Теперь отправимся в путешествие по долине реки Бельбек. С трассы Бахчисарай – Севастополь у пос. Сирень дорога уходит влево по направлению к Ялте. Дорога приближается к нависающим справа и слева скалам. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) Это ущелье Бельбекские (Албатские) ворота.

        Затем справа, над селом Малосадовое, на мысе Куле-Бурун, виднеется одинокая башня. Это руины Сюйреньской крепости. Сооружена она примерно в VIII в. и была феодальным замком владетеля окрестных селений Бельбекской долины. Крепость просуществовала до XV в. и была уничтожена турками.
        Крепостная башня диаметром 8 м и остатки оборонительных стен общей протяженностью 92 м неплохо сохранились. Таких настоящих «непещерных» крепостей со стенами в Крыму уцелело не много. Внутри башни – остатки купольного перекрытия со следами фресковой росписи XIII-XIV вв. Вероятно, в это время в верхнем этаже башни была устроена часовня.

        Неподалеку от крепости на склоне мыса Ай-Тодор находился пещерный монастырь Чилтер-Коба, основанный в VIII-IX вв. и носивший тогда имя святого Федора. Здесь был целый комплекс монастырских помещений, вырубленных в скале, – кельи, трапезная, склады. А в огромном карстовом гроте находилась главная святыня монастыря – пещерный храм площадью 150 кв. м – самое большое пещерное храмовое помещение в Крыму, оно и сегодня впечатляет, хотя и в значительной мере разрушено.

        Далее автодорога идет уже по долине р. Коккозки и приближается к селу Соколиное (бывш. Коккозы). Здесь вокруг автостанции располагается несколько магазинов, кафе, где можно отведать блюда крымскотатарской кухни, небольшой рынок.

        Неподалеку от автостанции находится культурно-этнографический центр «Коккоз». Здесь гостям села предложат увлекательную экскурсию по селу, которая завершится посещением Музея крымских ремесел, а также путешествие по окрестностям села с посещением замечательных природных и исторических памятников. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

        В селе можно осмотреть летний охотничий дом князя Юсупова – здание довольно занятной архитектуры, с явными восточными мотивами. Построено оно в 1910 г. по проекту архитектора Н.П. Краснова, автора проекта Ливадийского дворца, и чем-то оно напоминает китайскую пагоду. Нынче здесь школа-интернат.
        Семейству Юсуповых принадлежали все окрестные земли. Их фамилия часто упоминается в здешних топонимах. Есть юсуповские тропа, пруд, фонтаны. На средства князя Юсупова в селе была построена мечеть. Сейчас она восстановлена и является действующей. Ее тоже называют Юсуповской. В селе – несколько восстановленных старых мечетей, древние фонтаны.

        Далее на нашем пути к Ай-Петри и Ялте в б км от Соколиного находятся два замечательных природных памятника: Большой каньон Крыма (БКК) и водопад Серебряные струи.
        Большой каньон – уникальное природное образование, поражающее своей грандиозностью. Представьте себе: высота отвесных стен каньона достигает 300-320 м, тогда как ширина его у дна порой сужается до 3-5 метров! Чем дальше в глубь Большого каньона (длина его около 5 км), тем уже его теснина. Как же образовалось это чудо природы?
        Вначале, несколько миллионов лет назад, здесь произошел тектонический разлом, разделивший единый горный массив на два – Ай-Петри и Бойка. Затем работу по формированию каньона продолжила речка Аузун-Узень. В течение многих тысячелетий река «пилила» каменную толщу, образуя теснину каньона. О грандиозной работе речного потока , санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) можно судить по обилию встречающихся на дне БКК порогов, водопадов, нагромождений глыб и валунов.
        Веками вращаемые водой, эти природные ядра-жернова высверливают в ложе ущелья своеобразные котлы и ванны. Здесь насчитывается около 150 подобных образований, среди них знаменитая «Ванна молодости», глубина которой около 3 м. Температура воды в реке даже летом не превышает 11-13°С, она изумительно чистая, освежающая и, говорят, омолаживающая.
        Впечатляет панорама

        Из Бахчисарая отправимся в долину реки Качи. По пути следования, за селом Предущельное, где долина резко сужается, образуется ущелье Каминские ворота. Издалека они кажутся узкими, а вблизи – довольно широкими.

        Рядом с дорогой, слева, нависает Качинский навес. В нем была обнаружена стоянка человека, жившего здесь в эпоху позднего палеолита (40-10 тысяч лет назад).

        Еще одна достопримечательность здешних мест – скала Таш-Аир (остановка «Второе Предущельное»).санаторий Шахтер Она знаменита скальными рисунками: обнаружены отдельные фрагменты рисунков, нанесенных красной охрой. Это очень ценный памятник живописи древних людей, относящийся, как считают ученые, к IV-III тысячелетию до н.э., то есть, медно-каменному веку. Памятников этого периода в Крыму очень мало. Эти рисунки можно осмотреть, скала расположена рядом с дорогой. Тут же – небольшой источник.

        Напротив Таш-Аира, на другой стороне реки Качи, в Алимовой балке были обнаружены таврские могильники – «каменные ящики». Район очень интересный для любителей археологии.

        санаторий Карпаты Трускавец Еще немного пути – и покажется похожая на нос корабля скала Качи-Кальон. В верхней части скалы трещины напоминают изображение креста. Отсюда и название скалы, которое переводится как «Крестовый корабль». Поселение под скалой возникло в VI в., а монастырь возник позднее – в VIII-IX вв.

        Тропинка, поднимаясь вверх, приведет вас к необычной церкви, высеченной в отдельном обломке скалы. А напротив, в скальном массиве, на разной высоте вырублено множество пещер – бывших часовен, келий, хозяйственных помещений. Их тут около 150. Когда-то они соединялись навесными лестницами. Дырки от креплений этих лестниц хорошо видны на скале.

        На территории Качи-Кальона насчитывается около 120 виноградо-давилен-тарапанов, вырубленных в скальном массиве. Видно, здешние монахи виноделием занимались серьезно. Монастыри в средние санаторий Женева века были сравнительно спокойными местами, нехорошие люди все же опасались гнева божьего и редко тревожили монахов. Поэтому монастыри стали центрами винного производства по всей Таврике. Крупными оптовыми покупателями крымского вина были хазары – большие любители этого напитка.

        В Качи-Кальоне скопления высеченных в скале пещер сосредоточены вокруг пяти огромных естественных гротов. Самый грандиозный из них – четвертый с куполообразным сводом. Здесь несколько искусственных пещер и источник св. Анастасии, который тоже считается святым. Тут размещались культовые сооружения Качи-Кальонского монастыря. А в дохристианскую эру здесь, по всей видимости, были языческие святилища. Грандиозность и мощь этого грота вызывали благоговейные чувства во все эпохи.
        Монастырь и поселение просуществовали здесь около тысячи лет. Во времена Крымского ханства монастырь получал помощь от Русского государства. Качи-Кальонский монастырь прекратил свое существование с переселением христиан в Приазовье (1778 г.).
        С вершины Качи-Кальона хорошо видно село Баштановка. санаторий Карпаты Там есть небольшой ставок, а рядом с ним – обширные поляны, окруженные лесом. Тут еще лет десять назад была туристская стоянка. Теперь здесь отличные места для воскресных пикников с видом на грандиозные стены Качи-Кальона.

