Серия сообщений "Атаманы":





Вчера вечером, 15 февраля, на катке столичного ВДНХ десятки влюбленных установили новый рекорд Украины — по самому массовому поцелую.
Как сообщается на официальной странице выставочного центра в Facebook, участие в романтическом рекорде принимали 55 пар.
Все пары целовались одновременно. Смотрите как это было:

|
|
Рамочка от Beauti_Flash

Львів часто називають маленьким Парижем. І не дарма: бруковані вулички, старовинна архітектура в центрі міста та своя власна “Ейфелева вежа” – усе це про наше місто, яке сприяє романтичним прогулянкам.
Кореспондент сайту 032.ua зібрав інформацію про те, куди можуть сходити закохані пари у Львові.
Балкон закоханих

Якщо ви щойно почали з кимось зустрічатись, одразу випробуйте легендарний балкон закоханих на площі Ринок, 31. Згідно з легендою, на початку 17 століття у цій кам’яниці жила донька купця Ядвіга Лушковська, яку побачив польський король Владислав IV та закохався у її усмішку. З того часу вона стала пасією монарха, а сучасні пари полюбляють відвідувати цей балкон.
|

А вже у 1968 році, на приклад, в Артемівську (Бахмут), що неподалік від Горлівки, залишилась лише одна українська школа на окраїні міста і жодного українського дитячого садочка.
Вчительки російської мови і літератури отримували зарплату на 20% більшу, ніж вчитель української.
— Olena Mozgova
Хто казав, що Донбас ніколи не був українським? Подивіться на ці вишиванки з минулого століття (ФОТО)
До вашої уваги світлини, на яких зображені мешканці Донецької та Луганської областей в українських вишиванках

м. Лисичанськ, Луганська область

|

В Киеве продолжают традицию с переодеванием скульптур детей-основателей Киева на Почтовой площади. Сегодня, в День святого Валентина, малышей превратили в ангелов-Купидончиков, надев крылья и нимбы и дав одному из них в руки лук.
Свежие фотографии детей разместил у себя в Facebook автор композиции Владимир Журавель.


|

Киев – город исполнения желаний. Посудите сами, сколько в нем мест, где можно помечтать о самом сокровенном, зная, что желаемое осуществится. Двухметровая жаба, летающая корова, влюбленные фонари – не верите, что они способны на чудо? Тогда отправляйтесь в путешествие по двадцати наиболее интересным местам Киева, где можно загадать желание и готовьтесь становиться счастливее.
20 мест, где можно загадать желание в Киеве:

1. Мост влюбленных в Мариинском парке
Во многих городах разных стран мира существуют мостики влюбленных, которые служат местом романтических свиданий. На них завязывают ленточки или вешают замочки в качестве символов крепкой и вечной любви. В Киеве тоже есть такой мостик, а расположен он в Мариинском парке. Называют его по-разному: Парковый мост, Чертов мост, «Поцелуйный мост», «Малый мост Патона». Но суть не в названиях этого чудо-сооружения, а в его способности исполнять желания.
Существует поверье: если пройти по мосту, взявшись за руки, произнести «Я люблю тебя!», загадав всегда быть вместе, пара будет неразлучной. А чтобы быть рядом всю жизнь наверняка, повесьте на перилах моста замок, а ключ от него храните в секретном месте.
Адрес: Мариинский парк, ул. Михаила Грушевского, метро Арсенальная.

[700x]
Письменник, мовознаець та дисидент Олекса Тихий, уродженець хутору Їжевка біля Краматорську на Донеччині, у радянські часи виступав проти русифікації Донбасу — за це він був засуджений на 10 років позбавлення волі та загинув у тюремній лікарні, так і не відмовившись від власних переконань. Цього року уродженцю Донецької області Олексі Тихому виповнилося б 93 роки.
Без мови зупиняється прогрес та вмирає культура, переконував дисидент, мовознавець Олекса Тихий. Вчитель з Донеччини не міг спокійно спостерігати, як український Донбас «роз’їдає» русифікація, згадує його син Володимир Тихий у інтервью «Радіо Свобода».
«Він розумів, що це може бути дійсно нещастя. Він писав і до редакцій газет, і звертався до органів влади, до уряду для того, щоб якось цей процес зупинити. Він голосно говорив. Якщо ви візьмете його статтю „Думки про різний донецький край“… Його викликали і доводили, що все дуже добре, немає про що турбуватися. Мовляв, ви даремно подаєте такі тривожні сигнали», — розповів Володимир Тихий.
[790x]
Скульптура «История любви», посвященная необыкновенной любви Луиджи и Мокрины, установлена в Крещатом парке возле Моста влюбленных. Памятник был открыт 7 мая 2013 года накануне празднования Дня Победы. Он изображает двух уже немолодых людей нежно и крепко обнимающих друг друга. Это – памятник любви, преодолевшей время, войну и расстояния.
[780x]
История их любви началась в 1943 году во время войны. Украинка Мокрина Юрзук, вывезенная на принудительные работы в Австрию, познакомилась с итальянским солдатом Луиджи Педуто в лагере для военнопленных. Ему тогда был 21 год, ей – 23. У нее уже была новорожденная дочь Надя.
Молодые люди встречались два года. Луиджи во всем помогал Мокрине и поддерживал девушку на чужбине. Она рассказывала, что однажды парень даже своими руками сшил ей пальто из суконного одеяла. По окончании войны Луиджи хотел забрать любимую с собой в Италию, но ему не позволили. Такие тогда были времена. На родине украинка вышла замуж, родила сына и дочь. Луиджи в Италии тоже женился, у него родился сын.
![]()

Рамочка от Beauti_Flash
[показать]
Він пішов з життя 12 серпня 2014 року, виступивши проти російського танка Т-72.
Днями пізніше вийшла стаття – розповідь матері Артема, Світлани про свого сина.
Пошуковики місії “Евакуація-200” розповіли мені, як пішов із життя Артем. Збираючи тіла, вони поспілкувалися з трактористом, який тоді спостерігав за подіями. З’ясувалося, що два танки, один з них Артема, прикривали відступаючих, але незабаром на них пішли російські танки.
Наші давали відповідь, маневруючи по полю. Зуміли навіть підбити один танк противника. Але потім наш другий танк чи підбили, чи то ще щось, але він потягнувся “до зеленки”.
Хлопці повідомили Артему, що заклинило дуло – і він дав їм наказ відступити або евакуюватися. Вони потрапили в полон, але всі повернулися додому.
В результаті танк Артема залишився один, і на нього вискочив ще один російський Т-72. Далі у них сталося зіткнення. Тільки цього літа, мені сказало його начальство, що останні слова Артема у відкритому ефірі були: «Прощайте пацани – на мене йдуть Т-сімдесят другі».
“Другий раз ми поховали синочка в хорошій домовині, а не в цинковій, як в перший раз. І парадну форму його поклали, туфельки весільні, в яких в загсі був і сказав, що на вінчанні буде в них.
Я йому погони купила капітанські. Поклала в кишеню «Снікерс» і пачку сигарет.
Зараз я живу заради того, щоб не забули про Артема і про інших хлопчиків. Знаю і відчуваю, що мені ТАртемко допомагає.
Весь час розмовляю з фотографіями, зі свічкою, немов з ним. І так хочеться, щоб він відповів.
Сказав ось так: «Мусь, … ..я повернувся» ….

Джерело