Тернопільська обл., районний центр.
історія
Місто розташоване в мальовничій місцевості Медобори. Вперше в літописах згадується на початку 15 ст. В 1559 році містечку надали магдебурзьке право. Назва Гусятин походить не від гусей, санатории Трускавца а від поширеної в цієї місцевості рослини гусятник. Хоча в документах 16 ст містечко згадується як Усятин, тож можливо від Уса. В 1579 році Гусятин стає власністю польського магната Калиновсього. В 1594-1596 роках відбулося селянсько-козацьке повстання під керівництвом Северина Наливайко, який тут народився. Гусятин місто розділене історією на дві частини. Зараз в Хмельницькій області одразу за кордоном розміщається друга частина Гусятина. Тернопільський був під владою Польщі та Австрії, потім Росії. В Гусятині був замок, але замок просто вщент знищений війнами. Разом з Онуфрієвською церквою та синагогою він створював оборонний трикутник міста. Ще одна підказка де шукати вали - за словами отця Давида (священика костелу) в лісі, він навіть вказував на рештки мурів. і ще підказка правда мабуть нікчемна ратуші то зараз не має, так от ратуша знаходилася в центрі трикутника. Кому пощастить знайти з вас фотографія!

Онуфрієвська церква санаторий Алмаз
Побудована в 16 ст. Як я вже писала входила до оборонного трикутника міста. Церква належить до типу триконхових оборонних подільських храмів без бані над навою і мурованою оборонною вежею-дзвіницею над бабинцем. Товщина стін 1,5-2,2м. Бабинец великий мав декілька ярусів, при чому горішній бойовий ярус не зберігся. Можливо він був у вигляді дерев'яної галереї по периметру вежі. Архітектурно вона відноситься до румунських храмів, відрізняється своєю простотою і відсутністю декору. З протилежного вулиці боку збереглися старі мури. Санаторий Весна Трускавец

Костел Різдва Пресвятої Діви Марії
Дякую за раритетне фото Ользі Чавурській та її татові

Він найгарніший. Він такий величний і такий великий. Він стомлений своєю долею, його катували, з нього зробили каліку, але він вистояв... Хоча скільки він ще так проживе... не знаю.

Докладніше про костел пізніше. А зараз з того що розказав мені отець Давид. Колись тут був бернардинських монастир. Довгий час монастир знаходився під опікою родини Калиновських. Ліворуч від вівтаря знаходиться їх герб, праворуч теж був герб, його було знищено, бо за гербами шукали скарби. Доречі, в Памятниках Градобудівництва УРСР написано: "В процессе реставрации разобраны надстроенные в 1910 г. стены костела, устроены тонкостенные железобетонные своды, повторяющие формы утраченных, здание покрыто черепичной крышей." Оборонні стіни були розібрані для того, щоб зробити з костелу клуб (до цього тут був склад), частина даху рухнула одразу. Залізобетон покриває усю стелю, особисто я цьому залізобетону не довіряю. Рухне він, ой як рухне, він не вічний же. Доречи, якщо вам пощастить, як мені, потрапити в середину храму то після оговтання від величі храму, зверніть увагу на колони ліва трошки коситься вліво - це як наслідок того що дах заважкий, і взагалі зі всіма цими реконструкціями була порушена фізика храму. Що колись може статися, просто жахаюся від думки. На задньому подвір'ї костелу знаходяться рештки статуй, що прикрашали фасад храму, ще декілька при вході в храм. При вході янгол і місце для таблички...

Синагога Санаторий Весна Трускавец
Побудована наприкінці 16ст. Являла собою триярусний, зведений на майже квадратовому плані обсяг, з прилеглими західним одноярусним і північним двоярусним обсягами, в яких були приміщення для жінок і хедер (школа). За радянських часів тут містився краєзнавчий музей. Зараз там... гм. нічого не має. Шибки вибиті. Синагога чекає на своїх хазяїв. Синагога декілька разів перебудовувалася вона по-перше мала оборонне значення ще в 1950-ті роки в нижній частині вікон лишалися прослідки стрільниць другого бойового ярусу. Коли розширювалася молитовна зала (середина 17ст), то стрільниці другого та третього оборонного ярусу було перероблено на 8метрові готичні вікна. санаторий Алмаз Під час Другої світової війни було зруйновано західну частину споруди, знищено склепіння та північний двоповерховий обсяг хедеру. Стиль синагоги як маврітансько-готичний. (особисто мені нагадав про Андалузію ;-) )

Тернопільська обл., за 10 км на захід від облцентра, Козівський район

Останнє містечко в плані моєї чергової мандрівки. Виснажена, голодна я все ж таки вирішила поїхати у Великий Ходачків заради костелу, хоча в напрямку Бережан існує дуже багато маловідомих, але цікавих на краєвиди та архітектуру містечка та села. Великий Ходачківлежить прямо на трасі, одразу за зупинкою повертайте і йдіть дорогою повз село хвилин 10-15, Санатории Трускавца поки не побачите рештки костелу. Мені повезло познайомитися з дуже гарною родиною, яка мене нагодувала і розкразала дещо і про костел і про навколишні села.

Пані Янка, в якої я питала щодо костелу, народилася у Франції, за національністю полька, переїхала родина її сюди в Україну, на той час у Тернопільське воєводство. Після приєднання 1939р вона все ж таки лишилася тут, не виїхала і в 1944, не дивлячись на терор який відбувався проти польського населення. А було ось що: 16 квітня 1944р СС-Галиччина прибула до Великого Ходачкова. Я так розумію, що був наказ винищити все польське населення. Не жаліли ні дітей, ні старих людей: санаторий Алмаз всього загинуло 862 чоловік. Їх всіх було поховано в братській могилі, яка знаходиться біля костелу, і розмір якої 2м на 30м. Трохи боязливо розказувала мені пані Янка про ці події, але виростила доньку, онука, має господарство і живе тут, не згадуючи ні про Францію ні про Польщу.
Костел

Католицька громада отримала свою парафію у 1882р, відокремившись від Настасіва. Біля костелу знаходиться пам'ятний стовп, на якому написано, що власником був Казіміж Зелиський (Szeliski Kazimierz, [Szeliga] (-1885) ), який був послом (posel : sejm galicyjski : Rada Panstwa ) і офіцером польської армії, і відповідно учасников польського повстання 1831р. Місцеві сказали, що костел був побудований в 1934р. (але ймовірно, що як раз був побудований в кінці XIXст. ) і вже в 60-их рр він мав такий вигляд. При радянській владі тут санатории Трускавца розміщалася школа-майстерня, де вчили на трактористів, потім зерновий склад, який з часом перетворили на склад міндобрив. Вхід до храму забитий дошками, але всередину скрізь них пролізти можна. Будівля не має даху, ніяких настінних розписів не має, можливо воно було все зафарбовано. Наводжу цікавий факт про «збереження» нашої культурної спадщини. Декілька років тому приїжджали поляки. Попросили віддати їм це храм на реконструкцію, але потрібна була деяка допомога, за останнім та за дозволом звернулися до голови сільради. Яка потрібна була допомога полякам при реставрації костелу мені не відомо, але відомо, що поляки так і поїхали не з чим. санаторий Алмаз А костел лишився сам на сам. Римо-католиків майже в Великому Ходачкові майже не має. Невже доля храму - це повна руйнація?

Відомий в різні часи як Сурож (давньоруська назва), Солдадія, Солдайя, Сугдея, Сугдак. Су-Дак з татарської перекладається як "вода, що біжить з гір". В літописах дата заснування його відноситься до 212р, і був він заснований як грецьке місто. Судак був завжди на перехресті театру воєних подій, бо завжди був великим торгівельним портом, який пов'язував Европу з Азією. Вилла Юран Сходница Його жадали отримати і хазари, печенегі, половці, турки (VII-XIII), італійці, генуезці (XIII), Росія та Туреччина (XVIII). Опорою, захисницею міста була фортеця (чит. нижче). Місто - було справжнім мегаполісом різнобарвним, різнонаціональним, багаторемесельним та торгівельним. Цікаве, що торгівельна контора Марко Поло знаходилася в Солдатії, а на пів світу славилися сурожські вина. В 1475г. Крим завойовує турецький султан, відтоді Судак приходить в занепад. З 1783 Судак, під час російсько-турецької війни, переходить до складу Російської Імперії. За часів панування Росії, Судак хотіли навітьб зробити столицею Тавріди.