        Примерно в 2 км от села Кудрино, на одноименной горе-останце, виднеется городище Тепе-Кермен. В переводе с тюркского это название и означает – «крепость на горе». Надо сказать, что зрелище Тепе-Кермена из села удивительно впечатляющее! Издали он напоминает огромную фантастическую крепость. Не случайно гора послужила основой для картины К. Богаевского «Жертвенники в пустыне».
        С вершины горы (540 м над уровнем моря и 250 м над окружающей местностью) открывается прекрасная панорама Качинской долины и окрестных гор.         Крепость-замок возникла в V-VI вв. и, по всей видимости, принадлежала местному феодалу, контролировавшему селения Качинской долины. Местные жители укрывались в ней во время

        Эски-Кермен находится недалеко от Мангупа в б км к от села Залесное (если идти пешком). Автомобилистам надо ехать через село Красный Мак.
        Городище Эски-Кермен расположено на хорошо укрепленном природой месте. Эски-Кермен переводится как Старая крепость. Плато окружено отвесными скалами. Кое-где сохранились остатки крепостных стен.
        Крепость была основана в начале VI века. Основная функция крепости – защита подступов к Херсонесу. Это был крупный торговый и ремесленный центр, который имел на то время очень хорошие оборонительные сооружения. санаторий Шахтер, Крепость неоднократно подвергалась нападениям и разрушением. Первое крупное разрушение произошло в VIII веке. Хазары разрушили всю оборонительную систему крепости, после чего город долгое время без крепостных стен. Первые попытки восстановления обороны города были проведены в X веке. 

        История города-крепости до X века малоизвестна, т.к. город был простым оборонительным сооружением. Окончательно город был разрушен ордами Ногая в 1299 году и прекратил свое существование. До наших дней сохранилось множество пещер (около 350 в крепости и около 50 вне ее) остальные сооружения санаторий Женева не сохранились. На юго-востоке от города находится храм Трех всадников. Он вырублен в округлой каменной глыбе, рядом в глыбе меньших размеров вырублена кладовая. На северной стороне храма сохранилась фреска на которой изображены три всадника – святые Феодор Стратилат, Георгий Победоносец и Дмитрий. Вокруг храма располагалось эски-керменское кладбище.
        Дорога, ведущая к Эски-Кермен, ответвлялась от главного торгового пути и поднималась зигзагами к узкому коридору, вырубленному в скале. На этом месте когда-то были главные ворота. У третьего марша дороги находилась передовая стена, огибавшая выступ скалы перед главными воротами. Над воротами возвышалась башня, от которой в обе стороны шла крепостная стена. Все эти укрепления не дошли до наших дней, они были разрушены Хазарами. санаторий Карпаты Небольшие пещерные церкви вдоль третьего марша появились уже после разрушения оборонительной системы города. Еще один участок обороны – Дозорный комплекс находится к северу от крепости на мысе, отделенном седловиной. Главная улица начиналась сразу за главными воротами, вдоль которой находится множество пещер, одна из которых вела в башню над воротами. Справа располагался пещерный храм, состоявший из четырех помещений. Улица проходила в направлении к центральной площади с базиликой. От главной дороги шло два ответвления на запад и на восток. Кроме главных городских ворот в городе еще были трое малых ворот, т.е. калитки с хорошо охраняемыми лестницами, вырезанными в скале. С северной части скалы в древности был подъем для пешеходов, вырезанные в скале ступени вели на седловину. санаторий Женева Трускавец От системы защиты входа сохранились многочисленные пазы в стенах прохода
        Храм Успения находится на плато над тем местом, где расположен храм Трех всадников. На северной и западной стенах и на потолке храма сохранились фрагменты фресковой росписи. Рядом с храмом находятся остатки усыпальницы и кельи.
        Жилые здания строились на предварительно сглаженной скале и часто имели 2 этажа. 1 этаж приспосабливали под хозяйственные нужды, второй этаж использовали для жилья. Кровля была сделана из плоской черепицы, уложенной на деревянном настиле.
        Археологи определили, что жилые постройки не являлись первоначальными, а было как минимум строительных периода.
        Вырубленные в скале гробницы имеются в разных частях города и его ближайшей округе. В древности гробницы, вырубленные в скале, покрывались каменными плитами. Об этом свидетельствуют так называемые заплечики, вырубки по краям гробниц.

        Уникальным сооружением является осадный колодец глубиной около 50м., который был создан одновременно с крепостью. В скале вырублена ведущая вниз лестница в шесть маршей, переходит в галерею (около 10 метров длиной) в которой с потолка сочилась вода, но после того как на внешней стене колодца появился пролом колодец утратил свое оборонное назначение. Так же в разных частях города имеются высеченные в скале мешки для

        Чуфут Кале – самый сохранившийся из всех пещерных городов Крыма. Точная дата его возведения до сих пор неизвестна. Примерный период возведения VIII-X в. санаторий Шахтер В постройках явно прослеживается рука Византийского мастера. К тому же печать Византийского мастера была найдена в гидротехническом сооружении, недалеко от южного входа в крепость. Место для возведения пещерного города было выбрано не случайно. Город находится на небольшом плато, окруженном с трех сторон отвесными двухсот метровыми скалами, и только с восточной стороны плато соединялось седловиной с горой Бешик-Тау. В ущелье с северной стороны когда-то пролегал торговый путь.  Город долгое время был неприступной крепостью. Грамотно были построены и оборонные сооружения крепости. санаторий Карпаты С южной стороны дорога подходит змейкой в три пролета, что позволяло замедлить подход противника и защитникам города без особых помех проредить вражеское войско камнями и стрелковым оружием. Южные ворота были сделаны на ставнях, опять же византийской работы, из мореного дуба, но если же захватчикам и удавалось пройти ворота, то над воротами была ловушка, выступы по обе стороны коридора, по которым скатывали бревна и перерывали вход. Далее после ворот проход в город идет змейкой в четыре пролета, над пролетами были жилые пещеры, из которых при прорыве захватчиков велся обстрел врага. Восточная крепостная стена построена на пьедестале, вырубленном в скале. Пьедестал имеет форму ступеньки, и перед верхней ступенькой с наружной стороны было выложено каменными блоками. Но неприступных крепостей нет и в 1299 году после длительной осады монголо-татарским полчищем Ногая город пал. С этой даты город стал известен как Кырк-Ор (сорок крепостей). До этого времени, по мнению многих ученых, город носил название Фуллы. До начала XVI века в городе находилась резиденция крымских ханов. Очень интересной постройкой того времени является мавзолей Джанике-Ханым, дочери Тотхамыш-хана. Джанике приложила свою руку к отделению Крыма от Золотой Орды, и появлению молодого Крымского ханства. К тому же она помогала Хаджи-Гирею, восседавшему в Солхате, видела в нем опору в борьбе с Тохтамышевичами - Кичи-Мухаммедом и Сеид-Ахметом,санаторий Шахтер которые претендовали на полновластие в Крыму. Хаджи-Гирей победил, и ханский род Гиреев надолго воцарился в Бахчисарае. Мавзолей сохранился до наших дней в хорошем состоянии. В тот же период были построены мечеть и монетный двор, которые до наших дней не сохранились.

        Обычно в город попадают по частично сохранившейся на двух последних маршах каменной дороге, которая ведет к потайным южным воротам. Ворота спрятаны в скале, так, что их можно увидеть только подойдя к ним вплотную. После подъема по каменистой тропинке на лево, за развалинами нескольких жилых домов находится остатки стены, отделявшей пустырь Бурунчак. санаторий Женева От него ведет улица Бурунчакская к восточным воротам. В случае опасности, на пустыре жители могли укрывать скот и имущество. По середине города проходит Средняя улица, которая была доступна только пешим и вьючным животным. Кенасская улица с расположенными на ней кенассами (молитвенные дома кераимов) проходит по южному краю плато.  Кенассы расположены в небольшом дворике. Большая кенасса была построена в XIV веке. В ней устраивались торжественные праздничные службы. Вторая, Малая кенасса– предположительно ровесница первой. Она предназначалась для о бычных служб и для собраний, где решались различные дела караимской общины. 4 мая 1886 года кенассы посетили Император Александр Александрович и императрица Мария Оедоровна, о чем гласит каменная табличка находящаяся во дворе кенасс.
        Неподалеку от кенасс находилась первая караимская типография, основанная в 1731 г. В библиотеке Бахчисарайского музея хранятся книги на древнееврейском и караимском языках, отпечатанные в этой типографии.
        Все три улицы города сходятся на площади, на которой в 1346 г была построена мечеть, к сожалению она не сохранилась до наших дней. Чуть дальше к южному обрыву расположен хорошо сохранившийся мавзолей Джанике-Ханым.
        В нескольких шагах от мавзолея проходит Средняя, самая ранняя оборонительная стена с воротами, пересекавшая плато от одного края обрыва до другого. Большой ров перед стеной не

