Я так хочу Весну!
Она мне снится по ночам,
Она похожа на печаль и на веселье.

Я так хочу Весну,
чтобы себя умчать
Надежд ручьями в океан везенья.



Я буду плыть и плыть,
и где-то синева небес
Окрасит мои воды весенним цветом.

Я буду плыть и плыть
в тот океан чудес,
Который где-то есть у края света.

Єдиний в Україні й світі пам’ятник Олені Пчілці встановлено в Луцьку у 2011 році біля Волинської обласної наукової бібліотеки, що носить її ім’я. І то з ініціативи громадськості та небайдужих українців. Сьогодні на честь неї в Україні названо лише кілька бібліотек, вулиці у деяких містах та гімназію в рідному Гадячі. Чим же так «завинила» мати Лесі Українки перед державою?

Аби відпочити у Таїланді тернополянам не обов’язково їхати за кордон. Достатньо відправитися у Кам’янець-Подільський район, що набагато ближче.

Йдеться про село Врублівку Хмельницької області. Місцину вже прозвали українським Таїландом, а все – через унікальну природу та кілька шикарних готелів.

Перша згадка про село датується 1469 роком. На цьому історичні цінності, на жаль, завершуються. Однак щороку місцину відвідує понад 20 тисяч туристів не лише з усіх кутків України, а й з-за кордону.

На Дніпропетровщині художник Андрій Калінкін розмалював увесь під’їзд будинку. Він оформив стіни в етнічному стилі, зобразив українську хату під солом’яним дахом, маки, козаків, герб України, а ще – поля з соняшниками та пшеницею.

Побачити малюнки можна за адресою: Кривий Ріг, Тесленка, 9. Андрій розповів Українському інтересу, що на роботу витратив два з половиною тижня. Завершив творче оформлення лише кілька днів тому, однак уже отримав багато позитивних відгуків від мешканців будинку.

Художник додав, що зазвичай малює графіті балончиками, а тут вперше для роботи на стінах використав звичайні пензлі та акрилові фарби.

Свято Масляної триває цілий тиждень. Його в народі ще називають сирним тижнем або м’ясопусною седмицею. В цей період проводяться гучні гуляння, оглядини і сватання, а також готується ціле море млинців та вареників. Цього року початок Масляної в Україні припадає на понеділок 24 лютого, а закінчуються святкування 1 березня – Прощеною Неділею. Масляна є підготовчим етапом до Великого посту. М’ясо в ці дні їсти вже не можна, а ось сир, яйця і молоко – це головні продукти, з яких готуються страви на Масляну. Що готують на Масляну: Головною традицією Масляної є випікання млинців. Вони можуть бути різного приготування, але обов’язково мають бути у формі кола, адже вони символізують Сонце. Готувати млинці можна з будь-якими начинками. На частування запрошують в гості рідних та близьких і самі ходять в гості. Окрім млинців на Масляну також готують оладки, пироги, вареники, сирники, пампушки, булочки та іншу випічку. В останній день святкування, на Прощену неділю, перед початком Великого посту, на столі головною стравою має бути яєчня.

Рамочка від Arnusha

[400x]

– Слухай… – почала Хомівна.
– Е, ні, це ти мене слухай! Я закінчую есейчик. Що тобі говорить ім’я Софії Ковалевської?

Капелан із Тернопільщини ПЦУ Володимир Буграк розповів, як під час молитви на богослужіння прилетіла лелека.

Птаха була дуже спокійна та не боялась людей. Ходила між парафіянами по церковному подвір’ї, пішла з усіма на кладовище, а ще – заглядала на церковних сходах у храм.

Сьогодні ми, священики нашого благочиння молилися в Дунаєві за всіх Героїв Небесної Сотні, між ними також згадували нашого земляка Сашка Капіноса.

21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Пакистан). Пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. Його відзначають ще з 2000 року. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги. В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”.

Рамочка від Наталя_Івушка

российская пропаганда в Украине на годовщину расстрелов рассказывает сказки, что якобы майдановцы сами спровоцировали расстрелы на Майдане, и бедные "беркутовцы" были вынуждены отстреливаться от нападающих.