Фортеця
Одна з головних пам'яток Крима. Побудована на фортеця на конусоподібній горі, займає площу 30 га/ Твердиня мала 20 веж, з них основна стоїть на вершині Фортечної гори - Сторожева (Дозорна)Сходница , але за легендами більш відома під назвою Дівоча (легенди будуть пізнійше). Судакська фортеця була побудована генуезцями в період 1371-1460рр. на місці старої Візантійської, яка за дослідженнями археологами датується VI. Фортеця завдяки вдалому розташуванню ( крутий обрив з боку моря, та захист наповненим водою ровом з пологої північної частини)продуманною проекту фортифікації (декілька ліній оборони, підйомний міст), а такожа великою кількістю веж та товстим міцним мурамСанатории Трускавца, витримувала тривалі облоги. Але з появою вогнепальної зброї її міць похитнулася, твердиня втратила своє оборонне значення. Велика кількість каміння з фортеці пішло на будівництво казарм для солдат царської армії Росії.

Що зберіглося до нашого часу:
Укріплення біля воріт
Головні ворота
Вежа Бернабо ді Франкі ді Пагано
Кругла вежа вилла Юран Сходница
Вежа Лукіні де Фліско Лавані
Вежа Коррадо Чікало
Вежа без назви
Вежа Якобо Торселло
Вежа Джованні Маріоні
Вежа Гварко Румбальді
Кутова вежа цитаделі
Консульська вежа
Георгієвська вежаВилла Grand Сходница
Сторожева або Дівоча вежа (Кіз Куле)
Вежа Фредеріко Астагвера
Храм на консолях
Храм-мечеть (тут зараз знаходиться музей)
Храм Дванадцати апостолів
Приміщення-склад
Цистерна (рештки напівпідвального приміщеня)Вилла Grand Сходница

Дачне це вже майже передмістя Судака. Сюди ходить міський автобус Дачне-Уютне. Розташоване село між двома горами Таракташ та Бакаташ, що в перекладі з татарської мови означає Скельний Гребінь та Камяна жаба. Стара назва села - Таракташ. Біля однойменної гори були знайдені руїни двох античних храмів. За часи генуезців Таратаксія входила до Солдайського консульства і підлягала Каффі. Санатории Трускавца,

Село Таракташ захищав оборонний мур, залишки якого можна було ще побачити наприкінці ХІХст. Після приєднання Криму до Росії багато татар емігрувало до Туреччини. На місці сучасного Дачного у ХІХ ст знаходилося два села Біюк Тарактащ та Кучук Таракташ. Як писали сучасники, тут було "повне недоторкане мусульманство". У Таракташі жила татарська княжна, сестра останнього кримського хана. Після першої чверті ХХст. до переселення татар у 1944р село ще зберігало дух давнини, колорит традицій та культури татарського народу. Сходница

мечеть
В Дачному збереглася мечеть Аджи-бея, яка була зведена наприкінці XVIIІст. Служби велися до 1930-х рр. У 1939 було зруйновано мінарет, в кінці 40-х років засмітили фонтан. За роки радянської влади мечеть використували як клуб, а після війни - гуртожиток. Вилла Grand Сходница На сьогодні мінарет відстроєно, триває реставрація мечеті.

Гурзуф - миле доволі спокійне, як на курорт, містечко. По дорозі до нього ми минаємо самий високий в Кримських горах перевал під назвою Гурзуфське седло, з якого видно одночасно само містечко, море, Аю-Даг та Сімферополь. В давнину саме з цього седла було зручно видивлятися ворога.

Перша історична письмова згадка про Гурзуф належить до трактата Прокопія Кесарійського "Про побудови". Вилла Grand Сходница "Імператор спорудив там дві твердині - Алустон та в Горзувітах." Трактат був написаний у 553-555рр.

серпень 2008р
фортеця
То ж про яку твердиню йдеться мова? Фортеця була побудована візантійцями на скалі Дженевез-Кая. Місце було вибрано більш ніж вдало. З трьох сторін підступи захищали скали з морем, фортеця контролювала гурзуфську бухту, з неї також проглядалося Гурзуфське седло. Зсередини 6 по кінець 15ст фортеця була однією з найміцнійших фортець ПБК.

Коли я їхала відпочивати в Гурзуф я мала великі сумніви щось побачити від цієї 15 столітньої фортеці. Розмістилася в готелі "Скальне". Яке ж було моє здивування, коли я з балкону готелю побачила фортечну стіну. Ха! Кращого і бажати не треба. Фактично я жила цілий тиждень у фортеці. Розташований каскадом білий корпус готелю дуже гарно ілюструє неприступність фортеці яка тут була. Проглядається це дуже добре з бухти Чехова.

То є фортецю побудували візантійці у VIст. Коли у VIII ст Крим захопили хазари, вони повністю зруйнували фортецю, яка в руїнах простояла до Хст. За археологічними дослідженнями, фортеця була відновлена і наступні 400 років фортеця служила резиденцією місцевих феодалів - топархів.

В ХІІІ ст. Гурзуф входить в склад князівства Феодоро.Вилла Юран Сходница Гурзуфська фортеця опинилася під генуезцями. Влітку 1475р. Крим захватили турки-османи. Після цього фортеця ніколи не відновлювалася.

Саму фортецю дуже добре описав Олександр Максимовський у своєму путівнику «Гурузф».

Основною частиною фортеці була цитадель, оточена міцним кам’яним муром товщиною до 4м. в цитаделі знаходився основний вузол оборонного комплексу. від основи цитаделі відходили стіни зовнішнього оборонного пояса фортеці. Біля воріт, які відділяли цитадель від оборонного мура, знаходився донжон - головна вежа фортеці, де були приміщення для житла, арсеналу та запасів харчів... Гурзуфська фортеця мала метальна артилерію .. - фортечні самостріли довжиною до 2 м... Дальність з таких баласт доходила до 300м. Санатории Трускавца, Крім ядер використовували керамічні сосуди, наповнені мілкою галькою чи гарячою смолою... З появою генуезців з’явилася вогнепальна зброя, тоді в фортечних стінах були зроблені амбразури для пушок.

У ХІХ ст. Є.Л. Марков пише про фортечні руїни «На самому пиці утесу ще височіє напівзруйнований замок. Від нього збігають по неприступному обриву обломки мур, веж та сходинок(див. фото). Це давня Горзувіта…»

Біля Дженевез-Кая в морі знаходяться скелі Адалари. На початку ХХ були плани прокласти від Дженевез-Кая на Адалари підвесну канатну дорогу. На Адаларах свого часу був ресторан "Венеція", де для відвідувачів морепродукти для блюд діставалися одразу з моря. Для такої дороги в скелі був вирубаний тонель довжиною в 15м.(див на фото) Але плани зруйнувала Перша світова війна.

місто
Місту і донині вдалося зберегти дух середньовіччя. Вузенькі вулочки, їх розпланування, будинки, все це дійсно нагадує середньовічне поселення.

300 років Гурзуф перебував під владою Туреччини. У 1774р турки в Гурзуфі влаштували різню греків. Після 1783 р, коли Крим був приєднаний до Російської імперії, багато татар переїхало до Туреччини. Ще раніше 1778р Катерина ІІ кримських греків переселила до Приазов’я. В Донецькій області є поселення Гурзуф? Це молодший брат кримського Гурзуфа. Переселені з Криму греки називали свої нові поселення на честь своїх старих поселень. Після різанини турками та переселення за наказом Катерини, Гурзуф майже втратив своїх мешканців. На початок ХІХ ст.. тут нараховувалося всього 40 дворів. Неважко зрозуміти, що основну частину мешканців складали татари. Сходница

На початку ХІХ землі Гурзуфа було надано Емануелю де Решілє, тому самому, що заснував місто Одеса. Потім власниками садиби в Гурзуфі був Воронцов, потім сенатор Фундуклей. Останній в своєму маєтку так дбав про парк, що його вважали найкращим парком на ПБК.

