Більшість українців розчаровані роботою уряду. Арсеній Яценюк позиціонував себе рішучим політиком. Було сподівання, що він очолить реформування країни. ­Стане локомотивом змін — пропонуватиме їх, звертатиметься до суспільства по підтримку через протидію чиновників нижчого рівня. Але за два прем'єрства Яценюк не тільки не запустив жодних реформ, навіть не озвучив їх перелік. Не заявив суспільству, що треба, чому, які будуть наслідки.

Потім сподівалися на міністрів-іноземців. Теж не вийшло. Жодних змін. І вони нічого не запропонували. Уряд іде звичним шляхом усіх попередників — підвищують тарифи, збільшують податки. І не пояснюють: а на чому зароблятимемо? За рахунок чого розвиватимемося? Бюджет збалансовують за рахунок суспільства, а не олігархів. Це не та Європа, якої прагнув Майдан.

Влада забула, за що загинули герої. Влада не відповідає суспільству, волонтерам, які підтримують армію. А тим часом старі корупційні схеми продовжують працювати. Наступного місяця люди подивляться на ­рахунки — і незадоволення різко зросте. Постане проблема зміни всього уряду або певних міністрів. Насамперед — економічного блоку.

Коли Яценюк уперше прийшов на посаду прем'єра торік, то пояснював: не можна проводити реформи зі старим парламентом. Маємо новий з листопада, другий уряд, а якісних змін немає. У Верховній Раді є стійка більшість. Прем'єр — фактично перша особа в державі, яка відповідає за стан економіки. Його призначила коаліція, він спирається на неї. Хоч тепер мав би запропонувати пакет реформ. Однак не робить цього.

Матимемо ще одне соціальне напруження. Його варто чекати навесні — на початку літа. Незадоволення суспільства може прорватися на вулиці. Щоб випустити пару, доведеться поміняти хоча б кількох членів уряду, голову Національного банку. Але не менші претензії до президента. Бо як раніше живе вся влада, а не тільки уряд і парламент. Якщо Коломойський заважав Москві, то відділення його банку в Росії відразу ж позакривали. Фабрики Порошенка продовжують процвітати. Мабуть, не заважає.

Маємо неоголошену змову влади — президента, прем'єра, парламенту: поки що за реформи не беремося. Можна ще якийсь час пожити по-старому. Тому й призначають на посади кумів, родичів. Говоримо про тарифи, зміни в енергетичній галузі, а Нацкомісію з регулювання енергоринку очолює 24-річний колишній менеджер "Рошену". Тобто реформи звелися до того, що певні люди взяли під свій контроль фінансові потоки.

Вже маємо величезне незадоволення західних партнерів. Гроші вони нам дають не тому, що ми такі гарні, а тому, що Росія — така погана.