• Авторизация


Как найти и скопировать код Flash 12-08-2011 16:23

Это цитата сообщения melona Оригинальное сообщение

Как найти и скопировать код Flash


Есть  Flash-открытки, которыми мы можем только любоваться и не можем скопировать к себе, так как отсутствует код. Попытаюсь рассказать и показать на своем примере .Пойдем не торопясь, по шагам:

1. шаг:

Находим страничку с понравившейся Flash, (например:http://tw.myblog.yahoo.com/889-3558/article?mid=-2&prev=153166&l=f&fid=39 ).  

[700x338]

Читать далее...
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Братья Стояловы (Brothers Stoyalovy) 11-08-2011 20:04


Арнольд Шварценеггер /Arnold Schwarzenegger/


Дата рождения:
30.07.1947
Место рождения:
Таль, Австрия



Биография:

"Железный Арни", как привыкли величать Шварценеггера его фанаты по всему миру, родился 30 июля 1947 года в небольшом австрийском городке Грац. С детства мальчик питал слабость к спорту, любил участвовать в различных соревнованиях, его отец даже хотел, чтобы Арнольд стал профессиональным футболистом. Но судьба распорядилась иначе и, покинув местную футбольную команду, Арни занялся бодибилдингом. На этом поприще удача постоянно сопутствовала молодому атлету и Шварценеггер многократно становился "Мистером Вселенная", "Мистером Олимпия", побеждал на многих других соревнованиях и в результате вошел в историю спорта как один из самых успешных культуристов мира.

В возрасте 22 лет Арнольд решил попробовать себя в роли киноактера и подался в Голливуд. Продюсерам пришлись по душе и внешность и телосложение Шварца, но вот фамилия показалась им несколько тяжеловатой для восприятия, поэтому в первом своем фильме "Геркулес в Нью-Йорке" /Hercules in New York, 1970/ будущая звезда появилась под псевдонимом Арнольд Стронг (т.е. "сильный"). Нельзя сказать, что этот фильм был замечен критиками, однако за роль в картине "Оставайся голодным" /Stay Hungry, 1976/ Шварц получил "Золотой Глобус" в номинации "самый многообещающий актер" или что-то типа того.

Первым серьезным успехом актера стали картины "Конан-варвар" /Conan the Barbarian, 1982/ и "Конан-разрушитель" /Conan the Destroyer, 1983/, а настоящим прорывом стала совместная работа с режиссером Джеймсом Кэмероном - первый "Терминатор" /The Terminator, 1984/ - фильм, несмотря на скромный бюджет стал лидером проката. Несмотря на то, что в следующих своих фильмах, таких как "Коммандос" /Commando, 1985/, "Хищник" /Predator, 1987/, "Бегущий человек" /The Running Man, 1987/ и многих других, Арнольд лишь закрепил за собой амплуа супергероя-одиночки, он не побоялся отойти в следующих своих работах от жанра боевика и попробовать себя в комедиях.

Его игра в "Близнецах" /Twins, 1988/, где его партнером по фильму был великолепный Денни Де Вито, была хорошо принята и критиками и зрителями, поэтому Арнольд решил периодически сниматься в подобных лентах - в "Детсадовском полицейском" /Kindergarten Cop, 1990/, в "Джуниоре" /Junior, 1994/ и в "Правдивой лжи" /True Lies, 1994/.

Попадались среди его работ и провальные картины, не оправдавшие ожиданий создателей, такие как "Бэтмэн и Робин" /Batman & Robin, 1997/, "Последний киногерой" /Last Action Hero, 1993/ и некоторые другие.

С середины 90-х годов звезда "железного Арни" начала постепенно затухать, в моду вошли более молодые "супермэны", да и здоровье стало подводить. Арнольд перенес две операции на сердце и теперь находится в постоянном беспокойстве о его состоянии: прием стероидов в молодости, постоянные нагрузки и не очень хорошая наследственность дали себя знать.

Но не следует, однако, забывать, что Арнольд Шварценеггер - это не только успешный киноактер и культурист, но и преуспевающий бизнесмен и политик. Он закончил Винсконсинский Университет по направлению "Бизнес и Экономика", и применяет полученные им знания, торгуя недвижимостью. В 1990 году президент Джордж Буш назначил Шварца руководителем Президентского Совета по Спорту и Здравоохранению, а президент Австрии однажды всерьез заявил, что хотел бы видеть Арни своим приемником.

Да и жена Арнольда тоже косвенно связана с политикой. Журналистка Мария Шрайвер, на которой он женился в 1986 году, является племянницей Джона Ф.Кеннеди. В их семье уже четверо детей - 2 девочки и 2 мальчика (если информация не устарела, конечно, - за ними нужен глаз да глаз).

Но вернемся к кино. Итак, после череды провалов и некоторого перерыва Шварц вернулся в 1999 году на большой экран с картиной "Конец света" /End of Days, 1999/. Однако возвращение оказалось не таким успешным как ожидалось - фильм был не очень хорошо принят критиками, а зрители проявили весьма сдержанную реакцию. Однако Шварц не унывает и продолжает снимать подобные боевички. "Шестой День" и "Возмещение Ущерба" также разочаровали продюсеров в плане сборов, собрав, соответственно 34 и 40 млн долларов США, что для фильма с самым дорогим американским актером равносильно провалу.

В 2003 году состоялось то, чего поклонники Шварценеггера ждали долгие годы – свет увидела третья часть «Терминатора», за которую актер получил рекордный гонорар в 30 млн. долларов. Конечно, это был уже не тот «Терминатор», что раньше – Джеймс Камерон и Линда Хамильтон отказались от участия в проекте, Эдварда Фурлонга сочли непригодным для роли повзрослевшего Коннора из-за его увлечения наркотиками – как результат, армия фанатов фильма разделилась на два лагеря: кто-то не скрывал разочарования и винил во всем Джонатана Мостоу и слабый сценарий; а кто-то, ведомый, видимо, чувством ностальгии, проникся иронией и юмором третьего фильма и воспринял его более чем позитивно. Одно точно – мало кто удержался
Читать далее...
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии

Братья Стояловы (Brothers Stoyalovy) 11-08-2011 15:57


Де Ниро считается одним из талантливейших актёров своего поколения, прежде всего за его многолетнее сотрудничество с режиссёром Мартином Скорсезе. Сам он считает себя итало-американцем, хотя итальянские корни имел лишь его дедушка по отцовской линии.

Биография
Де Ниро родился в Нью-Йорке в семье Роберта Де Ниро-старшего — художника, скульптора и поэта итальянского и ирландского происхождения, и Вирджинии Адмирал, имеющей немецкие, французские и голландские корни — тоже художницы.
Родители Де Ниро познакомились на уроках рисования Ханса Хофманна в Провинстауне, Массачусетс.
Они развелись, когда Роберту-младшему было всего два года.