        Деснянско-Старогутский национальный природный парк находится в крайней северо-восточной части Украины, Серединобудском районе Сумской области и занимает площадь 16215 га.  Создан парк был в 1999 году с целью сохранения, воссоздания и рационального использования ландшафтов Левобережного Полесья, с типичными и уникальными природными комплексами. санатории Трускавца По характеру ландшафтов его территория разделена на две части: Придеснянскую и Старогутскую.
Придеснянская часть парка представляет собой пойменную и боровую террасу р. Десны и ее притоков. Заводь Десны, в 2-4 км ширину, хорошо выраженная на всей протяжности и чрезвычайно живописная. Здесь много озер, стариц, заболоченных участков. Заводь Десны в пределах национального парка - один из наиболее сохранившихся природных комплексов заводи этой большой реки в Украине. Растительный покров здесь представлен комплексом пойменной (луговой, водно-болотной) растительности и лесов боровой террасы. Здесь произрастают многие редкие реликтовые виды, занесенные в Красную книгу Украины, а также растения, которые занесены в Зеленую книгу. В лесах боровой террасы преобладают сосняки. В понижениях произрастают дубравы, санаторий Карпаты Трускавец местами сохранились флористически богатые естественные дубово-сосновые леса.
Леса Старогутской части национального парка являются крайней южной частью массива известных Брянских лесов. Здесь преобладают сосновые массивы. Болота парка, хотя и невелики по площади, но весьма разнообразны – от верховых сфагновых до низинных.
Флора национального парка насчитывает 801 вид высших сосудистых растений. Хотя фауна парка изучена недостаточно, в ней много редких исчезающих видов, занесенных в Красную книгу Украины (20 видов) и в списки уязвимых видов Европы. Уникальность фауны естественного парка обусловлена наличием около трех десятков видов животных северного комплекса, большинство из которых находятся на южном пределе своего ареала и нигде больше на Левобережье Украины не обнаружены. Такие виды, как медведь бурый, рысь, сыч, ореховка встречаются только здесь и в Карпатах. А для зайца белого, свища и овсянки регион национального парка является вообще единственным местом обитания на территории всей Украины. В то же время, в парке присутствуют и типичные южные и даже степные обитатели.
Развитие туризма и рекреационной деятельности – одно из перспективных направлений работы парка. Для посетителей разработаны эколого-познавательные тропы, многосуточные туристические маршруты. Национальный Санаторий Весна Трускавец природный парк "Деснянско-Старогутский" привлекает любителей природы еще и тем, который расположен он в экологически чистом регионе Украины, а также отдаленностью от больших промышленных городов. Здесь имеются все возможности для организации отдыха: устройства палаточных городков, сбора редких грибов и ягод, спортивной рыбалки, охоты. Приграничное положение парка создает перспективы для преобразования его в билатеральный заповедный объект с прилегающими объектами в России.

         Михайловская целина - целинный участок разнотравно-злаково-лучной степи в лесостепной зоне. Это единственный подобный заповедник в Украине. Многие называют его «брендом» Сумской области. санатории Трускавца Сумчанам добираться до не тронутых цивилизацией земель не долго – степь находится всего в 100 км от Сум, возле хутора Октябрьский Лебединского района.
Заповедником местного значения Михайловская целина была провозглашена в 1928 г., а в 1947 г.стала государственным заповедником республиканского значения. С 1961 г. и по сегодняшний день Михайловская целина входит в состав Украинского государственного степного заповедника. Территория заповедника насчитывает 202,4 га.
Растительный покров целины схожий с растительностью южных степей. В его составе господствующее место занимают разнотравно-тырсовые и разнотравно-типчаково-тырсовые группировки, которые главным образом растут в юго-восточной и восточной частях заповедника. Но в Михайловской степи также есть растительность, характерная для северных степей. Например, санаторий Шахтер Трускавец только здесь растут колокольчики и разные влаголюбивые растения. Здесь мало ковыля перистого, зато много широколистых злаков - стоколоса безостого, пырея, куничника и других растений, не присущих степям юга.
Всего здесь зарегистрировано 493 видов растений; растительность характерна для южных степей (злаки — типчак, полевица, осока). На Михайловской целине вы можете увидеть такие редкие растения: дельфиний клиновидный, астрагал пушистоцветный, гвоздику Евгении, касатик боровой, брандушку, ковыль и другие. Есть в степи и привычные нам ромашки, васильки, лен. На территории Михайловской степи есть озерца, болота, которые во время ливней заполняются водой. Санаторий Весна Трускавец
Благодаря заповедному режиму за полстолетия создались условия и для обогащения фауны. Встречаются лоси, кабаны и даже волки. В последнее время все более чаще появляются косули. Постоянными жителями являются зайцы и лисицы. Очень много мелких грызунов и птиц.
Экспертный совет Сумской области определил семь чудес природы Сумщины и одним из них стала «Михайловская целина».

Засновано місто як укріплення у середині 14ст князем Любартом в названо на його честь. До Люблинської унії 1569р Любартів був центром удільному князівства Литовської держави. Після 1569р Любартів став належати до Польщі. З 1589р потрапляє у володіння князів Острозьких. Вперше назва Любар зустрічається в документах за 1604р.

Костел санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

Домініканський кляштор був заснований у 1634р. Від ансамблю зберігся лише костел, зведений у 1752. Будівля перебувала в поганому стані. Але віднедавна на кошти польської католицької громади було відновилено храм. Проведено капітальний ремонт в середині храму. санаторий Женева

Храм був романського стилю, побудований у вигляді хреста з восьмигранною вежею. Перший костел був зведений на кошти князя Станіслава Любомирського у 1630. Але під час козацьких війн його було зруйновано. В 1752р. на кошти князя Любомирського - Франциска розпочинається будівництво нового костелу. Князь так і не дожив до завершення будівництва, яке тривало 13 років. Нарешті, 4 серпня єпископом Київським та Чернігівським Ю.А. Заулуським храм було освячений на честь Святого Архангела Михаїла та Святого Яна Непомуцена. Санатории Трускавца,

В домініканському монастирі зберігалася велика кількість ікон, портрети єпископів (хелмиських, плоцьких, луцьких, познанських, краківських, львівських, литовських), портрети Святіших Отців, сім картин, на яких зображено мученицьку смерть від татар. Монастир мав багату бібліотеку. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

У 1864 отці Домініканці залишають монастир та Любар. Храм переходить до дієцезіальних священників. У 1904р парафія належить Житомирському деканату. До парафії належать дві філії у Вроиці-Великій та Новій Чорторії, чотири каплиці (с. Пединка, Мотовилівка, Вищекуси та любарська цвинтарна).

В храмі була чудотворна ікона Розіп’ятого Ісуса. До неї йшло багато паломників, було багато зцілень в тих, хто молився біля образу.

Наполеон Орда.

Георгівський монастир санаторий Шахтер

У 1666р був заснований Георгівський православний монастир. В 1775р відкрито школу вже як у Василіянському монастирі.. Школа за значенням булла другою після межирецької. У 1784р школа була шестикласною, нараховувала 450 учнів. Капітальний ремонт споруди проведено у 1888р. Будівля школи у стилі бароко, цегляна, двоповерхова, з асиметрично розташований головним входом в триповерховому об’ємі, який завершує фігурний фронтон. Стіни будівлі зміцненні контрфорсами. Планування коридорне з однобічним розташуванням приміщень.санаторий Алмаз

Вперше Миропіль згадується як село Сапогів у Литовських метриці за 1440-1498рр. «А къ городу к Чуднову первое село Сапогов. А в том селе 25 человека подымщину дают, а три слуги на войну ходят.» Зрозуміло, що село було дуже мале. У 1585 воно належало князям Острозьким. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

У 1753р. Миропіль переходить у власність Антонія Любомирського. Шляхом родинних стосунків Миропіль ставав власністю Валевських, Джедуських, Ростворовських, і у 1846р нарешті, коли Устиня Росворовська вийшла заміж за маршалка шляхти губернії ковенської Маріяна Гуттен-Чапського, Миропіль лишався у власності цієї родини до 1917 р. санаторий Алмаз

Коли у 1863 р маєтки Чапського були конфісковано, а його заслано в Сибір, родині вдалося врятувати тільки Миропіль. Останніми власниками земель Мирополя були сини Мартіна - Станіслав та Миколай. Але господарював та мешкав Станіслав. Санаторий Весна Трускавец,

При Маряні Чапському тут була конзавод де розводили арабських скакунів та коней англійської породи. Також пасіка була на 1000 вуликів.

