Приготовление

5 часов

Рецепт на:

12 персон

ОПИСАНИЕ

Люблю запекать мясо. Идею этого рецепта я взял из историй рецептов британского шеф-повара Гордона Рамзи. Почитал и сделал что-то в его духе, но на свой вкус.

Мясо получается очень нежным и сочным. Мариновал его одни сутки. Результат того стоит! Попробуйте, добавьте что-то свое, экспериментировать всегда круто!

Простое в приготовлении блюдо, требующее небольших кулинарных навыков и скромного набора продуктов. Результат поистине изумительный — пудинг получается головокружительно ароматным, сочным и бесконечно вкусным!

Домашний зефир... Он никогда не сравнится с покупным. Домашний гораздо нежнее, воздушнее и «ягоднее». Идеален для новогодних подарков, ведь от одного «замеса» получается много зефира — нужно только найти красивые коробочки и дарить, дарить друзьям и коллегам!

И быстро, и вкус отменный!

Ингредиенты:

• 300 грамм капусты,
• 500 грамм свежего фарша,
• 100 грамм риса,
• 1 яйцо,
• соль,
• перец.

  Отвариваем рис до полуготовности, в это время капусту шинкуем тонко. Смешать остывший рис, фарш, соль, перец и яйцо, тщательно перемешиваем. Формируем котлетки.

  Готовить такие голубцы можно двумя способами: обжарить и затем протушить под крышкой в сметанно-томатном соусе. Или выкладываем в форму и запекаем в духовке без соуса 20 минут, затем поливаем соусом и запекаем еще 20 минут.

  Для соуса: смешать 3 — 4 столовые ложки сметаны, 0,5 стакана воды и 2 столовые ложки томатного соуса.

  

  Источник

[показать]

Ингредиенты

• Апельсин 1 шт 200 грамм
• Крахмал кукурузный 2 ст. л. 30 грамм
• Творог 9% (полужирный) 500 грамм
• Мак 25 грамм
• Сметана 25% (классическая) 100 грамм
• Тыква 600 грамм
• Яйцо куриное 5 шт 300 грамм
• Сахар 190 грамм

Категорії: Домашній фаст фуд, Овочі, Хлібобулочні вироби

      На дворі весна і в мене пророслої цибулі хоч відбавляй! Викинути шкода, використовувати не до всього можна. А ось карамелізувати якраз навіть потрібно! Можна французький цибулевий суп приготувати ... але на дворі тепло, якось дощу та холоду не вистачає для такої страви ... А піца (легка і тонка) з простим весняним салатом, якраз те, що потрібно ...

      Цю піцу мені язик не повернеться назвати італійською ... ні томатів, і сир не італійський ... швидше французький, хоч горгонзола італійська теж би пасувала ... Мені здається, якщо смачно, то не гріх і трохи змішати кухні світу. Правда ж?

      Ситний і в той же час елегантний тарт в французькому стилі, якраз те що потрібно щоб здивувати близьких. Його так легко приготувати, а виглядає, як ніби Ви провели цілий день на кухні. Ідеально підходить в ролі закуски для святкових трапез. А можете подати тарт з простим листовим салатом з французькою заправкою, в ролі легкої вечері.

      Бабагануш або ж бабаганудж, а часом пишеться й окремо як баба гануш, - страва східної кухні, яка здобула найбільше поширення в арабських країнах. Як у кожної класичної страви з широкою географією поширення, є безліч версій приготування. А також від регіону до регіону відрізняється як склад так і спосіб приготування баклажанів. Спільним є лиш те, що основою страви є печені, в той чи інший спосіб, баклажани та кунжутна паста тахіні. І все збивається або ж перетирається разом.

       Пропоную Вашій увазі мою інтерпретацію бабагануш. В тій версії, в якій найбільше люблю його я.

      Перед усім, баклажан для страви я печу на вогні, над газовою конфоркою. Після того як вперше спробувала так запекти цей овоч для приготування яловичої шакшуки, для цієї страви я запікаю його аналогічно. Печений таким чином баклажан має приємний і виразний аромат диму. Й не бійтесь добряче обвуглити шкірку, в м'якуш це не перейде, а саме обвуглення надає баклажанам той казковий аромат.

      Для приготування бабагануш я використовую також солені лимони. Вони додають водночас і вишукану кислинку і солоність. Тому додатково солити страву не потрібно. А якщо діп буде здаватись недосоленим чи маловиразним, під кінець можна збалансувати смак невеликою кількістю солянки з тих же лимонів. Вона являється одночасно солоною і кислою.

