Это цитата сообщения otec_Leonid Оригинальное сообщение

Примиріться з Богом

Про примирення з Богом Сьогодні я хочу поговорити, про примирення з Богом. Ми з вами часто чуємо, і звертаємо увагу на слово «Покайтеся». Що це означає? Покаяння, це сум за вчинені гріхи, і звернення до Бога. Про їх прощення. До покаяння призиває Господь, закликали пророки, апостоли, Іван Хреститель, і нині, закликає церква. Але, крім заклику до покаяння, ми знаходимо в Святому письмі (2 Кор. 5. 20), заклик, до примирення з Богом. Що ж таке примирення? Примирення, це налагодження гармонійності, між двома конфліктуючими сторонами. Ми можемо сказати; коли це ми конфліктували з Богом? Початок конфлікту, поклали наші прабатьки: Адам і Єва. (Буття. 3.8-14). Відтоді, людство все більше і більше віддалялось від Божої опіки своїми гріхами. По суті, люди стали ворогами Божими. Але Господь, милосердний і довготерпеливий, жаліючи Своє Творіння, Сам. робить крок назустріч людям. Щоб примирити їх з Собою. Він настільки любить нас, що Сина Свого Єдинородного, віддав на страждання, щоб через Нього примирити з Собою грішників, і відкрити їм двері до Царства Небесного. У (2 Кор. 5.19) читаємо: …Бог у Христі, примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини… Тепер же, примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою. (Кол 1:22). Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його. (Рим. 5.10) Отже, ми бачимо, що не зважаючи на людські гріхи, Господь зробив зі Своєї сторони все, щоб примирити нас з Собою. Ісус Христос, перебуваючи на землі, виконав сповна місію, яка була на Нього покладена. А коли Вознісся до Отця, то дав доручення Своїм ученикам - апостолам, щоб вони від Його імені, проповідували примирення з Богом. І ось, ми читаємо в (2 Кор. 18.20), як апостол Павло говорить: «Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення. Бо Бог у Христі, примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення. Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом»! Ще раз нагадаю, що примирення, це є встановлення гармонійності, між двома конфліктуючими сторонами. Господь, через покаяння, прощає всі наші гріхи. І через дотримання заповідей, благословляє нас Своїми щедротами. Як же нам потрібно поводитись, щоб налагодити цю гармонійність у відносинах з Богом? Як ми вже читали вище, до викупної жертви Ісуса Христа, ми були ворогами Богові. Відповідно, після примирення, Господь нас хоче бачити Своїми добрими друзями. А оскільки Він Отець Небесний, то ми маємо бути добрими, слухняними, шануючими Батька дітьми. Усі ми тут з вами хрещені. Тобто такі, що принесли покаяння, і нале-жимо до народу Божого. І таких людей в нашій державі переконлива біль-шість. Але, чи багато людей, від щирого серця може сказати, що відноситься до добрих і слухняних дітей Божих? Чи, хоча б друзів? Чи є наші відносини з Богом, гармонійними? Чи є

Читать далее...