Останнім власником Мирополю був поміщик Станіслав Чапський. На кінець ХХ ст.. тут вже було 4тис мешканців (зараз це важко уявити), три православних церкви, костел, винокурний завод, броварня, борошнових млинів, паперова фабрика. Доречи фабрика була побудована у 1832р . На кінець ХІХст була власністю Чапського, який здавав її в оренду. У 1957 року об'єднанням сіл Кам'янка, Старий Миропіль, Новий Миропіль і Миропіль утворено смт Миропіль.

Миропіль розташований на берегах річок Случ та Чоботівка. В період другої світової війни по всьому березі Случу від Колодязного до Вільхи проходила лінія оборони. Тож неподалік знаходяться доти. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

До пам’яток відноситься кам’яний хрест висотою в 2 метри. Його було встановлено ще у середині ХІХ ст. Його витесав з каменю місцевий майстер Степан Клименко на честь відміни кріпосного права.

Костьол св. Антонія.

Храм був побудований у 1820 році, , фундаторкою стала Анна Ростворовська. Довгий час стояв у забутті, зараз потрохи відновлюється. Храм прикрашає фігура св. Антонія. санаторий Женева

Коли Міропіль був у власності Антонія Джедуйського, то тут існував маєток, але він був розібраний і побудований палацик, який ми можемо споглядати лише на малюнку Наполеона Орди. Палац був побудований у 1850-1860рр Маряном Чапським у нео-готичному стилі і виглядав наче маленький замок. завдяки чотирикутній вежі з зубцями нагорі. Частково палац був одноповерховий, а частково з балконами та терасами. санаторий Шахтер

Всередині палацу була ліпнина. Станіслав зібрав бібліотеку на 5 тис книг багату на природну та історичну тематику, було чимало стародруків. Також були ікони грецьких, французьких, польських живописців. Палац був повністю знищений під кінець першої світової війни.санаторий Алмаз

Зовсім недалеко від районного центру Любар, на березі р. Случ знаходиться село Нова Чорторія.Санатории Трускавца, Власниками були Наталія та Петро Оржевські. Вони були відомі своїм меценатством - вони давали кошти на будівницьво школи та лікарня для селян, а сама графиня працювала декілька годин на день, як сестра милосердя. На початку XIX ст. власники маєтку Оржевські будують палац. Це була одноповерхова будівля. Наприкінці ХІХ ст. палац значно перебудовується - стає двоповерховим. Фасади палацу були реконструйовані і набули мотивів ренесансу з новомодним на той час модерном. А ось стіна, яка виходить до парку зберегла свою первинну барочну трактовку. санаторий Алмаз

Зараз в колишньому палаці розміщено аграрний технікум. Тому у вихідні дні майже нереально потрапити всередину щоб подивитися інтер’єри. В вестибулі збереглися старі сходи з кованим перилами з мотивом каштанового листя та геральдичних драконів. Гарні в палаці вітражі, особливо в овальній залі великий вітраж на античну тему художника Ф. Беляковського. санаторий Шахтер
Від первинного оформлення зберігся мармуровий камін в великій залі. А в колишньому будуарі збереглася гарна стеля з ліпним фризом з квіткових гірлянд.
Палац знаходиться в парку площею в 70га. Липова алея веде до ріки. Ймовірно парк був прикрашений, але з архітектурних форм лишився лише мостик на пагорб, на якому стояла альтанка. Поверхня води вкрита зеленим цвітом, а качки які плавають в ставочку, лишають червоні сліди, бо сама вода мабуть містить дуже велику кількість заліза. Інакше я не можу пояснити її такий червоний колір.

В’їздні ворота разом зі будиночком-сторожкою прикрашеним дерев’яною різьбою.

Церква санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

13 вересня 2008р
В сотні метрів від палацу стоїть родинна церква-усипальня побудована на початку ХХ ст. у російсько - візантійському стилі. Стіни були вкриті орнаментальним тематичним розписом роботи художника Нестерова. Місце, де покоїлися останки графа Оржевського, було варварськи розграбоване у період з 40 – х до 60 – х років минулого століття.

Млин Санаторий Весна Трускавец

13 вересня 2008р
Не одразу розумієш що будинок-велетень над рікою Случ - це є один з перших парових млинів. Зверніть увагу, що з боку дороги будівля має 5 поверхів, а з боку ріки аж 7. До основної будівлі приєднується двоповерховий корпус - склад для готової продукції. Млин переробляв 500тис пудів зерна. Аж до 1962р млин приводився до руху від парової турбіни за допомогою ременевої передачі. Потім млин працював за допомогою електроенергії.Санатории Трускавца

Стародавнє волинське місто Овруч вперше згадується ще до хрещення русі ,Санатории Трускавца до 946р. Відоме в літописах під назвами Вручай, Вручий, Овручев. Коли саме точно був заснований центр древлянської землі невідомо, адже ця місцевість була заселене ще в 5-4тис до н.е. В літописі вперше згадується як древлянське місто, яке було підкорено княгині Ользі. В літопису згадується як місто, де загинув князь Олег в 977р.

Овруч мав потужну фортецю на час входження в Київську Русь. В 12ст місто було резиденцію князя Рюрика Ростиславовича.санаторий Шахтер

Окремі рештки укріплень цього періоду збереглися і до наших днів. Знищений монголо-татарами, Овруч відродився і на початку XIV ст., коли ввійшов до Галицько-Волинського князівства, мав свою фортецю. З 1356 р входить місто до Литовського князівства. Кримський хан Едигей взяв місто в 1399р.

Овруч був об'єктом постійного нападу кримських татар. для оборони був збудований дерев'яний замок, який було зруйновано в 1506р. З часом фортеця була відбудована, та модернізована - з'явився глибокий рів, а саму фортецю обнесли кам'яним муром. Фортеця мала чотири в'їздні брами та шість багатоярусних башт. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

З 1569р Овруч входить до складу Речі Посполітої і стає центром Овруцького староства. У 1641р. королем Владиславом ІV було надане магдебурзьке право. В 1648р Овруч було визволено козаками, але за перемир'ям 1667р знову місто увійшло до Польщі, а після 1793р Овруч увійшов до складу Російської імперії.

Церква св. Василія

Найстарішим храмом Овруча є храм св. Василя. Побудований він в 1190р на місці ще давнішої церкви - дерев'яної, зведеної в 997р. За переказами звів ту церкву великий князь київський Володимир, що прийнявши християнську віру взяв ім'я Василій. Храм входив до палацевого комплексу князя Рюрика Ростиславовича. Зазнавши постійних руйнацій, остаточно був зруйнований литовським князем Гедиміном в 1321р. Прямо на кам'яних руїнах старої церкви в 16ст було зведено дерев'яну церкву, яка згоріла, наступна - теж дерев'яна - була розібрана в 1734р. В 1848р впали склепіння храму-руїни. Від давньоруської церкви лишилося три апсиди та частина північної стіни.санаторий Женева У 1876р була збудована біля церкви капличка, яку розібрали на початку 20 ст. Щоб хоч якось зберегти цінну пам'ятку архітектури 12ст. , були виконані реставраційні роботи архітектором Щусевим. Архітектор зі всією душею поставився до складної задачі відновити храм. Він писав: "Как хирурги, мы подняли по кирпичикам стену, замерили ее и порставили на свое место. Таким образом, удалось северную стену и значительную часть южной стены реставрировать точным методом"