Интересные факты
• Де Ниро владеет дорогим рестораном «Рубикон» в Сан-Франциско вместе с Фрэнсисом Фордом Копполой и Робином Уильямсом. Также входит в число владельцев крупной сети японских ресторанов «Nobu»
• Рост Де Ниро — 173 см (5 футов 9 дюймов).
• Лучшие друзья Де Ниро — часто снимавшиеся вместе с ним актёры Джо Пеши и Аль Пачино.
• Де Ниро — страстный приверженец системы (метода) Станиславского в актёрской игре. Другие известные последователи «Метода»: Марлон Брандо («Крёстный отец»), Дэниел Дэй-Льюис («Моя левая нога»), Эдвард Нортон («Бойцовский клуб»).
• Де Ниро и Марлон Брандо — единственная пара актёров, получивших премию «Оскар» за исполнение роли одного и того же героя: Вито Корлеоне («Крёстный отец» и «Крёстный отец 2»).
• После событий 11 сентября 2001 года Де Ниро стал одним из организаторов кинофестиваля «Трибека», созданного для содействия экономическому восстановлению пострадавшего от террористических актов нижнего Манхэттена. Для материальной помощи фестивалю Де Ниро согласился сыграть в нескольких низкопробных фильмах за большие гонорары.
• Считается, что в фильме «Таксист» (1976), Де Ниро придумал актёрский прием, позже получивший название «Это ты мне сказал?». Приём заключается в том, что герой перед выполнением важной миссии, смотрится в зеркало и в «ковбойском стиле» выхватывает пистолет угрожает мнимому противнику, хорохорится, перемежая монолог обязательными фразами «Это ты мне сказал?» или «Ты со мной разговариваешь?» и тд. Эпизод у зеркала, который позже был включен в список «100 лучших сцен в истории кино», целиком сымпровизирован самим Де Ниро — в сценарии было написано просто: «Тревис смотрит в зеркало». Впоследствии приём был использован в бесчисленном количестве фильмов самых разных жанров — от драмы до комедии.
• Роберт Де Ниро совместно со знаменитым японским шеф-поваром Нобу Матсухиса — владелец сети ресторанов Nobu, один из которых (Nobu Moscow) в 2009 году открылся в Москве. Самое знаменитое из заведений сети — Nobu London.

Фильмография

Актёрские работы
1965 — Три комнаты в Манхэттене / Three Rooms in Manhattan — посетитель забегаловки (эпизод)
1968 — Приветствия / Greetings — Джон Рубин
1969 — Песня Сэма / Sam’s Song — Сэм Николетти
1969 — Свадебная вечеринка / The Wedding Party — Сесил
1970 — Кровавая мама / Bloody Mama — Ллойд Баркер
1970 — Хай, мамаша! / Hi, Mom! — Джон Рубин
1971 — Думаю о Дженнифер / Jennifer on My Mind — Мардиджиан
1971 — Рождённый побеждать / Born to Win — Дэнни
1971 — Банда, не умевшая стрелять / The Gang That Couldn’t Shoot Straight — Марио Трантино
1973 — Злые улицы / Mean Streets — Джон Сивелло
1973 — Бей в барабан медленно / Bang the Drum Slowly — Брюс Пирсон
1974 — Крёстный отец 2 / The Godfather: Part II — Вито Корлеоне
1976 — Таксист / Taxi Driver — Трэвис Бикл
1976 — Двадцатый век / 1900 — Альфредо Берлингьери
1976 — Последний магнат / The Last Tycoon — Монро Стар
1977 — Нью-Йорк, Нью-Йорк / New York, New York — Джимми Дойл
1978 — Охотник на оленей / The Deer Hunter — Майкл Вронский
1980 — Бешеный бык / Raging Bull — Джейк Ла Мотта
1981 — Тайны исповеди / True Confessions — Дес Спелласи
1983 — Король комедии / The King of Comedy — Руперт Папкин
1984 — Влюблённые / Falling in Love — Фрэнк Рафтис
1984 — Однажды в Америке / Once Upon a Time in America — Дэвид Ааронсон («Лапша»)
1985 — Бразилия / Brazil — Гарри Таттл
1986 — Миссия / The Mission — Родриго Мендоса
1987 — Неприкасаемые / The Untouchables — Аль Капоне
1987 — Сердце ангела / Angel Heart — Луис Сайфер
1988 — Успеть до полуночи / Midnight Run — Джек Уолш
1989 — Мы не ангелы / We’re No Angels — Нед
1989 — Стилет / Jacknife — Джозеф Жеджесси
1990 — Стэнли и Айрис / Stanley and Iris — Стэнли Эверетт Кокс
1990 — Славные парни / Goodfellas — Джимми Конвей
1990 — Пробуждение / Awakenings — Леонард Лоув
1991 — Виновен по подозрению / Guilty by Suspicion — Дэвид Меррил
1991 — Огненный вихрь / Backdraft — Дональд Римгейл
1991 — Мыс страха / Cape Fear — Макс Кэйди
1992 — Ночь и город / Night and the City — Гарри Фабиан
1992 — Любовница / Mistress — Эван М. Райт
1993 — Бронкская история / A Bronx Tale — Лоренцо Анелло
1993 — Жизнь этого парня / This Boy’s Life — Двайт Хэнсен
1993 — Бешеный пёс и Глория / Mad Dog and Glory — Уэйн Доби
1994 — Франкенштейн Мэри Шелли / Mary Shelly’s Frankenstein —
Читать далее...
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Братья Стояловы (Brothers Stoyalovy) 11-08-2011 04:15


Widespread rioting has occurred in England following the fatal shooting of a 29-year-old man in Tottenham, Mark Duggan, by officers of the Metropolitan Police Service on 4 August 2011.

On 6 August 2011, about 200 people marched in Tottenham, including Duggan's relatives and local residents, and after waiting nearly three hours for official police answers on the death, several in the crowd became violent and rioting broke out. In the following days, disturbances occurred in other areas of the city, including Wood Green, Enfield Town, Ponders End and Brixton. Vandalism, arson, looting and violent disorder were also reported in several boroughs of London, extending as far south as Croydon. At least 111 police officers were injured. On 8 August, rioting and looting occurred in Birmingham, Liverpool, Nottingham, Bristol and Medway. More than 1,100 people have been arrested since the start of the disruption, and the Metropolitan Police have been authorised to use baton rounds and water cannon against rioters if deemed necessary.

In response to the incidents, the Prime Minister David Cameron, the Home Secretary Theresa May, the Mayor of London Boris Johnson and Leader of the Opposition Ed Miliband cut short their holidays to return to London. It was announced that Parliament would be recalled on 11 August to debate the situation, and an extra edition of BBC Question Time would take place later that day, to discuss the riots.