Это цитата сообщения otec_Leonid Оригинальное сообщение

Акафіст до Пресвятої Богородиці Всецариця

[показать] Акафіст Пресвятій Богородиці ради чудотворної ікони Її "Всецариця" Акафіст Кондак 1 Перед новоявленною Твоєю іконою стоячи, з умилінням співаємо Тобі, Всецарице, ми, раби Твої; пошли зцілення всім, хто до Тебе нині прибігає, щоби з радістю взивати до Тебе: Радуйся, Всецарице, що недуги наші благодаттю зціляєш. Ікос 1 Ангел предстатель з небес зійшовши, викликнув Всецариці: радуйся! І величним голосом, Тебе, що втілюєшся, бачачи, Господи, взивав до неї так: Радуйся, Главизно нашого спасіння; радуйся, сповнення Творцевого передбачення. Радуйся, бо через Тебе Бог втілився; радуйся, бо Невидимий в Тобі відобразився. Радуйся, бо Милість миру Ти в Себе прийняла; радуйся, бо одіяння плоті Слову Ти зіткала. Радуйся, розумом незбагненна Вишня Славо; радуйся, Небесна манно, що серця оживляєш. Радуйся, Зірко, що благодаттю сяєш; радуйся, Джерело води живої. Радуйся, Богородице, в жонах благословенна; радуйся, Діво нетлінна, що Спаса породила. Радуйся, Всецарице, що недуги наші благодаттю зціляєш. Кондак 2 Безначальне Слово, Отроча через Тебе прийшло, зцілення подаючи тим, хто визнає, Діво, Його від Тебе народження і співає: Алилуя. Ікос 2 Бажаючи зрозуміти незбагненне, Діва взиває до ангела: Я Отроковиця чиста, як буду Всевишнього Матір`ю, поясни; до Неї ж Гавриїл промовляє зі страхом, взиваючи: Радуйся, Радою Предвічною обрана; радуйся, голосу молільників Скоро-послушнице. Радуйся, Скарбе Христового миру; радуйся людей Твоїх Надіє і Сило. Радуйся, ракової язви дивна Губителько; радуйся, інших хвороб Цілителько. Радуйся, єдине миру Заступництво; радуйся, вірне в скорботах Пристановище. Радуйся, бо плач і сльози Ти завжди втихомирюєш; радуйся, бо спасіння входи Ти всім відкриваєш. Радуйся, Скіптре і Державо тих, хто Афон населяє; радуйся, Жезле монахів і мирян. Радуйся, Всецарице, що недуги наші благодаттю зціляєш. Кондак З Сила Вишнього осінивши Тебе, Отроковице, плоть прийнявши несказанно, показала Тебе Нивою солодкою для тих, хто хоче жати спасіння і співати: Алилуя. Ікос З Прославилась дивно свята ікона Твоя, названа Всецарицею, коли цельбоносно явилось Богоматері зображення, що співаючим перед нею зцілення подає, щоб примножувались пісні такі: Радуйся, Мати незаходимого Світла; радуйся тих, хто до кінця претерпів, Перемого. Радуйся, хворим і скорботним Лікувальнице; радуйся, сиріт і вдів непорушна Стіно. Радуйся, бо двері Райські відкриваєш Ти; радуйся, струджених і поневолених Заступнице. Радуйся, про спасіння вірних Ходатайниця; радуйся, за рід людський Молитовниця. Радуйся, Ліствице небесна, що ведеш від землі до неба; радуйся, Водо жива, що омиваєш смертні гріхи. Радуйся, Агнице, що незлобивих серця оберігаєш; радуйся, Покрово, що Церкву покриваєш. Радуйся, Всецарице, що недуги наші благодаттю зціляєш. Кондак 4 Життя світові даруючи, Владика світу вселився в утробу Твою, що не знала чоловіка; Матір`ю вірних Тебе показав, кого призвав співати: Алилуя. Ікос 4 Преславні чуда ставались через Тебе, Місто Боже, зцілення від ікони святої Твоєї; цільбоносні потоки приймаючи, подячно, о Всецарице, співаємо: Радуйся, бо Ти біль втихомирюєш; радуйся, Прохолодо, що жар недужих понижаєш. Радуйся, бо ракові язви Ти, як полум`ям, припалюєш; радуйся, бо Ти уздоровлюєш залишених лікарями. Радуйся, бо лице Своє пречисте вибраним показуєш; радуйся, бо від гріховних пут звільняєш Ти. Радуйся, бо Тобою звільнення від смерті дароване нам; радуйся, бо Тобою незліченний сонм вірних виправдався. Радуйся, Висото, людськими помислами не досліджена; радуйся, Глибино, єдиним Словом пізнана. Радуйся, Пророцтво патріархів, що раніше Тебе жили; радуйся, Наставнице ієрархів, що моляться до Тебе. Радуйся, Всецарице, що недуги наші благодаттю зціляєш. Кондак 5 Як до пречистого Храму Спасового, припадаєм до Тебе, Отроковице, і благаємо Тебе, Чистая, щоб і нас храмами Божества вчинила, що взиваємо: Алилуя. Ікос 5 Бачачи чини ангельські на руках Твоїх Того, хто створив Тебе за Владичицю вважали Тебе, хоч і рабою Себе називала Ти, хотіли піснями послужити Тобі,

Читать далее...

