Аж захлиналася душа
Від болю, гніву і образи,
Бо знову дика новина:
Іще один… Ще троє зразу!

Герої! Воїни! Сини!
Їх вдома десь не дочекались –
Вони за землю полягли,
Упавши, з неї не піднялись!

У скронях гупало, ревло,
У грудях тиснуло, мовчало,
В очах темніло і пекло:
«Прокляті виродки! Ще мало?!

Оце діждались! Мирний час,
Столиця рідної держави,
А нас вбивають, цілять в нас
Оті, що вчора захищали!

За це боролися діди?
Таку свободу здобували:
Щоби запроданці москви
На внуків руку підіймали?

Вони «схохлячились», здались
І продались з усім, що мають,
Та Божий суд прийде колись:
Рабів до раю не пускають!

Рамочка від Наталя_Івушка

Києво-Печерська та Почаївські лаври належать рПЦ.
Вони є розсадниками українофобства.
Хіба це справедливо?




Джерело

Стомився Бог від пошесті гріхів. Брехні, осу́ду, лайок і підлоти. Щоб нагадати, нащо світ створив, Він масками позатикав всім рота. Він змусив нас боятись і ховатися По своїх норах, прогнавши звідусіль. До сніжності примусив умиватися І чистими руками брати хліб та сіль. На місце посадив, щоб спам'яталися. Аби відчули, хто є він і хто є ми. Бо безсоромно всі вже почувалися Богами, а не божими дітьми. Тварин вбивали, нищили природу, Що має право на життя так, як і ми. Всьому живому Бог надав свободу, А нас закрив, щоб стали ми людьми. Зрівняв усіх - і бідних, і багатих, Позбавивши роботи і зарплат. Пристру́нив біснуватих і пихатих, Бо один одному ми є сестра і брат. Можливість дав природі дихати без нас, На карантин всадивши усе людство. Нам Бог надав ним визначений час, Щоби задумались, що чиним самогубство. © Автор: Василь Бойчук

Рамочка від

У пресслужбі ООС продовжують розповідати про бійців, які захищають Україну від російської агресії. Усміхнена, привітна та сильна духом дівчина-морпіх на ім’я Христина. Вона пишається своїм підрозділом, адже всі молоді, активні, мають велике бажання захищати свою Батьківщину. Всі, як увесь їхній батальйон – завжди перші, завжди вірні. Для тендітної дівчини зі Львова морська піхота – еліта Збройних Сил.

«Ми відрізняємось тим, що ми завжди прагнемо більшого. Хочемо бути першими і не здаватись. Не маю права покинути цей підрозділ, адже тут мої побратими, які покладаються на мене так, як і я на них», – зазначає Христина.

Дівчина в родині єдина військова. Каже, що батьки важко сприйняли її вибір, але з часом змирились із бажанням дочки служити у війську. Не дивлячись на те, що Христина тендітна дівчина, вона займається спортом. У мирному житті була в академії у збірній з боксу. У школі мала 3-ій розряд із цього виду спорту.

«От такі справжні українки – красиві, сильні, розумні та незалежні проходять службу в лавах елітних підрозділів, примножуючи бойову славу нашого війська», —
з гордістю розповідають про свою бойову товаришку у штабі.



СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!

Рамочка від Наталя_Івушка

За останні роки українська кіноіндустрія гучно заявила про себе на світовій арені. Окрім цього, вітчизняні фільми отримують шалену підтримку від кіноманів. І пишатись нам справді є чим! Чого вартують тільки останні екранізації книг, які встигли підкорити глядачів.

Після чималого успіху серіалу “Спіймати Кайдаша” ні в кого і сумніву не залишилось, що українські режисери можуть знімати якісні кінострічки, які змушують прикипіти до екранів. Тому журналісти LifeStyle 24 вирішили скласти список кінострічок, створених за мотивами відомих книг. Ці фільми точно переповнять вас гордістю за українське кіно!

