давай через годик, нам сейчас нужно долги отдать. А через годик ты снова отвечаешь: «Подожди еще немного, мы сейчас хоть чуть-чуть кредиты погасим и тогда», а еще через годик «вот сейчас ремонт закончим и тогда сможем себе позволить». А потом наступает время и ты уже готов выполнить его просьбу, а он отвечает: «Уже не нужно, уже не интересно». Эту войну мы еще долго отхаркивать будем. Война - это не только смерти, это миллионы разбитых судеб, сотни тысяч детей, которым родители не смогли позволить оплатить спортивную секцию или музыкальную школу, репетиторов, потому что до 50% своего дохода отдавали за арендованное жилье, оставив свое в ОРДЛО. Это другой взгляд на жизнь, когда ты невольно меняешь свой лексикон. Ты уже маленькую квартиру называешь уютной, а скромный ремонт – практичным. Ты объясняешь своим детям, что то, что их сверстники разъезжают со своими родителями по заграницам – это не потому, что твой папа неудачник, а потому, что у нас другие расходы и приводишь пример, что на ту сумму, которую мы отдали за арендованное жилье, мы могли бы по 2-3 раза в году отдыхать на хорошем курорте. Я не знаю, как Ваши дети отреагируют на пение Гимна своей страны перед школьными занятиями, скорее всего это зависит от того, насколько Ваша семья имеет проукраинскую позицию, дети всё слышат, они быстро впитывают информацию, возможно для них это будет еще одна маленькая причина гордиться своей страной. Спросите у детей …

 

Это цитата сообщения Galche Оригинальное сообщение

Маковый пирог или немецкий маковый творожник

Маковый пирог или немецкий маковый творожник

Если вам нравятся пироги с маком и творогом, то вы можете испечь вкусный маковый пирог. Он очень любим в Германии. Его достаточно просто приготовить, у него мягкая и ароматная начинка и хрустящая песочная основа. Хотите угостить своих близким чудесным лакомством, сохраняйте рецепт в своей кулинарной копилке.

Читать далее...

Это цитата сообщения Galche Оригинальное сообщение

Французское тесто для сладкой выпечки

Французское тесто для сладкой выпечки

Те, кто любит заниматься выпечкой, наверняка оценят французское тесто за его универсальность. Получается оно мягким и воздушным. С ним можно делать булочки, пироги, круассаны. Начинку для этого теста можно приготовить любую: и соленую, и сладкую. Приготовив его в большом количестве, можно еще неделю хранить в холодильнике. Из данного количества продуктов получается 1,3 кг теста. Если хотите приготовить французское универсальное тесто, тогда не забывайте прихватить собой и рецепт.:)

Читать далее...

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Пам’ятаймо, розповідаємо дітям і онукам, як заповіт ...

 

Пам'ятаймо, розповідаємо дітям і онукам, як заповіт... Ось так віддячила совєцька влада українському народу за форсування Дніпра та Сталінград. За те, що український народ виніс найбільші тяготи війни на своїх плечах і життях. Як бачите - різниці між кримськими татарами і українцями ніхто не робив. Найбільш цинічно звучить у цьому документі фраза про те, що раптове виселення слід почати ТІЛЬКИ після того, як буде зібраний урожай!!! Зіткнулася в реальному житті з тим, що гебешні нащадки — ментальні і кревні спокійно живуть і далі в Україні, навіть там, де спротив совєцьким порядкам був найсильнішим і досить успішно продовжують все ще не завершену "справу" своїх дідів — нищать українців та українське, і надалі впроваджуючи совдепію в маси. Їх нічого не бентежить. Для них як і раніше — любити Україну та знати правду про своє минуле — "ярий націоналізм"!

 

Это цитата сообщения Galche Оригинальное сообщение

Нежные акварели Юнг Сук Хюн (Jung Sook Hyun)

Нежные акварели Юнг Сук Хюн (Jung Sook Hyun)

Акварель - техника, использующая специальные акварельные краски, которые при растворении в воде позволяют создать впечатление легкости, воздушности и тонких цветовых переходов. Такой результат виден и в картинах корейской художницы Jung Sook Hyun. Ее работы привлекают простотой, яркостью цветовых оттенков и профессиональным рисунком.

Читать далее

Серия сообщений "зарубежные художники - современность (часть 1)":
Часть 1 - Солнечная акварель Мэри Ирвин (Mary Irwin)
Часть 2 - Акварельные пейзажи Jack Tia Kee Woon
...
Часть 21 - Женский образ - загадка и тайна
Часть 22 - Цветы и птицы Jinghua Gao Dalia
Часть 23 - Нежные акварели Юнг Сук Хюн (Jung Sook Hyun)

Это цитата сообщения непослушник Оригинальное сообщение

Украина не запрещает русский язык, а защищает украинский


С 1 сентября украинским школьникам все предметы будут преподавать исключительно на украинском языке – таково решение украинских властей.