Это цитата сообщения НАТАЛЬЯ_Скороб Оригинальное сообщение

АКАФИСТ ПОКАЯННЫЙ ЖЕН,ПОГУБИВШИХ МЛАДЕНЦЕВВО УТРОБЕ СВОЕЙ.

Акафист покаянный жён, погубивших младенцев во утробе своей

 Кондак 1

Агнче Божий, вземляй грехи мира, услыши стенание мое и скорби сердца моего вонми, возьми мое тяжкое бремя греховное, понесший немощи наша, приими в покаянии припадающую к Тебе, молящуюся из глубины души взывающую: Господи мой, Господи, радосте моя, помилуй мя, падшую.

 

 

Икос 1

Боже и Господи! Твое бо есть творение, но увы мне, в рай содеянный Адамов грех живет во мне и в телеси, и яко раба усердно работаю ему всегда, ныне же молю Тя: помилуй мя, Творче мира горняго; помилуй мя, Создателю естества дольняго; помилуй мя, Владыко сил Небесных; помилуй мя, Управителю тварей телесных; помилуй мя, Промыслителю всяческих; помилуй мя, слезы мои о гресех моих к Тебе приносящую; Господи мой, Господи, радосте моя, помилуй мя, падшую.

 

 

Читать далее...

Это цитата сообщения otec_Leonid Оригинальное сообщение

Старшей сестре

[500x500] [340x34]...Без тебя Не прошло в моей жизни ни дня С той младенческой нежной поры. Хорошо, что родилась ты раньше меня В гордом звании старшей сестры. Старше - значит умней. Старше - значит сильней. Я речонка пока, ты - река. Старше - значит и мне В самый черный из дней Есть и свет, и тепло, и рука. Без тебя не прошло в моей жизни ни дня. И за то, что мой парус не сник, И за то, что ты сильная, Есть у меня - Я твой самый счастливый должник. И за то, что речонка Взбурлила рекой, Огонек разгорелся костром... Если в жизни придется тебе нелегко - Хочешь? - я буду старшей сестрой! [180x205] Inn_Gallery

Это цитата сообщения Николай_Хлопотин Оригинальное сообщение

"Взыграние" Угрешская

[показать]

[показать]

[показать]

Читать далее...

Это цитата сообщения НАТАЛЬЯ_Скороб Оригинальное сообщение

Св. Ксении Петербургской

 Дорогие братья и сестры! С Праздником нашей Матушки Ксении! Моли Бога о нас Бл. Ксения Петербургская! Укрепи в вере, несении скорбей, болезней, исцели от них. Отгони искушения мира, плоти , дьявольского действия, защити от насилия, укроти людской гнев. Услыши,вразуми, спаси, прости.+Св. Ксении Петербургской

[319x450]
Цепляясь за дверные косяки,
По стенам выцветшим скользя руками,
Ты шла. И ночь кошмаров и тоски
Осталась за сутулыми плечами.
Глаза еще красны были от слез,
Дрожали в горле горькие рыданья
И пряди распустившихся волос
Легонько трепетали от дыханья.
Душа так нескончаемо болит
И в каждом уголке ее — тревога.
И воздух был горячим от молитв
И сердце жарким от ответов Бога.
Промчатся дни. И бедным все раздав,
По улицам угрюмым Петербурга
Ты побредешь неведомо куда,
Шагами меря строгость переулков.
Как солнце будешь излучать добро
И помогать всем, чтобы не случилось.
И очень часто вспоминать того,
Ради которого ты в путь пустилась.
И твердо знать, что будет на века
Гореть в душе любви святое пламя.
Все это будет скоро… А пока
Ты удивляешь сродников словами.
Сквозь окна комнату наполнил свет
А ты твердишь еще держась за двери:
«Оставте Ксенью, Ксеньи больше нет
она ушла любя, молясь и веря».
  [575x117]

Это цитата сообщения мадамочка_Лель Оригинальное сообщение

Секрет...

