Без заголовка
04-02-2017 19:53
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
Дни.Ру / В университеты будут брать с 9-го класса
04-01-2012 11:50
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
Дни.Ру / Российским студентам отменят "госы"
04-01-2012 11:48
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
Дни.Ру / В России отменили кандидатов наук
04-01-2012 11:47
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
Wszystkiego dobrego w Nowym Roku
01-01-2012 16:40
Witam w Nowym 2012 Roku życzę spełnienia wszystkich marzeń
Wszystkiego dobrego w Nowym Roku
комментарии: 5
понравилось!
вверх^
к полной версии
Witam w Nowym 2012 Roku życzę spełnienia wszystkich marzeń
Wszystkiego dobrego w Nowym Roku
Без заголовка
18-12-2011 13:50
Это цитата сообщения Логово_Белой_Волчицы Оригинальное сообщение
Символ Нового года - Дракончики.
[700x70]
Читать далее...
комментарии: 1
понравилось!
вверх^
к полной версии
Это цитата сообщения Логово_Белой_Волчицы Оригинальное сообщение
Символ Нового года - Дракончики.
[700x70] [500x257] |  [289x300] |
 [300x299] |  [267x300] |
Без заголовка
06-12-2011 17:44
Это цитата сообщения КристинаТН Оригинальное сообщение
Франсуа Жерар. Портрет мадам Рекамье, 1805. Мадам Рекамье - женщины, имя которой принадлежит французской истории.
Это цитата сообщения КристинаТН Оригинальное сообщение
Франсуа Жерар. Портрет мадам Рекамье, 1805. Мадам Рекамье - женщины, имя которой принадлежит французской истории.
|
Без заголовка
28-11-2011 00:15
Это цитата сообщения Богомолка Оригинальное сообщение
Детские страшилки
[474x381]
Голубые занавески
Девочка играла с подружками на улице. К ней подошла женщина и сказала:
- Никогда не покупай голубых занавесок. Они приносят горе.
А девочка рассмеялась и убежала.
На следующий день девочка с бабушкой пошли в магазин, бабушке очень понравились голубые занавески. Девочка забыла про запрет, и они купили эти занавески. Когда повесили занавески в спальной, все увидели на них небольшое чёрное пятно. Бабушка пыталась отстирать. А ночью раздался крик. Бабушка была мёртвой, а на шее у неё были отпечатки черных пальцев.
Девочка позвонила в милицию. Милиция устроила засаду на квартире. Наступила ночь. Девочка, дрожа от страха, зашла в бабушкину спальню. Из пятна высунулась чёрная рука, потянулась к горлу девочки. Милиционер выстрелил в пятно, и оно стало красным. Это были заколдованные занавески той женщины, которая предупреждала девочку.Читать далее...
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
Это цитата сообщения Богомолка Оригинальное сообщение
Детские страшилки
[474x381]Голубые занавески
Девочка играла с подружками на улице. К ней подошла женщина и сказала:
- Никогда не покупай голубых занавесок. Они приносят горе.
А девочка рассмеялась и убежала.
На следующий день девочка с бабушкой пошли в магазин, бабушке очень понравились голубые занавески. Девочка забыла про запрет, и они купили эти занавески. Когда повесили занавески в спальной, все увидели на них небольшое чёрное пятно. Бабушка пыталась отстирать. А ночью раздался крик. Бабушка была мёртвой, а на шее у неё были отпечатки черных пальцев.
Девочка позвонила в милицию. Милиция устроила засаду на квартире. Наступила ночь. Девочка, дрожа от страха, зашла в бабушкину спальню. Из пятна высунулась чёрная рука, потянулась к горлу девочки. Милиционер выстрелил в пятно, и оно стало красным. Это были заколдованные занавески той женщины, которая предупреждала девочку.