Найбільший внесок в економічний розвиток Гурзуфа зробив новий власник маєтку Петро Іонович Губонін. Вилла Grand Сходница Він започаткував курорт, побудувавши сім готелів, ресторан, зайнявся благоустроєм набережної. Старі корпуси досі носять назви надані ще

Фотогалерея
Продивитися? Натисніть тут

історія
Село з назвою на претензію Богате знаходиться на трасі Симферполь- Феодосія. Придорожнє кафе нагадує стару назву села -Сходница "Бахчі-Елі", що перекладається як "Долоні саду". І справді, тут садів багато. Вперше документовано село згадується у 1783р., у статистичних книгах. Насправді, зрозуміло, що село має більш давнішу історію. Великий старий сад місцеві називають Туманівським, за прізвищем колишнього власника Богатого - Тумановського.

храм
Мета нашої подорожі в Багате це руїни старого вірменського храму.

Йти потрібно до нього повз село, краще дорогу питати у місцевих. Вам потрібно зайти на пагорб десь до середини, там і знаходяться залишки храму.

У ХІ-ХІІ рятуючись від турків-сельджуків велика частина вірмен знайшла притулок в Криму.Вилла Grand Сходница Багато вірменських храмів досі збереглося, особливо у Феодосії. Храм був побудований приблизно у XIV ст., а можливо і раніше. У ХІХ ст. при храмі дів монастир св. Ілії. Хоча церква знаходиться в напівзруйнованому стані, не має даху, дверей, стіни "прикрашають" далекі від цензури слова, у вівтарній частині сміття, але відчувається піднесеність духу. Тут дійсно добре. Прихильникам архітектурних вибаганок тут є чим помилувати око - дуже гарні бічні портали та різьблення! Вилла Grand Сходница

Храм вигляд з боку. Медальон над вівтарною частиною. Різьблення

Територія міста була заселена ще 40тис. років тому. В 15 ст заснована столиця Кримського ханства. вилла Юран СходницаБудували місто місцеві майстри, а також майстри з Ірана, Італіі та Турції, а ще - просто полонені. За згодою між Хмельницьким та ханом Кан-Теміром про надання військових у стан Хмельницкього, він повинен був залишити свого сина та декілька відомих козаків. В 1675 році, козаки з кошовим отаманом Іваном Сірко вивільнили полонених.

гробниця
Розміщені гробниці 14-16ст. під такими назвами "дюрбе великий восьмигранник", "дюрбе малий восьмигранник", "дюрбе кубоподібне", "дюрбе Хаджи-гірея", "старовинне дюрбе", "ексі-дюрбе".

Ханський палац
16-18ст. Інформація трошки пізніше. Власні враження якщо коротенько - убого, все якесь маленьке, розмальовано тьмяними фарбами. Доречи, саме тут знімався український серіал "Роксолана", у фільми все виглядає набагато краще. А поки що дивиться світлинки.   
Успенський скельний монастир Вилла Grand Сходница
Успенська церква відноситься до 8 ст. Збереглися келії в скалах, фонтан, будинок настоятеля. Сама церква маленька, невисокі стелі, площа може і велика, але поділена на дві частині стрічкою, яку не можна переступати. Сам монастир діючий, але монахів майже не видно.

Точна дата виникнення монастиря невідома. Але археологічні дослідження християнських поселень в долинах біля монастиря відносять до 6 ст., тоді ймовірно і виник Успенський монастир. Слід зауважити, що на той час йшла епоха іконопоборнецтва в Візантії, яка вважалась як єресь. За приказами влади руйнувалися церкви з розписами, ікони знищувалися. Монахи були змушені оселятися в дальніх закутках країни, в тому числі було побудовано в Криму багато монастирів, які припинили своє життя під час вторгнення татар. Після захвату турками Криму в 1475р. Успенський монастир став резиденцією митрополита в ханстві. Вилла Юран Сходница

Монастир був вшанований не тільки християнами, а і мусульманами. Відомо, що засновник династії Гірєєв просив допомоги у Пресвятої Богородиці. На богослужіннях були присутні російські посли, які приїжджали до хана. Росія через Успенський монастир хотіла розповсюджувати свій вплив, тому і не шкодувало грамот (від Федора Іоановича та Бориса Годунова) та коштів. Напроти Успенського монастиря можна побачити залишки будинків, видовбаних печер, сходів. Саме звідси в 1778р. грекі-християні жителі Мариамполя були переселені до Приазов'я, які потім заснували місто Маріуполь.

В 1783р. Крим стає частиною Російської імперії. В 1818 р Успенський монастир відвідав цар Олександро І. В 1850р монастир був відкритий як Успенський Скіт. Під час першої героїчної оборони Севастополя 1854-1855 років у келіях, гостинному будинку й інших будівлях монастиря розміщався офіцерський госпіталь. Померлих від ран ховали напроти скиту знизу.Вилла Grand Сходница

Після революції монастир був розграблений, ченці розстріляні. Більшовіки вивезли багато цінних ікон та золота. Остаточно Успенський скіт закритий у 1921 році. Підчас Другої світової війни тут розміщався військовий госпіталь. Зліва від дороги на території монастиря розташовано братська могила радянських воїнів. Після депортації кримських татар у 1944р. на території монастиря був розміщений психоневрологічний диспансер.

Зараз монастир діючий. Зведена надбрамна капличка, ведуться ремонтні роботи.Киевская Русь

До 16 ст відоме як Підбогородичне (або Підбугорище). В 1434 стає власністю Януша з Оринина. Теперешню назву отримало у 17ст від родини Струсів ,які перетворили його на містечко. В 1610р отримує різні королівські привілеї. Містечко мало свій герб - на червоному фоні три срібних гамаїди. 17 березня 1771р. містечко одержало магдебурзьке право. Наприкінці ХVІІІст. австрійська влада визнала Струсів містечком і підтвердила його герб - "Корчак", санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) який вживався на печатках. Останній з роду Миколай Струс був галицьким старостою. Він мав дві доньки, одна з них - Олена була одружена з Олександром Калиновським, головним старостою подільським, а друга - Софія заміжня була за Констянтином Вишневецьким, воєводою руським. Після смерті Миколая, Струсів перейшов у спадщину донькам. Донька Калиновського і Олени вийшла заміж за Станіслава Р. Потоцького, так Струсів перейшов до Потоцьких. Його праправнук Станіслав Щесний Потоцький у 1780р продав містечко Лянцкоронським. Від бездітних Лянцкоронських відійшло разом кількама фільварками до Володимира Баворовського, який продав їх наприкінці 19ст Йозефу Голуховському. Останніми власниками до 1939р. були його донька Марія та її чоловік Петро Дунін-Борковський. Санатории Трускавца

Тут був замок, ратуша та старовинні будинки на центральній площі - нічого до наших днів не дожило. Замок містився над яром "Чортівська Дебря", вже в 17 ст. від нього були руїни, замок здобули війська Хмельницького у 1648, декілька разів замок штурмували татари. Рештки замку пішли з часом на будівництво палацу (див. нижче). Мешканець села - старий дідок сказав, що з замку вів підземний хід на Теребовлянський замок. Цікаво, що на початок 20 ст. руїни замку ще згадуються в "Описі Воєводства Тарнопольського", як поза містечком.

