190Х250мм, 65 грн.
[525x700]

0.5 л., 85 грн.
[525x700]

d=8см.,Автор - Ганна Сербенюк, Косів,2011 р., 25 грн.
[700x700]

Ваза "Зимова",120 грн.
[700x525]

Автор - Маріна Ніканорова, 175 грн.
[525x700]

Народна лялька - мотанка – оберіг наших душ

Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі – від Аляски до Австралії, від Африки до України.

Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені – в Африці вона здебільшого кам’яна або дерев’яна, десь глиняна, а ще десь – зроблена з тканини, але суть і призначення ляльки – незмінні, і це споріднює більше, аніж відмінність матеріалу.

Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Іноді з рук майстра народжувалися ляльки, про які складалися легенди, і передавалися від матері до дочки, як священний переказ...

У міфах багатьох народів першими людьми були ляльки, створені з глини або дерева, оживлені богами. У спрощеному вигляді цей архаїчний міф простежується і в народних казках, наприклад, в українській казці «Телесик»: чоловік із жінкою, які не мають дітей, роблять ляльку з дерева, колишуть її в колисці, і потім лялька перетворюється на дитину.

До наших днів дійшли обрядові зображення певних стихій чи символів природи з трави або дерева – Купайло та Марена, символи Води й Вогню на святі Івана Купала, Масляниця, яку роблять, коли проводжають зиму і зустрічають весну.

На Волині старі люди бережуть пам’ять про обряд, що його проводили навесні: всім селом виготовляли ляльку – «Весну-панянку», обряджали її стрічками та свіжою травою, і відвідували сусіднє село, заходячи в ті хати, де були дівчата на виданні або хлопці на порі. Навіть городні опудала, що їх досьогодні ставлять на городах, аби відлякували горобців, напочатку були священними ляльками-охоронцями оселі й обійстя від злих духів.

Також у волинських селах ще донедавна зустрічалися обряди «проводів русалок», що їх здійснювали на Зелені свята. Під час цього обряду жінки танцюють із солом’яними ляльками в руках. Очевидно, в давні часи ці ляльки символізували душі померлих, тим більше, що вважалося, що русалками стають діти та незаміжні дівчата, які вмерли наглою або насильницькою смертю.

Повір’я, що лялька – це вмістилище душ померлих предків – породило певні традиції їх створення в різних народів. Наприклад, у деяких культурах ляльки можна було створювати тільки в певні пори року, і робити їх могли тільки люди, що пройшли спеціальні ритуали посвячення.

Також у традиційних обрядах народів Європи прослідковується тісний зв’язок процесу виготовлення ляльки з продовженням роду та ритуалами родючості. Колись на всій території, що її нині вчені-дослідники називають «Старою Європою» - від Карпат до Північної Італії – існував культ Великої Праматері, яка народила все суще, яка береже життя і оновлює його. Образ Богині ми зустрічаємо на критських амфорах, і при розкопках Трипільської культури, в священних космогонічних піснях, які дійшли до нас під назвою «колядок» і у веселих новорічно-маланкових переодяганнях… Все це – відгомін древнього праєвропейського культу Великої Богині, єдиної в трьох лицях – Діви, Матері і Баби – прародительки всього живого на Землі і матері всіх людей. Подібні обряди можна зустріти і в деяких племен Африки та Американського континенту.

Наприклад, у деяких місцевостях Європи раніше – а подекуди й дотепер – здійснювали на честь закінчення жнив такий обряд: виготовляли спеціальну ляльку, закладали у неї останній зрізаний колос або останній сніп з поля, і потім цю ляльку зберігали на почесному місці в домі, до наступного урожаю.

В деяких регіонах України теж зберігся подібний обряд. «Куклою» на Черкащині та Київщині називали в народі жмут стиглого колосся, останній, який залишають на вижатому полі і закручують за рухом сонця. Це робиться, аби наступного року теж був добрий врожай.

...Але є лялька, яку в тій чи іншій формі знали на всіх континентах. Це мотана, або вузлова лялька, виготовлена з м’якого матеріалу – шкіри або тканини і з ниток. Очевидно, перші такі ляльки робили з трави або соломи, а згодом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво.

В Україні її знають, як ляльку-мотанку, і тут вона відома з незапам’ятних часів, і своїми витоками сягає чи не в добу Трипільської цивілізації…

Найдавніші ляльки з тканини – це коптські ляльки з вовни, знайдені під час розкопок стародавніх поселень у Єгипті. Цікава деталь цих ляльок – відкрита спіраль на місці обличчя.