ДІТИ - новая серия фотографий в фотоальбоме
20-11-2011 13:03
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
iframe type="text/html" width="607" height="360" src="http://www.youtube.com/embed/ZLhfMh3rJm8" frameborder="0">
17-11-2011 22:43
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
ДІТИ - новая серия фотографий в фотоальбоме
15-11-2011 18:44
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
Без заголовка
19-09-2011 22:38
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ ЯК ФІЛОСОФІЯ ТЕКСТУ ТА ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ
17-08-2011 20:10
ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ ЯК ФІЛОСОФІЯ ТЕКСТУ ТА ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ
"Під кутом зору вивчення культури існують лише ті повідомлення, які є текстами. Всі інші начебто не існують і в часі дослідження не беруться до уваги. У цьому сенсі можна сказати, що культура є сукупність текстів або складно побудований текст " (Ю. Лотман)
Зв'язок культури як Тексту та окремих текстів культури (особливо визначних, "класичних" текстів) із вищими проявами духу — найуніверсальнішими модусами буття культури (архетипного, міфологічного й символічного), має принаймні два аспекти: тексти виступають у "пасивній " функції джерел, за якими можна судити про присутність у них цих модусів, але водночас вони можуть поставати в "активній" функції, і тоді вони самі формують і міфологічне, й символічне, та відкривають в архетипному шлях із темних глибин підсвідомості до світла свідомості. Саме текст, безперечно, є вихідним пунктом гуманітарної думки. Текст, вважає П. Рікер, розкриває себе як той рівень, де діалектика між поясненням і зрозумінням здобуває реальний вияв.
Загальнолюдське може існувати в тексті передусім у формі своїх презентацій: наративних структур, принципів загальної побудови дискурсу. "Саме тому, що всі ми проживаємо власні наративи, — висновує Е. Макінтайр, — і тому, що ми осмислюємо своє власне життя в термінах наративу, за яким живемо (that we live out), форма наративу виявляється придатною для розуміння дій інших. Історії спочатку переживають, а потім розповідають..." (24, 313).
Проблема особистісної та культурної ідентичності не може бути витлумачена без тієї основи, яку створює поняття оповіді, або наративу, що є текстом у най властивішому розумінні. Наратив не є витвір письменників, поетів чи істориків, які нібито надають розповідного характеру хаотичним подіям. У формуванні традиційного знання першість належить наративній формі. Ми мріємо, плануємо, навчаємося, працюємо, кохаємо з допомогою наративу. Щоб правильно зрозуміти й витлумачити дію Іншого, якусь культуру чи подію, ми розглядаємо цей епізод у контексті певних наративних історій життя індивідів та його культурного оточення. Зайве казати, що за багатьма наративами височіє канон, що спирається на прецедент священного тексту та топос традиції.
Наративна концепція культури передбачає дві речі. З одного боку, кожна культура є такою, якою її вважають її носії в процесі проживання її історії. Єдність певного типу культури — це єдність наративного пошуку, який завжди постає і як пізнання того, до чого прагнуть, і як самопізнання. Наративні форми, як твердить Ж. Ф. Ліотар, допомагають визначити критерії компетенції, властиві певному суспільству (де вони оповідаються), й оцінити досягнуті результати. Отже, єдність культури забезпечена єдністію втіленого в ній наративу. Інший аспект полягає в тому, що наратив кожного типу культури є часткою взаємопов'язаного комплексу наративів. Істинне значення культури в сучасній демократичній державі лежить саме в її здатності зрівноважити чи стримати роз'єднувальний індивідуалізм наративів, передбачивши динамічне залучення і активну трансформацію їх у просторі інтертекстуальних стосунків.
7.1 Презумпція текстуальності; текстоцентризм як ознака сучасності
Поворот до мови, тексту, письма, стилю, що відбувся в сучасній філософії, знайшов віддзеркалення, зокрема, й у тезі: культура ґрунтується на тій формі, що зветься текстом. Вона живе тільки всередині світу текстів, поза ними вона не тільки стає незрозумілою, а й унеможливлюється. Будь-яка людська дія уможливлює її знакове вираження; кожний людський вчинок є потенційний текст (8, 286).