Інгредієнти

• 1 середній баклажан
• 2 ч.л. кунжутной пасти тахіні
• 2 зубці часнику
• 1 ч.л. меду
• 1/4 соленого лимону (шкірка разом з м'якушем)
• 2 ст.л. оливкової олії Extra Virgin
• 1 ст.л. йогурту або магазинної сметани
• 1-2 ст.л. солянки з солених лимонів

Крім того:

• 1 ст.л. ароматної оливкової олії
• 2 ст.л. зернят кунжуту
• 30 грам чорних оливок, дрібно порізати

Час приготування: 20 хвилин

1) На відкритому вогні або на газовій конфорці, спекти баклажан до готовності. Для цього слід викласти його на решітку, розміщену поверх конфорки, або ж просто тримаючи його щипцями й час від часу перевертаючи, щоб баклажан рівномірно спікся з кожного боку. Шкірка баклажана має обвуглитись, а сам баклажан зм'якнути.

2) Спечений баклажан відставити в сторону, до часткового вистигання. Тим часом, підрум'янити на сухій сковорідці зернята кунжуту. Зняти з вогню.

3) Баклажан розрізати навпіл і за допомогою ложки вишкребти м'якуш. Помістити з рештою інгредієнтів, окрім солянки, помістити в чашу блендера та збити до однорідності. Спробувати бабагануш на смак і якщо потрібно трішки кислоти та солі, приправити солянкою з солених лимонів і добре перемішати.

4) Викласти бабагануш на сервірувальну тарілку, полити олією, посипати зернятами кунжуту та оливками.

Подавати одразу ж!

Подавати з теплою пітою, з чіпсами з піти або з тортільї чи просто накладати на хліб.

Смачного!

       Пропоную Вашій увазі, на прохання читачів, легендарні тістечка з листкового тіста і заварного яєчного крему запеченого до темних цяток.

        Навколо цього тістечка кружляє чимало легенд, як про виникнення, так і про рецептуру, оригінальну форму якої не знає ніхто, мабуть за винятком кількох людей працюють у славному кафе "Pasteis de Belem", в Лісабоні. За легендою, з кондитером вперше спікшим беленські тістечка в 1837 році, поділився один монах, з тих пір рецепт тримається у величезному секреті.

       Колись, яєчні білки активно використовувалися  для "підкрохмалювання", а точніше сказати, щоб зробити твердішими, шати черниць, а саме чіпці черниць, а також для кларування вина. Велика кількість жовтків залишалася і нічого дивного, що тістечка були придумані саме в монастирі.

       Беленськими тістечками називають оригінальні тістечка, які готуються з молока, а всі інші називають вершковими тістечками (Pasteis de nata), які, як говорить їх назва, готують з вершків. Беленські тістечка носять свою назву на честь португальського міста Белем (не плутати з однойменною, на португальській мові, Віфлеємом), де вони і були придумані.

        Перечитавши безліч рецептів та історій в Інтернеті, я натрапила на версію, яку злегка підкоригувала, яка підходила мені найбільше. Але так як в рецепті використовується молоко, а не вершки, називати їх паштеіш де ната, або ж вершкові тістечка, просто безглуздо.

Ингредиенты

(ИСПОЛЬЗОВАТЬ : сухую аджику (  300 гр. сухого острого красного перца

                                                                  2 ст.л кориандра, 1 ст.л хмели-сунели, 1 ст,л зеоен укропа)

• Помидоры — 3 кг
• Сладкий болгарский перец (лучше красного) — 1 кг
• Горький перец — 0,5 стручка (по вкусу)
• Зелень петрушки, укропа, кинзы — 3-5 пучков (ТОЛЬКО КИНЗА !!!!)
• Молотый кориандр (по вкусу) — 1 ч.л
• Чеснок (по вкусу) — 1 головка
• Соль и сахар по вкусу

Пошаговый рецепт приготовления

1. Чеснок очистить, вымыть.

2. У сладкого перца удалить плодоножку и семена, вымыть, разрезать на 4-6 частей.

3. Помидоры вымыть, разрезать на части, вырезав плодоножки.

4. Зелень вымыть, отряхнуть влагу.

5. Через мясорубку сначала пропустить чеснок, выложив его в отдельную миску. Затем пропустить через мясорубку зелень, помидоры, сладкий и горький перец, выкладывая массу в металлическую кастрюлю с толстым дном.

6. Поставить кастрюлю на средний огонь, довести до кипения, огонь убавить до слабого. Минут через 20 с момента закипания добавить молотый кориандр. Уваривать массу на слабом огне около 40-50 минут до нужной консистенции. Перед окончанием варки добавить пропущенный через мясорубку чеснок, соль и сахар по вкусу.

