Уже известно, какой будет зима в Украине 2019 - 2020 года. По прогнозам синоптиков она ожидается достаточно «мягкой» и снег будет идти постоянно, почти всю зиму.

В первые числа декабря пока имеем и с мокрым снегом и дождём, и минусовую температуру со снегопадами. А давайте вспомним, какой была зима в областных центрах нашей страны в минувшие годы.



Вашему вниманию подборка фотографий заснеженных городов-областных центров Украины. Посмотрите и решите, куда Вы отправитесь отдыхать этой зимой.

[640x]

Український танцювальний ансамбль «Громовиця» танцював гопак під час американського параду на честь Дня подяки, який відбувся в центрі Чикаго.

Результат пошуку зображень за запитом “громовиця гопак”

Про це повідомляє медіапортал VIDIA.



На очах у мільйонної публіки в прямому ефірі американського телебачення молоді танцюристи знову нагадали своїм танцем американській спільноті про Україну. Попри мороз, українці показали красу знаного у світі гопака.

За словами керівника ансамблю «Громовиця» Роксани Пилипчак, її вихованці старанно допомагають українським військовим, а за нещодавно зібрані понад 16 тисяч доларів придбали теплий одяг та броньований автомобіль для одного з українських батальйонів на Сході України.




©

Этот удивительный храм был построен в Киеве сравнительно недавно – чуть больше 10 лет назад. Его освятили в честь Николая Чудотворца. Это первый и единственный храм в Европе, возведенный на реке — в акватории Днепра. Причем, именно на том месте, где в 988 году при святом равноапостольном князе Владимире совершилось таинство крещения над жителями древнего Киева.


По воле судьбы, освящал храм на водах тоже Владимир – Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины

Храм святителя Николая быстро полюбился киевлянами и гостям столицы. А еще стал визитной карточкой города. Но, как оказалось, архитектура — далеко не главная изюминка храма на водах. Здесь, по словам очевидцев, стали происходить настоящие чудеса.

У цій статті наведено дані про бойові втрати української армії на сході країни за листопад 2019 року. Імена та прізвища, а також детальніша інформація про кожного загиблого Героя. Перелік не є остаточним.



1. Герман Миколайович Бродніков (позивний Фріц) народився 28.03.1996 року у місті Чугуїв Харківської області.

2011 року, після закінчення навчання у Клугино-Башкирівській гімназії, Герман вступив до Чугуєво-Бабчанського лісного коледжу, що розташований у селищі міського типу Кочеток, де здобув фах автомеханіка. 2018 року він закінчив Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка за спеціальністю "машинобудування".

Він був таким собі бешкетником, де був Герман – там завжди були пригоди. Він ніколи нічого та нікого не боявся, завжди мав свою думку та жив за своїми правилами. Захищав свою сестру, навіть, навчаючись у молодших класах, з легкістю міг заступитися за неї перед якимось здорованем-старшокласником, який був на три голови вищий за нього. Вік, зріст та вага суперника нічого для Германа не значили, він просто нікому не давав образити рідну сестру, яку дуже любив.

Він першим йшов купатися на річку у травні, він першим виходив на ковзанах на тонку кригу, яка тільки-но з’являлася на річці, Герман любив життя, й постійно кидав йому виклик своєю безстрашністю. Полюбляв завжди бути у формі, приділяв багато часу тренуванням, щоб підтримувати своє тіло у повній готовності, також він дуже любив тварин. Герман Миколайович поспішав жити на повну, беручи від життя по максимуму, насолоджуючись кожною миттю, не звертаючи уваги на деякі питання, які йому здавалися несуттєвими. Не розуміючи, як можна нудьгувати та просто повільно плисти за течією, він завжди був чимось зайнятим, кудись поспішав, щось робив, і йшов по життю з усмішкою на обличчі.

Людина із "золотою" душею – так можна сказати про Германа. З великою ніжністю ставився до дітей, обожнював свою племінницю, мріяв створити власну сім’ю. Планував навчатися у військовому виші, але доля розпорядилася інакше (нижче буде написано, чому). Щирий, доброзичливий, життєрадісний, сповнений великими планами на майбутнє – таким він залишиться у пам’яті рідних та людей, які його поважали та любили.

Рамочка від Наталя_Івушка

Учні 3-го класу загальноосвітньої школи БНВК “Казка” розмальовували чашки патріотичними орнаментами та візерунками, а також словами підтримки для наших воїнів.

Про це повідомили у прес-службі 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців на сторінці у Фейсбук.

“Чашечки, прикрашені дітками нашого рідного міста, будуть відправлені воїнам бригади Чорних Запорожців, які виконують завдання за призначенням та залучені до Операція об’єднаних сил / Joint Forces Operation.

Школярі задавали багацько питань, які їх цікавили, адже мали змогу поспілкуватися з нашими військовослужбовцями. На закінчення передали виклик наступним школам Білоцерківщини. Дякуємо Ксюша Оранська за приємну зустріч”, – йдеться в повідомленні.

До нашого часу дійшли десятки портретів цієї відомої волинянки від різних європейських художників, усі вони захоплювались її вродою та розумом. Гроші, врода, влада – усе це вона мала вже змалку, проте перемогти «Білу Сирену» і завоювати серце чоловіка не змогла, навіть народивши йому семеро дітей…

У 1847 році видатний польський композитор Фридерик Шопен присвятив їй свій незабутній вальс A-flat major. Ким була ця загадкова красуня? І яке відношення вона має до Волині, зокрема, до прикордонного міста Любомль?

