«росія здійснила велику помилку з огляду на власні інтереси.
Вона вирила траншею, наповнену кров’ю, ненавистю та кривдою.
Українці не дозволять росіянам називати себе братнім народом».

Тоді як у жовтні 2016 року під час інвестиційного форуму «росія кличе» президент володимир путін заявив:
«Я багато разів про це говорив і хочу ще раз наголосити: попри всю трагедію, яку ми зараз спостерігаємо, особливо на південному сході, український народ завжди був і залишається найближчим для нас, братнім народом. Нас пов’язує спільність етнічна, духовна, релігійна, історична. Спираючись саме на ці фундаментальні засади нашої взаємодії, ми будемо розвивати наші відносини».

Соціологія свідчить
Це ж яким потрібно бути циніком, щоб заявляти таке і робити спробу знову ліпити з українців і росіян «братні народи» після розв’язання і ведення війни проти України, що призвело до анексії Криму, окупації ­значної території Донбасу, майже 2 мільйонів біженців, майже 10 тисяч убивств мирних жителів, близько 23 тисяч поранених?!

А чи вважають українці і росіяни, що вони «братні народи» і мають «етнічну спільність»?
Соціологічні дослідження Центру Разумкова, проведені у 2016 році, засвідчили, що 87,1% жителів Донбасу вважають росіян братнім народом, на півдні — 60,5%, у центрі — 41,2%, на заході України — 28%.

Загалом по Україні 51,1% (цифра не може не обдурювати) опитаних вважають українців і росіян братніми народами, кожен третій не вважає їх такими, 25,6% вважають їх «одним народом» (у росії так вважає 49% опитаних росіян) і 63,4% — «різними народами» (в росії — 43%). Згідно з результатами опитування московського «Левада-Центру» за травень 2016 року, 63% росіян негативно (навіть вороже) ставляться до українців.

Традиционные мероприятия ко дню Киева: пробег под каштанами, концерты и выставки на этот раз полностью перешли в онлайн.

В этом году День Киева из-за карантина прошел без массовых гуляний.
День Киева традиционно собирал на улицах массу людей на различные развлечения. Но в этом году из-за карантина это был самый спокойный из всех.

«Массовых гуляний я нигде не встретил. Больше всего людей скопилось, на мой взгляд, на эскалаторах в метро. Один возле одного. Собственно в вагонах в течение дня людей было не много, все в масках. Однако о социальной дистанции мало кто беспокоился», - отметил корреспондент ТСН.

Не было ажиотажа и в торговых центрах. Очевидно, потому, что там не было развлечений: игровые зоны, кафе и кинотеатры еще закрыты.

Скопление фанатов не было также и возле НСК «Олимпийский», где сегодня впервые после ослабления карантина при пустых трибунах играли «Динамо» и «Шахтер». На стадионе было пусто, возле стадиона – тоже.

Традиционные мероприятия ко дню Киева: пробег под каштанами, концерты и выставки на этот раз полностью перешли в онлайн. Единственная выставка, на которой можно было побывать – выставка китайских динозавров на территории Национального экспоцентра.



А еще в этот раз в День Киева мэр столицы Виталий Кличко «пробежал под каштанами» за всех киевлян. Традиционный благотворительный "Пробег под каштанами", в этом году проходил в онлайн-формате и собрал более 370 тысяч гривен.

Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої, Коли доброї жаль, боже, То дай злої, злої! Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись. А дай жити, серцем жити І людей любити, А коли ні… то проклинать І світ запалити! Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати І спати на волі, І заснути навік-віки, І сліду не кинуть Ніякого, однаково, Чи жив, чи загинув! Доле, де ти, доле, де ти? Нема ніякої! Коли доброї жаль, боже, То дай злої! злої!

Рамочка від Наталя_Івушка

21 травня поточного року українському журналісту Георгію Ґонґадзе виповнився б 51 рік. Ім’я засновника та першого головного редактора видання “Українська правда” пов’язане із найгучнішим замовним вбивством журналіста в сучасній історії України.

Ми зібрали цитати журналіста, які варто перечитати кожному:
1. Я, мабуть, не є великим авторитетом, але принаймні я хотів би, щоб мою точку зору почули всі, хто сьогодні розмірковує над своєю долею і долею своєї держави.

2. Ти робиш хорошу справу, а в твоїй рідній країні тебе або щонайбільше не помічають, або лають. Так було і у «совку», коли праця растроповичей і солженіциних оцінювалася за «бугром».

3. Корупція завжди є і була у всіх державах незалежно від устрою: демократичного, тоталітарного чи будь-якого іншого… Цього процесу не можна позбутися, він є в Америці, є в будь-якій іншій демократичній країні. Але ми повинні зробити все, щоб ці рамки були максимально вузькими.

4. Я ніколи не боявся труднощів у цьому житті, але буває втома. Я хотів би сказати, що я не хочу більше боятися, не хочу, щоб у цій державі думали так, як я думаю зараз.

5. Я дійсно хочу, щоб ми перестали ділитися на червоних і жовто-синіх. Ми всі українці. У нас є Чорнобиль, у нас є багато проблем, які треба вирішувати. Режиму дуже вигідно, щоб ми ділили все на лівих і правих. Ми всі українці. Я – грузин, але, якщо потрібно, я віддам життя за цю державу.