Містечко за радянські часи встигло побувати райцентром (1940-1959). Зі Струсова походять поет Степан Будний, письменник Адріан Іванчук, літературознавець Марія Деркач (д.п. Фуртак) , учень Леся Курбаса та провідний актор авангардного театру Курбаса, також художній керівник театру "Березіль" Йосип Гірняк, який пройшов крізь радянські репресії, його ім'я було вилучено з української історії до 90-х рр. Також містечко відоме своєю аматорською капелою бандуристів "Кобзар", створеною у 1957р. санаторий Женева

Каплиця св. Миколая
Колишній монастир заснований монахами-василіянами наприкінці 16 ст, спочатку вони зробили печерну капличку, у 18 ст було зведено над нею церкву в бароковому стилі, також тут були келії, кухня, трапезна - їх вже давно не існує. Церква зведена на крутій скалі і складається з двох частин : наземної та підземної. Існує легенда, що колись теребовлянський замок та церкву в Струсові сполучав підземний хід. І справді, від церкви веде в сторону лісу та Теребовлі підземний хід, вирубаний в кам'яний породі, на початку його розміри становлять 2,5х2,8м. Простягається він на 20 м до обвалу, за обвалом він проглядається далі. Ймовірно він сполучав храм з монастирськими келіями. На користь не існування підземного сполучення між Струсівською церквою та Теребовлею свідчить по-перше досить тверда порода, і щоб створити хід відстанню 6,5 км, а саме така відстань між двома об'єктами, потрібно було спеціальні інженерні та технічні засоби, рельєф: долини, підвищення, в глибоких ярах текли потічки. А по-друге, цілеспрямованість такого ходу і його виправданість створення, на час зведення монастиря у 18 ст. теребовлянський замок вже лежав в руїнах, і саме основне, він вже втратив своє оборонне значення. санатории Трускавца.

В 1775р цісар Йосиф закриває по всій Галичині всі василіанські монастирі, що не займалися суспільною працею. З 1788р Миколаївська церква була перетворена на костел, який було освячено на ім'я св. Станіслава і використовувався до зведення нового великого неоготичного костелу св. Антонія в 1894р. санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)

Церква поступово руйнувалася, стояла в запустінні. Нарешті, в 1994р відновлений василіанський орден м. Бучача за допомогою інституту "Укрзахідпроектрестарвація" розпочало відбудову храму, яка триває і досі. Увага для туристів! Ходіть там обережно - на землі розкидано багато рваних шматків жесті та водяться гадюки! Хоча капличка реставрується, разом з тим там по святам правиться служба.

вересень 2005

Палац
Побудований в 18 ст. в стилі класицизму родиною Лянцкоронських. До входу вела каштанова алея. Перед бічною терасою на газоні був сонячний годинник. З тильної сторони палацу, теж був газон, а липовий гайочок вів до

Історія
Перша літописна згадка про Теребовлю відноситься до 1097р. Але за археологічними розкопками заселення Замкової гори відноситься до 3 тис. до н.е.

За часів Володимира Червоною Руссю (Галичина) княжив його син Борис, після нього Всеволод. По смерті Володимира Великого в 1019р, захопив територію Галичини польський король Болеслав Хоробрий, в 1031 вона була повернута в Київську Русь Ярославом Мудрим. Деякий час тут княжив Ростислав. Сини його боролися за оволодіванням містами, після смерті старшого брата - Рюріка , молодші сини Ростислава поділили Галичину. Володар взяв собі Перемишль, а Василько лишився в Теребовлі. Восени 1097р у Любечі відбувся з'їзд князів, санаторий Женева на якому було вирішено закріпити за Васильком Теребовлю. Але міжусобна війна не припинялася, як описує Нестор в "Повісті минулих літ", обманом Святополк (запросивши на іменини) запросив до себе Василька, схопив, вивіз в Звенігород (що під Києвом) і осліпив. Василько доживав свій вік саме в Теребовлянському замку, бо сліпому було йому зручніше пересуватися по вже відомій території. По смерті Василька, Теребовля втратила своє значення як столиця. В 1139р Теребовля втрачає статус княжого міста і входить як князівство до Галицької держави. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Місто на період князя Василька було огороджене валами та укріплене частоколом. потиріпити у місто можна було лише через три брами Галицьку (Зубівську), Звенигородську (пізнійша назва Львівська) і Кам'янецьку. Можливо була і четверта брама, що стояла на теперішній вулиці Січових Стрільців.

В 1340 польський король Казимир Великий оволодіває Галичиною, здобувши і Теребовлю. Тут він будує свою фортецю.

В 1389р. Теребовля отримала Магдебурзьке право. В 1415-1429р король Ягайло нагороджує свого слугу Бартоша з Теребовлі і дозволяє йому закласти нове місто. Від тоді місто поділилося на нове - за рікою та старе - під замком. Частини міста з' єднувалися мостом. Мешканців нової частини звільнялися від роботи на 8 років.. В 1434 Теребовля здобуває статус повітового містечка.Санатории Трускавца Теребовля стає містом кордонного значення - вона приймає оборонне значення в нападів турків та татар. В 1453р татарські орди спустошили місто. Турки нападали з 1467р. Через Теребовлю в 1497р проходив польський король Ольбрахт. Через рік татари і волохи майже повністю знищили Теребовлю. З метою швидкої відбудови Ян Ольбрахт звільнив місто від податків на 8 років. Але Теребовля хронічно не везло в 1503р турки і татари знову напали на місто. В 1509р польський король, литовський князь Сигізмунд надає місто привілеї, в 1518р він звільняє мешканців від мита, всіх податків і данини.

В зв'язку з руйнацією замку від постійних облог, будується каштеляном Тенчинським новий замок. Теребовля набуває великого оборонного значення. В 1539, 1549-50 Теребовлі надаються нові привілеї Місто більш менш відновлюється, але в 1575р на Теребовлю знову нападають татари. Протягом 20 років починаючи з 1605 було 15 нападів татар на Теребовлю. санатории Трускавца

замок
Руїни замку знаходиться в північно-західній частини Теребовлі на горі, яка була майже неприступною з трьох сторін. Північну - більше вразливу захищали рови та вали, які відносяться ще до княжих часів. Довжина замку з півночі на південь 122м, зі сходу на захід - 65. В плані замок неправильної видовженої, звуженої на південь форми. Ще трохи історично-фізичних даних про руїни: на сьогодні стіни замку складають 12-14м, ширина їх 5 м, заломлені під кутом в 100градусів, цей кут фланкують чотиригранна східна вежа та шестигранна західна. Третя вежа еліпсовидної в плані форми, розташована на півдні, з’єднує дві видовжені оборонні стіни. Висота 13 м, санаторий Женева ширина муру змінюється від 3,5 до 5м. Північна і західна вежа збереглися на висоту двох ярусів, східна на три. В'їзд до замку знаходився у східній оборонні стіні, її товщина замала в порівнянні з іншими - всього 2,5 м. Вихід виконаний в ренесансному стилі, поряд входу вигляду арки - хвіртка.

Теребовлянські руїни замку - це залишки замку Олександра Балабана, теребовлянського старости, який побудував замок в 17 ст. До цього тут ще стояли три замки.

Хотілося б окремо розповісти історію кожного - читаємо тут санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Костел та монастир кармелітів 
Монастир мав оборонне значення. Його побудовано 1635-1639. Був оточений оборонною стіною та вежами. За

Тернопільська обл., місто, районний центр, розташоване на р. Стрипі, за 67км (або півтори години автобусом) від облцентру

місто
Це було справжнє, потужнє, культурне місто з замком, який загинув не бойовою славою, відома красою на всю Європу ратуша, яка потрохи гине і можливо просто через пару років провалиться (в її підвалах повно води!), дивовижні храми зі скульптурами майстра Пінзеля. Для мене Бучач став містичним містом, а чи не містика закохатися в місто під зливою, дорожками пробиратися через грязюку (навіть один раз таки впала!). Але щоб получити - треба заслужити. Тому вчиться в мене, поки йде вдень служба в костелі, штурмуйте церкви, потім повертайтесь до костелу, обов'язково завітайте у Василіянський монастир, ну і про Ратушу не забудьте. санатории Трускавца

замок

фото травень 2006/ Ракурс взятий від боку Василіанського монастиря

Руїна на пагорбі, що височіє над містом. Перша згадка про замок датується 1379роком, але збережені залишки відносяться ьільше до 16ст. Замок багато разів витримував запеклі битви, юагатоденні облоги, але лкував свої рани, відновлювався, вставав з попілу. Одного разу татари з турками взяли замок в облогу, коли власника Потоцького не було в місті. Вороги взнавши, що таку витримує таку облогу і дає достойні бойові відповіді жінка, були вражені і зняли облогу. Замок поступово з роками втрачував свою оборонну функцію, служив житловим приміщенням. За часи Австро-Угорської імперії замок вже був доволі пошкодженим і занепавшим, немічне "тіло" старого воїна стали розбирати на будівельний матеріал.