Comparisons to the 2005 riots in France have been made, as in both cases the unrest started with the death of a young person during a confrontation with the police.
[300x225]
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Братья Стояловы (Brothers Stoyalovy) 11-08-2011 04:11


Academic work

The first academic work on the theory of computer viruses (although the term "computer virus" was not invented at that time) was done by John von Neumann in 1949 who held lectures at the University of Illinois about the "Theory and Organization of Complicated Automata". The work of von Neumann was later published as the "Theory of self-reproducing automata". In his essay von Neumann postulated that a computer program could reproduce.

In 1972 Veith Risak published his article "Selbstreproduzierende Automaten mit minimaler Informationsübertragung" (Self-reproducing automata with minimal information exchange). The article describes a fully functional virus written in assembler language for a SIEMENS 4004/35 computer system.

In 1980 Jürgen Kraus wrote his diplom thesis "Selbstreproduktion bei Programmen" (Self-reproduction of programs) at the University of Dortmund. In his work Kraus postulated that computer programs can behave in a way similar to biological viruses.

In 1984 Fred Cohen from the University of Southern California wrote his paper "Computer Viruses - Theory and Experiments". It was the first paper to explicitly call a self-reproducing program a "virus"; a term introduced by his mentor Leonard Adleman.

An article that describes "useful virus functionalities" was published by J. B. Gunn under the title "Use of virus functions to provide a virtual APL interpreter under user control" in 1984.
Science fiction

The Terminal Man, a science fiction novel by Michael Crichton (1972), told (as a sideline story) of a computer with telephone modem dialing capability, which had been programmed to randomly dial phone numbers until it hit a modem that is answered by another computer. It then attempted to program the answering computer with its own program, so that the second computer would also begin dialing random numbers, in search of yet another computer to program. The program is assumed to spread exponentially through susceptible computers.

The actual term "virus" was first used in David Gerrold's 1972 novel, When HARLIE Was One. In that novel, a sentient computer named HARLIE writes viral software to retrieve damaging personal information from other computers to blackmail the man who wants to turn him off.
Virus programs

The Creeper virus was first detected on ARPANET, the forerunner of the Internet, in the early 1970s. Creeper was an experimental self-replicating program written by Bob Thomas at BBN Technologies in 1971. Creeper used the ARPANET to infect DEC PDP-10 computers running the TENEX operating system. Creeper gained access via the ARPANET and copied itself to the remote system where the message, "I'm the creeper, catch me if you can!" was displayed. The Reaper program was created to delete Creeper.

A program called "Elk Cloner" was the first computer virus to appear "in the wild"—that is, outside the single computer or lab where it was created. Written in 1981 by Richard Skrenta, it attached itself to the Apple DOS 3.3 operating system and spread via floppy disk. This virus, created as a practical joke when Skrenta was still in high school, was injected in a game on a floppy disk. On its 50th use the Elk Cloner virus would be activated, infecting the computer and displaying a short poem beginning "Elk Cloner: The program with a personality."

The first PC virus in the wild was a boot sector virus dubbed (c)Brain,[16] created in 1986 by the Farooq Alvi Brothers in Lahore, Pakistan, reportedly to deter piracy of the software they had written.

Before computer networks became widespread, most viruses spread on removable media, particularly floppy disks. In the early days of the personal computer, many users regularly exchanged information and programs on floppies. Some viruses spread by infecting programs stored on these disks, while others installed themselves into the disk boot sector, ensuring that they would be run when the user booted the computer from the disk, usually inadvertently. PCs of the era would attempt to boot first from a floppy if one had been left in the drive. Until floppy disks fell out of use, this was the most successful infection strategy and boot sector viruses were the most common in the wild for many years.

Traditional computer viruses emerged in the 1980s, driven by the spread of personal computers and the resultant increase in BBS, modem use, and software sharing. Bulletin board-driven software sharing contributed directly to the spread of Trojan horse programs, and viruses were written to infect popularly traded software. Shareware and bootleg software were equally common vectors for viruses on BBS's.

Macro viruses have become common since the mid-1990s. Most of these viruses are written in the scripting languages for Microsoft programs such as Word and Excel and spread throughout Microsoft Office by infecting documents and spreadsheets. Since Word and Excel were also available for Mac OS, most could also
Читать далее...
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Братья Стояловы (Brothers Stoyalovy) 11-08-2011 04:09


Вірус (від лат. Virus - отрута) - субклітинний інфекційний агент, який може відтворюватися тільки усередині живих клітин організму. За природою віруси є автономними генетичними елементами, що мають позаклітинну стадію в циклі розвитку. Віруси є мікроскопічні частинки, що складаються з молекул нуклеїнових кислот - (ДНК або РНК, деякі, наприклад, мімівіруса, мають обидва типи молекул), укладені в білкову оболонку, здатні інфікувати живі організми. Білкова оболонка, в яку упакований геном, називають капсидом. Наявність капсида відрізняє віруси від вірусоподібних інфекційних нуклеїнових кислот - віроіди. Віруси, за рідкісним винятком, містять тільки один тип геномної нуклеїнової кислоти, класифікують ДНК-віруси і РНК-віруси, на чому заснована класифікація вірусів по Балтиморі. Раніше до вірусів також помилково відносили пріони, проте згодом виявилося, що ці збудники є особливі інфекційні білки і не містять нуклеїнових кислот.

Віруси є облігатними паразитами, тому що не здатні розмножуватися поза клітиною. Поза клітини вірусні частки не проявляють ознаки живого і ведуть себе як частки органічних полімерів. Від живих організмів-внутрішньоклітинних паразитів відрізняються повною відсутністю основного та енергетичного обміну, і відсутністю складного елементу живих систем - апарату трансляції (синтезу білка), ступінь складності якого перевищує таку самих вірусів.

В даний час відомі віруси, що розмножуються в клітинах рослин, тварин, грибів і бактерій (останніх зазвичай називають бактеріофагами або фагами). Незважаючи на деякі загальні закономірності будови і стратегії розвитку (пов'язані з функціональною спільністю), віруси не мають спільного походження. Це підтверджується тим, що геноми вірусів, що інфікують далекі між собою групи організмів, структурно споріднення, але при тому мають загальну структуру генів і регуляторних елементів, кодують структурно близькі білки, мають загальні механізми регуляції експресії генів. Виявлені також віруси, що вражають інші віруси (віруси-сателіти).б
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Братья Стояловы (Brothers Stoyalovy) 11-08-2011 02:39


СТУДІЙНА РОБОТА В ТЕАТРАЛЬНОМУ КОЛЕКТИВІ (РОБОТА АКТОРА-АМАТОРА НАД РОЛЛЮ)

О.М.МАРТИНЕНКО


Методична розробка


Аматорським колективом має керувати професіонал, озброєний необхідними знаннями, як з театрального мистецтва, так і з педагогіки і психології.