[640x427] [426x23] Меня спросила Женщина одна: - Как удаётся сохранить улыбку?! - Я не курю, почти не пью вина, И не казнюсь за каждую ошибку… Но думает она, что есть секрет, Которым я делиться не желаю… А я, прожив на свете столько лет, Ей просто, без утайки, отвечаю: - Люби людей, старайся уступать, Не помни зла, и не копи обиду, Другим тепла старайся больше дать, Будь сердцем искренна всегда, а не для виду… Не хмурь бровей – открыто улыбнись, Тепло души не унесут года! Тогда увидишь, как прекрасна жизнь! И ты не постареешь никогда! [426x23]

мадамочка Лель

Это цитата сообщения татьяна_магаева Оригинальное сообщение

Акафист в честь иконы Божьей Матери "Милостивая"

[333x413]

 

Тропарь, глас 1

 

Притецем, людие, со дерзновением к Милостивой Царице Богородице, и умиленно воззовем к Ней: ниспосли, Владычице, милости Твоя богатыя, сохраняя во здравии и благоденствии грешныя рабы Твоя. Болящия исцели, скорбящия утеши и бедствующим помози. И сподоби нас, Премилостивая, благочестно житие сие земное скончати, христианскую непостыдную кончину получите и Небесное Царствие унаследовати. Град наш избави от всякаго злаго обстояния, ограждая Твоим Милостивым заступлением. Мирови мир даруй и спасение душам нашим испроси.

 

АКАФИСТ

 

Кондак 1

 

Избранней Богом от человеческого рода послужити воплощению Предвечнаго Слова, Преблагословенней Деве Богородице, достойно воспеваемой от ангел на небеси, мы грешнии на земли, дерзаем приносити хвалебное пение еже милостиво от нас приемши, Госпоже Всеблагая, от всяких бед временных и вечных нас свободи, да зовем Ти:

Радyйся, Милостивая христианом Помощнице.

Читать далее...

Это цитата сообщения otec_Leonid Оригинальное сообщение

Вечірня молитва

[525x401]Молитва Тих, що ненавидять і кривдять нас, прости, Господи Чоловіколюбче. Благочинцям – добро вчини. Братам і рідним нашим даруй чого вони просять для спасіння й життя вічного. Хворих відвідай і зцілення їм даруй. Кермуй тими, що на морі. Мандрівникам будь супутником, всім православним християнам допомагай у боротьбі. Тим, хто служить нам і милує нас‚ гріхів відпущення даруй. Тих, що заповіли нам, недостойним, молитися за них, помилуй з великої Твоєї милости. Пом’яни, Господи, раніше спочилих отців, братів і сестер наших і упокой їх там, де сяє світло лиця Твого. Пом’яни, Господи, братів наших поневолених і визволи їх від усякого нещастя. Пом’яни, Господи, і тих‚ що дари приносять і добро чинять у святих Твоїх церквах, дай їм чого вони просять для спасіння і життя вічне. Пом’яни, Господи, і нас‚ смиренних‚ грішних і недостойних рабів Твоїх‚ і просвіти наш розум світлом розуму Твого‚ і настанови нас на стежку заповідей Твоїх молитвами Пречистої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії і всіх святих Твоїх, бо Ти благословенний єси на віки віків. Амінь. Inn_Gallery

Это цитата сообщения otec_Leonid Оригинальное сообщение

Стань вогнем Притча

Аббат Лот пришёл к Аббату Иосифу и сказал: — Отец, я стараюсь жить по совести, соблюдаю посты, молюсь, провожу время в молчаливых размышлениях. Я очищаю своё сердце от греховных мыслей настолько, насколько могу. Скажи мне, что ещё я должен делать? Старик привстал в ответ. Он вытянул свою руку в небо, и его пальцы стали похожи на десять факелов. Он произнёс: — Вот что нужно: нужно полностью стать огнём. .