Спіраль – це один з найдревніших символів вічності і безконечності буття, символ родючості й нового народження у всіх народів Землі. Спіраль – це і символ Ріки Життя, у якій пливуть люди, народи, в якій з’єднуються Мікрокосм окремої людської долі і Макрокосм цілого Всесвіту. Вже зараз вчені прийшли до висновку, що спіраль – це схематичний образ власне самої еволюції Всесвіту, динамічний аспект буття, який відображає водночас плинність і вічність.

Цікавим є також те, що в основу виготовлення української ляльки-мотанки теж покладена спіраль, але про це – мова попереду…

Варто також Читать далее...

Лэмпворк, 135 грн.
[525x700]

23х17,5см.,130 грн.
[538x700]

100 грн.

─ Та не тото гуцул, гуцул, що погуцулився,
Але тото гуцул, гуцул, що в горах зродився.
[487x320]

Керамічне панно, 180х160 мм., 52 грн.
[700x619]

Ой кувала зозуленька, кувала сивенька,
Любила-м ті, мій миленький, ще-м була маленька.

Ой кувала зозуленька, та кувала сива,
Любила-м ті, мій миленький, ще-м була дитина.

Ой кувала зозуленька, кувала, кувала,
Ліпше було, мій миленький, як їм ті не знала.

Та як зачну, мій миленький, за тебе гадати,
То не можу, молоденька, ні їсти, ні спати.

Ой як собі нагадаю за твої оченька,
Заболит ні головонька та й коло серденька.

Ой кувала зозуленька коло керниченьки,
Та сниш ми сі, мій миленький, кождої ніченьки.

каждое по 45 грн.

Читать далее...

Лялька-мотанка, С.Біблюк, Косів, 2012р., 40 грн.
[480x640]

Горинич з валентинкою, керамічна копілка, 115 грн.
[517x700]

Чашка керамическая "Улитка", 38 грн.
[688x700]

Жители Ивано-Франковской области против строительства мини-ГЭС

Жители Карпатского региона активно выступают против строительства гидроэлектростанций на их территории.

В конце декабря 2011 народный депутат Леся Оробец заявила, что в русле реки Черный Черемош около села Дземброня Ивано-Франковской области нелегально строят гидроэлектростанцию. По информации депутата, ни Ивано-Франковский областной, ни Верховинский районный советы никаких решений о предоставлении разрешений, необходимых для начала строительных работ, не давали.

Официальной информации о строительстве гидроэлектростанции Ивано-Франковский областной совет не имеет. Об этом тогда же сообщил председатель облсовета Александр Сыч.

Однако теперь местные жители бьют тревогу. И некоторые реки, в частности р.Быстрец, местным жителям уже удалось отстоять. Активное участие приняла даже ивано-франковская группа «Перкалаба».

Для борьбы с ГЭС в Карпатах активисты создали даже инициативную группу в одной из социальных сетей. «Есть шанс спасти реку в с.Быстрец. В воскресенье в 13.00 состоятся общественные слушания по строительству мини ГЭС. Кто сможет приезжайте. К Быстрецкому сельскому совету принадлежит село Дземброня и село Быстрец. Не дадим испортить Бистрецкую речушку»- говорится в сообщении группы общественной инициативы "Спасти Черемош".

«Я против строительства ГЭС на Черемоше, Дземброне и Быстреце, потому что это делает невозможным туристические сплавы по этим рекам, это причинит вред экологии, рыбе, деревьям и так далее. Это просто уничтожает реку, как естественный объект. Как говорил один дядя: «Не хочу показывать своим внукам канаву и говорить, что некогда здесь была река. Но мы ее «профукали» - объясняет Александр Рыбаков, участник гражданской инициативы "Спасти Черемош".

«Что из этого может получиться?, - продолжает Александр Рыбаков. - Власть никак не реагирует. Насколько я понимаю отдельные чиновники и депутаты получили взятки и был принят ряд решений, разрешений и т.д., которые в известной степени сделали строительство юридически обоснованным. В некоторых селах люди не дали разрешения на строительство и разработка дальнейших документов прекратилась или приостановилась. Интересно, что в ответах различных инстанций говорится о наличии определенных документов (разрешений) на строительство второстепенных по своему вреду и масштабу объектов (на притоках Черемоша). Вместо этого, информация о планах строительства крупных объектов на Черном Черемоше в ответах государственных органов отсутствует. Зато есть информация из неофициальных источников о строительстве ряда ГЭС разного вида - аккумулирующих и деривативных - в разных частях Черного Черемоша».

Кроме этого, неравнодушные люди забрасывают письмами Ивано-Франковскую облгосадминистрацию, Министерство экологии и другие ведомственные учреждения.

h=9 cм., d=7 см., декоративний розпис, 60 грн.

1.
[653x700]

2.
[700x525]

Тарілка настінна,d=35.5 см., О.Кобин, Косів, 500 грн.
[700x700]

копилка, 165 грн.
[487x700]