фото червень 2004

Ратуша санатории Трускавца
Зведена ратуша в 1751р за проектом львівського архітектора Бернарда Меретина. Фундована Миколою Потоцьким Невеликі розміри площі вплинули на проект, тому вся велич будівлі розгорнулася вгору, тобто у струнку вежу, в якій два яруси служать лише основою. Статуї належать майстру каменя Пінзелю. Взагалі, бучацька ратуша це дивовижне поєднання майстерності і таланту двох митців скульптора і архітектора. На 2008 рык ратуша в лісах - йде реконструкція!

Читати далі

Хрестовоздвиженська церква Василіянського монастиря
Споруджена у 1765-71 за проектом арх. Готфріда Гофмана у стилі пізнього бароко.. Розписи відносяться до 18ст, монастирські келії до 17ст. Споруджено на кошти Миколи Потоцького. Шість дерев'яних скульптур створив Микола Філевіч - львівський скульптор. М"ягкі пастельні тона вишуканого інтер"єру перекликається з доволі скромним екстерєром.

Успенський костел санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

фото травень 2006
Сюда - обов'язково! Вівтар це просто диво, ніби потрапляєш в малахітову казку. Тільки живуть в ній не злі егоїстичні власниці, а застиглі в камені пухленькі янголочкі немов живі. При будівельній роботі було використано прийом розбики стін на "дзеркала". Санатории Трускавца
фото червень 2004

фото травень 2006

Покровська церква
Знову спільна робота : споруджена церква за проектом архітектора Бернарда Маретина у стилі пізнього бароко у 1764р, а скульптор Пінзель. Дуже гарний інтерєр. Особливістю архітектури є те, що побудована вона в бароковому стилі але схожою структурою українських деревяних храмів.

церква св. Миколая
Оборонна церква є самою старою в Бучачі, зведена вона була у 1610, фундаторкоб виступила Марія Могилянка, санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) дружина Стефана Потоцького - власника Бучача. Марія була сестрою Петра Могили. Тут зберігаєтьсЯ ікона Пресвятої Богородиці, яку привезла Марія з собою у Бучач. Заслуговує окремої уваги майстерно різбляний вівтар.

поради в дорогу Санатории Трускавца
Познайомися більш детально з Бучачем, а також взнати про його минуле, про побут людей, традиції, можна ось на цьому прекрасному сайті

Краєзнавчий музей знаходиться за адресою вул.Галицька,65

Дістатися до Бучача краще бусиком або з Тернополя або з Франківська, гірше їхати автобусом, бо довго.

Де переночувати? Ой складно, Кажуть є готель при вїзді до міста, а от

історія
Борщів відомий з 1456р. Назва, можливо походить від слова "борщівник" - високої трав'янистої рослини родини зонтичних молоде листя і стебла якої вживають у їжу (до зелених борщів, салатів, юшок, щів) як приправу. санатории Трускавца

Наприкінці XV ст. почалися турецькі напади на Поділля, водночас почастішали набіги татар Кримського ханства. Легенда пояснює назву міста з тим, що мешканці містечка нібито втопили татарина в казані з борщем. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Взагалі то на місці Борщева існувало давньоруські гарно укріплені оборонні городища. З 1199 поселення належало Галицько-Волинському князівству. Після 14ст. належало Литовським та польським господарям.

У 1629 році Борщів одержав магдебурзьке право на самоврядування. Місто отримало свій герб - золотий сніп на тлі поздовжніх кольорових смуг. Тут часто проводилися ярмарки.

Наприкінці 16ст. - на початку 17 ст. містом володіли магнати Єжи і Марцін Дидинські, потім - Константин Злотніцький. Протягом 27 років (1672-1699) володіють містом турки. В травні 1774 р. місто відвідав легендарний Олекса Довбуш. Перекази свідчать, що з допомогою прислуги опришки увірвалися до панського палацу. Пан на колінах просив помилування, давав викуп, але Довбуш напослідок йому промовив: "Не за маєтками твоїми я сюди прийшов, а по твою душу, аби ти людей більше не мучив". санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Місто встигло поперебувати під владою Польщі, потім після її поділу від Австрії в 1712, царської імперії в період з 1809-1815, Австро-Угорської імперієї з 1867 .

Борщів багатий на таланти. Тут народилися мандрівник С.Вісьньовский, графік Я.Гніздовський, вишивальниця Г.Герасимович, актор В.Юрчак, художник Л.Левицький, Санатории Трускавца співак М.Старицький, письменник Р.Андріяшик. Тут працював Лесь Курбас, брати Коссаки.

Замок
На початку 17ст. тут був споруджений замок. Переїжджаючи через нього 10 січня 1672р. Ульріх Вердум записав у своєму щоденнику про місто: "Оточують його непогані вали з землі і палісади" Потім його перебудували на палац. В 1763р. на території замку був зведений костел. А від замку залишилися ще величезні пивниці і підземні ходи.

Костел
Побудований в 18ст з оборонної вежі 17ст.

в один рядок...
За 14 км від Бережан в мальовничій місцевості розкинулося давнє село Біще. Український сайт "Регіони та їх склад" відносить дату заснування Біще аж до 1086! Тут, за дитячими спогадами українського письменника Лепкого Богдана, який деякий час проживав в сусідньому селі Поручин, збереглися сліди давніх валів, уламки кераміки, наконечники стріл, фундаменти споруд. Санатории Трускавца

Назва за деякими джерелами походить від шляхтича Боша, якій набито заснував у 1339р тут поселення та збудував костел

костел

Спочатку перед спірними датами опишу те, що я бачила я - споруда більше романського стилю з оборонними підпорами, великою високою явно оборонною вежею. Всередині пусто, крім саморобного маленького вівтаря, голі стіни, при вході двері за якими можливо можна попасти на хори? Головний вхід відкритий.

Сайт www.kresowianiezkuropatnik.republika.pl стверджує що костел відноситься до 13 ст.санатории Трускавца. Польський дослідник Орлович у своєму путівнику подає дату 1367, саме цього року костел був оточений муром. Вежа внизу має ренесансові вікна, а верхні відносяться до романського стилю. Олександрович в главі книги "Українське мистецтво" пише що, парафіяльний костел Успіння Богородиці в Бищі був побудований в 1644р. 4-томник "ПМБ" вказує, що в 1710р будівлю зі сторони північного фасаду, окрім каплиці, посилено оборонними прибудовами. В 1730 південна каплиця укріплена контрфорсами. Побудований костел з піщанику. На лінії перекриттів під карнизом розташовані на всіх фасадах бійниці. На фасаді вежі була табличка, її вже не має, лускоподібне, готичне вікно було перероблено у XVIIIст. Санаторий Весна Трускавец Цікавий портал зовнішнього входу до храму. Він складається з двох напівколон, які несуть антаблемент, та з арки на імпостах, яка декорована архівольтом та різним пальметовим орнаментом. Піднімемо голову вище на рівні третього ярусу, на фасаді розташовані дві фігури святих в едикулах. А от деякі унікальні дерев'яні скульптури біщевського костелу роботи Йогана Пфістера та його майстерні зберігаються тепер в колекції Острозького музею. Найкращими серед них є фігури св. Ієроніма та Катерини, остання повторює фігуру з надгробка Острозьких в Тарнові. 1944р в ніч на 23 лютого було спалено костел, в якому зберігався чудотворний образ Бищевської Божої Матері. Цей образ було знайдено в Санктуарії в Раславцях Шльонзких, у костелі св. Марії, куди ймовірно перевезли її поляки-переселенці. Тоді цілі польські родини з околиць Бережан, Луцька та Городенка були перевезені в Раславці Шльонзкі.