Ми маємо сотні храмів, спотворених реставрацією, коли оригінальний архітектурний стиль віддавався працівникам цегли , дерева та металу, які нав'язували визначним пам'яткам чужий стиль, або повністю віддавали об'єкт на розсуд моді. Щусєв зі всією відповідальністю підійшов до відродження овруцького храму св. Василія. На основі досліджень академіка Покришкіна, який вивчав цю церкву в 1907-1908рр., досвіді історії давньоруської архітектури Новгорода та Пскова. санаторий Алмаз

Храм чотиростовпний триапсидовий. Унікальним явищем для кінця 12ст є те, що на рогах західного фасаду містяться дві круглі башти. Фасади інкрустовані природним відшліфованим камінням різних кольорів. В інтер'єрі церкві на фрагментах давніх стін збереглися рештки фресків. Під час реставрації 1908-1912р біля церкви було збудовано двоповерховий корпус келій жіночого монастиря, трапезну та дзвіницю., санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) На освячення новореконтруйованої церкви приїхав навіть сам імператор російський Микола ІІ. В розпису інтер'єру приймали участь відомі художники К.С. Петров-Водкін, Ф.К. Волков, Б.Н. Максімов. Справжнім відкриттям було те , що під час реставрації в 1989р. виявилося, що 14 ікон другого ряду іконостасу належали до новгородської школи 16ст.

Після реставрації 1908-1911р при храмі відкрили жіночу обитель. Вона діяла до 1935-го року, потім була закрита радянською владою, відкрилася у 1944-му році, та 1959-го була знову закрита. Санаторий Весна Трускавец

В 1990р церква була освячена та відкрита для богослужінь. В будівлі при церкві розміщується жіночий монастир.

Свято-Преображенський собор

Новенький Кафедральний собор побудований

Одне з найдавніших поселень Волині, що розташоване басейні р.Уборть. За народними переказами, це місто раніше називалося "Олеговим городищем". Засноване ще в другій половині Х століття Овруцьким князем Олегом Святославичем. Олевськ був важливим пунктом древлянської землі. Санатории Трускавца,

Вперше документально згадується в 1488, коли київський боярин Пирхайло попросив київського воєводу дати йому у володіння Олевсько. На початку 16ст. місто було приписане Овруцькому замку В 1569р. опиняється у владі Польщі. Польський король надає місту магдебурзьке право в 1641р, дозволив щотижневі торги, та проводити ярмарки двічи на рік. В 1793р місто відійшло до Російської імперії. санаторий Женева

Миколаївська церква
Будівництво церкви датується 1596р. На кам'яному хресті вмурованому в західну стіну прибудованого до церкви мурованого притвору видовбана дата 1618. Первісно одноверхна, хрещата в плані. Готичні риси постають в стрільчатих формах низької арки в західній частині бабинця та стрільчаті форми чотирьох арок, які тримають над середньохрестям підбанник. санаторий Алмаз

Після відбудови церкви в 1864р над центром кожного з рамен просторового хреста зявилися невеликі восьмигранні фальшиві верхи, поставлені прямо на дах. Звісно це порушило первісний вигляд храму, який відзначався гармонійними пропорціями та логікою побудови.

В церкві зберігся стародавній двоярусний іконостас. Значну цінність мала ікона "Богородиця Олевська", яка потім зберігалася в Харківському музеї.Санаторий Весна Трускавец

Стара Котельня Згадується в літописах з 1143р. як Котельнич та Котельниця. В домонгольські часи селище мало фортецю. Тут ще можна побачити вали давньоруського городища. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Цитую Грушевського:" Над подневим Потетровю визначним городом була Котельниця на р. Гуйві; се був великий і сильний замок, городище вельми добре, мало не таке як житомирське, як казали у 16ст. В середині і в 2-ій половині ХІІст Котельниця була центром княжої волосості, куди входило також і києвськое Побіжжя - городи Божський , Межибоже і ще два міста " санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)

Цікаво те, що в 1683р райцентр Андрушівка згадується як приписане село до Котельні, тепер все навпаки, Котельня знаходиться в Андрушівському районі.

Про Стару Котельню вдалося знайти ще те, що іудейська громада була тут з 1775р. Масові вбивства євреєїв відбулися під час другої світової війни, загиблі поховані в районі "Ліски". Місцева влада займається відновленням надгробків. Санаторий Весна Трускавец

костел Антонія Падуанського
Костел був побудований в 1786р . Розташований храм на схід як раз від згаданого давньоруського городища, ви навіть можете прослідкувати фрагменти засипаного оборонного рову. Костел в найкращих традиціях бароко, цікаво який він був до початку руйнації. Фасад прикрашений пілястрами іонічного ордеру, арка головного входу франкована тосканськими колонками. В ПГС згадується про цегляну огорожу з воротами, рештки її ви можете побачити позаду храму.санаторий Алмаз

невеличка передмова. Взагалі то нам було потрібно зовсім інакше село. Але чомусь вдивляючись вже в сутінках в карту, я кажу нам треба сюди. Мої любі супутники про це дізнаються про таку помилку тільки з цієї сторінки. санаторий Алмаз, Отак, переплутавши одне село з іншим можна випадково знайти щось цікаве! Отже

Знаходиться село Топори неподалік від Ружина. Колись ці землі входили до Київської губернії, зараз це вже Житомирська область. Топори розділяє ріка Орєховатка. На початок ХХст в селі було 1065 православних і всього 122 католики.санаторий Шахтер Неподалік від села Топори знаходиться місцевість «Селище». Кажуть, що за давні-давні часи тут знаходилося старе поселення Топори. В іншому урочище, яке називають Паліїха, за легендою, зупинявся своїм станом Семен Палій. Там ще був старий колодязь обкладений камінням. Але у 1839 р керуючий маєтком Людомор-Людовік Тарнецький наказав закидати цей колодязь каменями.

У 1736р Топори належали до Погребищенського ключа і були у власності Махала воєводи Виленвського та Яна каштеляна Краківського Вишневеского. З 1741р належало вдові Теофілії Вишневецькій з роду Радзивіллів.санаторий Женева Деякий час Топорами володіли гетьман Радзівіл, одружений на донці Яна Вишневецького, а потім граф Ржевуйський. У 1792 р граф Ржевуйський продає Топори Васькевичу, а той у 1800р перепродає Конопацькому. У власності Топори затримуються трохи менше ніж на півстоліття, і у 1849р до 1857р це власність Христини Ігнатівни Стахурської. Останніми власниками були все ж таки Ржевуські. Село купила Анна, дружина Адама Ржевуського. Вона побудувала великий цукровий завод.

Костел санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)
Від маєтку, як ви прекрасно розумієте, нічого не лишилося. Він був розташований неподалік костелу, який на наше щастя таки дожив до наших днів. У 1803р поміщиком Конопацьким був зведений мурований костел св. Трійці, який потім зробили парафіяльним. За радянські часи тут був або клуб,або більш схоже який спортзал.

Церква Санатории Трускавца
Я не можу однозначно стверджувати, що сталося з церквою євангеліста Іона Богослова, бо вона була дерев’яною з трьома куполами і побудована у 1741р. А у 1828р церква була піднята на кам’яний фундамент, розширена і вкрита залізом. То ж можливо маємо велику ймовірність, щоб вважати церкву на фотографії нижче саме нею.