Отже, найважливішою властивістю нашого ставлення до культури є той простий факт, що ми усвідомлюємо її як "текст" (передусім, за аналогією зі словесним текстом), тобто як єдиний феномен, який постає у своїй цілісності. "Текст" завжди має для нас зовнішні межі, його "взято в рамку" — байдуже, чи така рамка наочно існує в самому тексті (у вигляді, наприклад, позначок початку та закінчення письмового тексту), або домислюється стосовно певного відрізку мовного досвіду так, що цей відрізок виявляється виокремленим як цілісний текст-повідомлення (наприклад, обмін репліками усвідомлюється як "розмова", що виокремлює її як комунікативне ціле з континуального потоку мовних виразів). Цю нашу готовність або навіть потребу уявити собі щось таке, що ми усвідомлюємо як повідомлення (й звукове, й візуальне), безпосереднім і цілком оглядним феноменом, можна позначити як презумпцію текстуальності мовного повідомлення.
Дія презумпції текстуальності полягає в тому, що, усвідомивши певний текст як ціле, ми тим самим прагнемо його зрозуміти як ціле. "Ціле" може бути надзвичайно складним і багатошаровим; пошук "цілісності" аж ніяк не слід розуміти в тому сенсі, що ми шукаємо абсолютної інтеграції всіх компонентів тексту в якусь єдину й послідовну значеннєву побудову. Ідея цілісності, що виростає на ґрунті презумпції текстуальності, виявляється ось у чому: хоч би якими різноманітними й різноріднимиЧитать далее...
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ ЯК ФІЛОСОФІЯ ТЕКСТУ ТА ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ
"Під кутом зору вивчення культури існують лише ті повідомлення, які є текстами. Всі інші начебто не існують і в часі дослідження не беруться до уваги. У цьому сенсі можна сказати, що культура є сукупність текстів або складно побудований текст " (Ю. Лотман)
Зв'язок культури як Тексту та окремих текстів культури (особливо визначних, "класичних" текстів) із вищими проявами духу — найуніверсальнішими модусами буття культури (архетипного, міфологічного й символічного), має принаймні два аспекти: тексти виступають у "пасивній " функції джерел, за якими можна судити про присутність у них цих модусів, але водночас вони можуть поставати в "активній" функції, і тоді вони самі формують і міфологічне, й символічне, та відкривають в архетипному шлях із темних глибин підсвідомості до світла свідомості. Саме текст, безперечно, є вихідним пунктом гуманітарної думки. Текст, вважає П. Рікер, розкриває себе як той рівень, де діалектика між поясненням і зрозумінням здобуває реальний вияв.
Загальнолюдське може існувати в тексті передусім у формі своїх презентацій: наративних структур, принципів загальної побудови дискурсу. "Саме тому, що всі ми проживаємо власні наративи, — висновує Е. Макінтайр, — і тому, що ми осмислюємо своє власне життя в термінах наративу, за яким живемо (that we live out), форма наративу виявляється придатною для розуміння дій інших. Історії спочатку переживають, а потім розповідають..." (24, 313).
Проблема особистісної та культурної ідентичності не може бути витлумачена без тієї основи, яку створює поняття оповіді, або наративу, що є текстом у най властивішому розумінні. Наратив не є витвір письменників, поетів чи істориків, які нібито надають розповідного характеру хаотичним подіям. У формуванні традиційного знання першість належить наративній формі. Ми мріємо, плануємо, навчаємося, працюємо, кохаємо з допомогою наративу. Щоб правильно зрозуміти й витлумачити дію Іншого, якусь культуру чи подію, ми розглядаємо цей епізод у контексті певних наративних історій життя індивідів та його культурного оточення. Зайве казати, що за багатьма наративами височіє канон, що спирається на прецедент священного тексту та топос традиції.