7. Прокипятить все 3-5 минут и сразу же разлить в сухие стерильные банки, герметично закрыть стерильными крышками.

8. Банки перевернуть вверх дном, укутать и оставить так до полного остывания.

Хранить в сухом прохладном месте.

Салат "Цезар" в моїй інтерпретації (Caesar Salad)

      Зізнаюсь, це найпопулярніший салат у світі і мій улюблений. Звичайно ж, більш-менш правильна його версія. З тією майонезною розмазнею, яку подають в більшості місць громадського харчування, навіть у тих які гордо номінують себе "рестораном", в якій не вистачає "тільки мами з татом", а так все є, навіть помідори і пекінська капуста !!! (О жах !!), цей салат нічого спільного не має. Наші корейські контрагенти, будучи у нас з діловим візитом, якось замовили салат "Цезар", в ресторані, хорошому, за місцевими мірками. (Що характерно для корейців, вони не охоче пробують щось нове). Вони замовили, радіючи, як вони думали, щось добре їм знайоме (салат все-таки найпопулярніший у світі), але не тут то було! :-)) Вони довго приходили до тями дивлячись на те, що їм принесли. Вони зрозуміти не могли, або вони щось випадково не те замовили або офіціант помилився замовленням, але назвати те, що принесли салатом "Цезар" можна з таким же успіхом, як мене космонавтом. Було б смішно, якби не було так сумно. Салат "Цезар" у нас треба їсти вдома! Така ось мораль! :-))

         А тепер, про сьогодення салату "Цезар". Як з кожною класичною (так, він вже встиг стати класикою) і так популярною стравою, рецептів того "справжнього" є дуже багато. Що є спільним для всіх тих рецептів, це використання правильного виду листового салату, салату Ромен (він же кос, він же римський), сиру Пармезан (а не російського сиру порізаного кубиками :-)), крутонів (грінок з багету), Вустерского соусу і специфічної кремової заправки з яйця, оливкової олії, лимонного соку з часником ... Анчоусів, у первісній версії, не було, але без них важко уявити сучасну версію цього салату. Деякі вважають анчоуси характерною рисою салату "Цезар". Хоч Цезар Кардіні, італійський іммігрант з американським громадянством, який відкрив ресторан в Мексиці, м. Тіхуана, який і є автором даного салату, анчоусів у своїй версії не використовував. Я однозначно надаю перевагу заправці з анчоусами.

             Було не мало спроб якось уніфікувати рецепт, навіть патентувати, що тепер здається трохи абсурдним. Також у США випускають офіційну готову заправку "Цезар" для салату "Цезар" під торговою маркою "Кардіні". Але як би не було, кожен більш-менш правильний рецепт має свій якийсь нюанс.

       У цьому салаті насправді все гранично просто. Важливо салат рвати руками, а не різати, щоб не було контакту з металом. Яйце перед приготуванням соусу треба залити окропом на 1 хвилину. Потім відцідити, охолодити і використовувати за призначенням. Так Ви дезинфікуєте поверхню (яка несе основний ризик зараження сальмонельозом, а не саме яйце, як прийнято вважати), також консистенція білка за цей час стає густішою, від чого соус стає більш кремовим. Такий самий прийом можна використовувати для приготування домашнього майонезу.

         Що стосується сиру, я полюбляю частину його додати в заправку, а частиною посипати салат. Мені так смачніше. Часник однозначно кладу в блендер з іншими інгредієнтами, так він рівномірно подрібнюється і разом з соусом створює емульсію, що сприятливо впливає на смак самої заправки.

            Вустерський соус використовувати звичайно бажано. Він надає специфічний присмак. Але в крайньому випадку, на худий кінець, можна його упустити. Тільки не треба замінювати соєвим соусом. Це абсолютно різні речі !!

           Крутони можна готувати на сковорідці, як описано в рецепті, а можна заздалегідь, у великій кількості, в духовці. Як це робити читайте ТУТ.

        До салату, щоб зробити його ситнішим, можна додати шматочки обсмаженої курки, кубики бекону або креветки, але потрібно розрізняти класичний салат "Цезар" і салат "Цезар" з куркою, з креветками або з тим, з чим

Баніца з бринзою

           Це рецепт баніци який виник методом збору рецептів з різноманітних джерел та випробувань і помилок. Так з'явилась оця баніца з бринзою, зі збалансованим смаком начинки, в якій можна відчути присмак бринзи, але він не домінує, а начинка ніжна та м'яка не зважаючи на характерну жорсткість цього сиру. І співвідношення тіста до начинки також дуже вдале. Щоб баніца була хрусткою, але і не сухою, дуже важливо дотримуватись такого співвідношення.

