Ну, що ж? Сьогодні я вперше заповнюю цей щоденник. Хотіла почати заповнювати цей щоденник 1 вересня та трохи не вийшло. З компютером проблеми. По ідеї оскільки зараз всі мої однолітки зайняті школою в житті все повинно бути добре і весело.Але зараз мені щось не дуже. В принципі так завжди. Адже в 70% щоденник - місце скоплення негативних емоцій і переживаннь. Адже завжди хочеться розповісти комусь про свої негаразди. От я вирішила почати...
Цього року купа друзів ( які являються класнючими людьми) поступили. Звичайно це добре і це повинно забезпечити їм безбідне майбутнє, та все ж... Ми будемо бачитися дуже рідко і відповідно до того уже через деякий час припинимо дружбу. Адже так зазвичай і стається. Ми втрачаємо спільні інтереси і все іде на перекосяк. Ех... А вони ж всі такі чудові. Тепер у мене буде тільки одне заняття - навчання, навчання, навчання.........
Ні, звичайно, на цьому світі іще залишилась купка суперських людей які так чи інак підіймуть мені настрій, та все ж...
Потрібно почати нове життя, забути старі негаразди і жити сьогоднішнім днем.
Але як же це важко зробити)))

Я проста дівчина.
Як у у всіх нас у моєму віці в мене є деякі свої думки і переживання, які я хочу вилити тут...