Наративна концепція культури передбачає дві речі. З одного боку, кожна культура є такою, якою її вважають її носії в процесі проживання її історії. Єдність певного типу культури — це єдність наративного пошуку, який завжди постає і як пізнання того, до чого прагнуть, і як самопізнання. Наративні форми, як твердить Ж. Ф. Ліотар, допомагають визначити критерії компетенції, властиві певному суспільству (де вони оповідаються), й оцінити досягнуті результати. Отже, єдність культури забезпечена єдністію втіленого в ній наративу. Інший аспект полягає в тому, що наратив кожного типу культури є часткою взаємопов'язаного комплексу наративів. Істинне значення культури в сучасній демократичній державі лежить саме в її здатності зрівноважити чи стримати роз'єднувальний індивідуалізм наративів, передбачивши динамічне залучення і активну трансформацію їх у просторі інтертекстуальних стосунків.
7.1 Презумпція текстуальності; текстоцентризм як ознака сучасності
Поворот до мови, тексту, письма, стилю, що відбувся в сучасній філософії, знайшов віддзеркалення, зокрема, й у тезі: культура ґрунтується на тій формі, що зветься текстом. Вона живе тільки всередині світу текстів, поза ними вона не тільки стає незрозумілою, а й унеможливлюється. Будь-яка людська дія уможливлює її знакове вираження; кожний людський вчинок є потенційний текст (8, 286).
Отже, найважливішою властивістю нашого ставлення до культури є той простий факт, що ми усвідомлюємо її як "текст" (передусім, за аналогією зі словесним текстом), тобто як єдиний феномен, який постає у своїй цілісності. "Текст" завжди має для нас зовнішні межі, його "взято в рамку" — байдуже, чи така рамка наочно існує в самому тексті (у вигляді, наприклад, позначок початку та закінчення письмового тексту), або домислюється стосовно певного відрізку мовного досвіду так, що цей відрізок виявляється виокремленим як цілісний текст-повідомлення (наприклад, обмін репліками усвідомлюється як "розмова", що виокремлює її як комунікативне ціле з континуального потоку мовних виразів). Цю нашу готовність або навіть потребу уявити собі щось таке, що ми усвідомлюємо як повідомлення (й звукове, й візуальне), безпосереднім і цілком оглядним феноменом, можна позначити як презумпцію текстуальності мовного повідомлення.
Дія презумпції текстуальності полягає в тому, що, усвідомивши певний текст як ціле, ми тим самим прагнемо його зрозуміти як ціле. "Ціле" може бути надзвичайно складним і багатошаровим; пошук "цілісності" аж ніяк не слід розуміти в тому сенсі, що ми шукаємо абсолютної інтеграції всіх компонентів тексту в якусь єдину й послідовну значеннєву побудову. Ідея цілісності, що виростає на ґрунті презумпції текстуальності, виявляється ось у чому: хоч би якими різноманітними й різнорідними
Учбовий матеріал
15-08-2011 14:24
slavutichlib.com.ua/index.php
Бібліографія ( βιβλιον — книжка і γραφω — пишу) — галузь знання про книгу, газету або інший бібліотечний документ, завданнями якої є:
виявлення, облік, опис, систематизація і якісний аналіз творів друку;
складання різних бібліографічних посібників, які полегшують і сприяють кращому використанню друкованої продукції з науковою, практичною і виховною метою;
розробка принципів і методів бібліографування друкованих творів і організації бібліографічної роботи.
Складання бібліографічних посібників завжди є в центрі уваги фахівців нашого відділу.
Серед розмаїття посібників переважають бібліографічні покажчики. Завдання будь-якого бібліографічного покажчика – створити цілісний образ особистості, якій його присвячено. У структуру цих видань входять : передмова, хронологія життя та творчості діяча, перелік бібліографічних записів джерел, що стосуються його творчого доробку, допоміжні покажчики.
Бібліографічні посібники орієнтують читачів не тільки на освітню, а й самоосвітню діяльність. Вони популяризують найкращі книги видатних письменників, полегшують пошукові зусилля, підвищують інформаційну культуру користувачів.