Парфе з курячої печінки з лавандою

Хоч французьку кухню не люблю (у мене на це свої причини, щоб всі їх висловити, треба окрему статтю писати), але безсумнівно поважаю. Адже придумали вони все таки дуже багато всього хорошого. Парфе у тому числі.

"Parfait" c французької перекладається як "ідеальний". Про цей паштет можна так сміливо сказати: повітряний, кремовий, без грудочок, легкий смаком. Не лінуйтесь протерти печінкову масу через сито і не лінуйтесь гарненько збити вершки для парфе. Зробіть ці кроки для свого звичайного паштету з печінки і Ви піднесете його на інший рівень! Здивуєтесь не тільки Ви, але й Ваші близькі.

Якщо не любите або не можете знайти лаванду, можете використовувати інші трави або спеції: тим'ян, естрагон, петрушку, орегано, чабер або просто суміш перців горошком.

Щодо фламбування (підпалювання продуктів під час приготування для отримання особливого аромату):
1) Потрібно щоб продукти і сковорідка, на момент підпалу, були дуже гарячими;
2) Потрібно слідкувати щоб поблизу не було легко займистих об'єктів.
3) Під рукою потрібно мати кришку від сковорідки, щоб у разі потреби швидко згасити вогонь, просто накривши сковорідку, перекриваючи повітря.
Якщо боїтесь і не впевнені у собі, краще цього не робити.

Інгредієнти

• 500 грам курячої печінки
• 3 ст.л. свіжої лаванди, тільки суцвіття (або 1,5 ст.л. сушеної лаванди)
• 2 середні цибулини, порізати півкільцями
• 1 зубок зубок часнику, видавити
• 150 грам вершкового масла
• 200 мл коньяку
• 150 мл вершків 30 %
• Сіль і білий мелений перець за смаком

1) У сковороді розігріти 25 грамів вершкового масла, додати цибулю, часник і половину лаванди.

Трохи посолити і томити, помішуючи, до м'якості цибулі. Перекласти все в кухонний комбайн.

2) У печінки видалити білі прожилки, порізати на шматки. У сковорідку, в якій томилась цибуля додати ще 25 грамів масла і додати печінку. Обсмажувати на середньому вогні до готовності. Середина печінки повинна залишатися злегка рожевою.

Влити коньяк, включити максимальний вогонь і підпалити, якщо не боїтеся:-), якщо боїтеся, краще пропустити цей крок. Фламбування додасть особливий аромат печінці. Вварювати коньяк 3-4 хвилини, до повного випаровування алкоголю.

3) Перекласти печінку до цибулі в комбайн. Додати сіль за смаком, навіть трохи більше (оскільки наприкінці додадуться збиті вершки) та білий мелений перець. Змолоти все до однорідності.

Масу протерти через сито і все що залишилось у ситі видалити. (Можна цього не робити, але це вже не буде парфе, просто паштет). Помістити печінкову масу в холодильник остигати остаточно.

4) Тим часом, збити вершки до стійких піків. Як це правильно робити, дивіться ТУТ.

Фуа-гра з вишневим соусом

Така фуа-гра з кисло-солодким вишневим соусом на вині настільки ніжна, смачна і розкішна, що не треба слів. Просто подати коханим зі щирим закоханим поглядом і насолоджуватися.

За весь час ведення кулінарної сторінки, до мене приходять листи з питаннями про гуманність м'ясоїдства, про дієтичність, про екологію, як я до всього цього ставлюся. І такий продукт як фуа-гра, через спосіб його отримання, напевно знову викличе потік листів. Адже це не гуманно. Саме так! Але не я це вигадала, і якщо виробництво фуа-гра заборонять, я не піду мітингувати за відновлення. Але поки цей продукт є на ринку, я буду ним насолоджуватися. Адже нічого ніжнішого і цікавішого з субпродуктів, я ще не пробувала.

Висока ціна -так, але Ви ж не повинні їсти фуа-гра кілограмами і кожен день. Це навіть спротивило б. А ось кілька медальйонів з відмінним соусом, це - те, що треба!

Сердечний паштет

Цей паштет Юлія Рогова представила на конкурсі на кращу авторську страву (НЕ десерт), до другої річниці сайту, який я проводила в рамках кулінарної групи соціальної мережі Вконтакте http://vk.com/club21732581. І як результат, Юлія посіла третє місце в конкурсі, яким я нагороджувала за оригінальність та особливий підхід до приготування.