Напоминаю, что перестрелка на Майдане была не между идеологическими противниками. А между никем не управляемыми гражданами и хорошо управляемыми государственными служащими, правоохранителями, направленными на Майдан с огнестрельным оружием по плану Антитеррористической операции, для борьбы с террористами. С террористами, а не с палками и щитами.

Напоминаю, что прежде чем майдановцы открыли ответный огонь на поражение, милиция и действовавшие совместно с милицией бандиты днем 18-го февраля застрелили и забили насмерть в Мариинском парке и на улице Институтской 8 майдановцев, кадры побоища попали в СМИ, и, совершенно очевидно, что желающих попадать в руки бандитов в форме и без формы уже не было. Милиция не была стороной конфликта на Майдане – она была обязана обеспечить правопорядок, защищать безоружных, а не убивать безоружных.

Майдановцев судить не за что, стрелять по милиции граждане оказались вынуждены, так как милиция сама стала представлять угрозу жизни и здоровью граждан, исполняющих свое законное конституционное право на протест. Спасибо всем Героям – всем кто пошел под пули, и всем кто открыл ответный огонь по правонарушителям в форме. В эти дни милиция наплевала на Закон о милиции и получила по заслугам, а в более развитом гражданском обществе стреляло бы гораздо большее число людей – и гораздо точней.





Для адвокатов януковича и "беркута", не привыкших читать Закон, цитирую:
"Стаття 12. Закону України "Про міліцію" в редакції від 2 лютого 2014 року –
Умови і межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї.

Рамочка от Наталья_Ивушка

От редактора:
Читать эту исповедь так же страшно, как и стоять на краю бездны.
А редактировать вообще невозможно — слишком веско здесь каждое слово,
слишком велика ответственность редактора. Честно говоря, вначале мы растерялись.
А потом решили даже не переводить текст, оставив его на языке оригинала.
Нет, не так. Правильнее сказать не «решили», а не посмели…
Это было похоже на озарение поэта Леонида Киселёва,
написавшего когда-то такие стихи:
Я постою у края бездны
И вдруг пойму, сломясь в тоске,
Что всё на свете — только песня
На украинском языке.


Олександр Данилюк, військовий хірург

Траса Артемівськ — Дебальцеве, вечір. Наш реанімобіль рухається крізь сутінки з вимкненими фарами. У салоні працює рація:
— База! База! Я Смайл. Прийом.
— Смайл! Смайл! Я База. На прийомі.
— База, ми на під'їзді. Яка погода?
— Смайл, усе спокійно, поки що. Їдьте, чекаємо!

Смайл — хірург базового табору 128-ї бригади, тобто я. Ми з Акваріумом (водій Володимир Бережницький) повертаємося з Артемівська до місця дислокації нашої медроти після чергової евакуації поранених. Бойова ситуація (погода) начебто спокійна — «поки що».

За останні дні наш екіпаж потрапляв під неприцільний вогонь зі станкового гранатомета, ми відчули на собі вибухову хвилю артилерійських ударів і вистрибували на ходу під час мінометних обстрілів. Але раз у раз я намагався переконати себе, що ситуація повністю контрольована.

Коли до бази залишається зо два кілометри, перед нашими очима спалахує вогонь: розпечений метал розлітається від землі видовищним феєрверком у формі конуса. Водій тисне на гальма. Ще один вибух, ще… З десяток феєрверків наздоганяє звук розриву снарядів реактивної артилерії. Дивимося на все те, як на сповільнені кадри фільму. Але ми не глядачі, а виконавці ролей у цій фантастиці. Треба терміново приймати рішення: рухатися вперед, спробувавши на швидкості втекти від обстрілу, чи падати тут на асфальт, сподіваючись, що нас не зачепить. Із кожною секундою площа накриття реактивною системою залпового вогню БМ-21 Град збільшується…

Вмить усе стихло. Довго не очікуючи наступної порції подарунків «русского міра», ми рвонули полем до нашої криївки, додому. Там, незважаючи на періодичні артобстріли, почуваємося в якійсь безпеці.

Вдома наші кухарі нагодували нас гіперкалорійною і смачною їжею — це був не гарнір із м'ясом, а м'ясо з гарніром. Коли лягли спати, спокою не давало оманливе красиве вогняне шоу смертоносного розпеченого металу. В голові не вкладалося те, що ситуація на Дебальцівському плацдармі вже стала критичною.

Рамочка від Наталя_Івушка