Біщевський костел являється пам’яткою архітектури ренесансової культури в східній Галичині.

10 серпня 2006р Санатории Трускавца

цвинтар

Польський цвинтар... давно забутий,  Санаторий Весна Трускавец хоча і дуже рідко, але все ж сюда приїжджають поляки - на батьківські могили. Деякі плити вже майже зрівнялись з землею. Взагалі, неприємне відчуття ходити по тому місці, де всього в пару метрах під тобою лежать останки людей.

Тернопільська обл., Борщівський район, за 13 км від районного центру.

історія
В літописах місто згадується з 1482 р. Знаходиться за 18 км від Борщева. На околицях виявлено найдавніше на Тернопільщині поселення середнього палеоліту, два поселення трипільської та санаториях Трускавца черняхівської культури. Недалеко від Більче-Золотого знаходиться печера Вертеба. Колись тут був замок, закладений в 16ст. Старі місцеві ще пам'ятають вежу та підземелля, які були засипані в 70-х рр. Вежу розібрали, старий чоловіче, що потім відвіз мене в Озеряни, згадував що оточував вежу рів, в якому повинна була бути вода. Якщо ви хочете подивитися на ті пагорби - спитайте де знаходиться пагорб "Башта" (отак тільки назва і збереглася), або місцеву лікарню. Санаторий Весна Трускавец

Також в Більче-Золотому був палац, зараз на його місці сільський клуб. Знаходиться він в парку. Біля нього ви ще можете побачити в землі рештки фундаменту палацу. Доречи камінь з замку був використаний для будівництва палацу Лева Сапєги, воєводи віленський, гетьман великий литовський та канцлер великий литовський. Місцеві багато речей повиносили собі з того палацу, коли його розбирали. Єдине що зберіглося від палацевого комплексу то вхідні ворота в парк.

Окремої уваги Санаторий Весна Трускавец заслуговує парк в Більче-Золотому. Закладений він разом з палацом в 1800р. В парку 46 видів дерев. Серед них є два тюльпанових дерева - це дерева на якому ростуть справжні тюльпани! Також прогулявшись затишними алеями можна знайти дві сосни діаметр яких по метру, а ще дивні дерева оцтове, японська айва.

історія
Костел-капличка закладена в 1839 році як усипальня родини Сапєги. Знаходиться прямо на території парку. Побудована в псевдоготичному стилі. Під час Першої світової був значно пошкоджений. Санатории Трускавца Зараз костел реставрується.

Бережани
Місто в Тернопільській обл., районний центр, за 52км на захід від Тернополя.
Історія
Бережани розташовані в мальовничій пагорбистій місцевості, на р. Золота Липа. Чудові краєвиди одразу потраплять вам у вічі. Не економте плівку чи картку пам'яті.
Перша згадка про Бережани датується 1375р.  Тоді місто було передано князем Санатории Трускавца Владиславом Опольським. В 1530р король Сигізмунд І передає Бережани у власність руському воєводі Миколі Синявського. В тому ж році місто отримує Магдебурзьке право, а з цим правом додалися й права на проведення ярмарок, торгів, що позитивно вплинуло на економічний розвиток. За часи володіння містом родини Синявських Бережани славилися своїм оборонним комплексом, а також архітектурним піднесенням.Санаторий Весна Трускавец Після смерті останнього представника родини Синявських - Адама-Миколи, замок переходить у власність Софії Синявської та її чоловіка Олександра Чарторийського. Так замок з 1726 року потрапляє до родини Чарторийських. З другої половини XVIII ст. опиняється в руках Любомирських, і з 1816 переходить до відомої родини Потоцьких.
Замок
В 1554р Микола Синявський завершує будівництво замку. Палацева частина вписувалася в оборонні стіни з трьома баштами. Ім'я архітектора невідоме, але за структурою замку та особливо внутрішнім оздобленням подвір'я, що своїми аркадними галереями та аркатурними стінами нагадують італійське палаццо, можна стверджувати, що архітектор був італійцем. Наступні сто років замок постійно добудовувався, доповнювався оборонними та житловими елементами.
Костел-каплиця св. Трійці
Замковий костел св. Трійці в стилі італійського ренесансу. Знаходиться на подвір'ї замку. Містить по боках дві каплиці, що призначалися як родинна усипальня роду Синявських. Зведений храм в 1554р, каплиці були добудовані в 1624р та 1640. В каплицях були встановлено надгробки і саркофаги родини, які зачаровували своєю витонченістю, реалістичністю та високим рівнем виконання в стилі найкращих шкіл Італії та Голландії.
читати далі + нові фото! Санаторий Весна Трускавец

Костел св. Миколая
Фундований Сенявським і зведений в середині XVII ст. в готичному стилі як оборонний, дзвінниця побудована пізніше в 1741. На території містилися келії, костел був оточени й мурами, залишки яких ми можемо бачити і зараз. Належить римо-католицькій церкві. В костелі був орган, міхи якого більшовики розрізали собі на чоботи. Будівлю використовували як спортивну школу.
листопад 2004р

   Монастир
Правда тепер тут в'язниця, ви можете відвідати територію о 8 ранку в неділю 
Вірменський костел
Церква св. Трійці
осінь 2004 та літо 2006

Синагога
Побудована 1718 року. Перебудована у кінці ХІХ століття, частково зруйнована протягом ХХ століття.
Мурована синагога збудована у 1718 році посеред єврейського кварталу біля міського муру. Вона прямокутного плану, з майже квадратовим у плані, безстовпним, двосвітнім молитовним залом. Цей об'єм з півночі й заходу охоплений нижчими за нього двоповерховими галереями жіночих молитовень, пулішу та інших синагогальних приміщень. Молитовний зал мав дерев'яне фальшиве дзеркальне склепіння з люнетами над круглими вікнами. Стелю прикрашав різьблений плафон з геометричним орнаментом. Фасади потиньковані, мають наріжні пілястри, масивний розкріпований карниз. Вікна круглі й аркові. Дахи вальмові. У цілому архітектурна пластика вирішена у стриманих ренесансно-барокових формах.У ХІХ столітті синагогу частково Санаторий Весна Трускавец реконструювали. З 1939 року вона використовувалася як склад. Перебудована 1950 року: влаштовано нові перегородки, зруйновано південну прибудову, прорубано дверні й віконні отвори. Споруда поступово руйнувалася впродовж другої половини ХХ століття, внаслідок чого повністю зруйновано східну стіну і дах. Дослідження і обміри синагоги виконали 1994 року співробітники інституту "Укрзахідпроектреставрація".
Слободян В., Бойко О., Лонкевич Д. Синагоги України // Вісник Укрзахідпроектреставрації. - № 9. Спеціальний випуск. - Львів: "Центр Європи", 1998. - 180 с.

На мій візит, я не знайшла жодної синагоги в місті. В Бережанах була потужна єврейська громада і всього синагог було три. Одна з них напівзруйнована ви її можете побачити от на цих фото, які знайшла на польських сайтах. А ще дві були перебудовані в Будинок Культури та їдальню школи-інтернат.

АПдейт.В серпні 2006р я таки знайшла синагогу, вже майже руїну. фото

Банк та інші споруди санатории Трускавца
Цвинтарі
Кіркут (старовинне

"Сахарный завод – словно замок"

Здесь, в заливе реки Олешни, любуется своим отражением дворец Лещинских – настоящая жемчужина дворцового искусства Сумской области, сумевшая удивительным образом сохранить до нашего времени свою красоту. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Но красота требует ухода, и стоит приблизиться ко дворцу, как становится ясно, что сохранилась она лишь благодаря когда-то размещенной здесь здравнице. Санаторий несколько лет назад упразднили, красота увядает.

Все входы заколочены, здание в таком аварийном состоянии, что заходить не хочется: кирпичи шатаются, штукатурка обсыпается. А вот парк, не в пример дворцу, ухожен – на берегу реки столики для отдыха. Кстати, не пропустите живописные останки завода, построенного Лещинскими в 1866 г. и успевшего дать советской стране миллионы тонн сахара. Словно руины замка, останки завода возвышаются у дороги на выезде из села.

