Это цитата сообщения
JAXEDRA Оригинальное сообщениеДанило Яневський -побратим Табачніка
[550x367]
Поповнення в рядах Табачника: тележурналіст Данило Яневський стверджує, що ніякої української нації не існує
18-04-2010 11:49
Якщо б Табачніка не було, його могли б з успіхом замінити й інші недремні ненависники всього українського. Минулого тижня їхній список поповнився ще одним псевдо-істориком – відомим тележурналістом і доктором історичних наук Данилом Яневським.
Виявляється, новоявлений доктор (можливо, слід писати з двома „к”?) сотворив уже кілька книг, у яких послідовно розвінчує міф під назвою „Україна”. Потому как нєт, нє било і нє может бить!
А що є? Масонський проект! Точніше: „масонский образ некоего идеального государства”. А тому „можно констатировать, что Украина как государство в том виде, как оно было провозглашено в 1991 году, долго существовать не сможет. Оно развалится в любом случае. И это вопрос времени и крови. Может, мирным путем, а может, через внутренний вооруженный конфликт”. Тобто сценарій уже готується і сценарист при ділі. Недарма саме „Известия” 8 квітня опублікували це інтерв’ю.
Але постає питання: які ж такі глобальні причини приведуть до розвалу України? „Сейчас Украина объединяет более 60 территорий, имеющих очень мало общего. Например, Галичина — Донецк. И там и там — украинцы. Но они не понимают, никогда не поймут и не примут друг друга”.
Щодо 60 територій, то наш невтомний Данило явно перегнув. Але країн, які свого часу були зліплені з різних клаптів у Європі чимало. Хіба Польща не була поділена між трьома державами? Те саме Італія. А Німеччина об’єдналася в єдину державу щойно в ХІХ ст.
Хіба можна сказати, що гасконці і норманці Франції чудово розуміються між собою? Не кажу вже про провансальців, басків, корсиканців, бретонців та ельзасців, які себе вважають окремими народами. А проте – це усе французи. Хоча баск з корсиканцем уже точно не порозуміються, якщо не перейдуть на літературну французьку. А німці Півдня і Півночі, які навіть розмовляють різними діалектами? А сицілійці, сардинці та фріулійці Італії? А мазури і гуралі у Польщі? Невелика Норвегія і та має аж дві літературні мови.
Ми надто мало прожили у одній демократичній державі, аби усі регіони могла об’єднати одна національна ідея. Але що це цілком можливо, свідчить той факт, що східняки, які оселилися в Галичині, стали нормальними галичанами. Ба більше, люди, які прибули зі Сходу і навіть не є за походженням українцями, стали патріотами Львова, авторами багатьох книг з історії міста: Юрій Бірюлов, Ірина Котлобулатова, Ілько Лемко (псевдонім Сємьонова), Сергій Фрухт і т. д.
Для них проблеми з Бандерою не існує. А я знаю ще й росіян та східняків, які відвідують винятково греко-католицькі храми, бо бдітєльниє православниє старушкі у хустинах їх уже задовбали своїми заувагами, як слід вдягатися та де у церкві стояти.
Далі Яневський вирішив похизуватися своєю історичною батьківщиною: „Буковина украинская православная — совсем не то, что Буковина иудейская. Черновцы еврейские, это совершенно не то, что Черновцы немецкие. Это отдельные ментальные и духовные общности, но их механически учитывают как одну единицу”.
Я не знаю, до якої Буковини належить автор, але чогось такого як „Буковина іудейська”, або „Чернівці німецькі” стосовно теперішнього часу я ще в літературі не стрічав. Німців на Буковині давно нема, а євреї, якщо і є, то здебільшого не буковинські, які майже всі загинули, а переселенці з інших областей.
„Человек из Енакиево может понять человека из Хуста?” – волає автор і відповідає: „Нет!” Та чому ж ні? Їхав я у потязі з донеччанином, який вертався з відпочинку у Моршині. А жив у одній кімнаті з галичанином. Мало того, що він зі мною розмовляв пристойною українською, якою, як каже, раніше не володів, то ще й признався, що дуже багато зрозумів і тепер зовсім інакше дивиться на УПА й ОУН. Ми просто рідко і мало спілкуємося, а коли сходимося, то порозумітися можемо, якщо тільки не втручаються агенти Кремля.
Унікальне відкриття робить Яневський, дослідивши біографію Шевченка. Тут він уже, вочевидь, простудіював Бузину. Виявляється, це масони геніально передбачили, що обдарований хлопчак, який щось там мазюкає олівцем, може стати ще й великим національним пророком!
„Тогда Брюллов написал портрет Жуковского и продал за астрономические деньги — 2,5 тысячи рублей. За эту сумму можно было половину Черкащины купить”.
Ну, це ж треба, як дешево Яневський оцінив Черкащину! Звичайно, як на той час це були великі гроші, але все пізнається у порівнянні. Кріпака можна було купити за ціну від 100 до 800 рублів, стільки ж коштували мисливські рушниці. Зацитуємо ще й Гоголя:„Чичиков продал тут же ветхий дворишко с ничтожной землицей за тысячу рублей”, а це з „Ревізора”: „шуба стоит пятьсот рублей”.
Далі виясняється, що Шевченко став членом
Читать далее...