Село турчинівка засноване у XVIII. Санатории Трускавца Жителів тут небагато добре, якщо набереться півтисячі. Доїхати можна автобусом з Житомира : 6-15 або вже в 13-55, ще є якийсь бусик о 12.35 йде через Чуднов  Турчинівка належала Федору Терещенко. Він зробив щедрий весільний подарунок свої донці Наталії, яка вийшла заміж за Сергія Уварова. Доречі це був її першій шлюб, в якому народилося двоє діточок, які романтично були названі на честь батьків - Наталія та Сергій. Під час революції родині Уварових-Терещенко вдалося втекти за кордон - до Парижу.санаторий Алмаз Маю данні, що Наталія та Сергій розлучилися. Але коли точно не знаю. Другим чоловіком Наталії Терещенко був граф Луї де Гвідон, доречи, льотчик! Померла Наталія Терещенко в Парижі у віці 97 років. Наскільки вдалося взнати зі спогадів Мішеля Терещенко - племінника Наталії Федорівні, їй вдалося втекти у 1918р. Останні роки в Україні Наталія Федорівна жила дуже скромно, без прислуги. Без виходів у світ. Дозволяла собі лише верхові прогулянки. У 1918р прийшли червоноармійці, щоб її заарештувати. Вона відкрила двері у настільки простенькій сукні, що солдати подумали, що то це прислуга. Наталія Федорівна вмить вловила дарований долею шанс. Вийшла через садовий вихід, сіла на коня і зникла. Вже будучи старою жінкою вона лишилася жити в Парижі, і любила писати ікони. санаторий Женева

Він був керівником дворянства Бердичівського повіту. Жила молода родина і в Турчинів ці, і мала дачу у Ворзелі (вона доречи, збереглася, нині там школа), але переважно в Києві у власному будинку, побудованому за проектом архітектора П.І. Голандського. Наталія Федорівна відкрила безкоштовний родильний приют, вона і сама там працювала при чому простою акушеркою.

Палац санаторий Шахтер,

Маєток Терещенко-Уварових розташований майже в центрі Турчинівки, але це дуже затишне місце. Зараз тут знаходиться ПТУ №30, про що свідчать залізні літери на старих воротах. Проходимо через хвіртку у воротах. Алеєю з квітів та дерев проходимо декілька метрів - і ось перед нами гарний палац.

Будівництво палацу розпочав ще Федір Терещенко у 1899р, а завершувала цю справу його донька. Всі палаци, якими володіли Терещенки, а це Червоне, Денеші, та київські будинки - це дуже романтичного вигляду будівлі. Турчинівка не є виключенням. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),

Прямокутний в плані двоповерховий цегляний палац зведений в мотивах ренесансу. Він має два виступаючих центральних ризаліти. Над парадним входом балкон-тераса. Ліворуч знаходиться кутова кругла вежа зі шпилем. А праворуч кутовій прямокутній еркер з шатровим дахом. На садовому фронтоні, який виглядає гірше ніж парадний зверху знаходиться герб-вензель Уварових та дата початку будівництва палацу, на парадному дата завершення. Дах прикрашає кована огорожа .

Поруч з палацом знаходиться флігель - висока трьохповерхова вежа з зубцями та шпилем романтично прикрашає закинуту одноповерхову досить велику за розмірами господарчу будівлю. За архітектурою флігель ніби перекликається з палацом. Правда у 1967 до північного фасаду було прибудовано прямокутну будівлю. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Доречи, яблуні посаджені садівниками при Терещенках ще досить добре плодоносять. Правда яблука кислі, але саме такі я і люблю. А біля палацу на галявині пасуться коні. Хто знає, може це праправнуки того коня, що спас життя Наталі Федорівні. санаторий Алмаз

Містечко Червоне було засноване у 1624 р. воєводою брест-литовським Яном Тишковичем. Завдяки хитросплетінню родинних зв'язків та шлюбів наприкінці 18 ст.санаторий Шахтер, Червоним володів Францішек Ксавері Грохольський, а після його смерті разом з іншими маєтками воно відійшло Адольфові Грохольському. Пізніше Червоне було записане на його другу дружину – Ванду Радзивілл, яка після смерті чоловіка продала володіння Миколі Терещенку, а сама виїхала за кордон. Червоне перебувало у власності родини українських цукрових магнатів до революції 1917 р.

Не відомо, чи була на цьому місті якась інша будівля, а існуючий нині палац було зведено на замовлення Адольфа Грохольського. Розкішна споруда виконана у стилі неґотики, подібному до англійської ґотики. Дві "замкові" вежі (одна двоповерхова, друга - одноповерхова), розташовані по обидва боки палацу і служили павільйонами. Неподалік в неоґотичному ж стилі були споруджені господарчі будівлі та конюшня. санаторий Алмаз

Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також – велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. На жаль, від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого. Канули в Лету мармурові каміни, обшита деревом їдальня. Лише домашній театр гнилим вuскалом посміхається до одинокого туриста, що випадково завітає в колишній маєток. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Микола Терещенко трохи був перебудував палац, а неподалік звів своє дитя та джерело прибутків - цукровий завод. Пізніше в ньому розташувалася авіамайстерня.

Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа складала 58 га. В парку росли старі липи, дуби, каштани. Були тут два озера й альтанка на острівці. Перед палацом плекали декоративні газони.

Пожежа 1928 р. значно пошкодила будівлю й хоча згодом зовнішній вигляд було відтворено, та інтер'єри втрачені назавжди. Через кілька років після здобуття Україною незалежності колишній палац було передано жіночому монастирю Свята Різдва Христового. В монастир мене, як ведеться, не пустили.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) "Там нічого не збереглося", - сказала монахиня, я так розумію, сестра Мінодора. "Божою поміччю виділили нам кошти на вікна в приміщеннях, де ми живемо". І справді – стоять біленькі склопакети. Вікна нежитлових приміщень затягнуті поліетиленовою плівкою. Як пояснила монахиня, так вони рятують будівлю від перезволоження, внаслідок якого вона руйнується, обвалюється цегла, падають шматки стелі... Держава передала будівлю монастиреві, на цьому допомога пам'ятці архітектури з її боку закінчилася. Санатории Трускавца,

Як повідомляє Yaro, палац почали приводити до ладу. Всередині ведуться роботи. Хто фінансує – невідомо.

Колись село того й було Підгородцями, що розташовувалось під карпатським містом-городом - під Тустанню. А зараз вже Тустань - Державний історико-культурний заповідник, який розташований у Підгородцівському лісництві. Час все міняє, Підгородці зараз ближче до трас, тому й...
Східні Бескиди замками не багаті: не той край. Та принаймні одна славна фортеця тут до цього часу є, нехай і у вигляді симулякру, примари, тіні фортеці. Дуже вже незвичне місце і місто тут було - настільки незвичне, що навіть пил віків колишню велич притрусити не зміг. санаторий Алмаз
А з пилом і з віками тут все в порядку: 25 міліонів років тому (скільки це в століттях, ну-мо вирахуйте!) на дні океану Тетіс з нагромаджень намулу (а намул теж віками громадився, будьте певні) народилися Карпати - і разом з ними народилася гряда з пісковику. Пісковик - він м'який, безхарактерний, вітри і дощі роблять з цим тюхтяєм що хочуть - якщо в них є бажання і час. А час в них є. Гряда змінювала свій вигляд, набувала дивовижних, могутніх і одночасно чудернацьких форм - і зараз ніжиться в ореолі туристської слави. Бо і Розгірче, і Камені Довбуша в Бубнищу - це все вона ж. І в кожному з трьох туристичних місць Ямненські камені трішки інші. санаторий Алмаз
Урич - це ж не лише Тустань, Тустань - це не лише Камінь. За кілометр від колишнього наскельного міста є Гострий Камінь (звідти найкращі види власне на Камінь), а ще маємо Малу Скелю і Жолоб. він же Орел. Гроти і западини вирахувати не візьмуся. І ніхто, напевно, не візьметься. Як і легенди  - такі незвичні місця просто кресалом випалювали іскорки переказів про скелі "Три пальці", "Орел", "Чотири велетні" та "Чотири списи". санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
Висота Урицьких скель - 83 метри. а навколо них гумус - ну вже не океан, звичайно, але щось острівне у скелях все-таки залишилося.
Кілька істориків давно носяться з версією (вже навіть не гіпотезою. вже майже доведеною історією) про язичнецьку обсерваторію тут, в Уричі, десь в І тисячолітті до н.е. Саме з часів фракійського гальштату походять численні і до цього часу незрозумілі петрогліфи (переважно солярні символи, звичайно ж) - їх є 270. Кружечки такі, а ще такі, і тут, і там - цікаво, але скептику важко відкинути хітиновий панцир недовіри. (Бо написи "Луганск-2008" на Гострому Камені вже виглядають теж як щось викопне і археологічне). , санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),
Потім, після того як фракійці змішалися зі слов'янами, майже на тисячоліття про Тустань не було нічого чути. Аж надійшов час білих хорватів. Десь 400 років (з ІХ ст. до ХІІІ ст.) вони мали тут добре укріплене місто-фортецю. Дерев'яно-кам'яне: з карпатської деревини були стіни і хороми, а камінь слугував природнім фундаментом місту. Тустань в ті роки мало чим поступалася за славою Львову чи Перемишлю. А так як укріплення були на самих західних рубежах Галицького князівства, в Тустані була й митниця на шляху до Верецького перевалу - інакше звідки тут взялися б арабські монети-дирхеми?
в 1971-78 рр. археологи виявили на Камені 4 тисячі пазів і врубів. В 1972 р. Роман Багрій знайшов на дитинці бронзові булаву і хрест.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец), В цистерні (цистерни для води все ще існують, екскурсоводи вам обов'язково їх покажуть) знайдено горщик. Були ще наконечники для стріл, сокири, персні. Хоча головні докази могутності фортеці і шукати особливо не треба: все ще помітно рештки мурованих стін, видовбана в скелі криниця, склепіння. Це допомогло вченим досить точно реконструювати вигляд княжого міста. Хто зна, може, колись в Україні знайдуться гроші на відтворення комплексу?
Реконструкція наскельного міста-фортеці Тустань
Хочете ще Тустані в кіно? Дивіться старий радянський фільм "Захар Беркут". Санаторий Днепр Бескид Трускавец
Як і більшість інших міст князівської Русі, витримати іспит 1241 роком з усіма його татаро-монголами Тустань не зміг (чи не змогла? Який рід?). Від міста залишилася згадка-топонім - Тустановичі, частина сучасного нафтового Борислава - це від Тустані. Жителі перебралися туди, в скелях залишилася тільки фортеця (її згадують Ян Длугош і Янка з Чарнкова). В 1340 р. фортецю захопив король Казимир Великий - і наказав відбудувати. Грамота Папи римського Боніфація ІХ (15 травня 1390) згадує прикордонну королівську (вже королівську!) Тустань як пункт експорту дрогобицької солі.

