Буває,що хочеться написати все, що думаю. І лише почавши писати,розумію,що незнаю,що писати.Та сьогодні якось зібрала всі думки і сижу,слухаю звук клавіатури під пісні Бумбоксу,на які ти мене підсадив. Така дивна пустота всередині. Всі минулі почуття до тебе зникли...Залишилась якась незрозумілість чи що.В нас не було ніяких відносин,ми просто переписувались,так довго,здавалося,що вічно. Я відчувала в тобі якусь таку потребу, для мене було звичайним кожного разу відписувати на твої повідомлення. Пам"ятаєш, як писав , що спостерігаєш за мною з вікна мого четвертого поверху чи як казав , що сидиш біля мене,а я тебе просто не бачу? Це все таке якесь наше,незрозуміле для інших. Я впевнена ти не приділив нашій півторарічній переписці великої уваги. Ти з всіма так переписуєшся.Це я теж знаю. Але, незважаючи на все це, ти - єдиний ,хто так зі мною переписувався і з ким так переписувалась я. Все це було так обережно,хвилююче. Якби ти знав,як я скучаю за тими вечорами, коли мені приходили твої останні повідомлення.Ти ніколи цього не дізнаєшся.
Я ніколи не відправлю тобі це повідомлення.

Вона гарна, як ангел ...,але наївна,як дитина. Вона дуже добра, мила романтична. В її очах, іноді видніються іскри зухвалості.ЇЇ уяві нема меж. Вона настільки приваблива, що це часто буває не на користь. Але вона сильна. Дуже ... коли вона посміхається, прокидається гарний настрій. Хочеться просто підійти до неї , сказати щось хороше. Приємне.
Вона чекає , коли наступить весна. Коли на серці потеплішає ...
Вона неймовірно любить своїх друзів, рідних ,близьких.
Саме неймовірне, що коли вона поруч з тобою, ти не можеш думати ні про що ,не про кого крім неї.
У неї багато друзів, але вона відчува самотність... тільки він ... тільки він в серці. Він перевернув життя.
Вона каже, що вона дівчинка сама по собі , але в душі розуміє , що ніколи не зможе залишитися сама...
Вона така дивна ... така різна. Незвичайна, тому прекрасна.
Вона любить його. Любить найбільше.
Затоптана гордість давно вже в неї під ногами.
Пароль від серця тільки у нього.Невідомо, чи потрібне й буде повітря якщо його поряд не буде? Чи потрібне й буде світло, якщо вона не буде чути його голос ... наврядчи ... наврядчи життя буде мати сенс ....
[504x336]

Фотографии Morena7 :

Так хочеться вміти стирати з пам"яті...Забувати...Назавжди.
Важко жити завжди пам"ятаючи.Хочеться стерти все погане...всі помилки,дурні вчинки,образи,втрати.
Не хочеться далі жити з почуттям вини, образи, нерозуміння.
Ну чому воно не забувається??...такі дурні вічні спогади.
І навіть коли тобі ніхто про це не згадує,це дурне минуле приходить в думках,снах...
І робиться так погано,що ти не в змозі насолоджуватись тим гарним,прекрасним теперішнім.
Розум розуміє шо дурна я, адже зараз все так добре складається,а от всередині якось не так.Мучить все те ,шо так хочеться забути.
Чому не можна забути неправильні, погані моменти минулого??чи можна?...хто знає як ,підкажіть будь ласка.
[479x453]

Вы смотрели на свое фото? Замечали ли вы незнакомца на заднем плане? Это заставляет задуматься, у скольких людей есть ваши фотографии, в скольких моментах чужих жизней мы приняли участие, были ли мы частью чьей-либо жизни, когда их мечты сбывались, или мы были рядом, когда они были разрушены. Пытались ли мы попасть на них? Как будто нам было суждено на них оказаться, или вспышка застала нас врасплох. Просто подумайте. Вы можете быть важной частью чьей-либо жизни, даже не зная об этом.

Привіт всім)
тепер я тут)
постараюсь часто писати))
Буду рада новим знайомствам,цікавим співрозмовникам))