Святителя Николая, архієпископа Мір Лікійських, чудотворця.
[407x540]
Другий в році, присвячений пам'яті улюбленого в народі християнського Святого, який помер цього дня.
Св. Миколай народився близько 280 року в місті Патарі в Малій Азії за часів царювання римського імператора Валеріана. Його батьками були багаті та правовірні християни – Феофоан та Нона. За поширеною легендою, Св. Миколай вже у ранньому дитинстві, навіть коли був немовлям, почав творити чудеса: майже одразу після народження міг стояти на ніжках (поширений сюжет іконографії) і, виявляючи доброчесність, до пізнього вечора відмовлявся від материних грудей по пісних днях: середах та п'ятницях.
Пізніше він також виявив схильність до сурового стримування і любив бути на самоті у роздумах про Бога. Св. Миколай завжди уникав мирських веселощів, часто бував у храмі Божому і, зрештою, відцурався мирського життя й прийняв чернечий чин.
Свою спадщину він роздавав бідним. Особливо поширеною була історія про батька та трьох його дочок, які жили вкрай бідно. Щоб дівчата змогли вийти заміж, Св. Миколай підкинув їм у віконце три вузлика з золотом на придане. Роздавши спадщину, він вирушив до Палестини поклонитися святим місцям, після чого повернувся до міста Патар, де єпископом був його дядько. За його порадою Св. Миколай і став священиком.
За доброчесне життя Св. Миколай був обраний єпископом свого рідного міста Мір у Лікії, звідси походить назва Святого – Миколай Мірлікійський. У сані єпископа Св. Миколай найчастіше зображувався на іконах, у нього навіть є характерні зовнішні прикмети: високе чоло, округлі лінії лику та дбайливий, м'який, але суворий погляд «пастиря».
Існують розповіді про те, що коли він був єпископом, то захищав невинно засуджених. Так, прийшовши на місце страти трьох мешканців Міра, він встиг вихопити меч з рук ката та прилюдно викрив підкупленого суддю. Коли ж у Константинополі несправедливо засудили трьох полководців, він з'явився уві сні імператорові Константину та пояснив йому, як було діло насправді.
Св. Миколай допомагав людям у найскрутніших становищах. Одного разу у Лікії, на батьківщині Чудотворця, стався неврожай. Дізнавшись про це, Св. Миколай змилосердився над людьми, що могли вмерти голодною смертю, і послав купця з кораблем, наповненим продовольством.
Під час гоніння в Римській імперії на християн та християнську церкву, за царювання Діоклетіана та Максиміана, святителя Миколая схопили і кинули до в'язниці. За часів імператора Константина Великого його звільнили, і він повернувся до свого приходу. Миколай Мірлікійський був присутнім на першому Вселенському Соборі, де ревно захищав Православну церкву. 19 грудня 345 року великий святитель помер. Тіло його було поховане в соборному храмі міста Мір.
Nella solneshko |
|
|