Координати: 48°50?00? пн. ш.23°27?03? сх. д.

Їдеш електричокю в холодний час кудись в Карпати, Стрий вже давно позаду, в вагоні гамірно від веселого молодняка. От вже й Сколе проїхали - недовго залишилося, ще трішечки - і Славське, і весь цей юнацький гамір там зійде, далі буде спокійніше.Санатории Трускавца,
І саме так весь час і трапляється. Молодь любить зимові лижі, рок-концерти і гори - молодь, виходить, любить Славське. Бо все це тут є.
Фанфари трішки причепуреної статистики провіщають ледь не про міліон туристів у Славському щороку. Не дуже віриться, хоча я з калькулятором біля місцевих бугельних підйомників не стояла, а те, що тут таки дешевше, аніж на Буковелях та Драгобратах, говорять всі. Сезон, знову ж таки, триває довго - з листопада по березень як мінімум. І спуски тут на горі Тростян (1232 м) на будь-який смак - це спадщина ще радянської пори, коли на Тростяні тренувалася радянська лижна збірна. Тростян, Політех, ФМІ, Погар, Захар Беркут, Варшава, Грабовець - лижникам ці слова щось та скажуть, мені не кажуть нічого. Навіть влітку канаткою можна дістатися вершини гори. санаторий Алмаз

Ах, який тут планувався костел!

Тим більш, що взимку на Тростян новачкам, кажуть, зась - важкі там траси, не для чайників на лижах. Для таких є західний схил Тростяну, "Політех" і "ФМІ" на горі Кремінь або траси на схилах гори Менчіл.
Це добре, що і літом тут товчуться туристи - місцевим жителям (а їх у Славському біля трьох тисяч) є змога заробити (здавати квартири, продавати гриби, варити гарячу їжу взимку), аби здирництвом не займалися.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),
І знову - це добре, що й літом, бо місця тут казкові: Високий Бескид, змія Опору, дерев'яні хатки та інша карпатська романтика. Й інфраструктура більш-менш непогана. Шосе є, залізниця є, аптеки-готелі-магазини є, лісопильний завод щось там пиляє...
Туристів заманювати у цей шматочок Бескидів почали ще барони Грьодлі (Гредлі) наприкінці ХІХ ст. Начебто перші гірськолижні витяги на горах Погар та Ільза поруч з містечком спорудили вони та якісь Шмідти. В 1896 р. на Погарі (847 м) запрацював підйомник на кінній тязі. Бідні коники. 
В міжвоєнний час містечко називали "Закопаним Східних Бескидів". санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)
Якщо Україна переможе в змаганнях за проведення зимової олімпіади-2022, в Славському будуть базуватися олімпійці-сноубордисти.
Але до того ще жити і жити. Поки що Славське може похизуватися неовізантійською Успенською церквою (1901, автор проекту Василь Нагірний) та старенькою дерев'яною дзвіницею на кладовищі. Санаторий Днепр Бескид Трускавец Там була й церква колись, але якось під час бурі з неї зірвало хрест (ну, так місцеві розказують) - і віднесло туди, де зараз стоїть мурований храм. Скільки б разів люди не повертали хрест на місце, вітер вперто ніс його на облюбоване місце. Бешкетник. Там церкву й збудували, а куди стару діли - не знаю.
Так як через селище тече не лише Опір, а й Славка, етимологія здається прозорою.санаторий Шахтер,  Але народ так не любить - тому придумав легенду про те, як на цій річці дружинники Захара Беркута билитися з степовиками хана Батия у 1241 р. (це ще що - в майже-сусідній Тухлі навіть могила Захара Беркута є!). На вибір ще один легендарний і гарний варіант - воїни князя Святослава, вбитого в Бескидах, дуже вже були славні - і оселилися тут після смерті князя. Хоча в документах поселення згадується аж під 1483 р., коли Іванко з Криниці передав дружині Марусі право на половину майна у Славському та Криниці. санаторий Женева

Сколе - це Карпати. Зимовий відпочинок, піші прогулянки, колиби і краєвиди. Але ж мене цікавить перш за все архітектура, правда?
І в цій галузі Сколе завбачливо готує шикарний палац в присілку Демні. Його й шукати не треба - лежить при трасі. Та адресу про всяк випадок залишу: вул. Князя Святослава, 40.санаторий Алмаз
     Імперія баронів Грьодлів

Палац Грьодлів колись

Сколе (ще раз) - це Карпати. А Карпати - це ліс. І на зламі ХІХ і ХХ століть цю просту істину допетрали не лише гуцули, а й австро-угорські капіталісти. От як брати-барони Грьодлі, скажімо. санаторий Женева Легенда пояснює їх багатство просто: начебто Альберт Грьодель зірвав великий банк під час гри в казино - і вирішив розпорядитися коштами по-розумному. Альберт заснував фірму "Брати барони Грьодлі" (звучить майже як "брати-розбійники") і почав вибудовувати власну промислову імперію.санаторий Шахтер,
Грьодль купив (на пару з підприємцем Шмідтом) в 1886 році у сколівського дідича графа Евгеніуша Кінського місцеві ліси. Багатющі були брати, будували в горах вузькоколійки, заклади каменоломню, механічні майстерні, гідроелектростанцію. санаторий Шахтер, Мали величезний тартак, штат його складався з 1000 (ТИСЯЧІ) робітників та урядовців (зараз сказали би - менеджерів). При цьому путівник М. Орловича Галичиною відмічає, що тартак був дуже гарно утримуваним. Хто б сумнівався.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),
Ось приклад: відходами пари отаплювали службові приміщення. Збудували водогін з керамічних труб - і за ним було достатньо наглядати всього одному працівнику. Цей водогін працює й по сьогодні, причому майже без ремонтів.
І оплачували працю барони досить щедро. За земельні роботи робітник отримував 3-6 австрійських корон у день санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) (Ольга Швагуляк-Шостак в статті в журналі "Галицькі контракти" наводить приклад, що корець кукурудзи коштував в ті часи 10 корон). За відвезення деревини власним транспортом - 4-6 корон. Пилорамник за 12-годинну зміну, як і підсобний робітник, отримували 1-2 корони. Особливо гарні зарібки були у начальника дільниці вузькоколійки: 300 польських злотих щомісяця (= 5 молочним коровам). Перевищити ставки Грьодлів не вдалося ані в 1920-ті, ані в 1930-ті роки.
Грьодлі от ще яку штуку придумали: половину зарплатні видавали грошима, а половину - спеціальними марками, власною грошовою одиницею. Чим не імперія? Отоварити марки можна було лише в мережі грьодлівських же фірмових магазинів. Хитруни... Але й добрі справи робили: подували в Демні лікарню.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),
Грьодлівські вузькоколійки, які зараз потроху відроджуються, - окрема розмова. Зрозуміло, навіщо їх будували: ліс в епоху первісного накопичення капіталу потрібно було діставляти до тартаку якомога швидше, а для цього має бути якась інфраструктура. Серед кількох вузькоколійок, які були збудовані на кошти баронів, виділявся відтинок з Демні, де був тартак, до Тисовця (через Свінник). Це не мало, не багато - 18 700 м. Колія була прокладена й на найвищу вершину Сколівських Бескидів - гору Парашка (1270 м). Максимальний ухил траси складав 25 %.