Цей рецепт народився у Юлії після невдалого походу на ринок, коли те, що хотілося купити не вдалося, але за порадою продавця взяла зовсім інші продукти, ніж хотіла. Як результат, у Юлі вийшов пречудовий паштет.

В оригіналі, потрібно використовувати баранячі серця, яких так мені і не вдалося роздобути, не дивлячись на завчасне замовлення і всі мої старання. У нашому місті не можливо їх дістати. Тому 2 баранячі серця я замінила половиною яловичого. Смак яловичого серця віддалено нагадує смак яловичого язика й мені дуже подобається.

А смак самого паштету вишуканий, дуже багатогранний, а консистенція дуже м'ясна, можна сказати "сільська", що робить цю страву особливо оригінальною!

Курячі сердечка з білими грибами

Ситна, зігріваюча і по-справжньому осіння страва.

Ще одна імпровізація на тему курячих сердечок. Після печінки це чи не найулюбленіші мої субпродукти. Томити сердечка потрібно не мало часу, але не на сильному, а на помірному вогні. Адже серце це також м'яз, при тому, м'яз який, який довго працює і відповідно дуже ароматний. І, як неодноразово писала в статтях про м'ясо, такий вид м'яса (сердечка можна сміливо назвати м'ясом (через те що це м'яз)), потрібно тушкувати довго, на помірному вогні. Так як вони маленькі, 30 хвилин загального часу досить.

Італійські фрикадельки в беконі

Неймовірно смачні фрикадельки приготовлені по адаптованому мною рецепту з книги про італійську кухню Крістіни Боттарі "Casa Mia". Соковиті, з виразним смаком, приготовлені з індичого фаршу, як в оригінальному рецепті, будуть не менш смачними й зі свинини, телятини чи навіть курятини. Все що до них потрібен, це легкий овочевий гарнір та келих хорошого вина.

Запіканка з домашнього сиру з кокосовою стружкою

Проста, дуже ніжна запіканка з домашнього сиру, яка в холодному вигляді смакує навіть краще ніж будь-який сирник. Це ідеальний варіант для тих, хто любить смачно їсти, але не любить вовтузитись на кухні. Нічого не потрібно окремо збивати, перетирати, тощо. Все змішати і вилити в змащену форму й випікати.

Саму запіканку я вигадала з потреби використання домашньої рікотти, ніжнішої версії домашнього сиру. Подібний сир в мене дома регулярно від часу як моїй меншій донечці виповнилось 6 місяців і в раціон малечі я почала поступово вводити домашній сир який я готую ну майже по принципу рікотти. Якось виробникам магазинних домашніх сирів я не довіряю на стільки, щоб давати його малечі. А купляти справжній домашній сир, у людей навіть довірених, теж не вихід, бо традиційний метод приготування домашнього сиру далекий від стерильного. От і роблю сир сама, так як мене у свій час навчила двоюрідна сестра для потреб старшої донечки Емми. А готую я його змішуючи пастеризоване молоко з кефіром й доводячи майже до кипіння. Тоді відділяється дуже ніжний сир, яким охоче ласує Стелла, моя менша донечка. Але його завжди виходить більше ніж їй потрібно. На третій день я вже готую наступну партію сиру, а з залишків печу таку запіканку, яку також з 10 місяців даю малечі.

Печена молода картопля

       Це один з моїх улюблених методів приготування картоплі загалом. Молода картопля в такому амплуа особливо принадна.

        Вся суть в тому, щоб спочатку відварити картоплю до напівготовності, а потім запекти в духовці при високих температурах. В результаті, картопля виходить ніжною всередині з апетитною рум'яною шкірочкою. Часникове масло додане в самому кінці робить смак картоплі ще кращим.

Тартіфлет (Tartiflette)

      Як у кожної класики або страви світової кухні, і у тартіфлету є безліч варіантів "правильного" приготування. Це мій, трохи змінений, варіант цієї альпійської страви. На рецепт тартіфлета випадково натрапила в брошурі сироварні в містечку Ліваро, в якому, крім однойменного сиру, роблять і інші м'які сири, як Камамбер і Пон-л'Евек. Реблошон, який традиційно додають в цю страву, там не виробляли, регіон зовсім інший, але рецепт в брошурі дали. Реблошон з Невшатель мабуть найніжніші смаком м'які сири. Хоч для цієї страви можете сміливо брати Камамбер або Брі. Вони хоч і сильніші ароматом, але заміна гідна.