Реакция России предсказуема – всё это бандеровское угнетение свобод, «тотальная украинизация» — как называют этот процесс пророссийские сайты в самой Украины.

Они правы, как никогда. В Украине происходит ровно то, что происходило в Израиле, где силой насаждался иврит, хотя этому предшествовала бурная дискуссия о государственном языке и, среди вариантов, рассматривался и русский – русских эмигрантов там было чуть ли не больше, чем всех остальных вместе взятых.

Но победил иврит. Даже не потому, что ему 2000 лет, а просто это единственная страна, где евреи могут говорить на своём историческом национальном языке, где его могут развивать, культивировать и исследовать. Именно на иврите отдаются команды солдатам, именно на нём пишется история нации и собственная литература.

Точно так ведёт себя любая страна, которая либо уже имеет сложившуюся нацию, либо её строит. Есть страны, где этот процесс идёт туго – Латвия, к примеру, или Эстония, где есть часть населения учить местный язык не желает, его презирает – эта часть образовывает своё гетто, свой эстонский Брайтон и ненавидит местных.

Но подрастает молодое поколение, которое уже знает язык, принимает культуру и понимает, что сделать карьеру на ненависти к стране, в которой живёшь, не получится.
Читать далее...

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Гра зі смертю: Жінка-воїн Софія Галечко ...

 

Історія Софії Ґалечко — це історія жінки, котра випередила свій час. Щоб стати першою жінкою із військовим званням хорунжої під час Великої Війни 1914-1918 років, їй довелося подолати чимало перешкод. Та із закінченням бойових дій кар’єра у війську й далі була відкрита лише для чоловіків. Ці проблеми Софія Ґалечко порушує в листах до полковника УСС Романа Сушка, фрагменти з яких подаються тут вперше. Напередодні Першої світової війни українці переживали добу всебічного підйому. Іван Лисяк-Рудницький зокрема писав: “Перешкоди на шляху, були настільки сильні, щоб стимулювати дух боротьби, але не в тій мірі, щоб стримувати рух вперед.” Особливий статус мала Галичина, де діяло безліч громадських та молодіжних груп, товариств, котрі ставили на перше місце ідеї культурного й політичного відродження України. У цьому середовищі формувалась Софія Ґалечко, котра народилася 3 травня 1891 року в Новому Сончі у польсько-українській сім’ї. Батьки згодом переїжджають до Львова. У Галичині поділи між поляками та українцями, були доволі виразні — нерідко «кордон пролягав через подружнє ложе», коли йшлося про змішані польсько-українські родини.

 

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Валерій Прозапас: Зла пам’ять нам в допомогу ...

 

Порушили договір протекторату з Хмельницьким і поділили Україну. Руйнували Гетьманщину, ставили гарнізони, загарбали церкву. Палили Батурин, проклинали Мазепу. Знищували Січ, на цепу тримали Калнишевського. Віднімали вольності, кріпаком народився Шевченко. Змалоросійщували старшину, видавали на тортури Гонту. Воювали УНР, розстрілювали героїв Базару та Крутів, вбивали Коновальця і Петлюру. Розстрілювали Відродження разом з Хоткевичем. Ламали Голодомором та колгоспами, ліквідували непокірного Шухевича, вбили Бандеру. Зросійщували індустрію та прищеплювали малоросійську меншовартість, закатували Стуса і довели до жебрацтва Адамцевича. Скуповували “еліту”, відновлювали чекістську імперію. Порушували договори, анексували, окуповували, вводили війська і підступно вбивали тисячами. Безкінечно, століттями брехали, ламали, знищували і готові “повторіть”, а українці знову хочуть все забути. Зла пам’ять нам в допомогу, комусь же треба... © Валерій Прозапас P.S. «Ну, що можна сказати... Брехали всією росією, ненавиділи всією росією, вбивали всією росією, тож і відповідати прийдеться всією росією... Як бачимо, ціна відповіді у кожного буде своя, мабуть.»

 

Это цитата сообщения Galche Оригинальное сообщение

Мартини - приготовление в домашних условиях

Мартини - приготовление в домашних условиях

Приходилось ли, вам когда-нибудь заниматься приготовлением мартини? Если нет, тогда можете попробовать приготовить его по рецепту, которым поделились авторы сайта alconation.ru. Процесс приготовления кропотливый и требует соблюдения всех этапов. Но результат вас обязательно порадует, так как вы получите не приближённый вариант или аналог, а самый настоящий вермут. Сохраняйте рецепт, он вам всегда может пригодится.