Кажуть, статки Грьодлів завдяки Сколівським Бескидам подвоювалися щорічно (!).  При таких грошах і жити треба показово. От брати Грьодлі і жили - в розкішному необароковому палаці в Демні Вишній.
Демня, треба сказати, була індустріалізована ще у XVIII ст. - тоді тут було закладено доменну піч і скляну гуту. В ХІХ ст. граф Кінський збудував тут перший паровий тартак, в 1864 р. засновує найбільшу в краї сірникову фабрику. Але Грьодлі перетворили це місце на маховик капіталізму.
Грьодлі перекроїли під себе не лише Демню біля Сколе. Їх палац, кажуть, зберігся в селі Майдан. Не знаю, не була. Та що там палац - навіть цілий населений пукнт носив їхнє ім'я: Гредльово!санаторий Алмаз
Про туризм барони теж думали: першою з усіх вузькоколійок дозвіл на туристичні маршрути отримала лінія Демня- Коростів (41 км). Тут і справді гарні лісисті краєвиди. А скаутським загонам надавалися знижки... А від станцій відходили розроблені пішохідні маршрути... А ще є мінеральні джерела... Туризм теж непоганий

49°02?01? пн. ш. 23°30?42? сх. д.
Помилкою буде думати, що в Сколе є лише радянські монументальні трембітярі з одного боку і помпезний палац баронів Гредлів з другого - і все. Так здається лише з вікна автівки, що мчить повз гірське історичне містечко в Закарпаття, але часом варто-таки зупинитись і зробити паузу. Невеличкий (6,7 т.ж.) карпатський райцентр - чудове місце для недовгої (година-дві), але цікавої прогулянки.санаторий Шахтер,
Голвоне, щоб ця прогулянка не випала на четвер, коли Сколе базарує - тоді весь стадіон "Бескид" заставлений розкладачками з секондом та іншим крамом, а автобуси гості з навколишніх сіл беруть штурмом.
І дивний факт - за останні сто років місто розрослося, вспучилося кількома п'ятиповерхівками, лякає запустінням радянських підприємств і звалищами сміття на берегах Опору - а народу тут як жило близько семи тисяч, так і живе стільки ж. Тільки це вже інший народ, звичайно. :о)санаторий Шахтер,
З назвою все давно зрозуміло: за Лаврентіївським літописом, саме в навколишніх горах в 1015 р. турівського княщя Святослава "скололи" підіслані рідним братом Святополком убивці. Начебто при нападі на нещасного Святослава і його дружину Параску князь Святополк окаянно вигукував: "Сколіть їх всіх!" Так він і увійшов в історію - Окаянним. А на честь вбитого назвали місто. Тільки трішки хитро назвали - не іменем, а похідною від дієслова. А в честь самого князя назвали кам'яноломню "Святослав" неподалік від міста (див. стару поштівку в галереї праворуч) - цинічний якийсь натяк, не інакше. У Другу світову в "Святославі" був концтабір для молоді.Санатории Трускавца
Є менш канонічні, майже апокрифічні версії походження назви: від скель (де в зелених Бескидах скелі?), від племені сколотів (які взагалі були степовиками), і від "сколеного" місця - начебто тут татаро-монголи хана Батия колись вирізали чимало горян, які обороняли перевал Тухольські ворота.
Варто ще додати ось що: ми, як люди грамотні, назву міста - згідно словникам  - відмінювати не будемо. А от автохтони це запросто роблять: "зі Сколього", "в Сколін", "у Скольому" і так далі. Лінгвісти кажуть, це своєрідний атавізм часів панування тут польської мови.

     Історія Сколе

Є версії, що тут, в Карпатських Бескидах, колись жили кельти з племені боїв (може, звідси й бойки?), а вже потім, в Х ст., на їхні обжиті місця прийшли слов'яни. Потім тут скололи нещасного Святослава Володимировича, а це вже Київська Русь. За 100 з гаком років до інциденту з окаянним братовбивцею повз прото-Сколе (яке тоді, ймовірно, називалося Тухля) пройшли угорські племена на чолі з Арпадом - у пошуках майбутньої батьківщини. Взагалі саме повз містечко завжди лежав торговельний шлях "на угри".санаторий Алмаз
Тухля як топонім не зник у віках - після розгрому військами Батия тої Тухлі, що зараз є Сколе, Тухля відродилася трохи осторонь від небезпечних торгових шляхів - і існує собі до нашого часу, піднявшись на безпечну відстань в гори.
Якщо торговий шлях, яким час від часу йдуть вкрай неприємні татаро-монголські незвані гості, мають бути укріплення. Археологи кажуть, що і були: на північ від міста, на перевалі Тухольські ворота (a.k.a. Ворота, a.k.a. Колодка) мусило щось бути ще до 10 березня 1241 р. Це щось складалося з трьох рядів валів і високої дерев'яної башти - ну, так собі думають історики, і, певно, в них є якісь резони думати саме так. З башти було видно аж Верхнє Синьовидне. Все, що лишилося по тим фортифікаціям, - гори Башта і Забашта. Знищили все це численні кочівники з орди Батия і Субудая, які йшли з Волині в Панонію. Дістатися від Тухольських воріт до Верецького перевалу татаро-монголи зуміли за два дні. Проте, ми всі це маємо якось туманно пам'ятати з шкільного курсу літератури - я про "Захара Беркута", звичайно ж.  санаторий Женева
З Київської Русі стрибнемо вперед у часі, на межу XIV-XV ст., коли за Сколе (вже саме Сколе!) точилася боротьба між братами Волохами, поляком Петром Кмітем і краківським Воєводою Яном Тарновським. Переміг воєвода. З 1567 р. володіння Тарновських переходять до князя Острозького. В руках його нащадків Сколе лишалося до XVIII ст.
В 1568 і в 1594 рр. Сколе і Славське пограбували татари. А 30 січня 1657 р. поселення було розграбоване угорським військом симигородського князя Ракоці.
Нарешті, містотворчний момент: десб 1660 рік, князь Олександр Януш Заславський засновує поблизу села Сколе місто, назване в честь засновника Олександрією (десь тоді ж з'являється у Потоцьких Станіславів, ті

Координати: 48°57?56? пн. ш. 23°16?56? сх. д.
Тут всього 180 жителів. Поруч гірськолижна база Тисовець і польський кордон. А ще тут відразу ДВІ дерев'яні церкви: новіша і більша Миколаївська, зведена в 1930-тих рр. за проектом Євгена Нагірного та тсаріша, менша, абсолютно бойківська Богоявленська (зведена майстром Стефаном косиловичем в 1862-1865 рр. в селі Розтока Вишня).Санаторий Днепр Бескид Трускавец