Перш, ніж аматор наблизиться до вогнів рампи, він має пройти спеціальну підготовку. У нас в країні існує досвід проведення такої підготовки в театральних підготовчих студіях, що створюються при театрах. Але не всі студії озброєні програмами навчання, а відповідної літератури, щоб скласти таку програму, дуже мало, багато керівників працюють інтуїтивно, приносячи своїми заняттями більше шкоди, ніж користі. Вивчення робіт театральних педагогів України та Росії, спираючись на вчення К.С.Станіславського, виходячи з світового досвіду роботи театральних колективів та кращих колективів України, дало нам можливість створити програму занять з акторської майстерності для театральної підготовчої студії.

Театральні заняття повинні приближувати аматорів до вирішення таких завдань: знаходити за текстом п’єси події, дійовий ряд, а потім втілювати цю логіку дій з допомогою свого живого психофізичного апарату.

Все це неможливо зробити, якщо навчання проходить тільки в процесі роботи над роллю: потерпає і робота над роллю, гублячи свій творчий характер, страждає і навчання – набуття вмінь і навичок, коли змішується робота над роллю і навчання.

Запропонована програма учбових занять, розрахована на послідовне оволодіння майстерністю і постійне його удосконалення. Творчість кожного аматора на заняттях забезпечує виникнення на канві загальних законів справжніх, доцільних, продуктивних дій в усій їхній психофізичній неповторності. Показники театрального художнього розвитку – зростання “майстерності”, підвищення бачення до дії, до вираження “життя людського духу”, самостійність в рішенні все найбільш складних творчих завдань.

Відповідність сценічної дії поведінці людини і реальній дійсності створює іноді думку, що оволодіти цим виражальним засобом можливо без спеціальної підготовки.

Але це не так. По справжньому, тобто логічно, послідовно і цілеспрямовано, діяти в умовах вигадки, коли немає в цьому реальної необхідності, дуже не просто! Цьому необхідно вчити. Знайомство зі сценічною грамотою, з основами мистецтва актора допомагає виникненню творчого процесу, розвиває загальні і спеціальні художні здібності.

ЧАСТИНА І.

ПРО СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ

Актор повинен постійно розвивати спостережливість, виробляти в собі активне сприйняття навколишнього світу. Зовнішність людей, що нас оточують, їхню ходу, тембр голосу, жести, манеру виражати почуття, сміх, посмішку, злість і т.д., усе це актор повинен уловлювати і запам’ятовувати. Та не тільки люди і їхні взаємини, але й увесь навколишній світ у його безмежній розмаїтості має бути предметом гострого сприйняття і спостереження: кольорів і фарб, тварин і машин, спеки і холоду - ніщо не повинно проходити повз увагу актора, він має вбирати в себе все, що його оточує, створювати запас знань і відчуттів, без яких не може бути художника.

Готуючи себе, до роботи над роллю, актору слід насамперед мати начебто той запас сировини, з якої в процесі репетиційної роботи буде відливатися в потрібну форму задуманий художній образ. Нагромадження ж цієї сировини, створення запасу, звідкіля ми будемо черпати матеріал, необхідний для формування образа, відбувається за допомогою творчих спостережень.

Творче сприйняття навколишнього життя – є обов’язковим для кожного художника, і до художника сцени особливо: спостережливість є найважливіша властивість актора.

Готуючись до роботи над роллю, прагнучи насамперед до відтворення життєвої правди, актор, природно, намагається проникнути у внутрішній, психологічний процес, і повинен відтворити не тільки форму і характер дій людини, але й зрозуміти внутрішні причини, що викликали дану дію. Отже, спостережливість актора не повинна обмежуватися вивченням зовнішніх ознак навколишньої дійсності, яку прийдеться потім «імітувати», копіювати. Завдання дещо глибше і значиміше: ця дійсність повинна бути витлумачена, а для цього потрібно навчитися її розуміти, просякати в її сутність, і своє бачення, своє відношення до зображуваної дійсності передавати глядачу у формі художнього образа. Відомо, що зовнішні і внутрішні дії людини, його вчинки і бажання знаходяться в нерозривному зв'язку і взаємно доповнюють один одного; отже, необхідно спостерігати не тільки зовнішні прояви поведінки людини, але намагатися уловити внутрішні причини, властивості характеру, зрозуміти дану людину з психологічного боку .

ЧАСТИНА ІІ

Загальнокультурний розвиток

Актору, що працює над створенням сценічного образа, необхідно тією чи іншою мірою бути «психологом», тобто розібратися у внутрішньому світі тої діючої особи, яку він збирається грати. Тобто, актор має усебічно розвиватися.

Наприклад, граючи роль конструктора чи хіміка, актор повинен знати про коло інтересів його героя, його діяльність, його
Читать далее...
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Братья Стояловы (Brothers Stoyalovy) 11-08-2011 02:29


Максим Стоялов, Денис Стоялов
______________________________________________________________________________________________________
«Життя за один день»

Передісторія появи фільму наступна: портал Youtube в минулому році запропонував користувачам закарбувати на камеру свій звичайний день 24 липня 2010 року, в результаті чого було зібрано 4500 годин відео-матеріалу - 80000 роликів з 60 країн світу. Режисер Кевін МакДональд, володар премії Оскар за кращий документальний фільм «Одного разу у вересні», і продюсер Рідлі Скотт змонтували з усього цього унікальне кіно, яке являє собою якусь капсулу часу, хроніку одного дня з життя людства.

Натхнення для цього проекту МакДональд знайшов у роботах британського художника і режисера Хампфрі Дженнінгса. Дженнінгс відомий своїми красивими поетичними документальними фільмами про Британії періоду Другої Світової Війни, але він був і одним із засновників руху, що отримав назву «Масове спостереження», в 30-х роках XX століття.

«Масове спостереження» було спробою зафіксувати своєрідність і красу рядовий, щоденного життя за допомогою щоденникових записів добровольців і їх відповідей на такі прості питання, як «Що в тебе на камінній полиці? Які графіті ти бачив сьогодні? »Цей фільм замислювався, як щось схоже, - розповідає Кевін. - «Життя за один день» - прекрасна можливість почути голоси простих людей, описують світ таким, яким вони його бачать, що розповідають про свої страхи і перевагах. Я завжди знав, що цей проект скаже щось дивовижне у визначенні нас, як виду, визначенні нашої цінності. Однак, я й не припускав, що результат виявиться настільки емоційним ».