Читацька адреса – різні групи читачів, які займаються самоосвітою, освітою, вихованням та пропагандою знань.
На сайті можливо ознайомитись з покажчиками з 2004 до 2011 року.
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
Бібліографія ( βιβλιον — книжка і γραφω — пишу) — галузь знання про книгу, газету або інший бібліотечний документ, завданнями якої є:
виявлення, облік, опис, систематизація і якісний аналіз творів друку;
складання різних бібліографічних посібників, які полегшують і сприяють кращому використанню друкованої продукції з науковою, практичною і виховною метою;
розробка принципів і методів бібліографування друкованих творів і організації бібліографічної роботи.
Складання бібліографічних посібників завжди є в центрі уваги фахівців нашого відділу.
Серед розмаїття посібників переважають бібліографічні покажчики. Завдання будь-якого бібліографічного покажчика – створити цілісний образ особистості, якій його присвячено. У структуру цих видань входять : передмова, хронологія життя та творчості діяча, перелік бібліографічних записів джерел, що стосуються його творчого доробку, допоміжні покажчики.
Бібліографічні посібники орієнтують читачів не тільки на освітню, а й самоосвітню діяльність. Вони популяризують найкращі книги видатних письменників, полегшують пошукові зусилля, підвищують інформаційну культуру користувачів.
Читацька адреса – різні групи читачів, які займаються самоосвітою, освітою, вихованням та пропагандою знань.
На сайті можливо ознайомитись з покажчиками з 2004 до 2011 року.
«Солнце – Радость – Красота» 07.07.2011 11:00 •
13-08-2011 18:24
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
«Солнце – Радость – Красота» 07.07.2011 11:00 •
13-08-2011 18:21
комментарии: 0
понравилось!
вверх^
к полной версии
«Солнце – Радость – Красота» 07.07.2011 11:00 •
13-08-2011 18:18
[590x480]
0
«Солнце – Радость – Красота»
07.07.2011 11:00
•
•
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
(2 голоса, среднее 5.00 из 5)
15–19 июня в болгарском городе Несебре состоялся XII Международный фестиваль детского творчества «Солнце – Радость – Красота», в котором приняли участие дети и подростки из 12 стран Европы и Азии: Болгарии, Беларуси, Венгрии, Германии, Латвии, Молдовы, Казахстана, Македонии, Румынии, России, Турции и Украины – всего более 4000 участников.
В международном фестивале такого масштаба своё мастерство впервые продемонстрировали юные артисты ансамбля бального танца Дворца культуры металлургов «Феерия» п/р Валентины Лавренёвой. «Организаторы фестиваля, – рассказала в беседе с корреспондентом газеты «Вместе профинфо» В.Лавренёва, – включили в конкурсную программу следующие номинации – «вокал: народный, эстрадный, классический», «хореография: народные танцы, балет, спортивные танцы», «изобразительное искусство», «цирк», «театр», «инструментальное исполнение: народные инструменты, классические инструменты» и «оригинальный жанр». При этом каждая номинация включала в себя несколько подкатегорий, например, лучшие танцоры определялись в степе, классическом, модерновом и джаз-балете, мажоретных и народных танцах, спортивном рок-н ролле и «свободной пластике». Мы выступали в подкатегории, которую устроители фестиваля определили, как «спортивные танцы», хотя состязались в ней танцоры-бальники. Кроме того, все конкурсанты были распределены по пяти возрастным группам. Наша средняя группа в составе 14 исполнителей, основу которой составили дети 9–10 лет, выступила во II возрастной категории «участники 11–14 лет» в связи с тем, что четырём артистам «Феерии» уже было 11 лет, и по правилам несебрского фестиваля нашей детворе пришлось соревноваться с ребятами именно этого возраста. В III возрастной категории «участники 15–18 лет» «Феерию» представлял дуэт Катя Жосан – Никита Лавренёв.