Это цитата сообщения otec_Leonid Оригинальное сообщение

Мамина дочка

[526x410].У начальника нашего отдела Петра Петровича померла жена. Перед тем она долго болела, лежала в больнице, а три месяца тому назад — скончалась. Петра Петровича с тех пор было не узнать — совсем поник человек, стал неразговорчив и даже немного опустился: иногда побриться забывал, а раза два приходил на работу без галстука. Слава Богу, на его работе, а значит, и на работе всего нашего отдела это не сказывалось: наоборот, он теперь уходил в дела с головой, на посторонние разговоры не отвлекался. Курить только стал больше. Но и курил в одиночку — выхолил на балкон и там задумчиво стоял с сигаретой, глядя куда-то вдаль потемневшими глазами. Ходить он стал на работу в одном и том же Костюме, который уже через две недели после похорон утратил достойный вид. Но когда кто-то осторожно сделал ему замечание, что пора бы костюм отдать в чистку — не один же он у него, Петр Петрович просто пошел в магазин и купил новый. На размер больше. Или костюм был привычного размера, а сам Петр Петрович похудел и стал на размер меньше кто знает, только висел тот новый костюм на нем, как на вешалке. Сотрудницы смотрели на него и вздыхали. Так прошел месяц, другой, полгода пролетело, а начальник наш все такой же печальный и только худеет. — Вам бы жениться надо, Петр Петрович! — осмелела как-то Нина Федоровна, самая старшая из сотрудниц по возрасту. — Это еще зачем? — нахмурился Петр Петрович. — Чтобы хозяйка в доме была! — Дочка и так места себе не находит, переживает очень, плачет по ночам, учиться стала хуже, двойки приносит, а я еще какую-то новую жену в дом приведу? Да ни за что на свете! Хозяйка у нас в доме была, а теперь вот нет, не будет и не надо! — отрезал он. - Так проживем. Как-нибудь. Контора у нас скромная, государственная, зарплаты небольшие, и нанять домработницу Петр Петрович, несмотря на начальственное свое положение, никак не мог — сам справлялся. Как умел — так и справлялся. На углу здания, где мы работали, располагался большой супермаркет «Рамстор», и после работы почти все мы, женщины, туда забегали за продуктами. И Петр Петрович с нами. А покупал он всегда почти одно и то же — хлеб, молоко и масло, сыр и колбасу, а в качестве основной еды — замороженную пиццу и сосиски, да еще яйца. — Вы бы хоть свежего мяса взяли или курочку, Петр Петрович! — посоветовали мы ему, как-то столкнувшись у прилавка с замороженными продуктами. — А готовить кто будет? — резонно возразил он и отошел от нас, бросив в коляску несколько коробок пиццы. — Вот родственница обещала приехать к нам в отпуск на две недели, тогда и будут у нас настоящие обеды. А пока мы уж так... И так оно и шло. Изредка кто-то снова намекал Петру Петровичу, что надо бы ему подыскать жену, а он сердито отмахивался и отмалчивался. Однажды Петр Петрович пришел в контору уже и вовсе в неприличном виде: один Уголок воротничка рубашки был у него подивлен утюгом до явственной желтизны. — Петр Петрович, да вы себе рубашку утюгом сожгли! — приглядевшись к нему воскликнула Нина Федоровна. Против ожидания Петр Петрович не смутился, а расцвел и громко, на весь отдел, объявил с сияющей улыбкой: — Это мне дочка рубашку погладила! Представляете? Девочке девять лет — а она отцу рубашки гладит! Правда, это первая, так что не совсем удачно у нее вышло. Ну да ничего, научится. В обеденный перерыв я в магазин зайду и поищу такую же рубашку, а эту спрячу и сохраню на память. Первая выглаженная дочкой рубашка! — Он понюхал, погладил любовно рукой сожженный воротничок и гордо объявил: — Хозяйка растет! С этого дня наш Петр Петрович стал заметно приходить в себя и оживать. Рубашки на нем теперь всегда были свежевыглаженные и уже не подпаленные утюгом. А в пятницу он удивил нас в «Рамсторе»: подошел к нам и деловито попросил: — А ну-ка, девушки, помогите мне выбрать хороший кусочек мяса для супа! — Родственница приехала? — спросили мы и обрадовались: ну, теперь нашему начальнику полегче станет! — Нет! Дочка моя собирается

Читать далее...