Учасники проекту, як правило, знімали самих себе або людей, добре їм знайомих. Знімали на абсолютно різну техніку: від професійних камер до мобільних телефонів. Природно, є дивні ракурси, фокус присутня не скрізь ... але химерно і дивно шматочки життя різних людей складаються в прекрасну багатозначну мозаїку, яка відображатиме те, ЯКІ МИ і ЯК МИ бачимо світ.

Знімаючи свої роботи, в більшості випадків люди прагнули слідувати певним зразкам щоденного поведінки: пробудження, умивання, прогулянка, їжа. Люди надіслали сотні видів Місяця (так як 24 липня було повний місяць), своїх босих ніг, сотні будильників, яєчні на сніданок, то, як вони чистять зуби, кадри своїх дітей та подруг, види з вікна. Ці теми використовувалися впродовж фільму, щоб нагадати глядачам, що мова йде про один день життя на землі. І про те, що багато в чому ми схожі.

Одна знайома бабуся казала: «Скільки ж людей ... і кожному потрібно попити, поїсти, подушечку і одеялко ». Ми однакові. Але ми й різні ... Одним важливо продемонструвати свій статус, свою машину і сумочку. Інший стверджує, що багатий, тому що у нього в кишені 2,5 сольдо. Люди 24 липня сміються, ходять на побачення, крадуть булочки, працюють, байдикують, ходять в гори, стрибають з парашутом, народжують, хворіють ...

Фільм просочений ніжністю до людства. Кожен мікросюжет хочеться розгорнути до повнометражної картини. Іноді персонажі, які були на початку, з'являються в другій половині знову, і ти їх зустрічаєш вже як рідних. Люди такі цікаві. І такі беззахисні. У фіналі стрічка стає серйозною, - 24 липня були і конфлікти, війни, смерті, трагедії.
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Братья Стояловы (Brothers Stoyalovy) 11-08-2011 02:28


Макс Стоялов, Дэн Стоялов
___________________________________________________________________________________________
«Ще один рік» Майка Лі

Том (Броудбент) і Джері (Шин) - захоплива городництвом пара передпенсійного віку. За великим рахунком, їм достатньо один одного і своїх маленьких радостей і занять. Вони не відчувають якихось особливих ілюзій з приводу того, що ще варто чекати від життя, і тихо-мирно працюють: він - геологом, вона - психотерапевтом, готуючись до логічного завершення щасливого і не без приємностей шляху. Час від часу вони запрошують в гості своїх друзів пропустити пару стаканчиків і поговорити про життя, і це не те щоб від великої необхідності в соціалізації, а швидше за інерцією. Зазвичай до них заходить колега і стара подруга Джері, Мері (колишня дружина Гері Олдмана-Менвілл), яка остаточно заплуталася в своїх почуттях і чоловіків і дуже переживає через свою невлаштованості. А іноді з'являється страждає задишкою та алкоголізмом друг молодості Тома, Кен (Уайт), над яким знущаються на роботі. Ще у них є тридцятирічний апатичний син (Молтман) з безпорадною підборіддям, від якого вони вже років десять чекають хоча б натяків на весілля і онуків.


Володар Золотої пальмової гілки за "Таємниці і брехня", Золотого лева за "Віру Дрейк" і за сумісництвом найважливіший британський режисер сучасності зняв один із самих ніжних, зворушливих, смішних і невимовно сумних фільмів у своїй майже ідеальною фільмографії. "Ще один рік" в минулому році міг принести автору ще одну гілку і номінувався на "Оскар" за кращий сценарій, але так нічого і не отримав. Це камерна, правдива і настільки точна історія, що іноді здається, що це не ігровий фільм а документальний. Лі дивним чином вдається більшу частину фільму не виводити жодного конфлікту, він обходиться все більше натяками, незручна ситуація, підводними течіями і легкою іронією. Він свідомо грає на зниження, запрятивая і закриваючи розмови про найголовніше за нічого не значущими бесідами і черговими компліментами, і тільки в повороті голови і в легкому русі очей читається вся туга, приреченість і ледь тліюча іскра надії.


При уявній відстороненості та хірургічної стерильності, у нього немає-ні, та проривається любов і нескінченна симпатія до своїх персонажів: камера плавно слідує за ними, постійно вихоплює їх крупним планом, який говорить набагато більше, ніж стався до того, шалено комічний, але в цілому пуста розмова про які-небудь грунтових помідорах або про покупку нової машини.

Фільм, немов жартома, ділиться на чотири частини: весна, літо, осінь, зима, - але вони відрізняються один від одного хіба що інтенсивністю освітлення та кількістю светрів, в які кутаються герої, і в сумі дають просто ще один рік, який нічого нового не принесе, але вже і нічого не забере.


Окреслені головними героями, Том і Джеррі насправді служать своєрідним стрижнем, від якого ведуть відлік всі інші, і є представниками якоїсь абстрактної норми, показують, що таке в принципі сімейні затишок і щастя, завдяки чому страждання і переживання тих, хто зайшов до них виговоритися за келишком вина, проявляються в зовсім іншому, яскраво висвітлених і чітко окресленому вигляді. Але при цьому Лі віртуозно позбавляється від практично неминучих пафосу і патетики, які логічним чином випливають з задушевних розмов тих, кому вже нічого втрачати, в які виливаються практично будь-які старечі посиденьки. Він до секунди вчасно знижує градус і змінює кут зору, впускаючи в простір фільму нових персонажів серед який через кому і його Віра Дрейк (Імелда Стонтон), і Девід Бредлі, і ціла родина індусів, з якими пізніше він майже без жалю розлучається, так і не закінчивши їх лінію, дозволивши їм стати лише ще одним відбивачем. У якийсь момент цих відбивачів і змодельованих ситуацій стає у форматі одного кадру так багато, що будь-яке слово, перш ніж досягти мети, кілька разів відскакує як пінбольний м'ячик.


Центральним і основним персонажем хочеться назвати Мері, в якій протягом фільму бачиться деякий розвиток, хоча на тлі практично статичних героїв Шин і Броудбент навіть найменші коливання не залишаються непоміченими і здаються великими зрушеннями. Особливо цікаво розглядати її в парі з Джері, якої, незважаючи на професію, навіть нічого розповісти найкращій подрузі, але при цьому їй вдалося відбутися як жінці і знайти ті самі щастя і спокій, які у Лі визнаються за головні цінності. Менвілл грає жінку, у якої головна любов життя позаду, багато чого з бажаного не склалося, і тепер в останній, приреченої спробі вона хоче встигнути ще хоч щось схопити в життя, довести самій собі, що вона теж може це все отримати, що має право, що все ще можна змінити. Мері - це ніби постаріла Поппі з попереднього фільму Лі "Безтурботна", тільки на що б'ють через край оптимізм і легкість накладаються досвід і вантаж прожитих років, які в результаті дають обеззброююче беззахисний образ, що викликає у глядача, незважаючи на недолугість і безглуздість, тільки ніжність і співчуття. І за нього, за цю просту
Читать далее...
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Макс Милиан 11-08-2011 02:26


____________________________________________________________________________________________________________________-
«Скелеты Железного острова»

Иерро – это самый маленький остров Канарского архипелага, известный своими лечебными источниками.