Хореографические номера нашей детворы – «Гонки» в стиле «латинос» и «Медленный вальс» на музыку Майкла Джексона – жюри оценило лауреатским дипломом II степени, а танцы Кати и Никиты «Танго» и «Джайв» были удостоены I места. Кроме того, наши старшие ребята стали участниками заключительного галла-концерта, в котором участвовали только обладатели Гран-при и дипломов I степени».
Сам фестиваль «впечатлил» криворожан не только своими масштабами и экзотикой, но и гостеприимством хозяев, которые позаботились и о культурно-развлекательной «стороне дела» – для участников фестиваля были проведены разнообразные экскурсии, посещения музеев и вернисажей, обеспечено проживание в лучших отелях, качественное питание и отдых на берегу Чёрного моря.
Юные танцоры с большим удовольствием поделились с корреспондентом своими впечатлениями о поездке на фестиваль в Болгарию. Никите Солоиду, Назарию Василенко, Денису Пунько, Владу Жорняку, Оле Наумчук, Кате Воробейчик, Оле и Марине Ильченко и Ане Паньшиной очень понравились море, старые исторические кварталы Несебра, отель «Солнечный берег» (именно в нём жили артисты «Феерии») и бассейн при нём, красивая природа и посещение болгарского села Баты, в котором экскурсанты увидели знаменитые на весь мир танцы босиком на раскалённых углях. «А ещё нам очень понравились выступления ребят из Ужгорода, Витебска, Киева и столицы Болгарии Софии, – рассказывали ребята. – Мы подружились с ужгородцами Ангелиной и Сашей, теперь вот в интернете переписываемся». А ещё в качестве сувениров мальчишки из «Феерии» привезли в Кривой Рог стильные шляпы, которые тут же и продемонстрировали. «Всё время их носят, чуть ли не целые сутки, – смеётся Валентина Лавренёва, – может быть, номер с этими шляпами поставить в будущем?»
В общем, наша «Феерия» Болгарию не только посмотрела, но и себя показала, причём очень даже неплохо – высокие места завоевала, которые, между прочим, присудило компетентное и полностью независимое в своих суждениях жюри. Хореографический «арбитраж» отдал должное как криворожскими исполнителям, так и руководителю «Феерии» – по итогам несебрского фестиваля В.Лавренёва отмечена дипломом жюри «За творческие успехи и высокие достижения в работе с детьми, участвовавшими в конкурсе». Однако руководитель «Феерии» считает, что это награда не только ей одной: «Огромное спасибо нашим родителям, без которых наш коллектив вряд ли бы добился такого успеха. Наша благодарность за заботу о юных танцорах руководству ДК металлургов, да и без постоянного внимания к творческим коллективам нашего Дворца со стороны профкома и администрации ПАО «АМКР» оказаться на вершине успеха было бы гораздо сложнее».
фото из архива «Феерии»
«Вместе профинфо» № 27(271) от 7.07.2011 г.
комментарии: 3
понравилось!
вверх^
к полной версии
[590x480]0
«Солнце – Радость – Красота»
07.07.2011 11:00
•
•
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
(2 голоса, среднее 5.00 из 5)
15–19 июня в болгарском городе Несебре состоялся XII Международный фестиваль детского творчества «Солнце – Радость – Красота», в котором приняли участие дети и подростки из 12 стран Европы и Азии: Болгарии, Беларуси, Венгрии, Германии, Латвии, Молдовы, Казахстана, Македонии, Румынии, России, Турции и Украины – всего более 4000 участников.