Красуню, яку ви бачите на представлених портретах першої половини ХІХ ст., звати Катажина (Катерина) Потоцька. Її дівоче прізвище звучить як Браницька (пол. Katarzyna Potocka z Branickich).


Катажина Потоцька в дитинстві, пер.пол. ХІХ ст. Тут і далі фото з biogramy.pl

Рід Браницьких був одним із найвідоміших на Волині. Досі в Любомлі зберігся палац родини Браницьких – резиденція, входила до палацово-паркового ансамблю, збудованого Францішеком Ксаверієм Браницьким у ІІ половині XVIII століття.

10 грудня 1825 року в родинному маєтку Браницьких, в сім’ї графа Владислава Гжегожа Браницького та графині Ружі Потоцької з’явилась на світ донька, яку охрестили як Катажина. І це не випадково, адже народилась вона майже в день Святої великомучениці Катерини.

Олег Сенцов у Європейському парламенті. Страсбург, 26 листопада 2019 року

Українському режисерові з Криму, колишньому політв'язню Олегу Сенцову в Страсбурзі 26 листопада вручили премію імені Сахарова, лауреатом якої він став торік. Премію отримують особи, «які зробили винятковий внесок у боротьбу за права людини по всій земній кулі». Подаємо повний текст промови Олега Сенцова, яку він виголосив у Європейському парламенті.
**********************

Всім доброго дня!
Андрій Сахаров, Нельсон Мандела, Вацлав Гавел... Я ніколи не міг собі уявити, що моє ім'я ставитимуть в один ряд із цими людьми. Це велика честь і велика відповідальність, і спасибі вам за це.

Я сприймаю цю премію не як свій особистий приз, а як знак, яким відзначені всі українські політв'язні, які були в російських в'язницях, які все ще перебувають там, як всі наші полонені, які перебувають на Донбасі в руках «сепаратистів», як всі наші активісти, які все ще борються за нашу країну, як всі наші військові, які борються за нашу незалежність або вже склали свої голови.

Зараз чимало говорять із приводу примирення з росією, якихось переговорів. Я не вірю путіну і закликаю вас не вірити йому: росія обов'язково обдурить, вони не хочуть миру на Донбасі, не хочуть миру в Україні – вони хочуть бачити Україну на колінах, хочуть впливати на європейську і світову політику силовим методом. Ми цього не допустимо. Ми боролися і боремося за свою свободу до самого кінця.

У Європейському союзі зараз багато своїх внутрішніх суперечок, розбіжностей, конфліктів: як розвиватися, як реформуватися, що робити далі. Як у нас кажуть: «Нам би ваші проблеми». У нас все набагато важче. У нас стара корупційна система в країні, яка досі не змінена, військова агресія проти нас, щотижня гинуть наші військові. Це інший рівень проблем. Але при всіх внутрішніх проблемах Євросоюзу він розвивається, і я вважаю, що це дуже хороша інституція і це приклад для нас усіх. Тому що є країна, яка зараз є, напевно, найбільшим єврооптимістом в світі, – це Україна. Тому що для нас немає іншого шляху розвитку, іншого виходу – це для нас питання виживання як країни.

Тому щоразу, коли хтось із вас думатиме про те, як простягнути руку дружби путіну через наші голови, пам'ятайте про кожного з 13 тисяч загиблих в Україні, про ті сотні наших хлопців, які все ще перебувають в тюрмах, яких можуть катувати прямо зараз, про тих кримських татар, які зараз можуть бути арештовані, а в цей момент в їхніх будинках можуть відбуватися обшуки, а сім'ї і діти залишаться без батьків. Пам'ятайте про тих хлопців, які прямо зараз у камуфляжі ось із таким знаком (показує на значок із прапором України, який прикріплений до піджака – ред.), з нашивкою на руці перебувають в окопах, ризикують своїм життям за нашу і за вашу свободу. Не забувайте про них, будь ласка. Спасибі.

Слава Україні!

Рамочка від Наталя_Івушка

Рамочка від NATALI_KOMJATI

Зверинецкий монастырь — одно из самых интересных и необычных мест Киева. Узкие, темные и холодные пещеры. Наземные храмы выполнены в византийском стиле.



Свою современную жизнь обитель начала сравнительно недавно – в 2006 году. Но духовная жизнь здесь зародилась неспроста – монахи в этом месте жили еще тысячу лет назад.



Впервые Зверинецкий монастырь основали выходцы из византийских стран. Древние монахи выкопали себе пещеры, жизнь в которых была без преувеличения суровой. Постоянная тьма, сырость и холод.

Рамочка від Наталя_Івушка

В этом году Украина 23 ноября отмечает 86 годовщину Голодомора.

Украина в 1932-1933 годах пережила страшную трагедию - Голодомор, унесший миллионы человеческих жизней. В Украине ежегодный национальный День памяти приходится на 4-ую субботу ноября. В этот день в Украине и в 32 странах мира вспоминают и чтят память людей, которые погибли во время страшного Голодомора, и тех, кто выжил вопреки геноциду украинцев, устроенному российскими палачами.

В 16:00 объявляется общенациональная минута молчания, после чего по всей Украине проходит акция «Зажги свечу»: все желающие несут свечи к памятникам жертвам. В акции можно принять участие, зажигая свечу в своем окне.

Чтобы понять, какие страшные демографические потери понесла Украина в результате Голодомора 1932-1933 гг. Укринформ подготовил инфографику:

Рамочка от Наталья_Ивушка