«Скелеты Железного острова»
Мария, прельстившись мыслью о том, что это Канары, отправляется с сыном Диего на Иерро отдохнуть от суеты Мадрида. Пока они плыли на пароме по Атлантике, Марию укачало, и она заснула. Проснувшись, она обнаружила, что Диего пропал...

Прошло полгода.

После безуспешных поисков сына Мария вернулась домой, но не проходит и дня, чтобы она не думала о том, что Диего придет и обнимет ее. Вместо этого ей звонят из полиции Иерро и просят опознать найденное на берегу тело.

Остров встречает ее неприветливо. Хмурое небо, холодный ветер, ледяная вода. Океан по мере приближения к островку все больше походит на воды Стикса. А сам Иерро напоминает Везувий, что недалеко от истины, так как он вулканического происхождения.

В морге немногословный полицейский просит откинуть край белого савана, и Марию охватывает нервное возбуждение. Это не ее сын! Она приходит к мысли, что Диего похитили, и бросается на его поиски.

«Скелеты Железного острова»
Разъезжая по этому райскому острову, ставшему для нее персональным адом, Мария все больше погружается в безумие. Ее ситуация усугубляется еще и тем, что это не первый ребенок, пропавший в водах Стикса… простите, в здешних краях. К тому же, местные жители все как на подбор безумцы или бездушные люди. И как в таком аду найти своего ребенка, если каждый норовит напасть на тебя с ножом? И жив ли он? Или Мария совсем сошла с ума от горя?..

Дебютант Габе Ибаньес постарался ответить на все вопросы, возникшие во время просмотра его «Скелетов Железного острова», но запутанный сценарий не позволяет воспринимать картину целиком. Сюжет распадается на осколки, интересные сами по себе, но их никак не удается склеить воедино. Поэтому остается довериться на мастерство начинающего режиссера, ранее создававшего визуальные спецэффекты, оператора и актеров.

Что радует, так это присутствие у Ибаньеса собственного почерка. Он заинтересовывает зрителя первой же сценой, когда мать с сыном попадают в аварию. А финал обрисовывает в лучших традициях Хичкока и Поланского.

Оператор Алехандро Мартинез использует минимум света, темные светофильтры, панорамы и съемку с птичьего полета, чтобы еще больше подчеркнуть инфернальность и безжизненность застывшего вулкана, на котором кипят нечеловеческие, практически, звериные страсти.

Но самая большая заслуга фильма – это актеры. Точнее, одна актриса.

«Скелеты Железного острова»
Елена Анайя, одна из выдающихся актрис современной Испании, погружается в безумие еще глубже, чем Катрин Денев в «Отвращении». Ее метания по острову напоминают бесконечное путешествие по уругвайскому «Немому дому», где героиня также постепенно сходит с ума, от шага к шагу. Но если у Хернандеза безумие приводит к череде убийств, то Анайе на грани нервного срыва удается спасти из пасти ада маленького человечка. То есть, потеря рассудка, по мысли режиссера, может нести не только угрозу окружающим людям, но и спасение как самому больному, так и тем, кого он любит. Довольно спорная мысль, но, учитывая безмозглость многих триллеров и хорроров, хочется поблагодарить режиссера, хоть как-то умеющего думать.

Жаль, сам фильм вышел комом, но есть надежда, что Ибаньес еще снимет шедевр. С актерами он работать умеет (Елена Анайя получила приз за лучшую женскую роль на фестивале фантастического кино Fantasporto), хорошо чувствует кадр и удачно подбирает музыку. Осталось только угадать с выбором сценария, и у него все получится.
___________________________________________________________________________________________________________________
«Бобер» Джоди Фостер

«Бобер» Джоди Фостер
При упоминании новой работы Джоди Фостер вспоминается не милое безумие Мела Гибсона, а депрессия Дмитрия Харатьяна из «Кризиса среднего возраста» Гарика Сукачева. Вроде бы фильмы не имеют ничего общего, но присутствует в них что-то неуловимо прекрасное, некая неловкость по отношению к сюжету и персонажам, обитающим внутри него.

Неловкость эта связана, скорее всего, с темой и с актерами, которые взяли на себя смелость воплотить ее на экране. У Сукачева это Харатьян и еще парочка звезд, рискнувших опуститься вместе с ним в безысходность. А у Фостер это, конечно же, сама Фостер, Ельчин и Лоуренс. Не говоря уже про Гибсона, которому и в жизни достается по полной из-за его репутации. По сути, он и есть безумец, так что ему остается играть самого себя. Что он с переменным успехом и делает со времен «Безумного Макса».

«Бобер» ассоциируется не только с нашим незаметным «Кризисом…», но и с уймой американских картин конца девяностых-нулевых о кризисно-депрессивном состоянии, возглавляемых «Красотой по-американски». В каждом из них найдется свой Уолтер Блэк с жесточайшей депрессией, приводящей порой к фатальному исходу. В любом
Читать далее...
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Адаптация 11-08-2011 02:15

Это цитата сообщения Исилди Оригинальное сообщение

"Адаптация" (2002)

[350x528]
"Адаптация" (2002)
Adaptation.

* Продолжительность: 114 мин.

* Жанр: Комедия, Драма, Криминал.
* Страна: США.
* Режиссер: Спайк Джонз.
* Сценарий: Сьюзан Орлеан, Чарли Кауфман.
* Продюсеры: Джонатан Демми, Чарли Кауфман (Исполнительный продюсе), Винсент Ландэй, Питер Сараф (Исполнительный продюсе), Эдвард Саксон.
* Оператор: Лэнс Экорд.
* Композитор: Картер Бёруэлл.
* В ролях: Николас Кейдж, Тильда Свинтон, Мэрил Стрип, Крис Купер, Джей Таваре, Роджер Уилли, Джим Бивер, Кара Сеймур, Даг Джонс, Стивен Тоболовски, Гари Фармер, Питер Джейсон, Грегори Итцин, Кертис Хэнсон, Agnes NaDene Baddoo, Пол Форчун, Пол Джасмин, Лиза Лав, Венди Моугел, Дэвид О. Расселл ...
* Бюджет: 19 000 000$.
* Премьера в мире: 06.12.2002.