В международном фестивале такого масштаба своё мастерство впервые продемонстрировали юные артисты ансамбля бального танца Дворца культуры металлургов «Феерия» п/р Валентины Лавренёвой. «Организаторы фестиваля, – рассказала в беседе с корреспондентом газеты «Вместе профинфо» В.Лавренёва, – включили в конкурсную программу следующие номинации – «вокал: народный, эстрадный, классический», «хореография: народные танцы, балет, спортивные танцы», «изобразительное искусство», «цирк», «театр», «инструментальное исполнение: народные инструменты, классические инструменты» и «оригинальный жанр». При этом каждая номинация включала в себя несколько подкатегорий, например, лучшие танцоры определялись в степе, классическом, модерновом и джаз-балете, мажоретных и народных танцах, спортивном рок-н ролле и «свободной пластике». Мы выступали в подкатегории, которую устроители фестиваля определили, как «спортивные танцы», хотя состязались в ней танцоры-бальники. Кроме того, все конкурсанты были распределены по пяти возрастным группам. Наша средняя группа в составе 14 исполнителей, основу которой составили дети 9–10 лет, выступила во II возрастной категории «участники 11–14 лет» в связи с тем, что четырём артистам «Феерии» уже было 11 лет, и по правилам несебрского фестиваля нашей детворе пришлось соревноваться с ребятами именно этого возраста. В III возрастной категории «участники 15–18 лет» «Феерию» представлял дуэт Катя Жосан – Никита Лавренёв.
Хореографические номера нашей детворы – «Гонки» в стиле «латинос» и «Медленный вальс» на музыку Майкла Джексона – жюри оценило лауреатским дипломом II степени, а танцы Кати и Никиты «Танго» и «Джайв» были удостоены I места. Кроме того, наши старшие ребята стали участниками заключительного галла-концерта, в котором участвовали только обладатели Гран-при и дипломов I степени».
Сам фестиваль «впечатлил» криворожан не только своими масштабами и экзотикой, но и гостеприимством хозяев, которые позаботились и о культурно-развлекательной «стороне дела» – для участников фестиваля были проведены разнообразные экскурсии, посещения музеев и вернисажей, обеспечено проживание в лучших отелях, качественное питание и отдых на берегу Чёрного моря.
Юные танцоры с большим удовольствием поделились с корреспондентом своими впечатлениями о поездке на фестиваль в Болгарию. Никите Солоиду, Назарию Василенко, Денису Пунько, Владу Жорняку, Оле Наумчук, Кате Воробейчик, Оле и Марине Ильченко и Ане Паньшиной очень понравились море, старые исторические кварталы Несебра, отель «Солнечный берег» (именно в нём жили артисты «Феерии») и бассейн при нём, красивая природа и посещение болгарского села Баты, в котором экскурсанты увидели знаменитые на весь мир танцы босиком на раскалённых углях. «А ещё нам очень понравились выступления ребят из Ужгорода, Витебска, Киева и столицы Болгарии Софии, – рассказывали ребята. – Мы подружились с ужгородцами Ангелиной и Сашей, теперь вот в интернете переписываемся». А ещё в качестве сувениров мальчишки из «Феерии» привезли в Кривой Рог стильные шляпы, которые тут же и продемонстрировали. «Всё время их носят, чуть ли не целые сутки, – смеётся Валентина Лавренёва, – может быть, номер с этими шляпами поставить в будущем?»
В общем, наша «Феерия» Болгарию не только посмотрела, но и себя показала, причём очень даже неплохо – высокие места завоевала, которые, между прочим, присудило компетентное и полностью независимое в своих суждениях жюри. Хореографический «арбитраж» отдал должное как криворожскими исполнителям, так и руководителю «Феерии» – по итогам несебрского фестиваля В.Лавренёва отмечена дипломом жюри «За творческие успехи и высокие достижения в работе с детьми, участвовавшими в конкурсе». Однако руководитель «Феерии» считает, что это награда не только ей одной: «Огромное спасибо нашим родителям, без которых наш коллектив вряд ли бы добился такого успеха. Наша благодарность за заботу о юных танцорах руководству ДК металлургов, да и без постоянного внимания к творческим коллективам нашего Дворца со стороны профкома и администрации ПАО «АМКР» оказаться на вершине успеха было бы гораздо сложнее».
фото из архива «Феерии»
«Вместе профинфо» № 27(271) от 7.07.2011 г.
Без заголовка
13-08-2011 00:04
комментарии: 1
понравилось!
вверх^
к полной версии