Это цитата сообщения otec_Leonid Оригинальное сообщение

Білі птахи

[показать] [показать] Білі птахи Одному чоловікові приснився дивний сон. Йому снилось, що ангел Господній з'явився перед ним, кивком голови наказав іти слідом і повів його в церкву. Там п'ятеро людей, стоячи на колінах, молились Богу, а перед кожним сидів білий птах зі складеними крильми. - Глянь на цих людей, - звелів Ангел, - і зверни увагу на те, як будуть поводитись птахи. Чоловік уважно подивився на першу постать, що схилилася. То була вишукано одягнена жінка, котра стала на коліна для молитви на середині церкви. Піднявши очі, вона почала молитися і слова вільно полились із її уст. Птах, що сидів перед нею, був найбільший, граціозний і сліпучо-білий. Протягом усієї молитви він ні разу не поворухнувся, ні разу не змахнув крилом. - Простягни руку і доторкнись до нього, - звелів Ангел. Чоловік легенько доторкнувся до крил птаха і поспішно забрав руку: - Здається, він мертвий! - Так, ти правду кажеш, він мертвий, - сумно відповів Ангел. - Ця жінка ходить до церкви дуже акуратно з раннього дитинства. Коли вона відправляється в храм, то одягає вишуканий одяг. Вивчивши напам'ять кращі молитви, вона промовляє їх дуже старанно. Слова, що злітають з її вуст прекрасні. Але жінка не надає їм ніякого значення і, вийшовши з церкви, відразу забуває їх. Вона навіть не думає про те, що говорить. Подивись! Бачиш, вона крадькома коситься на сусідку і думає, скільки могла б коштувати її шапка. Чоловік підійшов ближче до другої постаті, що молилась. То був чоловік. Здавалось, він звертається до Бога від усього серця. Прекрасний білий птах, що сидів біля нього, розправив крила і злетів. Чоловік, слідкуючи за його польотом, підняв голову і побачив, що в церкві не було даху: там, в височині, сяяла небесна синь і чудовий птах, піднімаючись все вище і вище, радісно ширяв в яскравих сонячних променях. Але раптом набожний вигляд чоловіка, що молився, змінився... Погляд його став важким і понурим: стиснувши кулаки, чоловік пробурмотів крізь зуби якусь погрозу і раптом, ширяючий в небесах птах, склавши крила, ринув униз немов пронизаний смертельною стрілою і розбився об камінні плити. - Цей чоловік почав молитися щиро, - відповів Ангел на допитливий погляд супутника, - але під час молитви він згадав про свого недруга, і гнів закипів у його серці, відвернувши його від любові. У його душі нема прощення і забуття образи. Поглянь, він зайнятий зараз тим, що придумує план своєї помсти. Ні, його молитву ніколи не почує Господь. Третьою, що молилася, була жінка із стиснутими на грудях руками і слізьми на обличчі. Вона шепотіла молитву і її білий птах то здіймався вверх, то безсило опускався. Здавалось, йому щось заважало: ось і знову, набравшись сил, птах піднявся до краю церковних стін і знову зірвався вниз. І все ж таки він не розбився. Відчайдушно чинячи опір, птах біля самої землі розправив крила, почав набирати висоту і рухи його ставали все впевненішими. Нарешті птах досяг ясної блакиті і зник в освітленому небесному просторі. Ангел, що слідкував за боротьбою, полегшено зітхнув. - Цій жінці довелося пережити велике горе, - сказав Ангел, - і вона втратила віру в те, що Бог любить її. Довго не приходила вона до церкви, але сьогодні нарешті прийшла і спробувала молитись. Однак під час молитви повернулись її сумніви, віра знову похитнулась і вона вже готова була здатись. Тоді вона звернулась до Господа, признаючись у своїх сумнівах. Господь, почувши молитву жінки, наблизився, щоб утішити її і укріпити її віру. Бачиш, вона посміхається! Четвертим був якийсь вуличний бродяга, перед котрим сидів брудний птах. Здавалось, він був зовсім нездатним злетіти.