Краткое описание:

Взявшись за адаптацию книги журналистки Сьюзен Орлеан «Похититель орхидей», знаменитый сценарист Чарли Кауфман оказывается в душевном и творческом тупике. Странные чувства, овладевшие им, мешают ему работать. Но однажды Чарли решает описать в сценарии всё происходящее с ним. Вскоре автор замечает, что действительность и вымысел начинают переплетаться самым причудливым и неожиданным образом.

ФИЛЬМ ОНЛАЙН
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Братья Стояловы (Brothers Stoyalovy) 10-08-2011 17:13


2009
Третий Крымский фестиваль фантастики проходил 25-28 июня 2009 года в посёлке Коктебель. После экспериментов с вариантами названия, организаторы решили закрепить одноименное с выпускаемым Клубом Фантастов название – 2-й Крымский фестиваль фантастики «Фанданго». Здесь организаторы маленько перемудрили со порядковым номером мероприятия и в 2009 году фестиваль вновь оказался 2-м, хотя это выглядит как некая изюминка.
На фестиваль приехало, вместе с вездесущими эзотериками, около 20 человек, но, теме не менее, в рамках мероприятия был проведен мастер-класс писателя-фантаста Алексея Корепанова (Кировоград) с обсуждением рукописей восьми начинающих авторов: Макс и Дэн Стояловы (Мелитополь), Алесей Сорокин (Москва), Юлиана Орлова (Севастополь), Алексей Тимиргазин (Судак), Гариф Поленберг (Симферополь), Елена Стоянова (Киев), Константин Щемелинин (Симферополь) и Валерий Гаевский (Симферополь).
http://archivsf.narod.ru/2003/fandango/index.htm
Лауреаты фестиваля

Диплом за воплощение живого символа фестиваля (образ танцующей девушки-птицы) Ариолле Милодан
Диплом организатору масс-медиа Наталье Киртан
Диплом президенту центра духовного развития «Галактика» Владимиру Федорову
Диплом театру «Открытое небо» Валентины Бобовой и Александра Тархова
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Редизайн программы передач - теперь удобнее 10-08-2011 09:00

Это цитата сообщения ValeZ Оригинальное сообщение

Редизайн программы передач - теперь удобнее (Full AJAX) и красивее

Сделали нашим удобным телепрограммам еще и красивый аккуратный дизайн + возможность управлять наполнением программы каналами без перезагрузки страницы, а значит очень быстро и удобно. 

Приглашаю тестировать и пользоваться http://www.liveinternet.ru/app/tv

Осталось добавить возможность так же без перегрузки страницы менять местами блоки программ, сейчас займемся. Сделаем стрелочки "перебросить в самый верх" и "скинуть в самый низ", наверное это то самое нужное и удобное в данном случае.

[700x316]

комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
KINOMAX 10-08-2011 08:37

Это цитата сообщения Поцелованая_тьмой Оригинальное сообщение

KINOMAX production

Чья теперь ты половина..
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Музыка Женщины 10-08-2011 04:34

Это цитата сообщения Ирина_Штромберг Оригинальное сообщение

Валерий Ковтун _ Музыка Женщины

[300x232]

комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Моя телепрограмма 10-08-2011 04:00


Персональная программа

Программа предоставлена

Уведомления

комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Как выбрать спелый арбуз 10-08-2011 03:49

Это цитата сообщения Вечерком Оригинальное сообщение

Как выбрать спелый арбуз

[показать]Во многих российских магазинах и на прилавках рынков уже появились узбекские, астраханские и даже краснодарские арбузы-скороспелки.

Напомню, что арбуз обыкновенный – однолетнее травянистое растение, вид рода Арбуз (Citrullus) семейства Тыквенные (Cucurbitaceae).

В настоящее время арбузы выращиваются в 96 странах мира в более чем 1200 разновидностях.

Арбуз обладает сильным мочегонным, желчегонным, противовоспалительным, жаропонижающим и общеукрепляющим свойствами. Нормализует процессы обмена веществ, усиливает перистальтику кишечника.

Читать далее...
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Братья Стояловы (Brothers Stoyalovy) 10-08-2011 01:49


Природа рiдної землi

Одвiчне, як свiт, i завжди хвилююче питання: з чого починається батькiвщина? З маминої пiснi? З батькiвської хати? Все це так, проте не останнє, якщо не найперше мiсце належить природi. Охороняти природу - значить охороняти батькiвщину.

Згадаймо наших далеких предкiв. Обов'язковою умовою заселення нових територiй була наявнiсть води, лiсу. Якщо з тих чи iнших причин чогось бракувало, то селяни копали криницi, саджали лiсосмуги й фруктовi дерева.

Україна - це тихi води i яснi зорi, зеленi сади, бiлi хати, лани золотої пшеницi.

Україна - розкiшний вiнок iз рути i барвiнку, що над ним свiтять золотi зорi...

Нашi степи, долини, перелiски. Скiльки тут краси i яка вона рiзноманiтна. Яке багатство барв, кольорiв, вiдтiнкiв!

Поле жовте, аж очам боляче. Стиглий колос гнеться пiд вiтром, сполохана хвиля бiжить вiд краю до краю. А над цим - переливчаста пiсня жайворонка, що лине десь у високостi, в мерехтливому маревi. Трохи далi - торiшнi скирди сiрi. Здалеку вони здаються велетенськими тваринами, що лягли на спочинок. Здається, що ось-ось зведуться вони на ноги, щоб попрямувати до рiчки, напитися студеної водицi.

А вздовж рiчки зеленiють садки. Виглядають з них бiлi хатки-писанки. А як гарно на квiтучому лузi! Зачаровано вбираєш зором багатобарв'я кольорiв i нiжну зелень трав, i переливне буяннi квiту, i казковi бризки сонця.

Для нашої залитої свiтлом країни жовтий i синiй кольори є ї були найбiльш пiдхожi. Це чудесно зрозумiв наш простий народ, вимальовуючи свої хати в синє та жовте. Цi кольори давала народовi любов до природи, яку вiн бачив саме у жовтiй та блакитнiй барвах. Золотий степ, синє небо, синє море й рiки з жовтими очеретами i рудими скелями, синi гори. Отже, поєднання цих двох кольорiв цiлком вiдповiдає народному смаку.

Воно згiдне з тонами природи української, з козацькими звичаями. Любити, шанувати й оберiгати рiдну природу вчить нас наша лiтература. Великий фiлософ i поет Григорiй Сковорода наголошував, що природа є зразком доцiльностi. Як приклад вiн наводив Бджолу, називаючи її "гербом працьовитостi". А згадаймо нашого генiального митця Т. Г. Шевченка. Перебуваючи далеко вiд рiдної землi, великий Кобзар змалював безсмертнi образи, що перейшли у символiку, - тополю, калину, хрещатий барвiнок. Гiмн природi створила в "Лiсовiй пiснi" Леся Українка. А скiльки поезiї знаходимо у творах Михайла Коцюбинського, Панаса Мирного, Iвана Нечуя-Левицького та iнших класикiв української лiтератури. Володимир Сосюра писав:

Любiть Україну, як сонце, любiть,
Як вiтер, i трави, i води...
В годину щасливу i в радостi мить,
Любiть у годину негоди!
Любiть Україну у снi й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вiчно живу i нову
I мову її солов'їну.

