Одного липневого ранку я виявила дивну річ – мені пішов СЬОМИЙ десяток! Халепа.. сьомий – це вам навіть не четвертий.. Жінка на сьомому десятку літ – це вже потенційна мумія чи музейний експонат.. Мені пішов.. ой, який десяток.. збагнути сей факт – непересічне завдання для жіночого мозку.. Саме для цього й існують дні народження та святкування – аби у голові гуло після учорашнього вина, і легкий наркоз пом’якшував сприйняття незаперечного – вам уже далеко-далеко за тридцять, пресвітла пані, і нема на те ради.. Нема на те ради.. І не треба! Треба просто сміливо глянути у вічі собі, своєму тілу, своєму віку і сказати чесно: «Мені пішов сьомий десяток! Я не хизуюся цим, я просто констатую. І дякую Богу. Бо чимало людей не дожили до цієї дати. А інші дісталися до неї з більшими втратами…» Ну, про втрати краще не будемо, у кожного вони свої. Будемо про надбання. Дівчата, нам – шостий, сьомий, восьмий десяток! Ура! Ми дожили! І житимемо із цим далі! І це – чудовий привід, щоб внести зміни до власної Конституції! Саме так – зміни до Конституції. Без обговорення та голосування. Просто на тій підставі, що мені вже чимало літ, і певний життєвий досвід дає певні права. І обов’язки, звичайно. Обов’язків усього два:
- Бути здоровою.
- Бути щасливою.
«За»
Столетие Якова – 4-серийная историческая драма по роману Владимира Лиса. 