Читать далее...

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Як син американського мільйонера став українським кобзарем ...

 

ЯК СИН АМЕРИКАНСЬКОГО МІЛЬЙОНЕРА
СТАВ УКРАЇНСЬКИМ КОБЗАРЕМ
Юрій Фединський залишив Нью-Йорк і осів у селі на Полтавщині, яке завдяки йому стало центром відродження кобзарства

Наприкінці липня у селі Крячківка Пирятинського району Полтавської області вже вшосте поспіль на подвір’ї багатодітної родини Юрка і Марії Фединських пройшов щорічний неформальний етнофестиваль «Древо кобзарського роду».

Сюди з’їхалися закохані в українську автентичну культуру професійні митці й аматори з різних куточків країни, а також із далекого зарубіжжя. Упродовж трьох днів тут лунав спів під бандуру, ліру, гітару, торбан, скрипку, гуслі, флейту, бубон... Звучали рок-музика і вірші сучасних поетів. Гості разом із господарями витанцьовували “Гречаники” і “Плескача”, вальсували «Баламута» (забуті народні танці)... Хтось у Юрковій майстерні опановував таїнство виготовлення кобз, а хтось учився на майстер-класах робити ляльки-мотанки чи ліпити горщики (або що вдасться) з глини. І разом сідали за обідні столи, прочитавши перед трапезою молитву.

Это цитата сообщения Galche Оригинальное сообщение

Красивая "Малиновая мечта" - десерт с нежным кремом

Красивая "Малиновая мечта" - десерт с нежным кремом

Не только вкус, но и оформление десертов притягивает наши взгляды. Увидев красивое лакомство с поэтичным названием "Малиновая мечта" и вам сразу же захочется приготовить его. А почему нет, ведь летом столько свежих ягод вокруг. Поэтому не пропускайте шанс заняться приготовлением очаровательного десерта и после угостить им своих близких. А для этого сначала пополните свою кулинарную копилку рецептом "Малиновой мечты".

Читать далее...

Это цитата сообщения Galche Оригинальное сообщение

Вкусная закуска из маринованных баклажанов + видео

Вкусная закуска из маринованных баклажанов + видео

Если вам нравятся баклажаны, то можно приготовить закуску. Получается она очень вкусной. Приготовление несложное и вы легко с ним справитесь. Хотите попробовать приготовить, тогда сохраняйте рецепт для себя.

Читать далее...

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Росіянка запитала, чому Українці ставлять себе вище росіян? Отримала блискучу відповідь… / Відео.

 

Капітан 1-го рангу ВМС США у відставці Юрій Табах яскраво відповів російській журналістці Ларисі Криловій на її питання: чому українці апріорі ставлять себе вище, ніж росіян. Відео передачі Юрій Табах виклав в Ютуб, на свій канал, передає Kraina News.

“Мені не зрозуміло, чому наприклад українці апріорі зараз ставлять себе вище, ніж росіян? Мені це не приємно. Я ще раз кажу, президенти приходять і йдуть, багато хто говорить російською мовою.” – каже росіянка.

“Я Вам скажу, чому українці ставлять себе вище, ніж росіян. Мій дідусь який воював, він ставив себе вище, ніж німців …. Німецька мова його дратувала. Він вважав німців подонками. З чого б це він так себе вів. Не зрозуміло? Ви поставте себе на місце українців. Ви на них напали. Братський народ, якому вони довіряли, якому вони дали свою ядерну зброю. На такій мірі була довіра. А ви взяли і вкрали, частину їх землі, розв’язали війну. Як вони повинні до вас ставитися. Звичайно вони вище вас.” – відповів капітан 1-го рангу ВМС США.




©

 

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Пять гор среди Города Мертвых ... / Украина, репортаж.

 

Полтора тысячелетия хозяйничали в этих степях тюрки – и не позаботились о том, чтобы оставить после себя хорошую память. Разве что молчаливые каменные «бабы» напоминают, что кочевали здесь половцы, а также названия немногочисленных природных объектов имеют соответствующие корни. Но таких сегодня здесь мало: слишком формально подходили кочевники к собственной топонимике. Вот и урочище, о котором пойдет речь, они назвали совсем просто: Беш-Таш. Пять гор. Гор здесь действительно пять, но украинцы, которые пришли сюда позже, оказались более проницательными и назвали эти горы Каменными Могилами.