Людинi необхiдний зв'язок iз рiдною природою. Подивiться на чари буйноквiття, почуйте волання трави i дерев, i все зробiть, щоб нащадкам усмiхалася i ростила вiчну духовнiсть наша найпрекраснiша на свiтi земля. Щоб квiтувала вона могуттям кольорiв, долучала до нашої неперевершеної пiснi й до рiдного мелодiйного слова пахощi зела i високiсть неба, долучала щедрiсть працi i нiжнiсть серця. Спадщина природи не менш важлива, для цивiлiзацiї, нiж культура.
[600x467]
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Братья Стояловы (Brothers Stoyalovy) 10-08-2011 01:28


Место рождениия: г. Нью-Йорк.
Дата рождения: 16 сентября 1953 г.
Профессия: актер, боксер.

МИККИ РУРК



"Последний бунтарь"

Золотые, далёкие дали!
Всё сжигает житейская мреть.
И похабничал я и скандалил
Для того, чтобы ярче гореть.
С. Есенин

В животном мире существует такой закон: "белых ворон" заклёвывают. Что ж, в этом мы недалеко ушли от зверей. Так уж повелось исстари: люди, не похожие на других, на большинство, вызывали по крайней мере раздражение. Однако нельзя упускать из виду, что люди творчества (под "людьми творчества" мы будем понимать действительно талантливых Художников, именно Художников, мастеров своего дела), по определению не могут быть похожими на "большинство". Талант уже подразумевает оригинальность, своеобразность, нестандартность.
В случае с МИККИ РУРКОМ приходит на память судьба нашего великого соотечественника, Сергея Есенина. Тот же разлад с жизнью, с самим собой, постоянная рефлексия - отсюда пьянство, дебоши, эпатаж - и как следствие: травля в средствах массовой информации, непонимание, раздражение. Есенина это погубило; с Рурком же этот номер не пройдёт - на этот раз не на того напали, господа!
В этой статье мы попытаемся подойти к биографии Микки Рурка как можно более отстранённо и беспристрастно - не очерняя и не обеляя - насколько это возможно; постараемся создать объективный портрет талантливейшего Актёра и сильного Человека.
И заключить наше небольшое вступление хотелось бы словами Александра Сергеевича Пушкина: "Толпа жадно читает исповеди, записки etc., потому что в подлости своей радуется унижению высокого, слабостям могучего. При открытии всякой мерзости она в восхищении. Он мал, как мы, он мерзок, как мы! Врёте, подлецы: он мал и мерзок - не так, как вы, - иначе…"

* * *

…я был очаровательным золотоволосым мальчиком!
Всё больше играл роли ангелов на рождественских утренниках.
М. Рурк

Филип Андре Рурк-младший родился в городе Нью-Йорке, в семье ирландских католиков. "Беспокойный" - вот как трактует фамилию "Rourke" "Словарь английских личных имён" - во истину так! Точная дата рождения Микки (это прозвище дала будущему актёру мать) неизвестна; называются 1950, 1953 и 1956 годы. Он появился на свет 16 сентября; вот что говорят астрологи о знаке зодиака, под которым родился Рурк: "У людей Девы хорошие умственные способности. Аналитический склад ума. Быстро оскорбляются. Прямы. Бесстрашны. Откровенны. Любовь приносит им разочарования. В супружеской жизни катастрофы".
"Беспокойный"-старший увлекался тяжёлой атлетикой, имел нелёгкий характер. Микки безумно любил отца, и когда родители развелись - мальчику едва исполнилось семь лет - это был для него первый, страшный удар судьбы. Энн Рурк выходит замуж за полицейского, и семья перебирается в Майами. Взаимоотношения с отчимом не складываются; Микки бродит по бедным кварталам и дерётся с кем ни попадя. Он начинает заниматься боксом, одновременно играет в школьном драмкружке.
В первый период боксёрской карьеры Рурк проводит 47 боёв в среднем весе; в 19 лет получает сильнейшее сотрясение мозга в бою с заведомо сильнейшим противником - с боксом приходится расстаться.

* * *

Станиславский был мужик с головой.
Я прочитал все его книги
М. Рурк

Рурк принимает участие в небольшом спектакле на сцене одного из колледжей. И после этого понимает - он станет актёром. Он занимает 400 долларов у старшей сестры Пэтти, и возвращается в Нью-Йорк, где сразу же записывается в "Акторз студио".
Для Рурка наступают тяжелые времена. Он работает вышибалой в баре трансвеститов, продаёт каштаны в Центральном парке, чистит бассейны, моет полы, натаскивает бойцовых собак - и заработанных денег едва хватает на оплату учёбы. Он снимает комнатушку в грязном отеле Гринвич Виллидж, питается чипсами; у него нет ни друзей, ни подруг. "Мне никак не удавалось подцепить девчонку, - вспоминает Микки. - Я не мог вынести, что меня отвергают". Не правда ли, странно слышать такие слова от человека, который через несколько лет стал всемирно признанным секс-символом?..

Однажды на репетицию актёрской студии пришёл режиссёр Лоуренс Каздан - чуть позже он даст Рурку небольшую роль в своём фильме "Жар тела". Каздан был потрясён игрой молодого актёра. После спектакля он пришёл за кулисы. "Молодой человек, вы в предынфарктном состоянии. Не забывайте, что здесь, на сцене, всё делается понарошку". "Я не умею иначе," - ответил Микки. И в этом весь Рурк - он никогда ничего не умел делать "понарошку".
В 1978 году он перебирается в Лос-Анджелес. "Я 78 раз участвовал в кинопробах, и всё без толку". Наконец Микки повезло - его заметил Спилберг и пригласил в фильм "1941" в качестве статиста. Затем последовали несколько эпизодических ролей в кино- и телефильмах, и даже главная роль в телевизионном фильме "Дело четы Раутов", где партнёршей Рурка была молодая Линда Гамильтон.

В Луизиане, в 1982 году на съёмках очередного телефильма Микки знакомится с начинающей актрисой Дэброй Фьюер; вскоре они
Читать далее...
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии
Братья Стояловы (Brothers Stoyalovy) 09-08-2011 03:57



2011
[390x700]
комментарии: 0 понравилось! вверх^ к полной версии