“Спіймати Кайдаша”
Рік виходу: 2020
Режисер: Олександр Тіменко
Головні актори: Віктор Жданов, Ірина Мак, Тарас Цимбалюк, Григорій Бакланов, Антоніна Хижняк, Дарина Федина, Юлія Врублєвська

Комедійний серіал зняли за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сі’мя”. Автори телепроєкту показали сучасних Кайдашів, зобразивши їхнє життя з 2005 до 2014 років. Тут можна побачити блискучий український гумор, побут села та, звісно, ж одвічну проблему батьків та дітей.

Дивіться трейлер до серіалу “Спіймати Кайдаша”: відео

[700x] Внимание! В фильме содержатся сцены рукопожатий, прикосновений к лицу и пребывания на улице без уважительной причины. Советы бывалого собачника: Купите просто поводок и ходите с ним. Если встретит полиция — скажите, что собачка убежала и Вы её ищете! Первый, кто правильно принимал душ, придя с улицы — это был Ипполит в «Иронии судьбы». — Алло, дорогая, я в магазине. Что брать? — Ты в маске? — Да. — Бери кассу. Пришли с мужем домой из магазина. Сняли маски. Оказалось, муж не мой! Будьте бдительны! Утром проснулась: кашля нет, насморка нет, температуры нет, ничего не болит, дышится свободно. Ну, думаю, труба дело. Типичные симптомы бессимптомного коронавируса. Президент нам дал месяц передохнуть / вот не знаю куда ударение поставить. Всем, кто прожил месяц самоизоляции без нарушений — ещё один месяц в подарок! Я считаю, что в конце года просто обязаны прилететь инопланетяне. У этого экшена должен быть феерический финал.

Рамочка от

На своїй сторінці у Facebook киянин Vlad Lebed поділився історією, яка трапилася з ним в одній із столичних стоматологій:

“Прийняттю мовного закону присвячується ця реальна історія.
В “модному кварталі” (але як на мене, незручному для проживання) – Новопечерських липках є стоматологія, власник та директор якої ліванець Салім Караме. Він за власний рахунок обладнав мобільні стоматології і постійно їздить в АТО лікувати бійцям зуби. Безкоштовно.
Один раз в стоматології на Липках сталося таке. Якийсь місцевий крутелик привів до них свою доньку. Нею займалася лікарка, про яку теж варто сказати пару слів. Вона україномовна на постійній основі. З попереднього місця роботи пішла з причини, що її директор якось наважився сказати “єслі к вам пріходіт пацієнт, каторий гаваріт па-руццкі, то гаварітє с нім на руццком”. Вона сказала, що це її принижує і що вона буде звільнятися. Він не повірив, але вже за два тижні повірив, вибачався, просив лишитися і дозволяв робити що завгодно. Не допомогло.
Ну от цій лікарці дівчинка 12 років, якій треба було видалити молочний зуб, каже “А можєтє са мной гаваріть на руццкам? Я учусь в єтой брітіш скул напротів”. (навчання в цій школі коштує 28 тис. бакарєй на місяць) Ну, лікарка думає, дитина, гаразд. Закінчила з нею і виводить до папашки. Папашка трохи її послухав і… “А ви можєтє всьйо єта павтаріть на руццком?”.
І це ж треба, поруч пробігав Салім і все це почув. Далі був приблизно такий діалог:
– Ви де живете?
– Здєся. (вася мав на увазі “модний ЖК”)
– Ні, де ви живете? В якій країні?
– На Украінє.
…
А далі був монолог Саліма, під час якого вася стояв очима в підлогу. Під час монологу Салім пояснив йому, що він ліванець, який живе в Україні, але який примудрився вивчити українську. Що оскільки вася прийшов до них за допомогою, то це вони йому потрібні, а не він їм, і що це вони можуть просити його відкрити чи закрити рота, а не він їх. Що якщо його така ситуація не влаштовує, то він не їхній клієнт і двері знаходяться оооон там.
Не знаю, чи повертався цей васьйок до них назад.
Салім на світлині, а ви бережіть зуби.”

Джерело