Додам те, що не мало увійти в статтю. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Після моєї мандрівки, в тих місцях побувала моя подружка, вона мене втішила що палац будуть реконструювати. Чесно кажучи, я в це вірю мало. Цегла хитається. Будівля в такому аварійному стані, що коли я таки продерлася в середину, я просто побоялася відкривати двері, щоб потрапити далі у головні приміщення.

Рябушки

Лебединський район

в один рядок
Невелике село в 800 осіб знаходиться на дорозі з Сум до Лебедину. Ще у XVIII столітті тут було закладено дерев’яний храм. З часом храм звели новий - кам’яний на честь Іоана Предтечі. Церква була побудована на кошти прихожан.Санатории Трускавца, Проте, проіснувавши менше століття, церква була закрита, а за часів радянської влади її збиралися знести. Бог захистив, селяни постаралися - церкву ьуло збережено. Зараз храм потребує реставрацІї, яка хоч і повільно, але все ж таки розпочалася.

Рябушки

Лебединський район

в один рядок
Невелике село в 800 осіб знаходиться на дорозі з Сум до Лебедину. Ще у XVIII столітті тут було закладено дерев’яний храм. З часом храм звели новий - кам’яний на честь Іоана Предтечі. Церква була побудована на кошти прихожан.Санатории Трускавца, Проте, проіснувавши менше століття, церква була закрита, а за часів радянської влади її збиралися знести. Бог захистив, селяни постаралися - церкву ьуло збережено. Зараз храм потребує реставрацІї, яка хоч і повільно, але все ж таки розпочалася.

Вперше це стародавнє місто, розташоване на річці Есман, згадується в Іпатіївському літописі за 1152р, але деякі непрямі історичні джерела згадують місто ще в 992р, коли було створено Чернігівську єпархію, а князь Володимир наказав ставити міста по Десні, Остру інших річках. Першими поселенцями тут були сіверяни, які заснували тут ще в 6-8ст Глухівське городище. Але за археологічними даними тут мешкали люди ще 2 тис. років тому, знахідки в урочищах Червона Гірка тільки підтвердили це, також на території Глухова виявлено знахідки Зарубинської культури.

Першим відомим князем в Глухові був син чернігівського князя Михайла Всеволодовича - Симеон Михайлович.

Глухів в 1239 р був взятий монголо-татарами, раніше за Чернігів. Місто не було сильно пошкоджено, адже тут перебували полонені. В Глухові було дерев’яна фортеця розміщалася на пагорбі лівого берегу річки. З 1316 перебував під владою Литви. В 1352 спіткала велика біда - морив просто винищив все населення міста. Глухів дуже повільно відроджувався. В 1618р Глухів був під владою Польщі. санаторий Женева Саме в цей період з 1635 г. почали відбуватися роботи по укріпленню міста, вони проводилися під керівництвом Новгород-Сіверського старости князя Песочинцького. На старовинному городищі з'явилися бастіони, ронделі, люнети, редути та інш. Тоді ж було надано місто Магдебурзьке право! Польська влада намагається всіма способами збільшити як і кількість населення, так і економічний рівень Глухова, який навіть перейменовують на "Новий Острог".

Визвольна війна 1648 заторкнула і Глухів, на 1654 рік ми маємо перший детальний опис міста :"А город Глухов стоит меж речки Усмани на острову. Около посаду, меж речки, земленой город. На Старосвицком городище сделаны два вала земленых: около тех валов два рва; на том валу надолбы; меж тех валов башен нет. В том земленом городе поставлена церковь древяна во имя Архангела Михаила... Да подле Тою ж земленого города поставлен был Песочинского пана двор на горе, над речкою Усмани; около того двора с трех сторон осыпь земляная; на осыпи поставлен острог дубовой; межи того острога сделаны ворота проезжие; на воротех и глухих наугольных башен меж того острога нет. Около того острога сделан ров, а ров к острогу огорожен бревнами с одной стороны, и подле того острога у земли сделан честик, колья дубовые. Да около слобод того города Глухова на всполье сделан ров для приходу воинских людей".

В Глухові в 1660-х рр розміщався Глухівський полк. Санатории Трускавца, Тут же був замок-фортеця Песочницького, який витримав два штурми польських військ. В 1666 р за угодою Москви з Брюховецьким частина земель в тому числі і Глухів відходить до Москви, що буде офіційно трохи пізнійше, поки що в цьому році в місто були введені російські війська, що викликало обурення серед мешканців.

Після підпису так званих "Глухівських статей", на центральній площі було обрано гетьмана Многогрешного, який пробув лише 4 роки, а потім його зняли за те що занадто опікувався автономними правами України.

В жовтні 1708 в Глухові було обрано гетьманом Івана Скоропадського, присутнім був на цьому дійстві і цар Петро І. Після "зради" Мазепою російському царю, Батурин був спалений і зруйнований, великі розправи чинилися над мешканцями та тими хто був на стороні Мазепи. Батурин перестав діяти як гетьманська столиця, Мазепу та його прибічників передано анафемі, Скоропадський підписав "свідоцтва" та царські маніфести. Хоча Скоропадський створив з Глухова справжню гетьманську резиденцію, опікувався над правами України та Гетьманщини, але за це був визнаний неблагонадійним. Він розсилає універсали і надає привілеї на володіння землями багатьом українським монастирям, він веде кореспонденцію з православними монастирями, з Запоріжською Січчю, Річчю Посполітою. Після смерті Скоропадського наказним гетьманом став Павло Полуботок. Через гетьманську столицю проходить ціла низька гетьманів, які так чи інакше старалися на благо України. Останнім був Кирило Разумовський, якого в 22 річному віці в Глухові року 1750 обрали гетьманом. Але за два роки до цього Глухів охопила велика пожежа - в полум'ї зник гетьманський двір часів Скоропадського, пошкоджена Генеральна канцелярія, муровані храми і т.п. санаторий Женева До святкового призначення Розумовського була проведена реконструкція центра, вулиці стали ширшими, в місті працювали відомі архітектори Івана Мергасова та Андрія Квасова. Трошки пізніше був добудований новий гетьманський палац, розташований на Веригіно, чимось він нагадував дерев’яний царський палац в Перово (під Москвою). В 1758 р. К. Разумовсикий переносить гетьманську резиденцію в Батурин. За перебування Разумовського Глузів виріс не тільки економічно, але і духовно, особливо він опікувався над місцевою школою

Один из крупнейших городов Украины. До 1926 — Екатеринослав. Основная часть города лежит на высоком правом берегу Днепра, меньшая — на левом.

Основан князем Потемкиным на месте Запорожской слободы Половица и получил название в честь Екатерины II. По приказу Павла I переименован в Новороссийск (1796?1802). С 1802 становится губернским центром. В 1820 здесь, отбывая ссылку, жил А.С.Пушкин. Быстрое развитие города началось в 70-х гг. 19 в. после постройки железной дороги, соединившей Криворожский железорудный и Донецкий угольный бассейны. В период 1917?20 часто переходил под контроль анархистской армии Н.Махно. Санатории Трускавца, ви

Днепропетровск – очень большой и красивый город. В центре сохранилось много старой дореволюционной застройки. Сейчас на первых этажах старых домов – масса новооткрытых “крутых” магазинов, кафе, ресторанов, клубов, казино. Имеются супермаркеты “Билла” и “Сельпо”. По уровню развития торговли город немногим уступает столице. Центральная улица – Карла Маркса. Лучшие кафе в городе: армянский фаст-фуд, ирландский паб “Шанрон” (8 сортов пива на разлив), чайная на К.Маркса (самый дорогой чай – парагвайское мате за 60 грн.)

Достопримечательности: Брянская Николаевская церковь (1913?15), Николаевская церковь (19 в.), Преображенский собор (1830?35), дворец Потемкина (1786). Музеи: исторический (пр-т К.Маркса, 18), дом-музей академика Д.Яворницкого (пл. Шевченко, 5), культурный заповедник (Октябрьская пл., 15), художественный (Шевченко, 21),санаторий Алмаз диорама форсирования Днепра в районе Днепропетровска.