Читать далее...

Это цитата сообщения otec_Leonid Оригинальное сообщение

Без заголовка

[480x471] [300x42]...ВАШ ТЕКСТ... Inn_Gallery

Это цитата сообщения Russlana Оригинальное сообщение

АНГЕЛ ХРАНИТЕЛЬ

[показать] [показать]АНГЕЛ ХРАНИТЕЛЬ Днями, темными ночами (И когда Он только спит!) Белоснежными крылами, Пролетая, шелестит. Это Ангел мой Хранитель Стережет души покой. Повелел Ему Спаситель Неразлучно быть со мной. Ангел с моего Крещенья Правит свято передом, Бережет от искушенья, Божий мир приносит в дом. С мамой в сад идем, - Он с нами, В школу Он со мной идет, Славен дивными делами - Ими дышит и живет. Учит Он добру и ласки, Почитать святой Престол. Он явился не из сказки, С Богом Он ко мне пришел. Учим с Ним молитвы вместе, Вместе с Ангелом поем. На душе светло от песни, Словно милость подаем. Ходим с Ним мы в храм на горке. Любим колокольный звон. Свечи - наших душ подпорки - Ставим около икон. Днями, долгими ночами Ангел никогда не спит, Белоснежными крылами Еле слышно шелестит. Катков Михаил [показать] Russlana

Слушать этот музыкальный файл

Слушать этот музыкальный файл

Это цитата сообщения Рина_Сашина Оригинальное сообщение

Разношу хорошее настроение !

Танец маленьких утят!

[453x315]

 

[показать] [показать] [показать] [показать] [показать] [показать] [показать]  [показать] [показать]

[показать] [показать] [показать]

 

 

[показать] [показать]

 

Это цитата сообщения otec_Leonid Оригинальное сообщение

Бог не запитає

[300x318]

Бог не запитає 1. Бог не запитає тебе, яким автомобілем їздив, але скількох людей ти підвіз… 2. Бог не запитає тебе, яку площу мав твій дім, а скількох подорожніх ти в ньому прийняв… 3. Бог не запитає тебе, як ти одягався, а запитає, скількох людей ти зодягнув… 4. Бог не запитає тебе скільки грошей ти заробляв, але яким способом… 5. Бог не запитає тебе яку посаду ти займав, але чи ти працював чесно і сумлінно... 6. Бог не запитає тебе, скільки ти мав приятелів, але для кого з них був приятелем ти… 7. Бог не запитає тебе, в якому оточенні ти жив, але як ти ставився до своїх сусідів… 8. Бог не запитає тебе, скільки разів ти говорив правду, але запитає скільки разів ти збрехав... 9. Бог не запитає тебе, чому ти так довго зволікав з покаянням і виправленням. Він з любов'ю запровадить тебе до твого небесного житла…

Это цитата сообщения СОлег Оригинальное сообщение

Не обижайте близких

Это цитата сообщения milana07 Оригинальное сообщение

Ангелу - Хранителю

[490x378]
Мой Ангел - Хранитель, меня охрани,
мой дом и мне близких людей защити.
От недругов злых огради ты стеной,
я к счастью по жизни иду за тобой.

Ты Силой Небес меня надели,
чтоб горе и зло мне изгнать помогли.
Чтоб я, не боясь ничего никогда.
препятствия все одолеть бы смогла.

Избавь меня, Ангел, от грязи духовной,
энергии дай ты мне чистой, свободной.
Возьми под опеку меня, защити,
чтоб счастье и радость могла обрести.

Пусть рядом со мной будут люди лишь те,
чье сердце открыто лишь доброте,
Кто ко мне доброту, уваженье питает,
кто зависть и злобу в душе отвергает.

Мой Ангел-Защитник, помощник ты мой,
для проектов моих ты дороги открой.
Осуществить все желанья мои помоги,
и чтоб не мешали мне в жизни враги.


[500x100]