6. Я хочу жити вільно, не ховатися, хочу податки платити, хочу, щоб мене не обдирали, хочу, щоб мене поважали. Сьогоднішня влада цього не робить, і я вважаю, що саме тому її треба змінити…

7. Ми повинні змінити нинішній стан речей. Так далі не можна, адже сьогодні думаю не лише про себе, Бог зі мною. Я готовий був покласти на вівтар незалежності свою молодість і навіть своє життя.

8. Якщо народ дозволяє бути політику слабким безвольним алкоголіком, то він буде таким. Ми допустили до того, що Кучма перетворився на ходячий муляж президента. Якщо б ми обурилися в якийсь спосіб три роки тому, все було б по-іншому. Але ми терпляче мовчали.

9. Є загальні цінності, які треба відстоювати, цінності життя і смерті. Раніше чи пізніше наступить час, і ми підемо з цього життя, і вже на наших могилах не б-де написано “був він комуністом” чи “був він націоналістом”… Буде просто прізвище. А залишаться наші діти, наші нащадки, які будуть ходити біля наших плит на цвинтарі, дивитись і згадувати: “Чи були ці люди, які жили до нас, тими, за кого вони себе видавали? Чи зробили вони все, щоб вони жили щасливо?”.

10. На дні не має жодної перспективи, і сьогодні я закликаю всіх затикати своїми задами дірки в нашому кораблі! І це єдиний спосіб врятувати цю державу – прийти на вибори і проголосувати. Це єдиний сьогодні шанс змінити життя.

Рамочка від Наталя_Івушка

Сьогодні купував в магазині солодощі в Авіамістечку район Мелітополь і розмовляв українською мовою, зайшла бабуся років 70 і каже:- як прекрасно лунає українська мова я так давно її не чула. На що я здивовано їй відповів, що я у себе вдома, в Україні, і розмовляю українською бо це - державна мова, бо я - українець, на що вона відповіла, що в цьому регіоні не дадуть розмовляти українською, тут принижують людей, які розмовляють українською!

Це для мене стало боляче слухати, бо бабуся сама родом з Хмельниччини і для неї було за радість почути українську мову, старенька аж заплакала (((!!! А Ви кажете, чому в країні стільки манкуртів, проросійських людей, бо навіть проживши все життя в Україні російськомовне населення не може вивчити мову держави в якій живе, і буває навіть каже, щоб ми розмовляли російською, бо вони не розуміють - на що ми просто кажемо, що соромно жити в Україні і розмовляти мовою ворога і просто виходимо з того магазину і більше не заходимо!

МОВА ВАЖЛИВА ДЛЯ УКАЇНИ
БО БЕЗ МОВИ УКРАЇНА ЯК ДЕРЖАВА ЗНИКНЕ!
Виховуйте своїх дітей правильно!
Слава Україні! Слава Нації!!!

Не один водій, проїжджаючи через село Кровінка Теребовлянського району, зменшує швидкість. І не через дорожній знак, а щоб помилуватися скульптурами неймовірної краси.

Їх на своєму подвір’ї встановив місцевий житель Олег Котика. Виготовляє їх чоловік із бетону та сталевого дроту. Коментуючи цю публікацію, багато людей зауважують, що такі скульптури могли б стати справжньою окрасою будь-якого тернопільського парку. А то ті дерев’яні, які колись встановили, нині викликають не настільки захоплення, наскільки співчуття.

Можливо, міській владі Тернополя варто прислухатися до цих побажань?

москва снова угрожает Украине и снова ставит условия!




Джерело

Бої за Донецький аеропорт розпочалися 26 травня 2014 року.
Тоді бойовики почали захоплення будівель, куди прибули перші українські спецназівці. «Кіборги» захищали ДАП і давали гідну відсіч переважаючим силам противника.

У Генеральному штабі ЗСУ згадують, як все починалося рівно 6 років тому в одній з найгарячіших точок російсько-української війни. Тоді Збройні сили України вперше показали свій характер у бою з переважаючим і сильним противником. Успішна операція стала переломною для українських військових і визначила подальший хід антитерористичної операції.

«116 кіровоградських спецназівців і 15 бійців 25 бригади розмістилися в старому терміналі. Тим часом Донецьк все більше брали під контроль озброєні бойовики. Але сам аеропорт продовжував жити звичайним життям — прибували і відлітали літаки, в терміналах обслуговували пасажирів. Ситуація в Донецькому аеропорту кардинально змінилася в ніч з 25 на 26 травня. Близько третьої години ночі зрадник з місцевого СБУ запустив у новий термінал бойовиків і кадирівців…», — йдеться на відео.




Нагадаємо, бої між українськими військами і проросійськими бойовиками за Донецький аеропорт йшли з 26 травня 2014 до 21 січня 2015 року. 18−21 січня 2015 року в результаті підриву терміналу ДАП загинули 58 «кіборгів». Коли будівлі обох терміналів було практично повністю зруйновані, 21 січня 2015 року, командування АТО прийняло рішення відвести бійців ЗСУ — цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

Під час операції зі звільнення нового терміналу 26 травня 2014 року не загинув жоден український військовий. Втрати бойовиків так званої «ДНР» становили приблизно 100 осіб, серед них виявилося 33 вихідці з росії. В цілому, оборона Донецького аеропорту українською армією тривала 242 дні, а відважних і незламних захисників аеропорту назвали «кіборгами». Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 бійців.

Рамочка від Наталя_Івушка