Также в городе: университет, семь институтов, цирк, планетарий, ботанический сад, два парка 18 в.

Общественный транспорт — трамвай, троллейбус, автобус, метро. Метрополитен стоит 60 коп. (2004), поездить можно по единственной ветке. Два ж/д вокзала: Днепропетровск-Главный и Днепропетровск-Южный. Речной вокзал.

КРИВОЙ РОГ (1775, 715.4 т.ж.)
Город областного подчинения, большой индустриальный и культурный центр Украины.

Местные жители с гордостью утверждают, что живут в самом длинном городе Украины. Действительно, благодаря огромным промзонам он вытянулся узкой полосой с юго-запада на северо-восток более чем на сотню километров.

В документах Запорожского Коша, датированных 60?70 годами 17 в., урочище Кривой Рог значилось еще до того, как возникло постоянное поселение под этим названием. Это местность, где слияние рек Саксагани и Ингульца образовало длинный кривой мыс или "рог". После завершения в 1774 русско-турецкой войны царские власти открыли новый почтовый тракт, связавший Кременчуг с Кинбурном и Очаковым. Сходница Одна из станций этого тракта была основана в урочище Кривой Рог 27 апреля 1775. От образовавшегося около этой почтовой станции селения и ведет свое начало современный город. Долгое время селение было государственной слободой, военным поселением (с 1829), местечком (с 1860), и только 26 февраля 1919 состоявшийся I съезд Советов Криворожского района избрал постоянный исполнительный комитет Криворожского совета и принял решение об учреждении одноименного уезда с городом Кривой Рог.

В границы современного города входит основная часть Криворожского железорудного бассейна. Большое влияние на развитие экономики здесь оказало сооружение в 1881?84 Екатерининской железной дороги, связавшей Кривбасс с промышленными Приднепровьем и Донбассом.

В пределах города — ланшафтный заказник Северная Червоная Балка, памятник природы — Скалы Мопра, Криворожский ботанический сад, 14 памятников природы, 2 парка — памятника садово-парковой архитектуры.

Действуют горнорудный и педагогический институты, филиал Киевского национального экономического университета. Имеется цирк.

Кривой Рог — крупный ж/д узел. Здесь находятся 4 вокзала: Роковатая, Мудреная, Кривой Рог-главный, Кривой Рог.

Городской транспорт — трамвай, троллейбус (по 30 коп.)., автобус (40?60 коп.), маршрутки (75?90 коп., 2003) В городе создан дешевый аналог метро — трамвайные линии проложены в туннелях под землей. Вход осуществляется через турникеты. санаторий Алмаз

Музеи: два историко-краеведческих (Сестрорецкая, 2 и Каунасская, 16), истории Криворожского металлургического комбината (пл. Домностроителей), истории завода горного оборудования (Халтурина, 3).

Город в Гороховском районе, в 25 км от ж/д станции Горохов. Здесь 18?30 июня 1651 происходила битва между войсками Богдана Хмельницкого и польского короля Яна Казимира III. Это было одно из самых ожесточенных сражений в Освободительной войне 1648?54 украинского народа против Польши. На его месте в 1914 был сооружен храм-памятник "Казацкие могилы". Рядом с храмом находится деревянная церковь, построенная в 1650 в селе Остров, а со временем перенесенная в Берестечко. Под храмом-памятником в гробнице-саркофаге покоятся останки казаков. Теперь весь этот исторический комплекс объявлен государственным музеем-заповедником "Казацкие могилы". В музее собраны материалы о Берестечской битве, оружие, много картин и скульптур, посвященных этому событию.
На западной окраине города сохранилась высокая могила с часовенкой. Предание гласит, что в 17 в. на этом месте завоеватели замучали пятьсот девушек-славянок. Оригинальным памятником архитектуры является "Каменный столб".санаторий Янтарь Возведен на могиле князя О.Пронского.

ЛУЦК (1085, 217.9 т.ж.)

Областной центр на реке Стырь. С середины 12 в. был одним из самых больших городов Галицко-Волынского княжества. В 13 в. вследствие набегов татаро-монгольских войск утрачивает свое значение как центр региона. В первой половине 14 в. в Спасском монастыре написано так называемое Луцкое евангелие. В 1340 Волынь захватывают литовские феодалы. Князем становится Любарт, младший сын великого литовского князя Гедимина. В 1429 Луцк становится второй столицей Литвы. Здесь происходит съезд монархов европейских стран, посвященный защите Европы от турок. В 1432 получает Магдебургское право, становится одним из центров ремесла и торговли. В 1569 по Люблинской унии отходит к Польше, становится центром Волынского воеводства. В 1795 вследствии третьего раздела Польши переходит к России. В 1921?39 вновь в составе Польши. В 1972 запускают первый троллейбус.

В городе сохранился замок (13?14 вв.), монастырь Бернардинцев (17 в.), дом Петра I (17 в.), монастырь иезуитов (17 в.), монастырь шариток (15?17 вв.), синагога (1622?26) и др.

Главные улицы — В.Винниченко, пр-т Воли, пешеходная Леси Украинки, на которой художники продают свои картины. Музеи: Волынской иконы (пр-т Победы, 4), краеведческий (Шопена, 20), галерея искусств (Леси Украинки, 26). Самое престижное заведение города – ресторан “Корона Витовта”, расположенный в старинном здании 18 в. Интерьер оформлен под старину, массивная деревянная мебель, на стенах – написанные маслом портреты литовских князей, на обед подают различные экзотические блюда (юшка по-королевски, мясо “Корона Витовта” и пр.) В городе есть свой пивзавод, однако найти его не пользующуюся спросом продукцию не легко.

ВЛАДИМИР-ВОЛЫНСКИЙ (988, 40.2 т.ж.)

Город на реке Луг. Политический, экономический и культурный центр Киевской Руси. Санатории Трускавца, виллПервое летописное упоминание в 988 году в "Повести временных лет". В 1199 стал столицей Галицко-Волынского княжества. В 12?13 вв. — один из центров торговли Руси со странами Европы. В 1240 разрушен татарами. Владимир был одним из центров древнерусской письменности. В город приезжал знаменитый летописец Нестор. Самым известным памятником того времени является Галицко-Волынская летопись, составленная в 13?14 вв. С 1577 в городе открываются школы. В 18 веке Владимирский коллегиум был одним из самых больших в Украине. После вхождения в состав России в 1795 переименован во Владимир-Волынский.

До наших дней дошел почти в неизменном виде белокаменный Успенский собор (1156?1160), повторяющий в плане Успенский собор Киево-Печерской лавры. Еще один памятник древности — Васильевская церковь-ротонда (13?14 вв.) Это оригинальное сооружение не имеет аналогов в мировой архитектуре. Также сохранились земляные валы замка (10?14 вв.), Николаевская церковь (1780).

ЖИДИЧИН

Село в Киверцовском районе, в 7 км от Луцка. Получило известность благодаря старинному Жидичинскому монастырю (13 в.) Как свидетельствует Ипатьевская летопись, сюда приезжал в 1277 молиться Галицко-Волынский князь Даниил. В 1662 в монастыре под именем монаха Гедеона жил сын Богдана Хмельницкого Юрий. В ансамбль монастыря входят: Николаевская церковь (1723), колокольня (18 в.) и дом епископа (1723).

КАМЕНЬ-КАШИРСКИЙ (1196, 11.4 т.ж.)

Город раскинулся на берегах небольшого притока Припяти — речки Цыр. Впервые упоминается в связи с постройкой волынским князем Романом Мстиславичем крепости для защиты своих северных границ. Деревянная Ильинская церковь (1700), церковь Рождества Богородицы (1723, сохранилась роспись 17?18 вв.)

КОВЕЛЬ (1310, 71.8 т.ж.)

Город на берегу реки Турии. Крупный ж/д узел. Ключевой пункт в поздках украинских челноков в Польшу, что определяет специфику города.

Ковельский вокзал -